Інформаційні технології рерайтинга в е- поліграфії.

From Wikiversity

Інформаційні технології рерайтинга в е- поліграфії. У статті досліджено особливості рерайтингу інтернет-тексту. Визначено сутність поняття рерайтингу, його функціональні види. Виявлено прийоми рерайтингу, а також з’ясовано принципи. Було проведено аналіз функціонування рерайтингу на сторін-ках інтернет-видань. У статті проведене дослідження програмних засобів за допомогою яких можна здійснити перевірку тексту на плагіат. Визначено найкращі альтернативи для виявлення запозичень у наукових роботах.

Ключові слова[edit]

рерайтинг, копірайтинг, інтернет, журналістика, контент, плагіат, інтернет-видання,засоби автоматичного пошуку плагіату; програмне забезпечення; он-лайн ресурс.

Abstract[edit]

In the article the features of rewriting online text. The essence of the notion of rewriting, its functional types. You are revealed rewriting techniques and principles elucidated. It analyzes the functioning of rewriting the pages of online publications. In articlehad been done research of software by means of which you can use to verify the text for plagiarism. Аlso defined the best alternative for the detection of borrowing in scientific investigations. The article deals with the concept of plagiarism, self-plagiarism and their basic types. It is described a classification of plagiarism automatic detection tools for text documents and the basic methods that underlie their functioning. It is considered a number of popular software and online resources to check text similarity, carried out their detailed analysis, testing and evaluation according to defined software specifications, productivity of functioning and obtained results during the checking. There are presented recommendations of the best tools that can be used by the research institutions and scientific journals’ editors. Keywords: reraytynh, copywriting, internet, journalism, content, plagiarism, online edition,plagiarism; plagiarism detection software; software; online resources. Оперативна е- поліграфія , цифрові друкарні — це якісний, швидкий вид подання інформації.Новітнє обладнання для цифрової поліграфії відкриває нові напрямки діяльності. Сучасне обладнання дозволяє цифровим друкарням нового типу конкурувати з традиційними друкарнями в якості, і при цьому виконувати замовлення значно оперативніше. Оперативна е- поліграфія - це розділ поліграфії що займається швидким виготовленням продукції. Веб-сайт— сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією.Цифровий друк має ряд переваг: висока оперативність, цифровий друк. Рерайтинг [1-5] це процес перетворення текстів – явище, яке виникло в рамках інтернет-журналістики. Матеріали в Інтеренті мають стати лідерами пошукових запитів. Подати однакову інформацію треба в різних виданнях по-різному, і в той же час зберігши її смисл. Нині це є актуальним, адже рерайтинг текстів користується не меншою по-пулярністю, аніж копірайтинг. Обумовлено це можливістю економити бюджет на придбанні текстового контенту для інтернет-ресурсу.Особливо актуальний рерайтинг текстів для ресурсів складної технічної спрямованості. Додати щось нове у існуючі енциклопедичні матеріали практично неможливо, а зробити їх унікальнішими, читабельнішими і цікавішими дає змогу рерайтинг статей, виконаний справжніми професіоналами.Мета – розкрити сутність поняття рерайтинг і дослідити принципи і види цього явища, його функціонування на сторінках вітчизняних і російських інтернет-видань.Завдання дослідження:визначити сутість поняття рерайтинг;з’ясувати функціональні види рерайтингу;виявити прийоми рерайтингу;з’ясувати принципів рерайтингу;проаналізувати функціонування рерайтингу на сторінках інтернет-видань;виявити трансформацію заголовків у процесі рерайтингу.Об’єктом роботи є матеріали в інтернет-виданнях і матеріали де збережені принципи рерайтингу.Предметом є специфіка створення рерайтингових текстів.Трактування терміну рерайтинг може бути буквальним – власне переписування, перероблення тексту зі збереженням його смислу. Рерайтер теж повинен мати високу грамотність та почуття стилю[3-8]. Чим багатший словниковий запас автора, тим якіснішим буде рерайтинг текстів [8-10]. Якщо у замовника є джерело, на підставі якого повинен створюватися новий текст, і замовник надає його виконавцю – це, безсумнівно, рерайтинг. Причому, рерайтинг елементарний, хоча й вимагає певних навичок. Трапляється і складніший варіант рерай-тингу, коли використовується кілька початкових кодів, матеріали яких потрібно об’єднати. Найчастіше замовлення передбачає для виконавця самостійний пошук джерел інформації.Серед замовників немає єдиної думки про те, який відсоток унікальності допустимий для рерайтингу: одні вимагають не менше 95-96 %, інші вважають достатньою унікальність від 80 % і вище. У будь-якому випадку, унікальність нижче 80 % вже не задовольняє вимоги якісного рерайтингу, і відповідальний рерайтер знайде спосіб домог-тися максимально можливої унікальності. Унікальність рерайтингу залежить від змісту тексту. Так, текст, насичений великою кількістю спеціальних термінів, буде мати меншу унікальність, аніж рерайтинг історичного нарису.Існує два основних види рерайтингу:простий -технічний. Під час такого рерайтингу проводиться заміна слів в оригінальному тексті на синоніми. Для створення таких матеріалів можна встановити сінонімомайзер. Ця програма набагато прискорює роботу рерайтера. Пошукові системи сприймають такі тексти, як унікальні, але в них все одно розпізнається оригінальний текст, і якщо читач помітить, що цей текст він вже десь читав, йому це не дуже сподобається [4-6];складний або глибокий. Такий рерайтинг робиться для серйозних сайтів або видань, він наближений до копірайтингу. Рерайтер зберігає зміст тексту без вживання своїх думок [4-9]. Завдання рерайтера – зробити текст унікальним, який ніде раніше не зустрічався за комбінацією слів. Зробити рерайтинг тексту означає – переписати його своїми словами, зберігши зміст.Сайти, які мають неунікальний контент потрапляють під фільтри пошукових систем і, отже, не можуть розраховувати на високі позиції в пошуковій видачі, а від цього безпосередньо залежить популярність і відвідуваність ресурсу.Фахівці виокремлюють такі принципи рерайтингу:• не варто робити рерайтинг тексту шляхом переведення всіх підряд дієслів в іншу форму. Цим способом найпростіше зробити текст унікальним, але це перша ознака неякісного рерайтингу. Середні та великі речення, при застосуванні цього методу, стають величезними й гірше сприймаються;• не варто зводити рерайтинг до заміни всіх, або майже всіх слів оригінала синонімами. Структуру вихідного тексту змінювати можна і потрібно;• якщо абзаци робочого тексту не побудовані у вигляді логічно незмінної конструкції, можна сміливо змінювати їх місцями;• значення всіх слів, які трапляються, і в яких не впевнені, можна перевіряти у словнику.;• заголовок вимагає рерайтингу;• потрібно перевіряти унікальність написаного тексту;• треба зберегти обсяг, стиль і смисл вихідного тексту. Під час рерайтингу не можна вигадувати будь-які факти, яких немає в початковому тексті. Можна оперувати тільки тим, що є у вихідному матеріалі;• найпростіший спосіб зробити якісний рерайтинг – треба переписати текст своїми словами, слідуючи від речення до речення [3-8].Потрібно творити нову інформацію, а не видавати чужу за свою. Якщо аматори захоплюються та переходять межу рерайтингу, а це вже плагіт і порушення авторських прав. Якщо використаний чужий текст, то треба давати посилання на джерело.Якщо зробити рерайтинг статті -переписати її так, щоб зміст не змінився, а змінилася лише структура, то спеціальні сервіси покажуть, що стаття унікальна. Для цього вони і, в першу чергу, призначені, щоб перевіряти матеріали для публікації на сайті. Проте в цьому випадку плагіат залишиться плагіатом.Побачивши два однакові тексти на різних інтернет-порталах, не слід одразу списувати все на плагіат, адже на інформаційних порталах існує практика розсилки. Така форма співпраці інформаційного порталу та будь-якої компанії має право на існування.Дуже важливим чинником є відсутність граматичних помилок. І якщо замінити де-не-де кириличні літери на латиницю, то це, зробить текст унікальним, але з точки зору машини – з великою кількістю граматичних помилок. Особливо великої шкоди принесе таке втручання в ключові слова, які важливі для пошуку. Тому,важливим є перевірка тексту на орфографію у Word, або інших програмах.Щоб виник інтерес до статті, її заголовок повинен розкривати перспективи і викликати цікавість. Звідси випливають два основних правила створення заголовка для статті:заголовок повинен звертати на себе увагу;заголовок повинен викликати цікавість.Рерайтинг полягає не тільки у переписуванні текстів, а і вдалій зміні заголовків. Деякі слова в заголовках змінюються місцями, певні слова додаються, замінюються синонімами.Отже, рерайтинг є невід’ємним складником інтернет як сучасного явища. Є головні види рерайтингу, що функціонують в сучасних інтернет-виданнях 1-рерайтери переступають межу, і займаються плагіатом, що є неприпустимим, незаконним.2 -заголовки і особливості їх трансформації у процесі опрацювання тексту рерайтерами не підлягають значній перебудові, адже вони є носіями основного інформаційного навантаження. Їх зміна, призводить до невідповідності заголовка змісту статті. Проведемо класифікацію інструментів автоматичного відстеження плагіату у текстових документах та основні методи, що лежать в основі їх функціонування. Розглянемо низку популярних програмних засобів та он-лайн ресурсів для перевірки текстів на збіг, проведено їх ґрунтовний аналіз, тестування та оцінювання за програмно-технічними характеристиками, продуктивністю функціонування та отриманими в процесі перевірки результатами. Представимо рекомендації щодо оптимального інструментарію, що може бути використаний в роботі наукових установ та редакцій фахових видань. Плагіат — привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Плагіат має багатовікову історію[3-9]. Засуджували літературні крадіжки відомі поети та мислителі того часу — Ювенал, Горацій, Вергілій і Марціал. Останній уперше застосував слово «плагіатор», що латиною означало «викрадач чужих рабів», до літературних грабіжників. У XVII столітті у Франції з'явилися навіть теоретики плагіату. Зокрема, Франсуа Ла Мот ле Вайє у своїй роботі «Академія ораторів» відкрито радив маскувати власну нездатність до творчості плагіатом і навіть давав рекомендації як, непомітно замінюючи всі вислови вкраденої фрази їхніми синонімами, приховати крадіжку[5-8].Нині єдиного, вичерпного та загальноприйнятого визначення плагіату не існує. Для виявлення плагіату є такі визначення:вкрасти ідею або слова іншої людини і видати їх за власні;використати результати роботи іншої людини без вказання джерела, звідки вони були взяті;повністю або частково вкрасти мистецький, науковий або інший твір чи роботу та видати їх за свою;представити вже існуючу ідею або продукт як новий та оригінальний.Крім того, в різних сферах і галузях діяльності плагіат може мати більш персоніфіковані відносно специфіки цієї діяльності визначення. Так, в навчальних закладах він може розглядатися як: • виконання однакових, або майже однакових робіт; • фальсифікація — зміст завдань, наприклад, статистичні показники, були вигадані або невірно вказані; • реплікація —представлена однакова, або майже однакова робота кілька разів для підняття власного рейтингу; • використання не дозволених допоміжних матеріалів. Таким чином, плагіат в будь-якому разі розглядається як шахрайство, суть якого — у крадіжці чужої роботи або її частини і представленні її як власної. Плагіат можна поділити на три основні типи[9-15]: 1. Копіювання чужої роботи та оприлюднення її під своїм іменем. 2. Представлення суміші власних та запозичених в інших аргументів без належного цитування джерел. 3. Перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця. Цитування має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі використовуються дані, взяті зі сторонніх джерел, а не отримані або створені безпосередньо автором. Порушення вказаних нижче правил і їх недотримання має розцінюватися як плагіат:якщо думка автора наводиться дослівно, то її слід взяти в лапки;якщо цитується великий уривок тексту, то він може не братися в лапки, натомість — виділяється або відбивається від решти тексту певним способом;в списку використаної літератури завжди слід вказувати і ті джерела, які використовувалися під час підготовки роботи. Історично склалося, що запозичення коротких висловів або невеликих частин тексту є прийнятним, поширеним, і, навіть, обов’язковим явищем: процес генерації нового знання ґрунтується на ідеях попередніх робіт, на основі яких автор може описати загальну концепцію, запропонувати новий спосіб розв’язання певної проблеми або аргументувати отримані результати. Безперечно наукова праця має ґрунтуватись на результатах роботи попередників. З експоненціальним зростанням обсягів наукової продукції, плагіат перетворився у проблему і для редакцій наукових видань

Із розвитком інформаційних технологій створено клас програмних продуктів, призначених для автоматичного відстеження текстових запозичень в корпусах текстів, що може мінімізувати поширення В науковій літературі дослідження вгалузі автоматичного пошуку плагіату у текстових документах сфокусовані в трьохосновних напрямках: аналіз існуючих алгоритмів пошуку текстових збігів[1; 5] і розробка та технічний опис нових методів[1; 2; 5; 7; 8; 9; 11; 13]; класифікація програмних засобів пошуку плагіату[2; 4]; порівняльний аналіз існуючих програмних засобів[3; 6; 9; 12; 13; 15] та проектування і розробка нових[1; 8; 10]. В низці вищезазначених робіт , а також на веб-сайтах і блогах здійснються спроби проаналізувати наявні засоби пошуку плагіату, вибірка яких не перевищувала 5-10 варіантів, однак не обґрунтовано, за якими критеріями та з яких мотивів обрано ті чи інші ресурси. Досі не було здійснено дослідження за єдиним набором характеристик та з чітким поділом окремо на програмне забезпечення та он-лайн ресурси. З огляду на це метою є аналіз програмних рішень для виявлення плагіату в наукових роботах з метою визначення найоптимальнішого ресурсу, що може бути використаний у роботі наукових установ та у процесі підготовки фахових видань. У науковій літературі [2-7] поняття плагіат визначають наступним чином:оприлюднення-опублікування, повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору [11]; привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора [1, 7-9] ; вид порушення прав автора або винахідника, що полягає у незаконному використанні під своїм ім'ям чужого наукового твору або винаходу, раціоналізаторської пропозиції безвказівки джерела запозичення [4, 6] . Поширеним нині в науковому середовищі є самоплагіат – повторна публікація автором значних за обсягом та ідентичних за формою і змістом своїх же наукових текстів без зазначення факту їх попередньої або одночасної публікації. Самоплагіат може бути реалізований як у формі повторної публікації однієї і тієї ж статті із незначними змінами у назві і змісті, так і у вигляді статті, що містить значні за обсягом фрагменти раніше опублікованих наукових робіт без зазначення посилань на останні [6]. З правової точки плагіатом називається копіювання чужих думок без посилання на автора. Під компіляцією розуміється несамостійна наукова праця, заснована на з'єднанні частин чужих досліджень.

У той же час застосування наукової ідеї, сюжету, теми якої-небудь іншої роботи, які виражені в іншій формі, не визнається плагіатом, оскільки в цьому випадку автори можуть прийти до різних висновків.Головною вимогою при написанні наукового тексту є його унікальність. Перевірка текстового контенту здійснюється за допомогою програмних засобів. Завдяки таким програмам можна здійснити перевірку тексту на унікальність. Для перевірки наукових робіт на унікальність, потрібно використовувати таке програмне забезпечення, яке буде чітко вказувати які частини запозичення тексту було використано, та з яких джерел, щоб дійсно можна було перевірити чи був плагіат. Для цього важливим є аналіз основних, найбільш вживаних програм та он-лайн сервісів, які будуть об’єктом нашого дослідження, і обрати декілька найкращих, за допомогою яких можна провести перевірку наукових робіт. Мережа Інтернет пропонує величезний вибір робіт на будь-які теми і запити. Вона дає можливість, підібравши текст, з'єднати їх в єдиний файл. Безумовновикористовувати ресурси Інтернету потрібно. Але не можна взяти будь-яку інформацію з мережі: вона повинна бути перероблена і оформлена.

У інформаційному інтернет-просторі існує унікальний проект "Антиплагіат" ( antiplagiat.ru )завдяки технології програми можна перевірити, наскільки текст роботи запозичений з Інтернету. Переписні цитати з книги, дають досить низький відсоток оригінальності згідно з програмою, а в той же час, запозичуючи деякі статті з Інтернету, можна отримати 100%-ний оригінальний текст.Таким чином, використання програми " Антиплагіат" при перевірці робіт - це неодмінна реальність сучасного освітнього процесу. При написанні роботи необхідно враховувати оцінку оригінальності. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання авторських прав досліджувалися багатьма авторами. Провідними роботами з цієї тематики є праці: В.Я. Іонаса, О.С. Іоффе, В.І. Серебровського, О.Д. Святоцького, Г.Ф. Шершеневича. Ґрунтовними працями сучасних дослідників є роботи: С.О. Глотова, В.В. Коноваленка, Л.Г. Максимова, А.П. Панкєєва, І.В. Порало, І.М. Рассолова, Т.І. Стексової, Р.В. Шарапова, Е.В. Шарапової, О.О. Штефан та інших[1-9]. Проте, у роботах даних авторів не достатньо розглядалося питання плагіату. Лише кілька останніх років, коли проблема стала серйознішою науковці Й. Богдан, І. Порало, Я. Глинський наполегливо почали досліджувати проблему плагіату[3-8]. Т. М. Вахонєва розглядала плагіат як різновид порушення авторських прав за законодавством, Г.З. Ефимова, М.Н. Кичерова розглядали причини соціального феномену[7-13].Метою є аналіз сучасних сервісів та програмного забезпечення, що надають можливість перевіряти текстовий матеріал на унікальність. Плагіат – це цілеспрямований процес навмисного привласненнята оприлюднення результатів наукової чи творчої діяльності інших людей. Одним із сучасних напрямків боротьби є виявлення плагіату за допомогою комп’ютерних програм. На сьогоднішній день існує багато програмних засобів, які допомогають встановити відсоток унікальності тексту. Наступні програми були обрані для тестування: Сopyscape, Antiplagiat.ru, EtxtАнтиплагіат, Плагіата.НЕТ, Іstio, DoubleContentFinder, AdvegoPlagiatus, Plagiarism-DetectorPersonal, DupeFreePro, Детектор плагіату, Viper, APE Боротьба с Web-плагіатом, DupeCopDesktop, Рasteit.ru, CompareSuite, CognitiveTextAnalyzer[4-9]. Програма www.copyscape.com [4-9] –сервіс, який перевіряє контент українською та англійськими мовами, поданий в глобальній мережі Інтернет. У вікно потрібно скопіювати адресу сторінки яку потрібно перевірити, і через кілька хвилин буде результат. Для перевірки на унікальність наукові роботи потрібно викладати на веб-сайти, створити електронний блог.Програма www.antiplagiat.ru [8] –сервіс, за допомогою якого можна перевірити унікальність тексту. Перевірку можна провести двома способами: перший – це скачати програму і встановити її на свій комп’ютер; і друга – скористатись Онлайн-сервісом. Програма EtxtАнтиплагіат хороша тим, що у ній можна перевіряти написані тексти, всі сторінки потрібного сайту та вести пакетну перевірку всіх файлів з папки. Пакетна перевірка дозволяє завантажити до програми EtxtАнтиплагіат папку з файлами для одночасної перевірки. Програма працює добре. Одна наукова робота на 34 сторінки формату doc. перевірялася більше години. З допомогою цієї програми можна перевіряти наукові тексти на унікальність.Програма Плагіата.НЕТ –розрахована для пошуку в Інтернеті часткових або повних копій текстових документів. Програма показує ступінь унікальності тексту у відсотках і джерела тексту. Це дає змогу одразу перевірити звідки були взяті запозичення. Програма включає можливість перевіряти сторінки в Інтернеті та друкований текст. Не унікальний текст, по закінченню перевірки виділяється іншим кольором. Після завершення перевірки програма «Плагиата.НЕТ» показує час протягом якого здійснювалася перевірка. Програма підтримує формати RTF, DOC, DOCX – можливість роботи з документами Microsoft Word, Microsoft WordPad та інших редакторів. Визначення плагіату відбувається на основі пошукових систем – Яндекс і Google. Програма працює добре, текст перевіряється і вказується початкове джерело. Програма http://istio.com/ [3-10] –он-лайн сервіс для перевірки на унікальність. Ще одна програма, яка існує для перевірки унікальності – DoubleContentFinder. Необхідно вибрати один із способів перевірки: перевірка сторінки, вставка з буфера обміну і завантаження файлу з текстом. У разі не унікальності контенту, буде показано список адрес, з яких були взяті запозичення.Однією з переваг цього сервісу є те, що можна перевірити орфографію та здійснити аналіз тексту: визначити кількість слів, слова, що вживаються в тексті найчастіше та ін. Навіть з найменшим відсотком не унікальності тексту звіт буде -текст не унікальний. Програма AdvegoPlagiatus – перевіряє контент і показує сайти, на яких були збіги матеріалу. Вона показує унікальність тексту у відсотках. За принципом роботи не відрізняється від програми «Антиплагіат. Текст який перевіряється у AdvegoPlagiatus ділиться на фрази, а потім відбувається пошук подібних фраз в Інтернеті через пошукові машини. Якщо фраза знайдена в Інтернеті, то вона вважається неоригінальною й підсвічується жовтим виділенням. Схожих фраз в Інтернеті можна знайти багато, але це не значить що був факт плагіату. Дана програма не спроможна правильно оцінити унікальність.Програма Plagiarism-Detector Personal –добра щодо запобігання плагіату. Підтримує обробку документів у пакетному режимі. Програма DupeFreePro – виявляє ступінь схожості текстів та дозволяє перевіряти ступінь унікальності тексту. Функція перевірки текстів на унікальність реалізована не досить добре, і не завжди показує точний результат. За допомогою DupeFreePro з легкістю можна порівнювати декілька текстів між собою на схожість. Детектор плагіату – програма, з допомогою якої можна здійснювати пошук однакових фрагментів тексту, тобто плагіату в мережі Інтернет. Програма сканує вибраний текст і показує джерела з яких були взяті запозичення. Пошук не унікального тексту можна здійснювати не лише в Інтернеті, а й на комп’ютері. Viper–додаток спочатку сканує документи, а потім перевіряє їх на унікальність. За допомогою Viper можна перевіряти текст на багатьох сайтах та у пресі, яка опублікована в мережі Інтернет. Пошук плагіату може бути здійснений і на локальному диску комп’ютера. Може перевіряти одночасно два документи і виявити їх рівень схожості. Однаковий текст, який є в обох документах підсвічується іншим кольором.Програма APE Боротьба с Web-плагіатом – виявляє сайти, які запозичують авторські тексти. Програма може додавати в кінці абзаців потрібні користувачу HTML-теги. Платна програма DupeCopDesktop порівнює декілька текстів між собою і виявляє їх відсоток схожості і відмінності та шукає плагіат у мережі Інтернет з відображенням відсотку унікальності тексту. DupeCopDesktop відображає кількість слів у тексті та ключові слова. Для визначення схожості текстів між собою DupeCopDesktop може працювати без підключення до Інтернету.Сервіс www.pasteit.ru [7-12] перевіряє контент на унікальність по різних пошукових системах Яндекс, Rambler і Google. Програма CompareSuite- не лише виявляє схожість в текстах, але і порівнює файли і папки. CompareSuite випускається у вигляді стандартної і професійної версії. За допомогою стандартної версії програми можливе порівняння таких типів файлів, як Adobe PDF, файлів Word, Excel та веб-сторінок. CompareSuite – не типовий інструмент для порівняння, тому що він може бути використаний для різних типів порівняння – посимвольного, послівного і за ключовими словами. Одна з головних відмінностей в тому, що він дозволяє використовувати різні методи порівняння. Тому завжди можна дізнатися, в якому аспекті файли схожі, а в якому – відмінні. Програма вміє порівнювати також графічні, що є корисним доповненням. CompareSuite випускається у вигляді стандартної і професійної версії. Професійна версія додатково підтримує елементи необхідні для порівняння файлів і папок розташованих на FTP, дає можливість створення коментарів до файлів і документів. Систему автоматичного виявлення плагіату в текстах CognitiveTextAnalyzer представила компанія Cognitive Technologies. Принцип роботи CognitiveTextAnalyzer полягає в наступному- у систему вводиться текст. CognitiveTextAnalyzer проводить синтаксичний, семантичний і структурний розбір і аналіз тексту, усуває синтаксичні і семантичні неоднозначності і виявляє близько сотні характеристик, властивих даному тексту. Швидкість розбору тексту на сучасному офісному комп’ютері складає 450-500 сторінок тексту в хвилину. Ця програма працює дуже швидко.CognitiveTextAnalyzer враховує структурні зв’язки, підлеглість одних конструкцій іншим в рамках пропозиції. Виділені зв’язки інваріантні до перестановки абзаців і пропозицій усередині тексту, контекстній заміні слів. Це дозволяє порівнювати текстові твори, отримувати кількісні оцінки їх близькості і з високою статистичною достовірністю судити про приналежність до того або іншого автора[7-11]. Компанія "Антиплагіат" створила програмне забезпечення, здатне знаходити текстові збіги і розпочала співпрацю з українськими університетами, давши їм можливість безкоштовно перевіряти роботи на наявність текстових збігів. Програмне забезпечення миттєво надає звіт з відсотковим показником унікальності і збігів, посилання на веб-джерела матеріалу та історію перевірок. Команда "Антиплагіат" розробила алгоритми, що вміє розпізнавати цитати різних стилів, знаходити перефразування, заміну символів, сінонімізацію та інше. Advego Plagiatus (http://advego.ru/plagiatus/) - програма пошуку в мережі Інтернет часткових або повних копій текстового документа, що показує ступінь унікальності тексту, список джерел тексту, відсоток збігу текстів. Anti-Plagiarism - програмне забезпечення призначене для ефективного виявлення і таким чином запобігання плагіату. Це універсальний інструмент для боротьби з World Wide Web копіюванням-вставкою інформації з присвоєнням авторства. Наявність текстових матеріалів в електронному форматі зробило плагіат легше, ніж коли-небудь. Копіювання і вставка пунктів або навіть цілих текстів тепер може бути виконано за допомогою декількох клацань миші. Плагіат може бути порушенням авторсько-правового законодавства та патентного законодавства і може спричинити за собою юридичну відповідальність. Найбільш часто плагіат виражається у публікації під своїм ім'ям чужого твору або чужих ідей, а також у запозиченні фрагментів чужих творів без зазначення джерела запозичення. Ознакою плагіату є присвоєння авторства, так як неправомірне використання, публікування, копіювання творів, що охороняються авторським правом, саме по собі є не плагіатом, а іншим видом порушення авторського права, званим "піратством". "Піратство" стає плагіатом при неправомірному використанні результатів інтелектуальної праці і присвоєння особою, що публікує авторства. Виділяють такі дії, що характеризують процес плагіату[1-8]: видавання чужої роботи за власну; копіювання слів або ідей іншої особи без посилання на її праці; умисне упущення посилання зі списку джерел; надання невірних даних про джерело; зміна порядку слів зі збереженням загальної структури речення та без посилання на джерело; копіювання великої кількості тексту або ідей із зазначенням посилань на джерела, що в сукупності складають більшу частину статті. Плагіат класифікують і за наступними категоріями[16]:точне копіювання без змін(Copy & Paste) та без належного бібліографічного оформлення запозичених фрагментів; копіювання із змінами у мовній, лексичній і технологічній інтерпретації; наслідування стилю; переклад з іншої мови; запозичення ідеї. Вищезазначені категорії описують умисний плагіат. одатково виділяють ще два види: а) ненавмиснийта б) завуальований [2-9]. Причинами плагіату є: відсутність методологічної культури: етичної, правової через брак фахової освіти та відсутність моральної традиції в Інтернет. Причини цього явища не тільки особисті, а й соціальні, психологічні. Є ще причини плагіату: копіювати швидше, простіше, ніж творити;відсутність самоконтролю індивідуального, редакторського, редакційного;немає відповідальної редакційної політики, зосередженої на формуванні відповідальності кожного, відсутня професійна честь, традицій дотримання етичних вимог у діяльності. Все це зумовлює актуальність, значення піднятої проблеми, необхідність її теоретичного осмислення для практичного розв’язання: врегулювання відносин між виробниками контенту й тими, хто його використовує в своїх інтересах, порушуючи загальноприйняті вимоги. Проблема плагіату потребує комплексного підходу в науковому дослідженні. З метою забезпечення авторських і суміжних прав потрібно знайти шляхи запобігання плагіату. Наукові праці, дотичні до теми дослідження К.Афанасьєвої, О.Германової, А.Данилюка, О.Мельник, В. Монахова, В. Наумова, З. Ромовської, А. Серго та інших дослідників[5-12]. Поширеною формою плагіату є рерайт. Це прихований плагіат, коли до чужого матеріалу без дозволу автора додає додаткову інформацію, переробляє раніше обнародуваний матеріал, замінюючи слова, вирази, щоб не розпізнали чужий текст. У рерайті ключові, суттєві слова лишаються нерухомими. Рерайтери змінюють форму тексту, а суть інформації може лишитися незмінною.До малотворчих, швидше технічних переробок обнародуваних матеріалів можна віднести такі різновиди приховування плагіату як компіляція – своєрідне укладання з кількох чужих матеріалів свого, та редагування без дозволу – смислова, стилістична, граматична правка й скорочення чужого матеріалу. У державі завжди є кілька шляхів поновлення авторських прав, що можна поділяти на два види: державні й саморегулювання.Прогресивнішим, швидшим вважається саморегулювання: індивідуальне: авторське, редакторське; колективне: редакційне, корпоративне. В редакціях можна використати комп’ютерний спосіб пошуку плагіату. Успішно працюють програми „Плагіат-Інформ”, що відслідковують плагіат. Виявити плагіат допоможуть також сервіси CopeScape.сom; Тhenticate, Turnitin, PlagarismDetect, Антиплагиат, Detector.Можна шукати плагіат за допомогою пошуковиків, наприклад Google. Автор, ввівши окремі фрази чи словосполучення зі свого тексту в пошуковик, може виявити сайти, що використовують його текст. У редакціях необхідно ввести перевірку матеріалу на плагіат перед тим, як публікувати його. Поширити інформацію за допомогою мережі є значно дешевшим, ніж зробити це на папері. Виробництво та підтримка мережевих видань також є дешевшими у порівнянні із їхніми офф-лайновими, а розміри публікацій не обмежені обсягом. Ще одна особливість мережі полягає у характері її аудиторії. Відвідувачі сайтів інтернет-видань –найактивніша аудиторія. Популярність інтернет-видань серед користувачів пов'язана, у першу чергу, із очевидними перевагами цих видань у порівнянні із традиційно-паперовими, до яких можемо віднести: відсутність терміну, після якого статті вже не потраплять; інтерактивність – споживач стає співучасником того, що відбувається, обмінюється враженнями від прочитаного, ставить запитання учасникам подій тощо; персоналізація – можливість самостійно відбирати з масиву запропонованої інформації найцікавіші теми. Разом із позитивними наслідками такої активної інформатизації суспільства виникають і нові проблеми. Серед них гостро постає питання авторських відносин у виданнях, оскільки на 90 % комп'ютерні інформаційні ресурси складаються із інтелектуального продукту, що є переважно об'єктом авторського права. Цю проблему неодноразово розглядали у своїх працях А. Серго, В. Наумов, А. Данилюк, В. Монахов та інші дослідники[3-9]. Водночас очевидним є те, що інтернет-видання все ж можуть підпорядковуватися законам, що регулюють діяльність друкованих ЗМІ. У період активного розвитку інтернету перед міжнародним співтовариством постало питання регулювання інтернету, для чого необхідно було вирішити: чи потрібне спеціальне законодавство, що регулювало б діяльність інтернету. Практика європейських та північноамериканських держав базується на поширенні на інтернет компетенції традиційних законів та установ, створених на їхній підставі. Будь-яка інформаційна діяльність у державах регулюється на підставі законодавства. Проблеми, викликані інформаційними та комунікативними технологіями, є не чим іншим, як новим обличчям старих проблем: плагіат у сфері інтелектуальної власності. Твір, що не має спеціального захисту, одразу після розміщення в інтернеті стає легкою здобиччю для кожного, хто бажає його відтворити, скопіювати, скомпілювати або змінити з метою завдання шкоди репутації автора. Проконтролювати ситуацію за таких умов дуже важко, а тому автори змушені використовувати технічні засоби захисту творів, маркетингові прийоми. 1. Саморуйнування електронного документа у разі його несанкціонованого копіювання. До цього виду технічних засобів захисту творів належать "водяні мітки" – вкраплення програмного коду, що дозволяють частково порушити цілісність об'єкта. При відображенні на екрані деякої графічної інформації, отриманої незаконним шляхом, зображення втрачає окремі фрагменти та стає непридатним для сприйняття. Мітки також можуть містити приховану службову інформацію про об'єкти авторського права. Це дозволяє відстежувати авторські твори у мережі інтернет. 2. Твори із обмеженою функціональністю. За такого підходу автор подає лише частину інформації, наприклад, зміст книги або її окремі розділи. Якщо читач зацікавився твором, йому пропонують придбати повну версію книги. Продуктивним видається використання цього методу для передплати інтернет-видання. Ця пропозиція чи не повністю збігається з бажанням клієнта своєчасно отримувати необхідну інформацію, гарантією чого може виступити передплата відповідної розсилки. 3. Криптографічні конверти. Це програмне забезпечення, що зашифровує твори так, що доступ до них може бути можливий лише із застосуванням належного ключа до шифру. Власники авторських прав розповсюджують свої твори у криптографічних конвертах, вимагаючи платню за отримання ключа із шифрами до конвертів. 4. Використання кодових слів. Оригінальний метод боротьби із крадіжками своїх матеріалів запропонували автори. У своїх текстах вони навмисно використовують рідкісні слова, за якими потім відстежують використання свого твору. Йдеться про звернення до пошукових систем, які за наявності лише одного слова надають перелік та посилання на матеріали, в тексті яких трапляється це слово. 5. Створення спеціалізованого архіву для об'єктів інтелектуальної власності, представлених в електронному вигляді. Такі депозитарії дозволяють авторові підтвердити факт і час публікації у випадку виникнення суперечки, у тому числі й у суді. Під веб-депозитом розуміється розміщення та збереження копії авторського матеріалу, опублікованого в мережі. Копія на незмінному носії виконується з фіксацією часу, місця й умов її виготовлення. Це дозволить реєструвати авторські твори безпосередньо в комп'ютерній мережі. Сучасні криптографічні засоби дозволяють фіксувати цілісність документа, його авторську належність і час реєстрації. За допомогою системи цифрового підпису електронний твір чи будь-яка його частина підписується цифровим підписом автора і підтверджується цифровим підписом організації, що реєструє твір. Університети, що використовують Anti-Plagiarism[3-8]. 1. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (ІФНТУНГ) - http://www.nung.edu.ua/ 2. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України - http://www.ime.edu-ua.net/ 3. Вінницький національний аграрний університет - http://www.vsau.org/ 4. Вінницький національний медичний університет iм. М.І.Пирогова - http://www.vnmu.edu.ua/ 5. Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля - http://duep.edu/ 6. Закарпатський державний університет - http://www.zakdu.edu.ua/ 7. Запорізький державний медичний університет МОЗ України - http://zsmu.edu.ua/ 8. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) - http://kneu.edu.ua/ 9. Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД) - http://knutd.com.ua/ 10. Київський університет імені Тараса Шевченка - http://www.scp.knu.ua/ 11. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка - http://www.kspu.kr.ua/ 12. Кіровоградський національний технічний університет - http://www.kntu.kr.ua/ 13. Львівський національний медичний університет - http://www.meduniv.lviv.ua/ 14. Национальный фармацевтический университет - http://nuph.edu.ua/ 15. Національний Університет Харчових Технологій - http://www.nuft.edu.ua/ 16. Національний університет "Львівська політехніка" - http://lp.edu.ua/ 17. Національний університет "Острозька академія" - http://www.oa.edu.ua/ 18. Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди - http://phdpu.edu.ua/ 19. Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка - http://www.pntu.edu.ua/ 20. Полтавський університет економіки і торгівлі - http://pusku.edu.ua/ 21. Симферопольский Университет Экономики и Управления - http://www.ueu.crimea.ua/ 22. Сумський Державний Університет - http://www.sumdu.edu.ua/ 23. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки - http://eenu.edu.ua/ 24. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського міністерства охорони здоров'я України - http://www.tdmu.edu.ua 25. Тернопільський національний економічний університет - http://www.tneu.edu.ua/ 26. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка - http://www.tnpu.edu.ua/ 27. Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій - http://tisit.edu.ua/ 28. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. - http://udpu.org.ua/ 29. Харківський національний університет внутрішніх справ - http://www.univd.edu.ua/ 30. Хмельницький Університет економіки і підприємництва - http://uniep.km.ua/ 31. Хмельницький національний університет, ХНУ - http://www.khnu.km.ua/ 32. Хмельницький університет управління та права - http://www.univer.km.ua/ 33. Хмельницький інститут соціальних технологій Університету Україна - http://hist.km.ua/ 34. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького - http://www.cdu.edu.ua/ Є 11 онлайн ресурсів для проверки матеріалов на анти плагіат[7-12]. 1. https://eduzaurus.com/plagiarism-checker 2. http://www.plagtracker.com/ 3. http://www.scanmyessay.com/ 4. http://www.plagscan.com/seesources/analyse.php 5. http://plagiarismdetector.net/ 6. http://sourceforge.net/projects/antiplagiarismc/ 7. http://www.duplichecker.com/ 8. http://www.paperrater.com/ 9. http://plagiarisma.net/ 10. http://www.plagiarismchecker.com/help-teachers.php 11.http://www.plagium.com/ 12.https://www.plagiarism-removal.com/plagrism-removal.php 13.https://www.mbathesis.eu/ Досі будь-яких дієвих заходів по боротьбі з цим явищем не придумано, крім різних програм і сервісів з перевірки тексту документів і сторінок сайтів на плагіат. В даний час перевірити і знайти плагіат не складає великих труднощів; це можна зробити через будь-який пошуковик, набагато важче знайти першоджерело, звідки з'явився матеріал. Не так давно з'явилася універсальна програма для перевірки тексту на плагіат - Плагіата.НЕТ . У програмі реалізовані нові можливості для перевірки тексту на плагіат сторінок сайтів. Основні можливості програми Плагіата.НЕТ: • Перевірка тексту на плагіат безкоштовно • Пошук плагіату по заданому тексту • Пакетна обробка сторінок сайту на плагіат • Можливість контролю унікальності при редагуванні тексту • Підсвічування неунікального тексту (як при редагуванні, так і при перевірці) • Можливість налаштування параметрів пошуку • Визначення першоджерела тексту • Робота по своїх базах даних • Підтримка різних форматів тексту • Збереження і можливість друку результатів перевірки

Розглянемо основні визначення, які пов’язані з перевіркою унікальності.Унікальний текст – це той текст, який раніше не був опублікований на жодному сайті в інтернеті та / або не був проіндексований пошуковими системами. Тобто це той текст, про існування якого не знають пошукові системи.Рерайтинг –це текст переписаний своїми словами. Тепер вона виглядає унікальною, але її інформаційний вміст залишається колишнім, звичайно якщо її рерайтив адекватний автор.Копіпаст –скопійований текст[9-13]. Пошукові системи постійно сканують сторінки різноманітних сайтів інтернету з метою виявлення нових текстів і занесення їх в свої бази. Вони вважають унікальним саме той текст який був виявлений роботом ПС раніше ніж інший. Якщо дві однакові статті на різних сайтах, то унікальною буде та, яку робот раніше проіндексує.При перевірці статті на унікальність, сервіс або програма, звертається до пошукових систем і порівнює текст, з уже наявними варіантами тексту в індексі ПС. Чим більше не схожим буде текст статті на всі ті тексти, які є в базі ПС, тим більше унікальною буде ваша стаття.Перевірка тексту відбувається не цілком, він розбивається особливим чином по кілька слів, на так звані шингли. Шингл це кілька слів тексту які піддають перевірці. Розмір шинглів в різних програмах може бути від 9 до 3 слів. Якщо шингл дорівнює трьом, то весь текст розбивається по три слова і відбувається перевірка на наявність 3 слів. Якщо такі слова знайдені значить дана ділянка тексту не унікальна.При цьому різні програми по різному складають ці самі шингли. Стаття що перевіряється не просто з самого початку розбивається по три слова, застосовується так само і нахлист шинглів. Це коли кожен новий шингл може захоплювати слова з попереднього. Тут все залежить від алгоритмів роботи програми або сервісу.Існуючі програми можуть не тільки визначати повні копії тексту, копіпаст, але й часткові копії ,наприклад коли слова в тексті замінюються на синоніми, змінюється морфологічна форма слова і т. д. Це називається перевірка на рерайт.Давати на перевірку можна статті розміром від 100 до 15000 символів. Як запевняють розробники сервісу перевірка проводиться не методом шинглів, а за допомогою інших алгоритмів. Можна використовувати сервіс без реєстрації, але пройшовши її вам будуть доступні деякі додаткові функції.Після перевірки неунікальні ділянки тексту будуть підсвічені, а під текстом розташовані адреси сторінок на яких знайдені збіги. Є можливість підсвітити неунікальний текст, який знайдений на всіх сайтах, або на конкретному, одному сайті. Розглянемо можливості програм призначених для перевірки текстів, вони за всіма параметрами виграють у онлайн сервісів.Програма Advego Plagiatus від розробників біржі контенту Advego. Програма має два способи перевірки – це швидка і глибока перевірка. Швидка перевірка являє собою звичайну перевірку на копіпаст. Глибока перевірка – це більш ретельна перевірка, причому не тільки на копіпаст але й на рерайт. Тут уже видається не одна а дві цифри, наприклад 99% / 42%. Де 99 – це відсоток унікальності для копіпаста, а 42 – для рерайта.За замовчуванням перевірка здійснюється з шинглів рівним 4. Але в налаштуваннях програми можна встановити будь-яке значення від 2 до 10. Тут же, є можливість налаштовувати інші функції, але я віддаю перевагу залишати їх за замовчуванням. При перевірці, неунікальні ділянки тексту підсвічуються.Так само є можливість виробляти перевірки по URL і вказати домен для ігнорування. В цілому програма працює досить якісно. Вже не перший рік я користуюся тільки цією програмою і рекомендую її для вас[7-13]. Програма Etxt Antiplagiat програма від біржі контенту Etxt. Програма здійснює якісні перевірки. І тут є кілька типів таких перевірок[7-12]: • Експрес перевірка – найпростіша і швидка перевірка, якість перевірки низька. • Перевірка унікальності – це вже більш ретельна перевірка. • Глибока перевірка – дуже ретельна перевірка, при якій якість найвища. • Перевірка на рерайт – перевірка тексту на предмет того чи є він рерайтом. • Перевірка сайту – дозволяє перевірити всі сторінки вашого сайту на предмет унікальності. Перевірку можна здійснювати за URL адресою сторінки. За замовчуванням перевірка проводиться з шинглів рівним 3. Варто знати те, що таке унікальність текстів можна визначити. Для цієї мети існують спеціальні програми-Антиплагіат. Їх робота полягає в тому, що вони перевіряють написані тексти на предмет їх збігів з іншими текстами, які вже опубліковані в Інтернеті. Збігатися можуть як окремі слова і фрази, так і цілі текстові абзаци. Найбільш популярними Антиплагіат у копірайтерів є програми Advego Plagiatus і Etxt Антиплагіат. Завантажити їх можна на офіційних сторінках бірж абсолютно безкоштовно. Програми самі встановляться на комп’ютер.Щоб перевірити написаний текст на унікальність, його потрібно для початку скопіювати в буфер обміну текстового редактора Microsoft Office Word. Для цього текст потрібно виділити. Найкраще перевіряти текст кількома програмами-Антиплагіат, так як вони можуть показати при перевірці абсолютно різні результати. Неунікальні частини тексту будуть виділені кольором після завершення перевірки, а внизу буде показана загальна унікальність даного тексту. Якщо вона менше вісімдесяти відсотків, то це привід для того, щоб задуматися, як підвищити унікальність тексту в Антиплагіат. Для цього потрібно добре володіти поняттям, як рерайтинг тексту. Позбавлення від плагіату досягається декількома способами. Перше — це поверхневий рерайтинг і заміна неунікальний слів і фраз на їх синоніми. Повинен бути словник синонімів. Є й глибокий рерайтинг тексту. У цьому випадку треба, абзац за абзацом, слово за словом, переробляти первинний текст, міняти місцями пропозиції і фрази. Якщо досконало оволодіти всіма методами унікалізації текстів, то така проблема, як унікальність контенту, перестане здаватися фрілансерам складною і незбагненною.У Мікрософт офісі є функція знаходження та заміни одного слова на інше. Пишемо слово і його синонім, після чого запускаємо процес заміни.Спосіб не надійний, можуть залишитися шматки тексту, де використовуються слова не зустрічалися. У цьому випадку вручну перевіряють текст і підправляють місця збігів. Рерайтінг - обробка вихідних текстових матеріалів з метою їх подальшого використання. На відміну від копірайтингу , за основу береться вже написаний текст, який пишеться своїми словами, при збереженні смислового навантаження. Рерайтінг використовується, для того, щоб уникнути звинувачень в порушенні авторського права . Основні прийоми і методи рерайтинга [8-12] • Використання синонімічних слів. • Переклад прямої мови в непряму. • Переміщення абзаців. • Спрощення тексту за рахунок видалення слів і словосполучень, що не несуть смислове навантаження, зміни граматичної будови пропозицій і т. п. • Переписаний текст повинен володіти тим же або меншим обсягом інформації оригінальної статті за умови збереження відповідності смисловому змісту оригіналу. Але також може містити коментарі експертів за умови винесення їх в окрему частину тексту. • Читання і переписування по пам'яті Функції рерайтинга • Рерайтінг затребуваний при передачі повідомлень інформаційних агентств засобами масової інформації. • Також можна окремо говорити про рерайтинг оригінальних текстів для потреб інтернету: підтримки новинного блоку і пошукової оптимізації сайтів. У математиці, комп'ютерній науці та в логіці термін рерайтинг означає розмаїття способів заміни елементів формули таким чином, що зміст не міняється.Основні прийоми і методи рерайтингу[7-12] • використання синонімічних слів; • переклад прямої мови в непряму; • переміщення абзаців; • спрощення тексту за рахунок видалення слів і словосполучень, що не несуть смислове навантаження, зміни граматичного ладу пропозицій тощо; • переписаний текст повинен володіти тим же або меншим обсягом інформації оригінальної статті за умови збереження відповідності смисловому змісту оригіналу. Але також може містити коментарі експертів за умови винесення їх в окрему частину тексту. Рерайтинг потрібний під час передачі повідомлень інформаційних агентств засобами масової інформації.Також можна окремо говорити про рерайтинг оригінальних текстів для потреб інтернету: підтримання блоку новин й пошукової оптимізації (SEO) сайтів.

В інтернеті термін рерайтинг часто вживають для назви процесу оптимізації статті для наповнення інтернет-сторінки сайту. У такому тексті зміст залишається цікавим та корисним, але акцент робиться на ключових словах для адаптації до пошукових серверів. Після рерайтингу сторінка сайту покращує свої позиції в рейтингах. Інколи рерайтинг, в даному розумінні, розглядають як особливу форму копірайтингу. Такий рерайтинг широко застосовують у маркетингу[6-11]. У наш комп'ютеризований вік, у зв'язку з бурхливим розвитком Інтернету, з'явилося безліч нових віддалених професій. До них можна віднести і одну з вакансій: рерайтер. Завдяки тому, що пошукові системи понад усе цінують сайти з унікальним контентом -статтями, попит на подібну роботу великий. Робота рерайтера полягає в переписуванні вихідного тексту своїми словами таким чином, щоб у результаті вийшов унікальний текст без втрати сенсу. Рерайтинг статей вимагає дотримання правил: новий текст не повинен містити домислів чи особистих думок рерайтера, а також будь-яких коментарів. Стаття повинна бути переписана близько до оригіналу, без втрати структури та змісту. Рерайт статей можна поділити на простий ,або технічний і складний ,або глибокий. Технічний рерайт передбачає заміну слів синонімами, в результаті чого пошукові системи сприймуть цей текст як унікальний. Однак рерайт подібної якості годиться більше для сателітів, тому що найчастіше в подібній статті легко розпізнається оригінал, і якщо пошуковим системам досить унікальності, то людині, який зауважив, що схожу статтю вже десь читав, це може не сподобатися. Тому якщо рерайт робиться для більш серйозного сайту, краще робити глибокий рерайт[9-12]. В цьому випадку матеріал статті повністю переробляється, при цьому зберігаються всі основні ключові ідеї тексту. Глибокий рерайтинг вже ближче до копирайтингу, відмінність полягає лише в тому, що в тексті відсутня особиста думка або думки самого рерайтера. В арсеналі фахівця рерайтера [1-8] є програми для рерайта, які допоможуть. Перша -це Advego AntiPlagiatus. Перший незамінний інструмент для рерайтера це Advego AntiPlagiatus. Програма перевіряє тексти, в тому числі і виконаний рерайт на унікальність . Програма Словоеб може бути корисна для складання заголовків до рерайту. Shingles - програма лдя перевірки схожості двох текстів -спеціальний механізм перевірки. Корисно дізнатися наскільки схожий початковий і вийшов текст. GTW24 - дуже функціональна програма для генерації автоматичного рерайта шляхом їх сінонімізаціі i заміни слів на синоніми. Scribber (rewriter) - ще одна програма для сінонімізаціі тексту, підходить для створення технічного рерайта з незначними правками тексту. Рекомендують також програми Advego Plageatus, SlovoEB, Shingles[2-7]. Висновки. Проведений аналіз програм для виявлення плагіату показав що сучасні засоби перевірки тексту на плагіат не досконалі, існує багато програм для виявлення плагіату, але вони не є універсальними та легкодоступними, часто платними у використанні. Аналіз показав, що найкращими програмами є Плагиата.НЕТ, eTXTАнтиплагіат. За допомого цих систем можна перевіряти наукові роботи і виявляти відсотки запозичень із чужих праць. Програми дозволяють боротися зі тенденцією копіювання робіт. Використовуючи такі програмні засоби під час оцінювання робіт, можна отримати обґрунтований висновок про самостійність роботи. За результатами дослідження можемо зробити висновок, що в редакціях фахових видань доцільно застосовувати такі програмні засоби: Антиплагиат, FindCopy(MiraTools),Anti-Plagiarism, PlagScan, Docol©c, Grammarly; Advego Plagiatus, Плагиата.НЕТ та Viper – для англомовних текстів. Потрібно зважати на те, що такий інструментарій лише виявляє подібність текстів та знаходить джерела запозичення, однак не визначає, чи є той чи інший фрагмент тексту першоджерелом або правильно оформленою цитатою. Іноді цитата оцінюється як дублювання, а отже у кінцевих підсумкових звітах користувачеві повідомляється лише про фрагменти, що потенційно можуть бути неавторськими. Остаточне рішення про наявність факту плагіату залишається на розсуд користувача, тому потреба в ручній перевірці та рецензуванні матеріалу існує. Оскільки кожен такий ресурс має свої переваги і недоліки згідно програмно-технічних характеристик, не можна очікувати від машинної обробки точних результатів. Основна ж мета використання даного класу програмних засобів– загальмувати тенденцію до поширення плагіату та вивести науку на новий рівень.Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробленні організаційних умов, технічного забезпечення, технології та впровадження цих засобів в Україні.

Література[edit]

1.Robert Hilliard. Rewriting // Writing for Television, Radio, and New Media. — Cengage Learning, 2014-01-01. — С. 176—178. — 530 с. — ISBN 9781305215931.

2.Leslie Anne Boldt-Irons. Rewriting Texts Remaking Images: Interdisciplinary Perspectives. — Peter Lang, 2010-01-01. — 316 с. — ISBN 9781433109713.

3.Christian Moraru. Rewriting: Postmodern Narrative and Cultural Critique in the Age of Cloning. — SUNY Press, 2001-09-20. — 252 с. — ISBN 9780791451083.

4.Автоматизована система перевірки текстів на плагіат/ В. Б. Мокін, В. В. Войтко, С. В. Бевз // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2010. – №5.— С. 12—17.

5.Болілий В.О. Перевірка унікальності тексту при оцінюванні студентських робіт творчого або дослідницького характеру/ В.О. Болілий, В. В. Копотій// Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. – 2011. – №7 (34).— С. 134—145.

6.Квашина Ю. А. Методы поиска дубликатов скомпонованных текстов научной стилистики // Технологический аудит и резервы производства. – 2013. – №3 (3).— С. 16-20

7. Михайловський Ю.Б. Система Аnti-Рlagiarism як інструмент запобігання плагіату в навчальній та науковій діяльності// Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки.. – 2013. – №3.— С. 162—168.

8.Чижова А. А. Алгоритми пошуку плагіату // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2010. - 4,№2 (46), С. 13-16.

9.Шарапова Е. В. Универсальная система проверки текстов на плагиат«Автор.net» / Е. В. Шарапова, Р. В. Шарапов// Информатика и её применения– 2012. – №3 (6).— С. 52–58

10. Ali A. M. El Tahir Overview and Comparison of Plagiarism Detection Tools / A. M. El T. Ali, H. M. D. Abdulla, V. Snasel// CEUR Workshop Proceedings. – 2011. – Vol. 706.— P. 161-172.

11.Lancaster, T. Effective and Efficient Plagiarism Detection : PhD thesis / Lancaster Thomas. – London, 2003. – 228 p.

12.Lancaster T. Classifications of Plagiarism Detection Engines / T. Lancaster, F. Culwin // Innovation in Teaching and Learning in Information and Computer Sciences. 2005. – №2 (4). – 16 p.

13.Meyer zu Eissen S. Intrinsic Plagiarism Detection / S. Meyer zu Eissen, B. Stein// Advances in Information Retrieva: Proceedings of the 28th European Conference on IR Research, ECIR. – 2006. – P. 565-569

14. Партико Зіновій Васильович. Нормативна концепція теорії редагування: Дис… д-ра філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004. — 402 арк.

15. Партико З. В., Огірко І. В. Редагометрія — міждисциплінарна галузь знань // Держава та регіони. — Серія «Соціальні комунікації». — 2010. — № 1. — С. 108–110.



Автор - доцент Огірко О. І.Інформаційні технології рерайтинга в е- поліграфії. кандидат технічних наук, м. Львів, Україна

Retrieved from "https://beta.wikiversity.org/w/index.php?title=Інформаційні_технології_рерайтинга_в_е-_поліграфії.&oldid=350454"