Мультимедійне документування
Мультимедійні документи відрізняються від звичайних тим, що окрім традиційних текстових і графічних даних можуть містити звукові і музикальні об'єкти, анімовану графіку (мультиплікацію), відеофрагменти.
Дисципліна "Мультимедійне документування " охоплює дві важливі складові: проектування електронного видання та організація його виробництва. На етапі проектування електронного мультимедійного видання передбачається вивчення особливостей мультимедійних видань як специфічних цифрових продуктів, що мають відмінні особливості у виробництві, просуванні, дистрибуції та споживанні. Такі особливості накладають обмеження на вибір методологій управління проектами створення таких видань.
Мультимедіа — комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше — анімації і відео. Характерна особливість мультимедійних об'єктів та продуктів — наявність гіперпосилання. Поняття, що означає сполучення звукових, відео, графічних, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів і конструкцій. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна послуга дозволяє користувачеві посилати, одержувати і використовувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну і взаємодопонюючу за бажанням. Мультимедіа — поняття комплексне. З одного боку, воно має на увазі особливий тип документів, а з іншого боку — особливий клас програмного і апаратного забезпечення.
Мультимедіа – це технологія використання комп'ютера із застосуванням всіх доступних технічних засобів: звуку, графічного зображення, відео зображення, мультиплікації, радіо, телебачення. Тобто мультимедіа технологія, дозволяє одночасно використовувати різні способи представлення інформації: числа, текст, графіку, анімацію, відео і звук. Важливою особливістю мультимедіа технології є її інтерактивність, тобто те, що користувачеві відводиться активна роль. Інтерактивною називається програма, що реагує на дії користувача появою різних ефектів. Графічний інтерфейс мультимедійних проектів зазвичай містить різні управляючі значки.
Діяльності із управління проектами створення мультимедійних видань у дисципліні приділено особливу увагу. Вивчення діяльності мультимедійних видавництв – важливий етап у процесі навчання майбутнього фахівця із технологій електронних мультимедійних видань, на якому формуються компетентності, необхідні для роботи директора мультимедійного видавництва (виконавчого, технічного, комерційного), директора рекламного агентства, начальника рекламного відділу великих підприємств, дизайнера або web-дизайнера, організатора виробництва, менеджера мультимедійних проектів.
Діяльність із організації виробництва електронного видання має свої особливості (порівняно із виробництвом традиційних друкованих видань), що полягають у виборі інструментів створення, аналізу, тестування, просування та документального супроводу таких видань. У навчальній дисципліні "Мультимедійне видавництво" комплексно розкрито всі процеси проектування та виробництва електронних видань як особливого типу продукції, характерної для інформаційної економіки.
Термін мультимедіа – калька з англійського слова multimedia, що можна перевести як багато середовищ. Таким чином, мультимедіа означає можливість роботи з інформацією в різних її видах, перш за все, мається на увазі звукова і відеоінформація. Звичайне мультимедіа, так або інакше, співвідносять з комбінуванням різнорідної інформації. В даний час це, перш за все, звук і відео. Є підстави говорити про мультимедіа також у разі мультиплікації і високоякісної графіки. З часом з'явилися інші різновиди комп'ютерної інформації, наприклад віртуальна реальність, що пов'язується з поняттям мультимедіа.
Проектування мультимедійних видань[edit]
Словничок
Відео - послідовність зображень - кадрів, які створюють рухоме зображення.
Декодер - програма, що виконує функцію розпакування (декодування).
Кліп - невеликий за розмірами відеофільм.
Кодек - програма, що перетворює потік даних або сигналів на цифрові коди
Кодувальник - програма, що виконує функцію стискання (кодування).
Конвертація файлів - процес перекодування файла з одного формату в інший.
Медіякоитейиер - формат, що дає змогу розміщувати в одному файлі мультимедійні дані різних типів і синхронізувати звук, відео й текстову інформацію.
Медіяпрогравач - пристрій, за допомогою якого відтворюється відео-, фото- і аудіоконтент.
Мультимедія - програмний продукт, що містить зображення і текст, які супроводжуються звуком, відео, анімацією, та оснащений інтерактивним інтерфейсом з елементами керування.
Подкасти - мультимедійні файли, які розповсюджуються через Іптерпет.
Титри - текст, що виводиться на початку і наприкінці фільму.
Розвиток науки і техніки у всі часи приводив до створення нового вигляду представлення інформації. Так розвиток механіки породило книгодрукування, розвиток електротехніки – радіо і телебачення. Розвиток електроніки забезпечив нові засоби зберігання і накопичення інформації – механічний, магнітний і оптичний запис. Поява і розвиток комп'ютерів привела до створення абсолютно нового способу уявлення і зберігання різнорідних матеріалів – мультимедіа.
Формати аудіо- та відеофайлів. Конвертація аудіо- та відеофайлів[edit]
Мультимедійне програмне забезпечення - програмні засоби, призначені для створення й відтворення мультимедійних об’єктів.
Мультимедія - програмний продукт, що містить зображення й текст, які супроводжуються звуком, відео, анімацією, та оснащений інтерактивним інтерфейсом з елементами керування.
Відео - це послідовність нерухомих зображень - кадрів, швидка зміна яких створює ілюзію руху об’єкта.
Для людського зору така ілюзія виникає при зміні 16 кадрів і більше за секунду. У кінотеатрах використовується зміна 24 кадрів за секунду, в телебаченні - від 25 кадрів за секунду. Що більша швидкість зміни кадрів, то якісніше зображення.
Кодек - це програма, що перетворює потік даних або сигналів на цифрові коди, або навпаки. Звукові та візуальні дані потребують різних методів стиснення, а тому для них розроблені окремі кодеки.
Медіапрогравач - пристрій або програмний засіб, який дає змогу відтворювати відео-, фото- і аудіо контент. Найпростішим у керуванні та найпоширенішим є медіапрогравач Windows Media Player.
Якщо для стиснення мультимедійних даних застосувати різні алгоритми, то ці дані будуть записані в файлах різних форматів. Є десятки таких алгоритмів і відповідно медіяформатів. Крім цього, існують формати, призначені для зберігання пестисненого звуку та відео.
Аудіоформати:
- MP3 (Motion Picture Experts Group Layer 3) - використовує стиснення з втратами, підтримує стерео- і потокове передавання.
-WMA (Windows Media Audio) - ліцензований формат, розроблений корпорацією Майкрософт як альтернатива MP3.
Відеоформати:
- WMV (Windows Media Video) - дуже стиснутий формат, який потребує мінімального обсягу дискового простору на жорсткому диску комп’ютера.
- MPEG (Moving Pictures Experts Group) - забезпечує високу якість, підтримує додаткові можливості (захист від несанкціонованого копіювання, використання інтерактивних елементів) і потокове передавання відео.
- SWF (Відео Flash) - використовується для передавання відео через Інтернет за допомогою програвана Adobe Flash.
Медіяконтейнер - формат, у якому можна розміщувати в одному файлі мультимедійні дані різних типів і синхронізувати звук; віде-озображення й текстову інформацію.
Медіяконтейнери:
- WAV (Waveform Audio Format) — звук у форматі WAV зберігається без втрати якості, але відсутність стиснення призводить до того, що обсяги wav-файлів дуже великі;
- AVI (Audio and Video Interleaved) - дає можливість об’єднувати нестиснені або закодовані різноманітними кодеками аудіо- та відеодані;
- MOV (QuickTime Movie) - як і формат AVI, дає змогу поєднувати аудіо- та відеопотоки, закодовані в різний спосіб, формат розроблений для програвана QuickTime.
Для відтворення (прослуховування чи перегляду) аудіо- та відеофайлів використовують спеціальні програми - програвачі - плеєри.
RealPlayer - програвач відтворює звук та відео більшості відомих форматів, зокрема потокових, дає змогу записувати аудіофайли па компакт-диски в аналоговому вигляді.
QuickTime Player - надає змогу створювати й редагувати звук та відео, перекодовувати й зберігати їх у різних форматах; Win Amp - універсальний програвач мультимедійних файлів, який відтворює файли майже всіх поширених аудіо- та відеоформатів;
Media Player Classic - безкоштовний програвач із простим і зручним інтерфейсом, відтворює файли майже всіх поширених аудіо- та відеоформатів;
Windows Media Player - відтворює аудіо- та відеофайли більшості популярних форматів, входить до складу операційної системи Windows.
Технології проектування окремих видів мультимедійних видань[edit]
Мультимедійне програмне забезпечення — це програмні засоби, призначені для створення і/або відтворення мультимедійних документів і об'єктів. Мультимедійне апаратне забезпечення — це устаткування, необхідне для створення, зберігання і відтворення мультимедійного програмного забезпечення. Історично до нього відносяться звукова карта, дисковод CD-ROM, звукові колонки. Цю групу устаткування називають також базовим мультимедійним комплектом. Останніми роками клас апаратних засобів мультимедіа бурхливо розвивається. Так, в нього увійшли пристрої для обробки телевізійних сигналів і відтворення телепрограм (ТВ-тюнери), апаратні засоби для обробки стислої відеоінформації (MPEG-декодери), дисководи для відтворення цифрових відеодисків (DVD), устаткування для запису компакт-дисків (CD-R, CD-RW) і багато що іншого.За наявності мультимедійного апаратного забезпечення (хоч би в об'ємі базо¬вого мультимедійного комплекту) операційна система Windows ХР дозволяє створювати, зберігати і використовувати мультимедійні об'єкти і документи. Программні засоби, призначені для цієї мети, знаходяться в категорії Программи > Стандартні > Розваги. До основних стандартних засобів мультимедіа відносяться програми: Гучність, Звукозапис і Програвач Windows Media.
Програмне забезпечення для опрацювання об'єктів мультимедіа[edit]
Для збереження аудіо- і відеоданих, що вводяться з використанням пристроїв введення/виведення мультимедійних даних, призначені спеціальні програми запису (захоплення) звуку та відео, які ще називають граберами (англ. grabber - той, хто захоплює, хапуга, грабіжник), або рекордерами (англ. record - запис). Дані будуть збережені у відповідних файлах.
Використовуючи ці програми, можна записати звуковий коментар до презентації, відеоконференцію в Skype, веб-трансляцію спортивного змагання тощо.
Прикладами програм для захоплення звуку є стандартна програма ОС Windows Звукозаписувач,
Audacity, Audiograbber, Streamripper, AML Easy Audio Recorder, Free Sound Recorder та ін. Можна також використати Інтернет-сервіси для запису та збереження звуку, наприклад, http://vocaroo.com; http://online-voice-recorder.com.
Для того щоб записати звукове повідомлення з використанням мікрофона, потрібно:
1. Підключити мікрофон або скористатися вбудованим (у мобільних комп’ютерах).
2. Запустити програму запису звуку (наприклад, Пуск ^ Усі програми Стандартні ^ Звукозаписувач).
3. Розпочати запис звуку вибором відповідної кнопки.
4. Проговорити в мікрофон потрібний текст.
5. Зупинити запис вибором відповідної кнопки (наприклад, Зупинити записування).
6. Зберегти звукозапис в аудіофайлі в обраній вами папці.
У подальшому файл, який ви створили, можна відкрити і прослухати в середовищі програвача або редактора аудіофайлів.
Під час записування відео може виконуватися запис відео й звуку або тільки відео. Відповідно, до комп’ютера слід під’єднати пристрої введення відео- і звукових даних або тільки відеоданих.
Запис (захоплення) відео можливо виконувати з веб-камери, з вікна програвача відеофайлів чи іншої програми, з веб-сторінки. В усіх випадках потрібно використати відповідну програму. Програмами для запису відео є CamStudio, QIP Shot, Free Screen Video Recorder, Ezvid та ін. Наприклад, для запису відео з використанням програми QIP Shot потрібно:
1. Відкрити вікно програми, відео з якої потрібно записати, або віповідний сайт.
2. Запустити програму QIP Shot.
3. Вибрати режим запису у списку кнопки переключення режимів зйомки наприклад режим запису прямокутної області екрана.
4. Указати, використовуючи спеціальний курсор програми, прямокутну область, у якій буде виконано захоплення відео.
5. Розпочати програвання відео у програмі або на сайті-джерелі.
6. Увімкнути запис відео вибором кнопки Початок.
7. Для завершення запису відео вибрати кнопку Стоп.
8. Для збереження створеного відеофрагменту у файлі вибрати кнопку Зберегти.
9. Указати папку, в яку буде збережено файл, та ім’я файлу.
Зазначений алгоритм з невеликими змінами може бути використаний під час запису відео з використанням й інших програм.
Засоби перетворення аудіо- та відеоформатів[edit]
Залежно від потреб користувача щодо використання аудіо- та відеоданих часто виникає потреба змінити формат файлу, у який записано ці дані. Наприклад, якщо ваш мультимедійний програвач не може відтворити потрібний файл. Для таких випадків використовують спеціальні програми - конвертори. Для конвертації аудіофайлів використовують такі програми, як HAMSTER Free Audio Converter, SoundConverter XRECODE II, TAudioConverter, AudioConverter Studio та ін.
Для конвертації аудіофайлів, наприклад у програмі SoundConverter, після запуску програми потрібно:
1. Вибрати кнопку j£lle (англ. Add File - додати файл) і у вікні, що відкрилося, вибрати файл, який потрібно конвертувати.
2. Вибрати кнопку Параметри та вказати у списку Format формат файлу, у який потрібно конвертувати файл.
3. Почати процес конвертації вибором кнопки Перетворити.
Сконвертований файл за замовчуванням буде записано в ту саму папку, де знаходився початковий файл. Установити іншу папку для запису можна у вікні, що відкривається після вибору кнопки Параметри.
Для конвертації відео існує багато різноманітних програм, що розповсюджуються за різними видами ліцензій. Наприклад, HAMSTER Free Video Converter, AVS Video Converter, Any Video Converter Free, SUPER та ін.
Розглянемо послідовність конвертації відеофайлів у програмі HAMSTER Free Video Converter. Після запуску програми потрібно:
- Додати файли для конвертації, вибравши кнопку Додати файли та вибравши у вікні, що відкрилося, потрібні файли.
- Вибрати кнопку Далі.
- Указати формат файлу, в який будете конвертувати, та за потреби - значення властивостей цього формату.
- Вибрати кнопку Конвертувати.
- Указати папку для запису конвертованого файлу. Також існують веб-версії конверторів як аудіо, так і відео, наприклад, на сайтах http://audio.online-convert.com, http://benderconverter.com, https:// online-audio-converter.com, http://www.onlinevideoconverter.com, http://www. online-convert.com та ін.
Для тих, хто працює з Linux
Для встановлення програм опрацювання аудіо- та відеоданих, якщо вони не були встановлені під час інсталяції ОС, можна використати Центр програмного забезпечення. Для цього у списку Всі програми слід установити відображення програм роботи зі звуком і відео, вибрати потрібну програму та кнопку Встановити.
Аудіо- та відеодані зберігаються у файлах різних форматів. Файли аудіо мають розширення імені - wav, mid, flac, mp3 та ін. Файли відео мають розширення імені - mp4, wmv, mov, flv та ін.
Програми, що містять алгоритми кодування і декодування мультимедійних даних, називають кодеками.
Програми, що опрацьовують відео та аудіо, залежно від призначення поділяють на програми для перегляду або прослуховування (плеєри), програми для запису (захоплення) звуку і відео (грабери, рекордери), програми для конвертації даних (конвертори), музичні та відеоредактори, музичні та відеостудії.
Вибір інструментальних засобів створення мультимедійного видання[edit]
В освіті мультимедіа використовується для створення комп'ютерних навчальних курсів (популярна назва E-learning) і довідників, таких як енциклопедії та збірники. CBT (computer-based training) дозволяє користувачеві пройти через серію презентацій, тематичного тексту і пов'язаних з ним ілюстрацій у різних форматах подання інформації. Edutainment - неофіційний термін, використовуваний, щоб об'єднати освіту і розваги, особливо мультимедійні розваги. Теорія навчання за останнє десятиліття була значно розвинена у зв'язку з появою мультимедіа. Виділилося кілька напрямків досліджень, такі як теорія когнітивного навантаження, мультимедійне навчання та інші. Можливості для навчання і виховання майже нескінченні. Ідея медіа-конвергенції також стає одним з найважливіших факторів у сфері освіти, особливо у сфері вищої освіти. Медіа-конвергенція - це стрімко мінливий навчальний курс дисциплін, які викладаються в університетах по всьому світу. Крім того, вона змінює наявність, або відсутність такої, роботи, що вимагає цих "підкованих" технологічних навичок.
Газетні компанії намагаються охопити новий феномен шляхом запровадження його практик у свою роботу. І поки одні повільно оговтуються, інші великі газети, такі як The New York Times, USA Today та The Washington Post створюють прецедент для позиціонування газетної індустрії в глобалізованому світі. Можна створювати відеоролики, завдяки яким можна навчатися вдома, за межами школи. Наприклад, якщо учень не зрозумів тему на уроці, або він пропустив урок, вчитель не зрозуміло пояснила, тощо. Бувають різні ситуації чому діти не розуміють предмет. Тому на допомогу приходять повчальні відеоролики. Якщо ролик триває часом до 10 хвилин, то він заощадить дитині час, бо читаючи книгу, вона витратить набагато більше часу. Під час переглядання контенту застосовується не тільки зорова, а й слухова пам'ять. Тоді учень краще запам'ятає нові для нього відомості. Буває часто таке, що тема не цікава, нудна, а в книжці її показують ще складнішою та незрозумілою, тому це позбавляє будь-якого бажання вивчати предмет. А у відео можна використовувати різні ефекти, графіку, створити яскраві картинки з фотографіями. Розмістити усі необхідні дані. Перетворити тему із нудної в цікаву. Таким чином можна покращувати навчання та вивчення предметів у школі. Зробити їх більш наочними, зрозумілими та цікавими для усіх. Такий підхід до навчання, може зацікавити навколишній світ, бо це новий, нестандартний метод навчання. А нове притягує до себе своєю новизною, унікальністю. Разом з тим кожен повинен виважено підходити до коректного використання нового та традиційного у навчанні і тоді завжди буде хороший результат.
Рекомендована література[edit]
1. Пушкарь А. И. Стратегическое управление развитием электронного бизнеса и информационных ресурсов предприятия (модели, стратегии, механизмы)/ А. И. Пушкарь, Е. Н. Грабовский, Е. В. Пономаренко. – Х. : Изд. ХНЭУ, 2005. – 480 с.
2. Brown D. J. The impact of electronic publishing. The future for publishers and librarians / David J. Brown, Richard Boulderstone. – Munchen : K. G. Saur Verlag. − 2008. – 355 p.
3. Clancy M. C. An introduction to electronic publishing / Michael C. Clancy. − Pacific Fair, Qld : The Creative Genie, 2012. – 210 p.
4. Cope B. Markets for electronic book products / Bill Cope, Dean Mason. − Altona, Vic. : Common Ground Pub., 2002. – 251 p.
5. Schuster C. ePublishing for wrighters: trends and opportunities / Carolyn Schuster. – New York : Books to Go Now, 2011. – 150 p.
6. Synodinou T. H. E-Publishing and Digital Libraries: Legal and Organizational Issues / Tatiana-Helenē Synodinou, Sarantos Kapidakis, Ioannis Iglezakis. – Hershey, PA : Information Science Reference, 2011. – 528 p.
7. Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів [Текст]: ДСТУ 4163-2003. - Вид. офіц. - К. : Держспожи-встандарт України, 2003. - 21 с.
8. Кулешов, С.Г. Управлінське документознавство [Текст] : навч. посібник / С. Г. Кулешов. - К .: ДАКККІМ, 2003. - 57 с.
9. Документознавство. Історія. Теоретичні основи / С.Г. Кулешов. - К.: УДНДІАС; ДАКККІМ, 2000. - 161с.
10. Палеха, Ю. І. Управлінське документування : У 2 ч. [Текст]: навч. посібник / Ю. І. Палеха. - 4.1. Ведення загальної документації (зі зразками сучасних паперів). - К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2001. -327 с.
11. Загорецька, О.М . Службові документи сучасної організації [Текст]: довідник / О. М. Загорецька. - К., 2005. - 120 с.
12. Мамрак, A.B. Українське документування: мова та стиль [Текст] : навч. посібник / А. В. Мамрак. - 3-є вид. - К. : Центр навч. літератури, 2004. - 364 с.
13. Скібицька Л. Г. Діловодство [Текст] : навч. посібник/ Л. Г. Скібіцька. - Тернопіль, 2006. - 213 с.
14. Криницька І. П., Огірко І. В. Аналіз презентації явища насильства над дітьми в сім'ї в сучасних інформаційних технологіях. Поліграфія і видавнича справа. — Львів : УАД, 2012. — № 2 (58). — С. 81—88.
15. Огірко I. B., Огірко О. І., Кащевська С. І. Інформаційні технології та інформаційне забезпечення фізичної культури та спорту. Збірник . Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Збірник_ІІІ_науково-практичного семінару «Іноваційні підходи до фізичного виховання і спорту студентської молоді» 15-16 грудня 2016. — C. 90—93. https://www.academia.edu/Bookmarks.
16. Огірко І. В., Дмитришин А. Управлінння якістю проекту книги // Кваліологія книги. — Львів УАД, 2012. — С. 259—265. 4. Огірко І. В., Огірко О. І. Математична модель оцінювання якості та захисту WEB . Науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів (16–19 лютого 2016 р.). Українська академія друкарства. Тези доповідей. — 2016. — C. 133. 5. Огірко І. В., Романюк-Огірко О. П. Мультимедійні технології в хімії. Науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів (16–19 лютого 2016 р.). Українська академія друкарства. Тези доповідей. — 2016. — C. 143.
17. Огірко І. В., Ясінський М. Ф., Пілат О. Ю. Інформаційна система оцінки якості електронних видань// Компʼютерні технології друкарства: наук.-техн. зб. — Львів : Українська академія друкарства. — № 31. — С. 96—104. 7. Огірко І. Інформаційні технології безпекометрії. 4- Міжнароднa науково-технічної конференції «Захист інформації і безпека інформаційних систем». Національний університет "Львівська політехніка "04 — 05 червня 2015 р. Львів, Україна. — С. 199—200.
18. Огірко І., Ясінський М., Ясінська-Дамрі Л. Інформаційна технологія і математична модель створення графічних засобів захисту цінних паперів і документів з використанням 3D-голограми // Комп'ютерні технології друкарства. — 2015. — С. 90—101.
19. Пілат О., Огірко І. Інформаційна система оцінки якості електронних видань // Український Університет в Москві, Москва. — Т. 17. — 2012. — С. 162—166.
20. Серант А. Й., Огірко І. В. Соціальні комунікації і соціальні мережі як моделі розгалуженого розвитку зв'язків з громадськістю // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. — Вип. 31. — Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2012. — С. 50—56.
21. Ших Ю. А., Огірко І. В. Віртуальне паломництво — інтернет технології для задоволення духовних потреб. Поліграфія і видавнича справа. — Львів : УАД. — № 2 (58). — 2012. — С. 77—81.
Інформаційні ресурси[edit]
Дмитро Прокофієв. Ігор Огірко. Загальна характеристика мультимедійного документування. Електронне видання. Навчально-методичний посібник. 04. 04. 2024 https://www.youtube.com/watch?v=xE5vRZKSySw
5. http://www.mikesradioworld.com
8. http://www.radio-locator.com
14. http://www.technocrati.com
15. http://www.vse-tv.com/radiorus