Інсультометрія

From Wikiversity
Jump to navigation Jump to search

Інсультометрія[edit]

Інсульт — раптове виникнення вогнищевих або генералізованих порушень мозкової функції, зумовлених виключно судинними причинами, які пов’язані з мозковим кровотоком . Інсульт можна діагностувати у тому випадку, якщо симптоми тривають <24 год, але за допомогою нейровізуалізаційних досліджень переконливо задокументовано вогнище ішемії, симптоми зникли після тромболітичної терапії .Інсульт виникає тоді, коли припиняється або значно послаблюється надходження крові до частини мозку. Інсульт визначається як гострий неврологічний дефіцит, який триває більше 24 годин і викликаний цереброваскулярною етіологією. Він також підрозділяється на ішемічний інсульт (викликаний оклюзією судин або стенозом) і геморагічний інсульт (викликаний розривом судин, що призводить до внутрішньопаренхіматозного та/або субарахноїдального крововиливу).На догоспітальному етапі проводять діагностику інсульту та оцінку неврологічних функцій (стан дихання та кровообігу). Перед тим, як розпочати лікування інсульту, необхідно провести точну та детальну діагностику для того щоб визначити тип та підтип інсульту і візуалізувати ту ділянку мозку, яка була уражена інсультом. Крім того, лікар повинен виключити всі інші можливі причини симптомів, адже схожі прояви мають транзиторні ішемічні атаки (ТІА), пухлини головного мозку, передозування наркотиками та ін.

Діагностика має бути точною та максимально оперативною, адже від цього залежить подальший хід лікування і шанси пацієнта на одужання.Для встановлення причини та механізму інсульту протягом перших кількох діб перебування в лікарні зазвичай проводять дослідження судин голови і шиї (за допомогою ультразвуку – дуплексне сканування, або томографа – комп’ютерна чи магнітно-резонансна ангіографія) та серця (ультразвукове дослідження – ехокардіографія).

Нейровізуалізація (компьютерна та/або магнітно-резонасна томографія) – ці методи найбільш наглядно демонструють лікарям наявність крововиливу у мозок, його розміри та розташування. Використання контрастного підсилення дає змогу оцінити стан судин шиї та головного мозку більш детально (комп’ютерна та магнітно-резонансна ангіографія). Вибір між цими двома методами робить лікар, залежно від стану хворого, часу госпіталізації.

Лабораторні дослідження (аналізи). Існує певний перелік лабораторних аналізів, які необхідно терміново провести пацієнту. Серед них: аналіз на визначення швидкості згортання крові (коагулограма), аналіз на визначення рівня цукру в крові, біохімічний аналіз крові. Результати цих аналізів повинні бути враховані для розробки тактики лікування пацієнта. Оскільки Універсальна клініка «Оберіг» має власну діагностичну лабораторію, то результати аналізів лікар отримає вже через 30 хвилин (в тому числі, тропоніни, D-дімер, прокальцитонін).

Функціональна діагностика (ЕКГ, ЕХО-КГ, ЕЕГ та ін.) – ці діагностичні методи проводяться для того, щоб виключити наявність тромбів у серці. Адже інколи інсульт можуть провокувати тромби, які, утворившись в камерах серця, можуть потрапити із кровотоком до мозку і уразити його. Таке часто відбувається при миготливій аритмії чи фібриляції передсердь.


Інструментальні та лабораторні дослідження[edit]

Комп'ютерна томографія (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ)— найважливіші діагностичні дослідження при інсульті. КТ у більшості випадків дозволяє чітко віддиференціювати «свіжий» крововилив у мозок від інших типів інсультів, МРТ найкраща для виявлення ділянок ішемія|ішемії, оцінки поширеності ішемічного ушкодження і пенумбри (це особливо важливо в перші 12-24 години захворювання, коли методом КТ ішемічний інсульт може не візуалізуватися). Також за допомогою цих досліджень можна виявляти первинні і метастатичні пухлини, абсцеси мозку і субдуральні гематоми.

В лікарні лікар оглядає пацієнта і з’ясовує стан життєво важливих функцій, а саме: вимірює рівень артеріального тиску, частоту пульсу та дихання, температуру тіла; оцінює рівень свідомості і неврологічні порушення; уточнює час появи перших ознак інсульту. Для визначення типу інсульту (ішемічний чи геморагічний) та виключення інших уражень мозку (травма, пухлина, інфекції) проводять комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію голови. Без цього дослідження неможливо бути впевненим у природі ушкодження головного мозку і, відповідно, призначити правильне лікування. На підставі результатів огляду і досліджень лікар має змогу встановити точний діагноз та тип інсульту.


Список літератури[edit]

Авакян А.Н. (2007) Геморагічний інсульт. Мистецтво лікування, 3(39): 12–13.

Бучакчийская Н.М. (2007) Тромболитическая терапия — новые надежды в лечении ишемического инсульта. Судинні захворювання головного мозку, 1: 22–30.

Верещагин Н.В. (2003) Гетерогенность инсульта: взгляд с позиций клинициста. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова, Инсульт (приложение), 9: 8–9.

Виничук С.М. (2010) Новые аспекты нейропротекции в острый период ишемического инсульта. Практ. ангіол., 4(33): 31–38.

Віничук С.М. (2004) Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування. Мистецтво лікування, 5: 8–15.

Гуляєва М.В., Поліщук М.Е. (2012) Стандартизація надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом: крок вперед. Судині захворювання головного мозку, 1: 2–5.

Дзяк Л.А., Сірко А.Г., Сук В.М. (2009) Сучасні принципи консервативного лікування набряку головного мозку та внутрішньочерепної гіпертензії. Междунар. неврол. журн., 6(28): 69–74.

Зозуля А.І. (2012) Характеристика оптимізованої системи комплексної медичної допомоги при судинній патології головного мозку. Укр. мед. часопис, 6(92): 103–108 (http://www.umj.com.ua/article/47155).

Зозуля І.С. (2007) Нейропротекторна терапія мозкового інсульту. Медицина неотложных состояний, 5(12): 117–119.

Зозуля І.С. (2008) Нейропротекторна терапія цераксоном у гострому періоді ішемічного інсульту. Междунар. неврол. журн., 5(21): 47–20.

Зозуля Ю.П., Волошин П.В. (2006) Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу на госпітальному етапі (методичні рекомендації). Здоров’я України, 23(1): 39–42.

Мищенко Т.С. (2011) Современные возможности профилактики и лечения мозговых инсультов. Нов. мед. фармац., 37: 22–25.


https://en.wikipedia.org/wiki/Stroke


  • Furtak I., Hrytsko R., Kaschevska S. INFORMATIZATION OF MODERN SOCIETY AND HEALTHCARE SYSTEM: STATE, PROBLEMS,PROSPECTS // Південноукраїнський медичний науковий журнал. Науковий журнал # 14 (14) травень ,2016. – Одеса, 2016.- С.119-126. Southern Medical Journal. Scientific journal # 14 (14) . 2016 - Odessa, 2016.- S.119-126.
  • Софія Огірко, Ігор Чорнобай, Олена Шиян. Підготовка фахівців рекреаційно-оздоровчої сфери з навчального курсу “валеометрія”. Матеріали 2- ї регіональної науково-практичної конференції “Проблеми активізації рекреаційно- оздоровчої діяльності населення”. Львів: ЛДІФК.- 11-12 травня 2000 року.
  • Н.Б. Позднякова, С.І. Кащевська, Ю.Є. Махун. Сучасні проблеми імунопрофілактики інфекційних захворювань. Журнал Практична медицина . - Львів. - ISSN 5-7763-2349-5. 2007г. ХIV № 2