Інститут Східної Європи

From Wikiversity
Jump to navigation Jump to search

Інститут Східної Європи 31 жовтня 2003 року — наказом №14 по університету «Львівський Ставропігіон»(УЛС) призначений -директор Інституту Східної Європи при УЛС Віктор Святославович Ідзьо — доктор історичних наук, професор Українського державного університету міста Москви, професор університету «Львівський Ставропігіон», Академік Міжнародної Академії Наук Євразії, Академії Наук Вищої Школи України,провідний науковий співробітник Інституту українознавства МОН України, лауреат премії ім. академіка Івана Крип'якевича, історик, релігієзгпвець та українознавець.

СТРУКТУРА НАУКОВО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ[edit]

Кафедра Українознавства - завідувач Ідзьо В.С.— доктор історичних наук, професор Українського державного університету міста Москви, професор університету «Львівський Ставропігіон», Академік Міжнародної Академії Наук Євразії, Академії Наук Вищої Школи України,провідний науковий співробітник Інституту українознавства МОН України, лауреат премії ім. академіка Івана Крип'якевича, історик, релігієзгпвець та українознавець.

Інформація з Інституту Східної Європи[edit]

10.07.2017 року державним управлінням юстиції України зареєстровано «Інститут Східної Європи». Ідентифікаційний код юридичної особи: 41451551 Прізвище та ім’я та по батькові, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця: ІДЗЬО ВІКТОР СВЯТОСЛАВОВИЧ - керівник(директор).Директор Інституту Східної Європи – віце-президент Академії Наук «Трипільська Цивілізація», академік Міжнародної Академії Наук Євразії, академік Академії Наук Вищої Школи України Віктор Ідзьо

МЕТА ТА ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТУ СХІДНОЇ ЄВРОПИ[edit]

«ІНСТИТУТ СХІДНОЇ ЄВРОПИ», повна назва – «ІНСТИТУТ СХІДНОЇ ЄВРОПИ» скорочена – ІСЄ. Назва «ІНСТИТУТУ СХІДНОЇ ЄВРОПИ» іноземною мовою: повна – «The Eastern-European Institute». Скорочена – «ЕЕІ».

1. Головною метою «ІНСТИТУТУ СХІДНОЇ ЄВРОПИ» є дослідження наукового українознавства, історії, культури, археології, етнографії, християнства, музеєзнавства України, народів Східної Європи та інших народів Європи та Світу. 2. Основними напрямами діяльності «ІНСТИТУТУ СХІДНОЇ ЄВРОПИ», є: наукові дослідження з міжнародних проблем наукового українознавства, вивчення української історії, християнської історії та культури, археології, етнографії, музеєзнавства України, етнографії, музеєзнавства народів Східної Європи та інших народів Європи та Світу. 3.Проведення міжнародних наукових конференцій, експедицій з проблем вивчення історії, культури, християнства, археології, етнографії та музеєзнавства України, народів Східної Європи та інших народів Європи та Світу. 4. Проведення наукових експедицій з проблем вивчення історії, християнства, культури, археології, етнографії та музеєзнавства України, народів Східної Європи та інших народів Європи та Світу. 5.Видання друкованого органу, журналу «Українознавець» для апробації нових наукових досліджень.

Директор Інституту Східної Європи академік Академії Наук Вищої Школи України Віктор Святославович Ідзьо

Засідання вчених Кафедри Українознавства та наукових співробітників Інституту Східної Європи з нагоди утворення Вченої Ради Інституту Східної Європи[edit]

З нагоди реєстрації 10 липня 2017 року в державних органах юстиції України Інституту Східної Європи як юридичної особи, 30 серпня 2017 року відбулось засідання вчених Кафедри Українознавства та наукових співробітників Інституту Східної Європи з нагоди утворення Вченої Ради Інституту Східної Європи. На засіданні вчених Кафедри Українознавства та наукових співробітників Інституту Східної Європи 30 серпня 2017 року за участю : О.В. Огірка, В.О. Кобилюха, І.В. Огірка, М.П. Недюхи, В.С. Гаркуші, П.П.Кононенка, З.В. Партика, В.С Ідзя, доцентів Кафедри Українознавства: В.В. Гаюка, Т.Б. Каляндрука, Г.Ю. Гриценка, М.В. Кардащука, В.С. Артюха, В.О. Хитрука, завідувачів наукових відділень Кафедри Українознавства: завідувача наукового відділення «Християнська історія» В.С. Ідзя, завідувача наукового відділення «Класичної санскритології», В.О. Кобилюха, завідувача наукового відділення «Культури та історії Ставропігії» - доктор філософії, завідувача наукового відділення «Стародавньої історії України» кандидата історичних наук, доцента В.С. Артюха, завідувача наукового відділення «Дослідження козаьцко-лицарської історії та культури» кандидата історичних наук, доцента Т.Б. Каляндрука, завідувача наукового відділення «Дослідження історії української медицини» кандидата медичних наук, доцента М.В. Кардащука, завідувача наукового відділення «Санскритології та давньоукраїнської культури мистецтв і духовності як нашого питомого спадку збереженого як в Україні так і в світі» кандидата філологічних наук. доцента В.О. Хитрука, завідувача наукового відділення «Польсько-української історії та історії України», магістра історії К.О. Хоронжук, завідувача наукового відділення «Дискусійні питання історії міждержавних відносин» магістра історії Т.В. Мосійчук, завідувачів відділень: «Міжнародної громадської співпраці» О. Фецяк, завідувача наукового відділення «Сучасної української літератури» Д. Корній, завідувача відділення «Міжнародної народної дипломатії» І. Мелеха, завідувача відділення «Сучасного українського перекладу» О. Дудина, завідувача відділення «Класичної української літератури» Л. Різника, завідувача відділення «Української книжної справи та книгозбереження» І. Мельничук, завідувача відділення «Кіноматографічної культури та мистецтва» І. Духовного, була утворена Вчена Рада Інституту Східної Європи. Головою Вченої Ради одноголосно було одноголосно обрано - доктора філологічних наук, професора Кафедри Українознавства, професора УУМ, віце-президента Академії Наук Вищої Школи України Петра Петровича Кононенка.

Вчену Раду Інституту Східної Європи затверджено 31.08.2017р. Заступником голови Вченої Ради одноголосно було одноголосно обрано Директора Інституту Східної Європи академік Академії Наук Вищої Школи України Віктора Святославовича Ідзьо.

Науково-освітня зустріч у Державному історико-культурному заповіднику міста Жовкви[edit]

2 вересня 2017 року в місті Жовкві, в рамках проведення Інститутом Східної Європи(ІСЄ) наукових експедицій «Стародавній Щекотин» та «Козацький табір гетьмана України Богдана Хмельницького» учасники експедиції, керівник: директор Інституту Східної Європи академік АНВШ України Віктор Ідзьо, доктор філософії, Олег Огірко, кандидат історичних наук Вадим Артюх, секретар Інституту Східної Європи Олег Попруженко, відбулась науково-освітня зустріч з кандидатом економічних наук, директором Державного історико-культурного заповідника у м. Жовкві Володимиром Геричем. Директором Державного історико-культурного заповідника у місті Жовкві вченим Володимиром Геричем для вчених Інституту Східної Європи проведено екскурсію по музею в Жовківського замку, в якому фахово відтворено в всю славну історію України від середньовіччя до героїв Майдану.У висновок - науково-освітня зустріч у Державному історико-культурному заповіднику міста Жовкви поклала перспективу довгострокової співпраці між Інститутом Східної Європи та Державним історико-культурним заповідником у місті Жовкві, оскільки обидві організації зацікавленні спільно досліджувати стародавнє місто Щекотин та козацький табір гетьмана України Богдана Хмельницького, спільно проводити міжнародні наукові конференції з вищеозначеної проблеми, що в блищім часі має бути скріплено укладеною довготерміновою угодою.

Презентації праць сестри ЧСВВ Володимири «Ольвія – це Україна»[edit]

З нагоди святкування 400-ліття Василіянського Чину Святого Йосафата в 17 вересня 2017 року з 14 години у приміщенні Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки (пр. Т.Шевченка, д.13), відбулась презентація книги Надії Максимів (сестра ЧСВВ Володимира) – «Ольвія – це Україна».

На презентації було наголошено, що праця сестри ЧСВВ Володимири «Ольвія – це Україна» анонсує пошуки стародавньої цивілізації від українських степів до Дністро-Бузького лиману, де на березі Чорного моря мандрівники вивчають стародавнє атничне місто Ольвію і переконуються, що висока духовність та культура давньогренцьких колоністів мала вплив на українські племінні об’єднання українськх степів і регіону Дністро-Бузького лиману… Власне така концептуальна позиція сконцентрована в книзі Надії Максимів (сестра ЧСВВ Володимира) – «Ольвія – це Україна» спонукає до подальшого вивчення давніх праукраїнських племен на території Причорномор’я і давногрецького міста Ольвії. Книга розмальована графіком Р.Петриком і є привабливою для сучасного читача… На презентації виступили вчені - професори: І.Огірко, В.Ідзьо зі Львова, вчена з Львова О.Бежук вчена з Києва О.Коломієць, депутат Львівської міської ради М.Данилків та багато інших християнських та громадських діячів…

Науковий журнал «Українознавець»[edit]

Публікує наукові праці та рецензії вчених-українзнаців України, Європи та Світу мовами оригіналів з дотриманням норм згідно з Гарвардськими науковими стандартами.

Українознавець - Connoisseur of Ukraine

ІХ Міжнародна наукова конференція Інституту Східної Європи «Козацтво як національна еліта в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях»[edit]

яка присвячена 360 - ти літтю пам’яті засновника Української козацької держави, гетьмана України - Богдана Зіновія Хмельницького(1657-2017рр.). Львів, 18 листопада 2017 року.

18 листопада 2017 року у приміщенні Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки (проспект Т.Г. Шевченка, будинок 13), Інститут Східної Європи, Кафедра Українознавства, науковий журнал «Українознавець», під головуванням організатора, директора Інституту Східної Європи, редактора наукового журналу «Українознавець», академіка Академії Наук Вищої Школи України Віктора Ідзьо, провели ІХ Міжнародну наукову конференцію на тему: «Козацтво як національна еліта в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях» яка присвячена 360 - ти літтю пам’яті засновника Української козацької держави, гетьмана України - Богдана Зіновія Хмельницького(1657-2017рр.).

Вчений секретар, доктор філологічних наук, професор Зіновій Партико презентував наукові праці з козацьких філологічно-поетичних проблем наукового українознавства…

У науковій конференції взяли участь вчені з України: Києва, Львова, Дніпра, Одеси, Тернополя, Івано-Франківська, Жовкви, Хуста, Польщі: Перемишля, Вроцлава, Чехії: Праги, Словаччини: Братіслави, Італії: Риму.

На ІХ Міжнародну наукову конференцію з науковими доповідями були заявлені наступні вчені: 1.Петро Кононенко. Роль українського козацтва та гетьмана України Богдана Хмельницького в європейській перспективі Української козацької держави XVІI-XVIII століть(Київ). 2.Віктор Ідзьо. Українське козацтво в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях(Львів). 3.Василь Павелечко. Роль Ліги Українського козацтва в сучасних козацьких об’єднавчих процесах та в умовах російської агресії на Сході України та в Криму(Львів). 4.Геннадій Гриценко. Українське козацтво на Івано-Франківщині(Івано-Франківськ). 5.Ярослав Кміт. Українське козацтво і Львівська Ставропігія - національний здобуток української нації (Львів). 6.Микола Боднар. Релігійно-культурна діяльність Міжнародної громадської організації «Українське козацтво» - «Галицька Січ» (Івано-Франківськ). 7.Юрій Шилов. Історична постать Богдана Хмельницького на тлі етнокультурних основ України й козацтва (Київ). 8.Володмир Пилат. Важливість лицарського виховання української молоді(Львів). 9.Катерина Хоронжук. Українське козацтво в польській науковій літературі(Вроцлав). 10.Юрій Долженко. Краніологія населення слобідської України XVII-XIX століть(Слобожанщини) (Київ). 11.Дара Корній. Проблема висвітлення епохи Української козацької держави в XVI-XVIII століттях в сучасній українській літературі(Львів). 12.Олег Огірко. Християнський зміст Української козацької держави в XVI-XVIII століть(Львів). 13.Василь Хитрук. Козак Мамай - медитація як духовний гартленд і життєтворча основа росту сучасного козацтва в Україні в перспективі міжмор’я(Рим). 14.Тарас Каляндрук. Козацькі характерники у військовій культурі та історичній традиції(Львів). 15.Михайло Козак. Політичне, торгово-економічне та культурно-релігійне становище козацтва в епоху гетьманату Богдана Хмельницького(Перемишль). 16.Богдан Парадовський. Козацтво в Західній Україні та на території Посяння(Львів). 17.Геннадій Гриценко. Козацькі традиції в національній культурі українського народу(Київ). 18.Богдан Сушинський. Українське козацтво: історія, культура, традиції(Одеса). 19.Олександр Нагорний. Львівська земля в епоху гетьмана України Богдана Хмельницького(Львів). 20.Ян Лорченко. Козацькі старожитності в Слов’янській бібліотеці міста Праги(Прага). 21.Ян Масарик. Козацькі старожитності в національній бібліотеці міста Братіслави(Братислава-Світава). 22.Хрістіан Чернер. Роль українського козацтва в історичній перемозі європейських народів у битві під Віднем(Відень). 23.Марко Сімкін. Українське козацтво: політичні відносини з сходом і заходом(Львів). 24.Галина Фесюк. Чи народився Богдан Хмельницький на Жовківщині(Жовква). 25.Віктор Ідзьо, Вадим Артюх. Козацький табір епохи гетьмана України Богдана Хмельницького на Жовківщині(Львів). 26.Федір Харута. Засади розвитку громадсько-козацької праці на Закарпатті(Ужгород). 27.Василь Кобилюх. Мовно-культурні старожитності українського козацтва(Львів). 28.Христиа Курдина. Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України в козацьку добу(Жовква). 29.Ігор Огірко, Ольга Огірко. Інформаційні технології поліграфічної діяльності Інституту Східної Європи(Львів). 30.Сергій Білий. Відродження України і її єднання через козацьку ідею(Тернопіль). 31.Олександр Васильєв. Роль козацтва в сучасних об’єднавчих процесах та в умовах російської агресії на Сході України(Сєвєро-Донецьк). 32.Юлія Олійник. Постать Богдана Хмельницького в пам'ятках Львівського історичного музею"(Львів).. 33.Микола Кардащук. Виховання карпатської молоді на козацьких традиціях(Івано-Франківськ). 34.Вадим Задунайський. Дієвість(ініціативність) - базисна ознака військового мистецтва запорожців(Львів). 35.Михайло Кубай. Богдан Хмельнийький і Жовква( Жовква). 36.Мирослав Лазюк. Продовження традицій вищої освіти українського козацтва Західної України ректором Карпатського Інституту Підприємництва Університету «Україна» В.М.Козаком – пам’яті учня Львівської єзуїтської колегії Богдана-Теодора Зіновія Хмельницького(Хуст). 37.Руслан Чекалін. Хмельниччина в Руському і Белзському воєводствах. Огляд української історіографії (Львів). 38.Олександр Смакота. З родинних спогадів за батька Хмеля і Івана Виговського та їх родини. Або Богданів Заповіт " записи від літа 1974 року(Дніпро).


Окрім наукових доповідей на міжнародній науковій конференції відбулось обговорення ряду актуальних питань, зокрема:

1. Роль Українського козацтва в сучасних козацьких об’єднавчих процесах.

2. Перспектива сучасного розвитку українського козацтва .


Також на конференції відбулися презентації та рецензування наукових монографій :

Віктора Ідзьо. «Запорізьке козацтво як національна еліта в Українській державі XV-XVIII століть. - Львів «Сполом», 2017р.»,

Тараса Каляндрука «Козаки. Слов’яни проти орди». - Львів “Піраміда”,2017р.,

Володимира Пилата «Кодекс лицарської честі». - Львів «Сполом», 2016р.

В їх обговоренні взяли участь науковці, викладачі вузів, вчителі , громадські, культурні діячі.

Учасників та гостей привітав директор Інституту Східної Європи, редактор наукового журналу «Українознавець», організатор ІХ Міжнародної наукової конференції, Віктор Ідзьо.

Першим привітав учасників та гостей Міжнародної наукової конференції «Козацтво як національна еліта в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях» яка присвячена 360 - ти літтю пам’яті засновника Української козацької держави, гетьмана України - Богдана Зіновія Хмельницького(1657-2017рр.), президент Міжнародної федерації бойових мистецтв «Гопак» Володимир Пилат, який також презентував свою наукову працю «Кодекс лицарської честі».

Наступним виступив з науковою доповіддю та презентацією наукової монографії заступник директора Інституту Східної Європи «З проблем дослідження козацтва», Тарас Каляндрук, який також презентував працю «Козаки. Слов’яни проти орди”. - Львів “Піраміда”, 2017р.» .

Привітав від Ліги Українського Козацтва учасників та гостей ІХ Міжнародної наукової конференції «Козацтво як національна еліта в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях» яка присвячена 360 - ти літтю пам’яті засновника Української козацької держави, гетьмана України - Богдана Зіновія Хмельницького(1657-2017рр.), верховний отаман ЛУК Василь Павелечко, який нагородив її організатора, директора Інституту Східної Європи, генерала-козацтва В.Ідзя «Козацькою Грамотою» в які наголошено, що: «В.С.Ідзьо нагороджується «за сприяння розвитку козацького руху з нагодити 525-річчя козацтва України». Від «Галицької Січі» Орденом за «ВІРУ» нагородив В.Ідзя - професор М.Кардащук.

На ІХ Міжнародній науковій конференції «Козацтво як національна еліта в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях» яка присвячена 360 - ти літтю пам’яті засновника Української козацької держави, гетьмана України - Богдана Зіновія Хмельницького(1657-2017рр.) дуже цікавими, на погляд автора статті, були наступні доповіді:

Віктор Ідзьо. Українське козацтво в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях(Львів),

Василь Павелечко. Катерина Хоронжук. Українське козацтво в польській науковій літературі (Вроцлав),

Юрій Долженко. Краніологія населення слобідської України XVII-XIX століть(Слобожанщини) (Київ),

Олег Огірко. Християнський зміст Української козацької держави в XVI-XVIII століть(Львів),

Василь Хитрук. Козак Мамай - медитація як духовний гартленд і життєтворча основа росту сучасного козацтва в Україні в перспективі міжмор’я(Рим),

Тарас Каляндрук. Козацькі характерники у військовій культурі та історичній традиції(Львів),

Ян Лорченко. Козацькі старожитності в Слов’янській бібліотеці міста Праги(Прага),

Ян Масарик. Козацькі старожитності в національній бібліотеці міста Братіслави (Братислава-Світава).

Віктор Ідзьо, Вадим Артюх. Козацький табір епохи гетьмана України Богдана Хмельницького на Жовківщині(Львів),

Юлія Олійник. Постать Богдана Хмельницького в пам'ятках Львівського історичного музею"(Львів),

Микола Кардащук. Виховання карпатської молоді на козацьких традиціях(Івано-Франківськ),

Вадим Задунайський. Дієвість(ініціативність) - базисна ознака військового мистецтва запорожців(Львів),

Михайло Кубай. Богдан Хмельнийький і Жовква (Жовква),

Руслан Чекалін. Хмельниччина в Руському і Белзському воєводствах. Огляд української історіографії (Львів),

Олександр Смакота. З родинних спогадів за батька Хмеля і Івана Виговського та їх родини. Або Богданів Заповіт " записи від літа 1974 року(Дніпро).

У підсумок звіту слід наголосити, що на ІХ Міжнародній науковій конференції «Козацтво як національна еліта в Українській козацькій державі в XVI-XVIII століттях» яка присвячена 360 - ти літтю пам’яті засновника Української козацької держави, гетьмана України - Богдана Зіновія Хмельницького(1657-2017рр.),

Радою Інституту Східної Європи були утворенні нові наукові відділи, які відповідно очолили: Відділ «Прикладної лінгвістики» - кандидат філологічних наук, професор Г.Пасічник(Львів). Відділ «Етноцентр Українознавства і Карпатської культури і духовності» - кандидат філологічних наук, доцент В.Хитрук (Косів-Снідавці). Відділ «Історія мистецтв» - О.Смакота(Дніпро). Також наголошено, що наукові праці напрацьовані конференцією будуть опубліковані в ХІХ випуску наукового журналу «Українознавець»…

Редакційна рада:[edit]

доктор історичних наук Баран В. (Київ, Україна) доктор історичних наук Васюта С. (Київ, доктор історичних наук Даниленко В. (Київ, Україна) доктор історичних нау Когутяк М. (Івано-Франківськ, Україна) доктор історичних наук Калакура Я. (Київ, Україна) доктор історичних наук Кабузан В. (Москва, Росія) доктор історичних наук Плисюк В. (Львів, Україна) доктор історичних наук Пасічник М. (Львів, Україна) доктор історичних наук Савчук Б. (Івано-Франківськ, Україна) доктор історичних наук Терський С. (Львів,Україна) доктор історичних наук Сворак С. (Івано-Франківськ, Україна) доктор історичних наук Терпиловський Р.В. (Київ, Україна) доктор історичних наук Федака С. (Ужгород, Україна) доктор історичних наук Мацкевий Л. (Львів, Україна) доктор історичних наук Масарик Я. (Світава, Чехія) доктор філологічних наук Ірша Р. (Братіслава, Словакія) доктор історичних наук Хорошкевич А. Л. (Москва, Росія) доктор філологічних наук Єрмоленко C. (Київ. Україна) доктор філологічних наук Качкан В. (Івано-Франківськ, Україна) доктор філологічних наук Крик Я. (Мюнхен, Німеччина) доктор філологічних наук Кононенко П. (Київ, Україна) доктор філологічних наук Мегела І. (Київ, Україна) доктор філологічних наук Мосенкіс Ю. (Київ, Україна) доктор філологічних наук Мушинка М. (Пряшів, Словаччина) доктор філологічних наук Зимомря М. (Дрогобич, Україна) доктор філологічних наук Партико З. (Запоріжжя, Україна)

Редколегія: Директор ІСЄ, завідувач Кафедрою Українознавства, доктор історичних наук, професор УУМ, професор УЛС, професор ЛНАУ, провідний науковий співробітник ННДІУ МОН України, віце-президент Академії Наук “Трипільська Цивілізація”, академік МАНЄ, академік АНВШ України, лауреат премії ім. академіка І.П.Крип’якевича лауреат міжнародної премії ім. Короля Данила Галицького - В.С.Ідзьо(Засновник та головний редактор), доктор філологічних наук, професор, академік АНВШУ П.П.Кононенко(Перший заступник головний редактор), ректор УЛС, кандидат педагогічних наук Я.М.Кміт, філософських наук, професор УЛС Т.П.Кононенко, кандидат історичних наук, наковий співробітник ННДІУ О.Б.Ярошинський, кандидат історичних наук, доцент Л.К.Токар, кандидат історичних наук, доцент В.С.Артюх, кандидат історичних наук, доцент І.В.Баран, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач відділу мови ННДІУ В.Ю.Пономаренко, кандидат філологічних наук, доцент Л.І.Конюхова(літературний редактор), кандидат філологічних наук, доцент Р.В.Кюнцлі, кандидат філологічних наук, доцент В.О.Хитрук, кандидат історичних наук, доцент УЛС І.І.Сварник, доцент УЛС В.В.Гаюк, доцент УУМ Г.Ю.Гриценко, професор УЛС В.О.Кобилюх, докторант історії України К. Хоронжук, аспірант з історії України Т.Мосійчук, науковий працівник Кафедри Українознавства, вчений секретар ІСЄ УЛС Л.Бурка, , секретар Інституту Східної Європи Попруженко О.М

© Національний науково-дослідний Інститут Українознавства МОН України. © Кафедра Українознавства Інституту Східної Європи. ISBN 978-966-665-570-17 © Науковий журнал «Українознавець».

Кафедра Українознавства Інституту Східної Європи. Науковий журнал «Українознавець» - «Connoisseur of Ukraine».

79012, м. Львів, вул. Тесленка, д.2. Тел:( 8-097) 496-22-40, факс:(044)236-01-18,www. easterneurope.nethouse.ua. Е-mail: ukrainoznavezz@ukr.net

Пам'ятка авторові

  • Стаття повинна відповідати тематиці журналу і сучасному стану науки, бути літературно опрацьованою.
  • Автор статті відповідає за достовірність і вірогідність викладеного матеріалу, за правильне цитування джерел і коректне посилання на них.
  • У статті повинні бути присутні такі необхідні елементи; постановка проблеми та її зв’язок із науковими та практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття; формулювання мети статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження; висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.
  • Структура статті:

> УДК; > прізвище та ім’я автора; > назва статті; > текст статті, > список використаних джерел, > резюме російською й англійською мовами (обсягом до 7 рядків) у такій послідовності: ім’я та прізвище автора, назва статті, текст анотації. Обсяг статті – 9-12 сторінок комп’ютерного набору.

  • Текст статті друкується в одному примірнику українською мовою на білому папері формату А4 кеглем 14 через 1,5 інтервали з дотриманням розмірів полів: верхнього, нижнього і лівого – 30 мм, правого – 10 мм (29 рядків, 60-65 знаків у рядку). Не допускається друкування будь-якої частини тексту меншим інтервалом.
  • У тексті статті посилання на використані джерела подаються у квадратних дужках, зазначається порядковий номер і сторінка цитованого джерела.
  • Список використаних джерел складається в алфавітному порядку за вимогами Держстандарту.
  • Сторінки статті нумеруються за порядком, без пропусків i буквених позначень. Автор підписується на звороті останньої сторінки, чим підтверджує, що дати; цитати, фактичні дані, бібліографія звірені, а стаття готова до видання.
  • Ілюстрації та таблиці входять до загального обсягу статті. Загальна кількість ілюстративного матеріалу – таблиць, схем, малюнків – у статті не повинна перевищувати п’яти. Таблиці виконуються згідно з вимогами Держстандарту і розмішуються в тексті статті.
  • Разом із роздруком статті необхідно надіслати дискету, в якій файл статті (у двох копіях) запиcується в редакторі Microsoft Word 97, шрифт – Times New Rornan, розмір шрифту –14, міжрядковий інтервал – 1,5. Схеми та діаграми виконуються в редакторі Word.
  • До статті додаються такі супроводжувальні документи:

> рецензія доктора або кандидата історичних чи філологічних наук відповідно до напряму статті, > повідомлення про автора (прізвище, ім’я, по батькові, посада, спеціальність, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи (повна назва навчального закладу, установи), поштова адреса з індексом, службовий і домашній телефони) та кількість замовлених примірників журналу.

  • Редколегія журналу залишає за собою право подавати рукописи на зовнішнє рецензування. Рукописи не повертаються.
  • Редакція зобов’язується кожному автору за плату, надіслати один примірник журналу.

Головний редактор наукового журнал «Українознавць», завідувач Кафедрою Українознавства Віктор Ідзьо

Монографії[edit]

  1. Віктор Ідзьо. Українська держава в ХІІІ столітті. Івано-Франківськ. 1999, 320 с.
  2. Віктор Ідзьо. Ранньослов'янське суспільство, ранньослов'янська державність і зародження та становлення християнства на території України. Агенція Релігійної Інформації. Львів 2001, 320с.
  3. Віктор Ідзьо. Українська діаспора в Росії. Історія, наука, релігія. Львів. БАК. 2002, 304с.
  4. Віктор Ідзьо. Кельтська цивілізація на території України. Львів. Сполом. 2002, 343с.
  5. Віктор Ідзьо. До історії однієї могили на Закерзонні. Перемишль — Львів. Сполом . 2003, 320с.
  6. Віктор Ідзьо. Історія України. ПП «Бодлак», Львів.2003, 735с.
  7. Віктор Ідзьо. Українська держава в ІХ-ХІІІ століттях. Львів. Сполом. 2004, 416 с.
  8. Віктор Ідзьо. Раннньослов'янське суспільство і ранньослов'янська державність. Зародження і становлення християнства на території України. Видання ІІ доповне і перероблене. Львів. Сполом . 2004, 288с.
  9. Віктор Ідзьо. Українська Повстанська Армія — згідно з аналізом свідчень німецьких та радянських архівних джерел. Львів. Сполом. 2005, 208с.
  10. Віктор Ідзьо. Галицька держава — процеси етнотворення і становлення (III — XII ст). Львів. Камула 2005, 351с.
  11. Віктор Ідзьо. Засновник Львова король Данило та Українська держава в ХІІІ ст. Львів. Видавництво університету «Львівський Ставропігіон», 2006, 418с.
  12. Віктор Ідзьо. Релігійна культура Європи і зародження, становлення та розвиток християнства в Україні". Львів. Ліга -Прес — 2007, 317 с.
  13. Віктор Ідзьо."Український Університет м. Москви в 1992 — 2007 роках". Львів «Ліга-Прес», 2008.
  14. Віктор Ідзьо. Український Історичний Клуб м. Москви — 12 років активної праці (1995 — 2007). М.2008, 450с.
  15. Віктор Ідзьо."Українська мова. Давня українська література — призабута та малодосліджена спадщина українського народу". Львів «Сполом», 2008.
  16. Віктор Ідзьо. Basternae — Бастарнія згідно зі свідченнями античних, римських джерел та карти Клавдія Птоломея (ІІІ ст. до н. е. — III ст. н. е.). Львів. Сполом 2008, 172с.
  17. Віктор Ідзьо. Karpiani — Карпи — Хорвати згідно зі свідченнями римських та візантійських джерел (ІІ ст. — ХІ ст. н. е.) . Львів. Сполом 2008, 178с.
  18. Віктор Ідзьо. Кельтська цивілізація на території України. Львів. Камула — 2009, 343с.
  19. Віктор Ідзьо. Візантійська цивілізація у взаємовідносинах з Україною — Руссю. Львів «Сполом», 2009.
  20. Віктор Ідзьо. Україна та Польща через призму історичних та культурних взаємин: Наукові праці. Рецензії. Львів «Сполом», 2009.
  21. Галицька держава: правові та економічні взаємовідносини ІІІ — ХІІІ століття. Львів. Камула — 2009, 343с.

Нагороди та відзнаки[edit]

  • «Золотий Хрест звитяги з двома мечами» (2002);
  • «Лауреат премії імені академіка Івана Крип'якевича» (2003);
  • Ювілейна медаль «10 років незалежності України» (2003);
  • грамотою Університету «Львівський Ставропігін» (2005);
  • Подяка Президента України № Л 0078 (2006);
  • Диплом Академії Наук Вищої Школи України (2007);
  • Грамота Клубу української інтелігенції ім. Богдана Лепкого (2008);
  • Орден Короля Данила (2008);
  • Диплом «Шляхетне Братство України» (2008);
  • Грамота Львівського видавництва «Сполом» (2009);
  • Орден «За розбудову Української держави» (2009);
  • Почесна грамота ЛНАУ (2010);

Посилання[edit]

.