Portal:Історична антропологія

From Wikiversity

==Релігієзнавство==-1 (40256) Нормативна дисципліна, що має на меті ознайомлення студентів із сутністю та специфікою релігії, найпоширенішими релігійними конфесіями, висвітлює місце релігії в духовному розвитку людства.

Філософська антропологія[edit]

(41521) 7 трим., 4 год./тиж., іспит, 2 зал.б. Нормативний курс, у межах якого розглядаються місце і роль філософської антропології в сучасній філософії, проблеми людського життя, поняття "життєвого світу", особливості досвіду людського існування, співвідношення свідомого і несвідомого в житті людини.

Аналітика міфу[edit]

(41522) 6 трим., 3 год./тиж., залік, 1зал.б. Вибірковий курс, який передбачає: розгляд місця та значення міфології у різних культурах (з особливим наголосом на ролі міфотворчості у сучасній культурі); ознайомлення з різноманітними теоріями міфологічного мислення, що висували мислителі різних епох; визначення специфічних рис міфічного мислення; формування у студентів навичок інтерпретації міфічних образів і символів, здатності до критичного аналізу продуктів сучасної міфотворчості; обговорення ролі, яку відіграє міф у житті сучасної людини.

Метафізика[edit]

(41523) 4 трим., 4 год./тиж., іспит, 2 зал.б. Нормативний курс, предметом якого є філософське осмислення проблем буття і небуття, буття і свідомості, матеріального й ідеального вимірів буття, співвідношення необхідності та свободи, аналіз філософського розуміння Бога і доказів його існування.

Філософія гуманітарного знання[edit]

(41652) 4 трим., 4 год./тиж., іспит, 2 зал.б. Нормативний курс для студентів МП гуманітарних спеціальнстей , у межах якого розглядаються питання доведення філософської герменевтики Г.-Ґ.Ґадамера до рівня основи і переосмислення гуманітарного мислення взагалі; подається критика ідеології існування загальних методологій гуманітарного знання (Е.Касірера, Е.Гуссерля, В.Дільтея); вивчаються питання феноменологічної реформи структурної антропології, психоаналізу, семіотики в герменевтичному проекті єдиної моделі інтерпретації культури (П.Рікер); аналізуються питання еволюції моделей гуманітарного знання М.Фуко, філософські засади "нового історицизму" (наративізм - А.Данто) тощо.

Філософсько-антропологічні експлікації "нерозумного".[edit]

(42403) Курс присвячено окресленню екзистенційного виміру "ірраціонального", що розуміється не в гносеологічному контексті, а проявляється як недоступна розумовому осяганню сфера, котра впливає на людське буття. Виявляється вплив функціональних домінант розуму на зародження європейської раціональності як панівного виду розумності: з'ясовується специфіка відношення "розумного" й "нерозумного" в процесі становлення магістральних типів раціональності, визначаючи критичний потенціал, рефлексивний базис розуму та межі раціонального підходу. Описується модель філософсько-антропологічного аналізу багатоманітних проявів нерозумного, в контексті переходу від когнітивного до екзистенційного виміру розумності як досвіду перебування в граничних станах людського буття; демонструються історико-культурні фігури нерозумного, починаючи від міфологічних і релігійних до філософських, суспільних, психологічних, мистецьких і сучасних ідеологічних феноменів. Актуалізується розгляд структури смислотворення із залученням мовно-прагматичної площини його оформлення й особливості невербального вираження розумності через осмислення проблеми тілесності.