Метабібліографія науковців

From Wikiversity

Метабібліографія науковців Крім традиційних видів бібліографії, існує метабібліографія. Тут акумулюються здобутки в галузі науки, освіти, культури за певний історичний проміжок часу. Поява метабібліографічних посібників відноситься до кінця ХІХ ст. Метабібліографічні посібники мають розділи: універсальні метабібліографічні посібники загальноукраїнського охоплення; покажчики бібліографічних видань бібліотек та інших установ; галузеві метабібліографічні посібники; краєзнавчі метабібліографічні посібники. У бібліографічному арсеналі є чимало метабібліографічних посібників навчального та наукового спрямування, статті та огляди універсального змісту з інформацією про бібліографічні посібники, поточні універсальні покажчики покажчиків неперіодичних видань і статей, перспективні універсальні покажчики бібліографічних посібників, покажчики електронних бібліографічних посібників, покажчики зарубіжних бібліографічних посібників тощо

Україна належить до числа країн, що мають значний науковий потенціал. Сотні імен видатних науковців з України є гордістю світової науки. Це – Олег Антонов, Володимир Антонович, Олександр Богомолець, Леонід Булаховський, Микола Василенко, Володимир Вернадський, Віктор Глушков, Михайло Грушевський, Дмитро Заболотний, Микола Кибальчич, Богдан Кістяківський, Сергій Корольов, Михайло Кравчук, Агатангел Кримський, Олександр Палладін, Євген і Борис Патони, Олександр Потебня, Іван Пулюй, Ігор Сікорський, Олександр Смакула, Степан Тимошенко, Микола Холодний, Володимир Шевельов, Іван Шмальгаузен, Дмитро Яворницький та багато науковців, чиї дослідження здобули світове визнання. Є пожвавлення інтересу до історії науки в Україні, до історії кафедри, факультету, інституту чи університету. Відновлюється зв’язок поколінь, стають видимі наукові школи, зв’язки, традиції дослідницьких середовищ.

Особистість науковця визначається його науковим чи творчим доробком, тими книгами, статтями, патентами, що зафіксували його думки, здобутки, ідеї, погляди й відкриття. А ще – учнями, які продовжили й розвинули його справу, а також установами – інститутами, лабораторіями, відділами, які він створив, журналами та збірниками, які започаткував.

Багатогранна діяльність ученого та її продукт є предметом опису покажчиків. Видання містять відомості про життєвий і творчий шлях вченого, окреслюють його наукові досягнення, визначають дослідницькі пріоритети, а й допомагають зробити певні узагальнення та висновки про його внесок у вітчизняну, а то й світову науку. Важливо зібрати та узагальнити інформацію щодо наявних біобібліографічних посібників, що висвітлюють життя та діяльність науковців України. Для сучасного етапу розвитку української бібліографії характерне збільшення кількості видань персональних покажчиків, й суттєве розширення кола їх видавців.

Серед масиву бібліографічних посібників виділяємо серійні, об’єднані приналежністю науковців, яким присвячено покажчики, до однієї установи, спільністю фаху чи об’єкта дослідження, однаковим науковим ступенем тощо. Видання, висвітлюючи внесок вчених у розвиток напрямку науки, дозволяють розкрити діяльність наукової установи, навчального закладу, факультету, лабораторії і простежити розвиток галузі науки.

Важливим фактором, що визначає зміст та стиль видання, є його цільове призначення. Це може бути бібліографічний чи біобібліографічний покажчик, нарис, довідник, дайджест тощо. Це стосується видань опублікованих до ювілейних дат науковців Біографія у покажчиках представлена статтею про життєвий і творчий шлях особистості, біографічним нарисом, довідкою анкетного характеру або автобіографією. Цінність покажчика визначається повнотою та достовірністю інформації, що робить працю вагомим джерелом, оскільки відповідає вимогам біографістики. Одним із основних розділів біобібліографічних персоналій є покажчик друкованих праць особи: він дає уявлення про науковий доробок, розкриває аспекти діяльності та напрямки досліджень науковця. Матеріал у покажчиках групується за хронологією, що допомагає прослідкувати розвиток наукової, науково-організаційної, педагогічної та громадської діяльності вченого у динаміці – з часу опублікування перших праць до появи ґрунтовних досліджень.

Порівняння публікацій створює картину творчості. Сучасні технології дозволяють швидко робити перевидання, тому науковці мають кілька покажчиків – до ювілейних дати, починаючи від 50-ліття з дня народження. Перевидання виправдано. Поряд з ґрунтовними виданнями є покажчики з висвітленням біографії особи. Актуальними є видання, що б відповідали вимогам та інформаційним потребам користувачів, а також основою досліджень вченого та доробку.

Науковці[edit]

https://uk.wikipedia.org/wiki/Науковець

https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Науковці

https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Списки_науковців

https://en.wikipedia.org/wiki/Scientist

https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Scientists

https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Lists_of_scientists

Джерела[edit]

http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/metabibliografiia.pdf

Література[edit]

https://kpi.ua/scientists?page=1

Див. також[edit]

https://ij.kubg.edu.ua/informatsiya/naukovtsiam/konferentsii/konferentsii/569-naukovtsi-ta-praktyky-ukrainy-ta-polshchi-obhovoryly-maibutnie-komunikatsii-u-khkhi-stolitti-2.html

Игорь Огирко