Огірко Ігор Васильович

From Wikiversity
Jump to navigation Jump to search

Огірко Ігор Васильович — науковець, педагог. Доктор фізико-математичних наук (1990).

Діяльність[edit]

Професор Огірко І. В. зробив значний особистий внесок у науково-технічний та освітній розвиток Української держави, отримав вагомі наукові досягнення з інформаційних мультимедійних технологій стосовно української поліграфії. Характеризується багаторічною сумлінною працею на посаді професора прикладної математики в Українській академії друкарства. В 1974 році закінчив — Львівський університет імені Івана Франка за спеціальністю «Прикладна математика». У 1974—1996 роках працював в Інституті прикладних проблем механіки та математики Академії наук України та Львівському державному університеті ім. Івана Франка. У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію з математичних методів оптимізації та моделювання. Також працював завідувачем відділу чисельних методів механіки. У 1990 році в Казанському університеті захистив докторську дисертацію на тему: Розрахунок і оптимізація термопружного стану тіл з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності. У роботі розробляв моделі нелінійної термопружності з використанням чисельних методів оптимізації і показав впровадження в поліграфії. З 1992 р. — професор, завідувач кафедри прикладної математики Українська академія друкарства. Був професором кафедри електронних видань цього вишу. Викладає курси «Управління проектами», «Інформаційні технології в наукових дослідженнях», «Застосування сучасних методів прикладної математики у наукових дослідженнях», «Теорія нечітких множин», «Методи і техніка штучного інтелекту» для здобувачів ступеня доктора філософії. Лекції читає грамотно, чітко, послідовно, літературною мовою з врахуванням сучасного розвитку науки і термінології. На його лекціях панує творча атмосфера активного спілкування. Лектор вільно володіє матеріалом, легко спілкується, допомагає студентам зрозуміти новий матеріал і поглибити набуті знання. Професор Огірко І. В. володіє достатнім досвідом та рівнем підготовки і відповідає посаді завідувача кафедри інформаційних мультимедійних технологій. Вчений-практик, основна сфера наукових інтересів якого стосується, головним чином дослідження теоретичних та методологічних проблем математичного моделювання та інформаційних технологій. Опублікував 480 робіт, в тому числі 4 – монографії 5 навчальних посібників, 330 статей та тез конференцій. Має 12 авторських свідоцтв та патентів, а також 7 скопівських публікацій з математичного моделювання та інформаційних технологій. Бере участь у редколегіях українських та зарубіжних наукових журналів і збірників. Член редколегій наукових збірників «Поліграфія і видавнича справа», «Квалілогія книги», «Наукові записки», «Комп̕ ютерні технології друкарства».

Львівське математичне товариство

Професор Огірко І. В. бере активну участь у спеціалізованих вчених Радах по захисту дисертацій, в тому числі в Д.35.101.01 УАД. Відомі його учні - Загура Ф. І., завідувач кафедрою Університету фізичної культури; Пілат О. Ю., канд. техн. наук, Вчений секретар Науково-дослідного інституту метрології і стандартизації та інші. Керівництво НДР - докторант Ясінський М. Ф. підготував дисертацію, є аспіранти - Климентий Ю. М., Гладун Д. В., Жмихов Я. Ю. Брав участь у 28 міжнародних наукових конференціях з інформаційних технологій, прикладної математики, наукових конференціях УАД. Має нагороду Відмінник освіти України. Нагороджений грамотами Української академії друкарства, Вищої Атестаційної Комісії України, Верховної Ради України за наукову та педагогічну діяльність. За значний особистий внесок у державну систему підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації України та з нагоди 80-річчя від дня заснування Української академії друкарства Міністерства освіти і науки України Огірко Ігор Васильович нагороджений грамотою Вищої Атестаційної Комісії України (11 листопада 2010р.). Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, найвищою відзнакою Міністерства освіти і науки "Відмінник освіти України".За визначні досягнення в розвитку академії та підготовку висококваліфікованих фахівців для видавничо-поліграфічної галузі України рішенням Вченої Ради Української академії друкарства Огірко Ігорю Васильовичу присвоєно звання Заслуженого працівника Української академії друкарства (протокол №9/697 від 16 травня 2019 р.). Академія характеризує професора Огірко Ігора Васильовича, як кваліфікованого науковця, викладача, який користується авторитетом у колективі та серед студентів.

Наукова діяльність[edit]

Наукові напрямки досліджень — нелінійні диференціальні рівняння термопружності та методи оптимізації. Кандидатська дисертація присвячена дослідженню термопружного стану оболонок з використанням чисельних математичних методів. Досліджувались оболонки та пластини з термочутливого матеріалу з врахуванням геометричної нелінійності. В докторській дисертації досліджувався напружено-деформований стан конструкції під дією силових та температурних факторів. Використовувались ітераційні та комп'ютерні методи розв'язування нелінійних диференціальних рівнянь. Автор 156 наукових праць, серед яких три монографія|монографії. Автор книги «Оптимізації деформації друкарських форм», «Математичне моделювання друкарських форм ротаційних машин». Має 12 авторське свідоцтво|авторських свідоцтв на винахід|винаходи Джерело. Член двох спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій: в Українській академії друкарства та в Львівському національному університеті . Постійний член редакційних колегій збірників наукових наукових праць. З 2005 р. по 2008 навчальний рік голова Державної екзаменаційної комісії Львівського національного університету ім. Ів. Франка по спеціальностях економічна кібернетика. Під його керівництвом захистив кандидатську дисертацію Загура Ф. І.  за фахом «24.00.01 — олімпійський і професійний спорт» Автореферат дисертації Загури Ф. І.. Керівник відділу Наукового експерименту-Західний центр Українського відділення всесвітньої лабораторії .

Професор, відмінник освіти Огірко І.В. під час лекцій та практичних занять при вивченні моделей нелінійної термопружності, використання методів її оптимізації створює передумови для формування загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи, людини і мистецтва.У дослідженні Огірка І.В. «Культурометрія – метод оцінки, моделювання та аналізу» принципи культурології органічного інтегруються у науково-освітні явища і стають важливими чинниками як мотивації навчальної діяльності студента, так і визначальним засобом у досягненні бажаного результату у професійному становленні. У науковий обіг професійної освіти професор Огірко І.В. вводить термін «культурометрія», який свідчить про інтеграцію навчальних дисциплін гуманітарного і технічного циклів.Інноваційні процеси педагогіки співробітництва, запроваджувані професором Огірком І.В., свідчать про успішні пошуки шляхів і методів використання культурологічних методів у навчанні студентів технічного профілю на прикладі викладання різних навчальних дисциплін технічного профілю.

Практичний і науково-методичний досвід професора Огірка І.В. переконливо доводить, що не слід протиставляти культурологічні й технічні науки – треба шукати шляхи покращення обох в їх єдності і взаємопроникненні.Наукові напрямки досліджень професора кафедри інформаційних мультимедійних технологій Української академії друкарства Огірка І.В. — нелінійні диференціальні рівняння термопружності та методи оптимізації. Професор Огірко І.В. – автор книг «Оптимізація деформації друкарських форм», «Математичне моделювання друкарських форм ротаційних машин», «Прикладна математика». Має 12 авторських свідоцтв на винаходи. Член спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій: в Українській академії друкарства та в Львівському національному університеті в 2003—2016 роках. У 2002—2005 роках член Спеціалізованої ради за спеціальністю державне управління в Академії державного управління при Президентові України (Львів, Брюховичі). Постійний член редакційних колегій збірників наукових праць «Поліграфія і видавнича справа», «Наукові записки Української академії друкарства». З 2005 р. по 2008 навчальний рік голова Державної екзаменаційної комісії Львівського національного університету ім. І. Франка за спеціальностями прикладна математика. У наукових дослідженнях професора Огірка І.В. переконливо доводиться, що культурологічний підхід у професійному становленні студентів технічних навчальних закладів полягає в утвердженні людини як вищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи.Професор Огірко І.В. доводить, що сучасна професійна освіта покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особистості.У дослідженнях Огірка І.В. принцип культурології розглядається як один із засобів формування культурологічного світогляду студента, формування гармонійно розвиненої людської індивідуальності. В основі цих педагогічних інновацій лежать переконання у безмежних можливостях людської індивідуальності та її здатність до вдосконалення. За переконаннями професора кафедри інформаційних мультимедійних технологій Огірка І.В., формування культурологічного світогляду сучасного студента технічного навчального закладу – це процес, спрямований на засвоєння особистістю не лише професійного, а і культурологічного знання, культурологічного потенціалу кожної галузі знань, на засвоєння особистістю студента загально значущих цінностей кожної галузі знань. Формування культурологічного світогляду у професійній вищій школі, на думку професора Огірка І.В., не може бути зведено до доповнення навчальної програми якимись новими предметами – потрібен такий розворот всієї системи освіти, за якого ми вбачали б студента не як майбутнього спеціаліста вузького профілю, а як майбутню освічену, розвинуту, благородну людину, яка не може бути поганим спеціалістом, оскільки фах – це лише грань цілісного буття такої людини. Науково-педагогічна діяльність професора Огірка І.В. – підтвердження конкретної реалізації даної проблеми.Вивчення досвіду професора Огірка І.В. дозволяє виробити архетип формування моделі становлення культурологічного світогляду студентів. Традиційно методична система навчання включає в себе цілі, зміст, методи, форми і засоби дидактики. Всі ці елементи входять і в модель формування культурологічного світогляду студентів під час вивчення технічних дисциплін. математичної освіти. Її сутність можна виразити таким чином – вона є метою і засобом цілісного розвитку особистості завдяки вивченню технічних дисциплін. Звідси випливає, що психологічна структура особистості і закономірності її розвитку повинні стати елементом будь-якої освітньої моделі, у тому числі і вищої освіти.Кожен студент, за переконаннями професора Огірка І.В., унікальний, тому він створює таке педагогічне середовище, яке б забезпечувало позитивну, різнобічну й творчу самореалізацію студента, адже наукова організація навчального процесу унеможливлює штучне відокремлення навчання, виховання і розвитку студентів. Науково-педагогічна діяльність професора Огірка І. В. доводить, що як фахівець сучасний студент технічного університету повинен не лише володіти знаннями, а й вміти адаптувати їх до ситуацій, відбирати додатковий матеріал, володіти різними методами, прийомами навчання. Як науковець- педагог, професор Огірко І.В. чітко уявляє кінцеву мету навчання та виховання і розуміє роль процесу формування гармонійно розвиненої особистості у цьому процесі; як методист-практик, добре знає прийоми керування діяльністю студентів.Виховання почуття професійного обов’язку, за переконанням професора Огірка І.В., є основою формування культурологічного світогляду студента сучасного технічного університету.Формування культурологічного світогляду студента сучасного технічного університету базується на формуванні духовного простору сучасно суспільства і сучасної педагогіки, як унікального її віддзеркалення. Ці завдання виконає цілий ряд вчених сьогодення, серед яких і професор Огірко І.В.У науково-практичному доробку професора Огірка І.В. культурологія розглядається як симбіоз традиційного та ціннісного начал, поєднання цінностей індивіда й суспільства, традиції народу, сім'ї, напрям зв'язків між ними, домінування у внутрішній структурі культурології того чи іншого чинника . У науково-педагогічному досвіді професора Огірка І.В. можемо визначити такі основні напрямки: 1. Мотиваційна готовність майбутніх технічних фахівців використовувати культурологічні знання в майбутній професійній діяльності. 2. Потреба постійного використання культурологічних знань у самоосвіті. 4. Створення культурологічних умов для підвищення професійного рівня майбутніх фахівців технічного профілю. 5. Забезпечення неперервного процесу культурології професійної технічної освіти, наукової роботи навчальною та методичною літературою. Науково-педагогічний аналіз діяльності професора Огірка І.В. доводить, що процес формування педагогічних умов формування культурологічного світогляду сучасного спеціаліста технічної галузі обумовлений необхідністю визначення тих аспектів, які максимально сприяють реалізації найважливіших цільових установок використання основних засад технічної освіти в якості практичних засобів для професійної діяльності. У творчому доробку професора Огірка І.В. наявні дослідження, у яких доводиться органічна єдність фізичної, культурологічної і професійної підготовки сучасного професіонала-фахівця. Вивчаючи питання культурологічного підходу у тривання навчально-виховного процесу професора Огірка І В. в Українській академії друкарства можемо стверджуємо, що інженерна освіта обов’язково повинна враховувати нові відношення інженерної діяльності з навколишнім середовищем, суспільством, людиною. Підсумовуючи аспекти різнопланового педагогічного погляду на духовність, викладену за вивченням педагогічного досвіду професора Огірка І.В., підтримуємо думку науковців про обов'язкове розуміння духовності як системи понять та уявлень, що складають епіцентр освіти, а саме: духовність – це внутрішньо складний і зовні насичений світ людини, виражений у вигляді сукупності взаємопов'язаних та соціально значущих якостей; духовність завжди соціокультурно детермінована і є внутрішньою культурою особистості, яка проявляється у свободі самореалізації, творчих пошуках; духовність – це діяльнісна сфера релігії, моралі та мистецтва, плідно реалізована та загальновизнана, але разом з тим – це і сфера науки. Як бачимо, у цьому процесі знайдені шляхи реалізації проекту наукової методики культурології, визнані та успішно реалізовані професором Огірком І.В. Вивчення науково-педагогічного досвіду професора Огірка І.В. переконливо доводить, що культурологія як основа духовності може стати компонентом інноваційного змісту професійної освіти.

Професор, доктор фізико-математичних наук Ігор Огірко науковий консультант з біомеханіки Міжнародної Федерації Бойового Гопака.

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE%20%D0%86$

http://www.researcherid.com/rid/D-8341-2018

Журнальні публікації[edit]

  • Бурак Я. І., Огірко І. В. Застосування методу нелінійної релаксації до оптимізації нагріву оболонок обертання / / Тез. докл. VII науч. конф. по застосуванню ЕОМ в механіці деформ. тв. тіла (Ташкент, 30 сент. — 2 жовтня. 1975 р.). — Ташкен, 1975. — Ч. ІІІ. — С.5.
  • Бурак Я. І., Огірко І. В. Про визначення термопружності стану оболонки екрану кінескоп з урахуванням температурної залежності характеристик матеріалу / / Якість, міцність, надійність і технологічність електровакуумних приладів. — Київ: Наук. думка, 1976. — С.59-62.
  • Бурак Я. І., Огірко І. В. Оптимальний нагрів циліндричної оболонки з залежними від температури характеристиками матеріалу / / Мат. методи і фіз.-мех. поля. — 1977. — Вип. 5. — С.26-30
  • Огірко І. В. Раціональний розподіл температури по поверхні термочуттєвого тіла … стор 332 / / Інженерно-фізичний журнал Том 47, Номер 2 (серпень, 1984)
  • Огірко І. В. Оптимальне по напрузі температурне поле в локальній області гнучкої конструкції / / Інститут проблем міцності,, 1986, N2. — C.69-72.
  • Ogirko I.V., Irkha B.E. A study of the elastic deformations in a thermoelastic inhomogeneous solid of revolution / / Journal of Mathematical Sciences. Volume 79, Issue 6, 1996, Pages 1469–1471. передрук з: Matematicheskie Metody i Fiziko-Mekhanicheskie Polya, No. 37, 1994, pp. 91-94.)
  • Ogirko I.V., Zapotochnyi V.I. The stress-strain state of screen photopolymer plates / / Soviet Materials Science 22 (6), 1987, pp. 640-643.
  • Ogirko I.V. Temperature field, optimum with regard to stresses, in a local region of a flexible structure / / Strength of Materials 18 (2), 1986, pp. 209-213.
  • Ogirko I.V. Stress-Optimal Temperature Field in the Local Region of a Flexible Structure / / Problemy Prochnosti (2), 1986, pp. 69-72.
  • Мартинюк М., Огірко I. Прикладні аспекти комплексної оцінки якості оправ // Квалілогія книги. – Львів: НВП Мета, 1998. – С.106-107.
  • Виноградський Б. А. Математичне моделювання задач спорту : навч. комп’ютер. посіб. / Б. А. Виноградський, І. В. Огірко. – Л., 1996. – 72 с.
  • Виноградський Б. А. Математичний аналіз динаміки спортивних результатів спортсменів / Б. А. Виноградський, І. В. Огірко // Фізична культура та спорт – важливий фактор виховання особистості та зміцнення здоров’я населення : тези звітної наук.-практ. конф. викладачів ЛДІФК за 1994 рік. – Л., 1995. – С. 39 – 40.
  • Огірко І. В. Коефіцієнт вагомості – об’єктивний показник рейтингової системи оцінювання якості навчання студентів / І. В. Огірко, О. Ю. Сидорко // Фізична культура та спорт – важливий фактор виховання особистості та зміцнення здоров’я населення : тези звітної наук.-практ. конф. викладачів ЛДІФК за 1994 рік. – Л., 1995. – С. 88 – 89.
  • Огірко І. В. Математичний аналіз динаміки спортивних результатів спортсменва : комп’ютерний навч. посіб. для асп. і співшукачів / І. В. Огірко, Б. А. Виноградський. – Л., 1995. – 70 с.
  • Дуб Я.I., Огірко Г.В., Ясінський М.Ф. Деформація друкарського елемента

фотополімерної форми. -зб. «Поліграфія і видавнича справа», вип.4, Львів, 1986.-С.49.

Публікації у виданнях[edit]

  • Автоматизований навчальний курс з обчислювальної техніки та інформатики [Текст] / І.В.Огірко // Респ.конф. "Автоматизовані засоби викладання інформатики у техн. вузі": тези доп. - К., 1991. - С. 14-19.
  • Аналіз процесу висушування водовимивних фотополімерних друкарських форм [Текст] / І.Огірко, Л.Якубовська // Поліграфія і видавнича справа. - 1993. - №28. - С. 111-118.
  • Дослідження напружень і деформацій в друкарських формах ротаційних поліграфічних машин [Текст] / І.В. Огірко, В. М. Гембара, Й.З. Піскозуб // І Міжнар. симпозіум урк. інж.-мех. - Львів, 1993. - С. 77-82.
  • Моделювання впливу змащувально-охолоджуваної рідини на основі полімерів на процес механічної обробки деталей поліграфічних машин / І.В. Огірко, В.О. Лаптєв // Поліграфія і видавнича справа. - 1993. - №28. - С. 91-98.
  • Проблеми українізації САПР для поліграфічного машинобудування [Текст] / І.В. Огірко, С.А. Дубиняк // Проблеми українізації комп'ютерів: зб.ст. - Львів: Укр. полігр. ін-т ім. Івана Федорова, 1993. - С. 42-49.
  • Програмне та інформаційне забезпечення САПР друкарських форм [Текст] / І.В. Огірко, Н.Я, Данилишин // Звітна наук.-техн. конф. проф.-викл. складу наук. працівників і асп. (Укр. полігр. ін-т ім. Івана Федорова): тези доп. - Львів, 1993. - Вип.1. - С. 54-58.
  • Розробка САПР транспортуючих систем поліграфічних машин [Текст] / І.В. Огірко, С.А. Дубиняк // Препр. №293: доп. наук. конф. Т-ва наук. викладів П. Могили. - Львів, 1993 - С. 63-68.
  • Чисельний метод розв'язування задачі операторного програмування [Текст] / І.В. Огірко, Л.С. Роман // Проблеми українізації комп'ютерів: зб. ст. - Львів: Укр. полігр ін-т ім. Івана Федорова, 1993. - С. 82-87.
  • Вплив тиражестійкості друкарських фотополімерних форм на якість книжкової продукції [Текст] / І.В. Огірко,, М. Ясінський // Квалілогія книги. - 1996. - №1. _С. 20-21.
  • Комп'ютерні книги [Текст] / І.В. Огірко, М. Вітер, О. Огірко // Комп'ютерні технології друкарства. - 1998. - №2. - С. 104-105.
  • Дослідження пружно-деформованого стану фотополімерної форми на основі рівнянь теорії пружності циліндричної оболонки [Текст] / І.В.Огірко, Я.І.Дуб, М.Ф.Ясінський//Поліграфія і видавнича справа. - 1989. - №25. - С. 18-27.
  • Комп'ютерна технологія та цифровий друк [Текст] / І.В.Огірко, С.Ярема // Квалілогія книги. - 1996. - №1. - С. 20-21.
  • Методи визначення коефцієнтів вагомості показників якості книг [Текст] / І.В.Огірко, Л.Кулік // Квалілогія книги. - 1998. - №2. - С. 104-105.
  • Прогресивні інформаційні технології комп'ютерних книг [Текст] / І.В.Огірко, Я.М.Кавин // Квалілогія книги. - 2000. - №3. - С. 67-72.
  • Гідродинамічні явища у фарбі при друкованому контексті [Текст] / І.В.Огірко, С.Якуцевич // Поліграфія і видавнича справа. - 2002. - №38. - С.45-53.
  • Дифузія фарби в папір під тиском друкарського контакту [Текст] / І.В.Огірко, С.Якуцевич // Поліграфія і видавнича справа. - 2002. - №7. - С.211-215.
  • Матиматичне моделювання та якість поліграфічного друку [Текст] / І.В.Огірко, Я.Кавин, Ю.О.Шульжик // Квалілогія книги. - 2002. - №4. - С.161-164.
  • Культурометрія - методи оцінки, моделювання та аналізу [Текст] / І.В.Огірко, О.М.Падовська // Вісник (Укр. акад. дизайну). - 2003. - №1. - С.51-58.
  • Порівняльний аналіз концептуальних моделей електронних урядів України і Німеччини [Текст] / І.В.Огірко, М.М.Ушаков // Ефект. держ. упр. - 2003. - Вип. 4. - С.92-98.
  • Інвестометрія в євроінтеграційних процесах [Текст] / І.В.Огірко, Ю.О.Шульжик // Екон. України в євроінтеграційних процесах. - 2004. - Вип. 13. - С.74-78.


  • Ігор Огірко,Світлана Похмурська. Особливості занять із туризму як засобу фізичного виховання дошкільнят. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПОРТ І КУЛЬТУРА ЗДОРОВ’Я У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ,Фізична культура , фізичне виховання різних груп населення Збірник наукових праць . Т . 2. 2008.c. 203-206. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/fvs/2008_2/1/Ogirko_Pohmurska.pdf
  • Д. А. Вакуліч, В. З. Маїк, І. В. Огірко . МОДЕЛЮВАННЯ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ЯВИЩ ФОРМУВАННЯ КОНГРЕВНОГО РЕЛЬЄФНОГО ЗОБРАЖЕННЯ. DESIGN OF THE MECHANICAL PHENOMENA OF FORMING OF CONGREVNOGO RELIEF IMAGE .НАУКОВІ ЗАПИСКИ Українська академія друкарства . 2008 / 2 (14). c.39- 46. https://scholar.google.com.ua/scholar?as_q=site%3Airbis-nbuv.gov.ua&as_sauthors=%20%D0%86%D0%92%20%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE&hl=uk&btnG=&as_sdt=0%2C5
  • Zanevskyy I. Mathematical and mechanical modelling of bow and archer interaction / Igor Zanevskyy, Igor Ohirko // Acta of Bioengineering and Biomechanics. – Wroclaw, 2002. – N 4, suppl. 1. – P. 615 – 616.
  • Огірко І. Довготермінове та короткотермінове прогнозування в олімпійських видах спорту / І. Огірко, О. Дзюбан // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2003. - № 16. - С. 62-69.
  • Огірко І. В., Паславська І. М. Методи інвестометрії у прийнятті ефективних інвестиційних рішень. В зб.: «Моделювання економіки: проблеми, тенденції, досвід.» (МНМК) ЛНУ. Ім. Ів. Франка. Львів. 2010 с.80-81.
  • Огірко І. В., Паславська І. М. Методи інвестометрії у прийнятті ефективних інвестиційних рішень. В зб.: формування ринкової економіки. Проблеми економічної кібернетики. Львів. ЛНУ ім. Ів. Франка. № 22, 2011. с.232-236.
  • Огірко І. В. , Синицький О. С. Математичне моделювання прийняття управлінських рішень в зб.: Реформування системи держвного управління. ЛР і ДУ НАДУ при Президентові України. Львів. 2011.ч.2 с. 398–400.
  • І. В. Огірко ,.О .Ю. Пілaт. АВТОМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЕЛЕКТРОННОГО ВИДАННЯ. AUTOMATION OF QUALITY ELECTRONIC PUBLICATION. ПОЛІГРАФІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА. НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Українська академія друкарства. .2011 / 2 (54)c. 124-130. https://scholar.google.com.ua/scholar?start=10&q=site:irbis-nbuv.gov.ua+%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%92+%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE&hl=uk&as_sdt=0,5
  • Райтер Р.,Ласько О.,Огірко І.,Борик О. Загальні основи технічної підготовки спортсменів складнокоординаційних видів спорту залежно від їхньої конструкції будови тіла. Збірник наукових праць Волинського національного університету ім. Лесі України. м. Луцьк 2012 .№ 4(20) c 464–469.
  • Серант А. Й., Огірко І. В. Соціальні комунікації і соціальні мережі як моделі розгалуженого розвитку зв'язків з громадськістю // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. — Вип. 31 — Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2012. — 50-56 с.
  • Ших Ю. А. ,Огірко І. В. Віртуальне паломництво — інтернет технології для задоволення духовних потреб. Поліграфія і видавнича справа. Львів. УАД. № 2 (58). 2012. с.77-81.
  • Криницька І. П. , Огірко І. В. ,Аналіз презентації явища насильства над дітьми в сім'ї в сучасних інформаційних технологіях. Поліграфія і видавнича справа. Львів. УАД. № 2 (58). 2012. с.81-88
  • Огірко І. В., Дмитришин А. Управлінння якістю проекту книги. В збірнику: «Кваліологія книги». УАД. Львів. 2012 с. 259–265.
  • Пілат О., Огірко І. Інформаційна система оцінки якості електронних видань. В збірнику: Український Університет в Москві. Москва. Том 17. 2012., с. 162–166.
  • Гаранько Т., Огірко І. Перспективи впровадження автоматизовних систем управдіння. В збірнику: Комп'ютерні технології друкарства. № 27. УАД. Львів. 2012 с. 329–334.
  • Огірко Ігор, Огірко Олег. Духовно-моральні аспекти фізичного виховання // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. — № 2 (18). — С. 21-27.
  • Нетак, В. Б., І. В. Огірко. "Аналіз веб-сайтів та електронних видань про широкоформатний струминний друк." Квалілогія книги 2 (2009): 33-37.
  • Огірко, І. В., Н. В. Ярка. "Аналіз інтернет-публікацій щодо використання фотополімеризаційноздатних матеріалів в поліграфії." Квалілогія книги 1 (2010): 71-77.
  • Огірко І. В. Інтернет-видання про домогосподарства України / І. В. Огірко, О. Ю. Бігальська // Поліграфія і видавнича справа. - 2010. - № 2. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2010_2_10
  • Конюхов Андрій, Огірко І.В. Управління проектами . https://upravlinnya-proektami.webnode.com.ua/ 2014.
  • Огірко І. В. Математичне моделювання технічної підготовки спортсменів складнокоординаційних видів спорту / І. В. Огірко // Фіз. виховання, спорт і культура здоров'я у сучас. сусп-ві. - 2015. - № 1. - С. 113-118.
  • Kucherov D.P., Ohirko I.V., Ohirko O.I., Golenkovskaya T.I. Neural Network technologies for recognition characters. Electronics and control systems. "National Aviation University"– № 4 (46). – 2015. – P. 65-71.ISSN: 1990-5548.
  • Ihor Ohirko, Michaił Yasinsky, Ludmiła Yasinska-Damri, Olga Ohirko. Models of Geometrical Optics and Lenticular Printing: "Computer Technologies of Printing ".Volume: 2 .Ukrainian Academy of Printing . 2015. – P. 205-213.ISSN: 2411-9210.
  • W. Wysoczansky, A. Oliejnik, I. Ohirko. MATHEMATICAL MODELLING OF DIFFUSION PROCESSES IN THE SHALE GAS PRODUCTION TECHNOLOGY. Instytut Budownictwa, PSW im. Papieża Jana-Pawła II. „TELECOTRON INTERNATIONAL”.WARSZAWA .2016. Pg. 22.ISBN 978-83-932045-2-6-0 Invalid ISBN.
  • Огірко І. В. Цифрова безпека інформації як складова економічної безпеки. Всеукраїнськa науково-практичної конференція «Економічна безпека України: стан, проблеми та перспективи». 22 квітня 2016 р. у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Львів. 2016.c. 4.
  • Огірко І.В., Огірко О.І., Крап-Спісак Н.П. Секвенційні алгоритми і проектування інформатизаційної мережі комп'ютерних систем. Управління розвитком складних систем. КНУБА. Київ, Україна, – 2016. – №25. – С. 127 – 132. ISSN 2219-5300
  • Огірко І. В. Штангрет А. М. ІТ у наукових дослідженнях. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ для здобувачів ступеня доктор філософії. УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА.Львів–2016.C.12.https://www.uad.lviv.ua/uploads/ufeb/it_doslid16.pdf
  • Огірко І. В. Штангрет А. М. Моделі і методи економічної динаміки. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ для здобувачів ступеня доктор філософії. УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА.Львів–2016.C.12.https://www.uad.lviv.ua/uploads/ufeb/model_method_16.pdf
  • Ткаченко В . П ., Огірко І . В ., Огірко О . І . МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЗАХИСТУ WEB-САЙТІВ.Сб.Полиграфические, мультимедийные и web‐технологии. Т1. – Харьков: ХНУРЭ, 2016. – с.98-101. ІSBN 978‐966‐659‐216‐6
  • Ткаченко В . П ., Огірко І . В ., Пілат О . Ю ., Огірко О . І .МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ САЙТІВ . 1‐й Международ. науч.‐техн. конф. (16‐20 мая 2016). Полиграфические, мультимедийные и web‐технологии. /– Харьков: ХНУРЭ, 2016. – с. 96-97. ІSBN 978‐966‐659‐216‐6
  • Огірко І. В. Теорія нечітких множин.Навчальна програма підготовки доктора філософії.Спеціальність «АВТОМАТИЗАЦІЯ І КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ».Львів, УАД. 20 C. http://akt.uad.lviv.ua/index.php/navchannia/osvitni-prohramy2/prohrama-pidhotovky-doktora-filosofii?id=134
  • Огірко І. В. Методи і техніка штучного інтелекту.Навчальна програма підготовки доктора філософії.Спеціальність «АВТОМАТИЗАЦІЯ І КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ» .Львів, УАД. 20 C. http://akt.uad.lviv.ua/index.php/navchannia/osvitni-prohramy2/prohrama-pidhotovky-doktora-filosofii?id=136
  • OHIRKO Igor, ZANIEWSKI Igor, OGIRKO Olga. Modelowanie i symulacja w naukach ekonomicznych. Czasopisma Autobusy z artykułami z Konferencji LogiTrans 2016, Uniwersytet Technologiczno-Humanistyczny im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu, Organizacja i zarządzanie. 6 / 2016 . S.1742-1747.ISSN 1509-5878 http://yadda.icm.edu.pl/yadda/search/page.action?qt=SEARCH&q=sc.general*l_0*c_0contributorId_0_0author_0eq.80fec22de3fbabfe8319dd3aac27dd35
  • Огірко І. В. ,Панишко Ю.М. Ернест Резерфорд -до 145-річчя від дня народження. .Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.120 - с.65-66 - Львів , 2016. ISBN 2397-0722 Invalid ISBN.
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Майкл Фарадей-видатний англійський фізик і хімік 19 століття. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/images/stories/Journals/PhenomenL/FL_055.pdf - вип.121 - с.52-53.- Львів , 2016. ISBN 2397-0722 Invalid ISBN.
  • D. P. Kucherov, I. V. Ogirko, O. I. Ogirko. Calculation of integrals by Monte Carlo in the illumination problem of synthesized objects. SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION. Natural and Technical Sciences, IV (11), Issue: 96, BUDAPEST. 2016. 42-47 ISSN 2308-1996
  • Юзевич В. М. , Огірко І. В., Огірко О. І. Нечітка економіко-математична модель інвестометрії // Наукові записки Львівського Університету бізнесу та права. Серія: економічні науки. – 2015. – Випуск № 14. Львів: СПОЛОМ, – С. 46-51.
  • Ohirko I. V. Ohirko O. I. Yasinska-Damri L. M. Yasinskyi M. F. Іnformation technologies and models of corrosion measurement for surface layers of metals. Scientific Papers Ukrainian Academy of Printing. 2016 .№ 1 (52) S.69-77. ISSN 1998-6912
  • Огірко І. В. ,Панишко Ю.М. Джеймс Чедвік. -До 125-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.(56)122 - с.69-71. - Львів , 2016. ISBN 2397-0722 Invalid ISBN.
  • Огірко І. В., Романюк-Огірко О. П. МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ХІМІЇ . НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ, НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ І АСПІРАНТІВ (16–19 лютого 2016 р.). Українська академія друкарства.ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ .ЛЬВІВ. 2016. C.143.
  • Майкович І. В., Огірко І. В., Романюк- Огірко О. П.РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ КЛЕЙОВОГО СКРІПЛЕННЯ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ.УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ (18–20 травня 2016 р.) ЛЬВІВ – 2016. C. 68.
  • Огірко І. В., Огірко О. І. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ТА ЗАХИСТУ WEB – САЙТІВ . НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ, НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ І АСПІРАНТІВ (16–19 лютого 2016 р.). Українська академія друкарства.ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ .ЛЬВІВ. 2016. C. 133.
  • Огірко І ., Бритковський В ., Огірко О . Інформаційна технологія віброметрії машин. Теорія та практика раціонального проектування , виготовлення і експлуатації машинобудівних конструкцій . 5-а Міжнародна науково-технічна конференція. Матеріали конференції. Редакція журналу«Фізико-хімічна механіка матеріалів». м . Львів . 2016 .C.120-122.
  • Огірко І.,Огірко О. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КІБЕРФІЗИЧНІ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ І БЕЗПЕКОМЕТРІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПОЛІГРАФІЇ. Збірник Формування стратегії соціально-економічного розвитку підприємницьких структур в Україні  : Мат. ІІ Всеукраїн. наук.-практ. конф. (23–25 листоп. 2016 р., м. Львів):Укр. акад. друкарства, 2016. с. 121-124.
  • Огірко I.B.,Огірко О.І.,Кащевська С.І.Інформаційні технології та інформаційне забезпечення фізичної культури та спорту. Збірник «ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ». ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА. Збірник_ІІІ_науково-практичного семінару "Іноваційні підходи до фізичного виховання і спорту студентської молоді" 15-16 грудня 2016 р. C.90-93. https://www.academia.edu/Bookmarks.
  • Ohirko I., Zaniewski I., Ogirko O., Modelowanie i symulacja w naukach ekonomicznych, „Autobusy – Technika, Eksploatacja, Systemy Transportowe” 2016, nr 6.
  • Панишко Ю.М., Кущ О.О.,Огірко І. В. - Моріс Хью Фредерік Уїлкінс. До 100-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.(58)124 - с.53-55. - Львів , 2016. ISBN 2307-0722.
  • Огірко І. В,Романюк О.П.AЛГЕБРАЇЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДВОВИМІРНОГО ЯДЕРНОГО ПРОСТОРУ. АЛГЕБРА МЕНДЕЛЄЄВА – МАНІКІВСЬКОГО І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА АТОМНИХ ЯДЕР Колективна монографія “ Моделювання та технології ”. .Інститут Східної Європи..Видавництво "Ліга-Прес". Львів. 2017 .С. 58-73.
  • Огірко І. В,Романюк О. П., Огірко О. І.ТЕРМОДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ ВОЛОДИМИРА ЮЗЕВИЧА ОПИСУ ФІЗИКО - МЕХАНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПОВЕРХНЕВИХ ШАРАХ ТВЕРДИХ ТІЛ .Колективна монографія “ Моделювання та технології ” .Інститут Східної Європи.Видавництво "Ліга-Прес". Львів. 2017 .С. 3-12.
  • Горбонос Ф., Скриньковський Р., Процюк Т., Огірко І. Дослідження формування виробничої програми підприємства. Traektoriâ Nauki = PathofScience. 2017. Vol. 3, No 12. Ст. 4015-4022.
  • Кунченко-Харченко В. І., Огірко І. В. Нелінійна статистична обробка негаусівських сигналів професора Юрія Петровича Кунченка та алгоритми оптимального оцінювання інформаційних параметрів сигналів. КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ , ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Української академії друкарства. Випуск № 2 (30) / 2016.С. 80-87.
  • Огірко О . І ., Огірко І . В . Інформаційні технології та технічні засоби у навчальному процесі. Збірник наукових статей ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ОВС ТА НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ . За матеріалами доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції .23 грудня 2016 р. Львів : ЛьвДУВС , С. 280-285.
  • Огірко І.B., Огірко О. І.ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ.V Міжнароднa науково-практичнa Інтернет-конференція «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми», 10 - 31 травня 2017 р. Лабораторія сучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.Київ.c.52-56. http://www.newlearning.org.ua/system/files/sites/default/files/zagruzheni/ohirko_igor_2017.doc.pdf
  • Ткаченко В.П., Огірко І.В., Огірко О.І. ІНФОРМАЦІЙНА ГРІД ТЕХНОЛОГІЯ , Зб.: IІ Международная научно - техническая конференция « Полиграфические, мультимедийные и web - технологии». 16-22 мая 2017 года. Харьковский национальный университет радиоэлектроники ,Украинская академия печати (Украина) . C.60-66
  • Огірко І., Огірко О. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОДЕЛІ БЕЗПЕКОМЕТРІЇ І РИЗИКОМЕТРІЇ. Наукове видання «Економічна безпека держави та суб'єктів підприємницької діяльності в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення : Мат. ІV Всеукраїн. наук.-практ. конф. (18–20 травня 2017 р., м. Львів): Укр. акад. друкарства, 2017.С. 125-128.
  • Огірко І. В., Огірко О.І. Математичні моделі та методи безпеки. Зб. «Актуальні проблеми економічної безпеки держави, регіону, підприємства». Всеукраїнськa науково-практичної конференція ,26 06 2017 р. у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Львів. 2017.c. 173-175.
  • Юзевич В., Огірко О., Огірко І. Інформаційні технології та математичні моделі квалілогії для корозіометрії.…НАУКОВЕ ВИДАННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ОСВІТІ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ.…ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ III МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ пам’яті професора Петра Столярчука. Львів, Видавництво Львівської політехніки.11–12 травня, 2017. С… 234-235.
  • Огірко І. В., Огірко О. І. БЕЗПЕКОМЕТРІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Зб.:НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ, НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ І АСПІРАНТІВ (14–17 лютого 2017 р.). Українська академія друкарства.ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ .ЛЬВІВ. 2017. C. 143.
  • Огірко І. В.Математичні моделі квалілогії. Наукове видання. КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ. IX Міжнародна науково-практична конференція . (26 травня 2017 р., м. Львів): Укр. акад. друкарства, 2017. -С. 79-82.
  • Огірко І. В.Комплекс навчальних видань для видавців. Рецензія на навчальний комплекс для видавців і редакторів. Науковий журнал «Українознавець». Видається Національним науково-дослідним інститутом українознавства МОН України. Львів-2016, вип.16.C.96-97.
  • Моргун К. О., Кучеров Д. П. ,Огірко І. В., ОгіркоО.І. Побудова поверхонь для тривимірних зображень. Зб:24 Міжнародна науково-практична конференція з проблем видавничо-поліграфічної галузі .Київ .2017. С. 59-61.
  • Огірко І. В., Романюк О. П., Огірко О. І. Інформаційні технології книгодрукування та експертизи якості.Научное издание Белорусского государственного технологического университета.СКОРИНОВСКИЕ ЧТЕНИЯ 2017: КНИГА В МЕДИЙНОМ ПРОСТРАНСТВЕ, К 500-летию белорусского книгопечатания . Материалы III Международного форума:С.254-258.
  • Огірко І., Кащевська С. Дольова участь - методи та формула управління змінами.Зб «Українсько -польський симпозіум Громадське здоров’я та реабілітація – ІМПАКТ 2017 -Трускавець- 21.09.2017-23.09.2017. Львівський Національний Медичний Університет імені Данила Галицького- Польське Товариство Соціальної Медицини та Громадського Здоров’я. С.31.
  • Інформаційна технологія нечіткого кластерного аналізу складних систем / В. М. Юзевич, Р. М. Скриньковський, І. В. Огірко,О. І. Огірко // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія: Економічна. – 2017. – Вип. 17.– С. 164–171.
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Ервін Рудольф Йозеф Александер Шредінгер-видатний фізик і математик. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.66-132 - с.56-59.- Львів , 2017. ISBN 2307-0722.
  • Огірко І.В. Наукометрія вченого. Електpoннa пyблiкaцiя.Бібліографічний довідник Віктора Святославовича Ідзя (1979-2017 рр.). До 57-ти ліття з дня народження. University “L’viv Stavropigion”. Друкується згідно рішення Вченої Ради Університету “ Львівський Ставропігіон ”, протокол No1 від 3 cічня 2017 р.”Журнал «Українознавець».https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/02ad0844c8663763068ef20c43591089d28c9c14.pdf .2017 р. С.2-4.
  • Огірко І. В. Історикометрія науковця. Електpoннa пyблiкaцiя. Бібліографічний довідник Віктора Святославовича Ідзя (1979-2017 рр.).University “L’viv Stavropigion”. Друкується згідно рішення Вченої Ради Університету “ Львівський Ставропігіон ”, протокол No1 від 3 cічня 2017 р. Журнал «Українознавець».https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/02ad0844c8663763068ef20c43591089d28c9c14.pdf .2017 р. С.5-11.
  • Огірко І.В.Наукометрія науковця. Електpoннa пyблiкaцiя. Бібліографічний довідник Віктора Святославовича Ідзя (1979-2017 рр.).. University “L’viv Stavropigion”. Друкується згідно рішення Вченої Ради Університету “ Львівський Ставропігіон ”, протокол No1 від 3 cічня 2017 р.”Журнал «Українознавець».https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/02ad0844c8663763068ef20c43591089d28c9c14.pdf .2017 р.С.12-89.
  • Огірко І. В. Наукове товариство імені Шевченка в збереженні національної ідентичності і відродженні державності в Україні. В зб. УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ У БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ Й ВІДРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ . Міжнародна наукова конференція. 19 жовтня 2017 р. – К.: Вид-во НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ,ІНСТИТУТУ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМЕНІ І.Ф.КУРАСА НАН УКРАЇНИ, 2017. с.10-19 .
  • Серант А. Й., Огірко І. В., Огірко О. І. Інформаційна технологія та формула управління змінами. Serant А., Ohirko І., Ohirko О. Information technology and the change management formula. EFFICIENCY OF PUBLIC ADMINISTRATION. Academic papers collection.Printed specialized publication Lviv Regional Institute for Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine. Збірник наукових праць ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. Друковане фахове видання Львівського регіонального інституту державного управління. Національної академії державного управління при Президентові України. 2017. Випуск 2 (51). http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_51/fail/Serant,Ogirko.pdf
  • Огірко І.В., Огірко О.І. Інформаційні технології і системи в умовах інклюзії. НАУКОВЕ ВИДАННЯ «ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ». НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЗБІРНИК.МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІ«ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ». Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна.2018 р., м. Вінниця. c.110-121 https://mail.google.com/mail/u/0/#inbox/1625235700b44d5d?projector=1&messagePartId=0.2
  • Michał Wardzyński , Ihor Ohirko. WYBRANE ASPEKTY ZASTOSOWANIA SYMULACJI KOMPUTEROWYCH W NANOTECHNOLOGII . Elektronická publikácia.Uniwersytet Technologiczno-Humanistyczny im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu .https://uthradanaliza2016.wordpress.com/ Październik 14, 2017.
  • Огірко І. В.,Огірко О. І. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОДЕЛІ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ. Міжнародна науково-технічній конференція “Інтелектуальні технології лінгвістичного аналізу”.Зб.Навчально-науковому інститут Комп’ютерних інформаційних технологій Національного авіаційного університету.24-25 жовтня 2017 року.С.17.
  • Самойленко С. М., Кунченко-Харченко В. І., Огірко І. В. Прикладна криптологія. Електpoннa пyблiкaцiя. Чеpкaський деpжaвний технoлoгiчний yнiвеpситет. Кaфедpa iнфopмaтики, iнфopмaцiйнoї безпеки тa дoкyментoзнaвствa. https://sites.google.com/view/kruptologia. 23.10.2017. С.4.
  • Вaлентинa Кyнченкo-Хapченкo,Iгop Oгipкo, Влaд Кoзленкo.Метoди i зaсoби зaхистy кpиптoвaлют. Електpoннa пyблiкaцiя. Чеpкaський деpжaвний технoлoгiчний yнiвеpситет. Кaфедpa iнфopмaтики, iнфopмaцiйнoї безпеки тa дoкyментoзнaвствa. https://robototehnikainfockua.blogspot.com/2017/10/1.html 23.10.2017. С.9.
  • Валентина Кyнченкo-Хapченкo, Демиденкo Дмитpo, Ігор Огірко, Владіслав Козленко. Сyчaснa криптографія. Симетpичне шифpyвaння. Електpoннa пyблiкaцiя .Черкаський деpжaвний технoлoгiчний yнiвеpситет.Кафедра iнфopмaтики, iнфopмaцiйнoї безпеки тa дoкyментoзнaвствa.http://blogdmytrademydenka.blogspot.com/2017/10/blog-post.html 24.10.2017. С.11.
  • Ігор Огірко Андрій Іванченко Валентина Кунченко-Харченко. Мeтoди тa зaсoби зaхистy вiд хaкeрських aтaк.Черкаський деpжaвний технoлoгiчний yнiвеpситет. Кафедра iнфopмaтики, iнфopмaцiйнoї безпеки тa дoкyментoзнaвствa. Електронна публікація. http://vnchnk.wordpress.com 26.10.2017. С.9.
  • Валентина Кунченко-Харченко, Ігор Огірко, Білоус Олександр Історія виникнення та застосування шифрування. Черкаський деpжaвний технoлoгiчний університет Кафедра iнфopмaтики, iнфopмaцiйнoї безпеки тa дoкyментознавства Електpoннa пyблiкaцiя https://sites.google.com/view/encodinghistory/%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F?authuser=1 .27.10.2017. С.11.
  • Климентий Юрій , Огірко Ігор . Інформаційні технології інтелектуальних систем опрацювання інформаційних ресурсів в електронній комерції . Електронна публікація. Українська академія друкарства . Кафедра комп’ютерних наук та інформаційних технологій. https://sites.google.com/view/klumenty/e-commerce 29.10.2017 р, C.11.
  • Климентий Юрій , Огірко Ігор . Систематизація інформаційних ресурсів. Електронна публікація . Українська академія друкарства. Кафедра комп’ютерних наук та інформаційних технологій. https://sites.google.com/view/klumenty/information-resources 23.10.2017. р,.10.
  • Огірко І. В. ,Панишко Ю.М. Ірен Жоліо-Кюрі. До 120-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.67(133) - с.72-73.- Львів , 2017. ISBN 2307-0722.
  • Ihor Ohirko, Mateusz Grundo, Rafał Leszczyński. Probability and mathematical statistics. E-publication.University of Technology and Humanities in name of K. Pułaskiego w Radomiu. Department of Computer Science and Mathematics. https://mgrundo.wordpress.com/2017/11/04/655/ 4.11. 2017 .s.10.
  • Michal Wardzynski, Igor Ohirko. Probability theory.E-publication. Kazimierz Pułaski University of Technology and Humanities in Radom. Department of Computer Science and Mathematics.https://uthradanaliza2016.wordpress.com/ 4.11. 2017 .s.10.
  • Ihor Ohirko, Karolina Urbańczyk, Klaudia Wieczorek. Artykuł naukowy. Opublikowane e-Publikácia. Podstawy użytkowania baz danych dla matematyków. Uniwersytet Technologiczno-Humanistyczny im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu. http://matematykamk.blog.pl/. 13 października 2017.9 S.
  • Огірко І.В. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОДЕЛІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН. Збірник матеріалів: Трансформація національної моделі фінансово-кредитних відносин: виклики глобалізації та регіональні аспекти: збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Ужгород, 23 листопада 2017 р.). — Ужгород: Видавництво ДВНЗ «Ужгородський національний університет». 2017.с.65-72.
  • Огірко І.,Огірко О. ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ТА МОДЕЛІ БЕЗПЕКОМЕТРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР .Наукове видання Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР В УКРАЇНІ».Українська академія друкарства Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України Академія економічних наук України. 23–25 листопада 2017 р., м. Львів.c.234-236.
  • Огірко І.В., Огірко О.І. Інформаційні технології і системи в умовах інклюзії. «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». ІV МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ». м. Вінниця, 23 листопада 2017 року.c.24-30.
  • ІГОР ОГІРКО. Інформаційні системи та технології безпеки Української держави. Візія України. IV Всеукраїнська наукова конференція :візія майбутнього України. Київ, 24 грудня 2017 р. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА.C.89-97.
  • Валентина Кyнченкo-Хapченкo, Ігор Огірко. Феномен вченого у творчій діяльності .Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.70(136) - с.14-18.- Львів , 2017. ISBN 2397-0722 Invalid ISBN.
  • Кунченко-Харченко В., Огірко І., Огірко О. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ. Зб. ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И БЕЗОПАСНОСТЬ.Інститут проблем реєстрації інформації Національна академії наук України. Материали XVII Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології і безпека» (ІТБ-2017)." 30 листопада 2017 р. Київ. Вип. 17. c.139-148.http://its.ipri.kiev.ua
  • Fedir Horbonos, Ruslan Skrynkovskyy, Tetiana Protsiuk, Igor Ogirko. Improvement of the Toolkit for Diagnosing the Enterprise's Production Program .Traektoriâ Nauki = Path of Science . 2017. Vol. 3, No12.Path of Science Published: 2017 S.4015-4022.Удосконалення інструментарію діагностики виробничої програми підприємства. Федір Горбонос , Руслан Скриньковський , Тетяна Процюк , Ігор Огірко. https://pathofscience.org/index.php/ps/article/download/413/466
  • Огірко І. В. Українська академія математики імені Михайла Кравчука. Науковий журнал «Українознавець». Видається Національним науково-дослідним інститутом українознавства МОН України. Львів-2018, вип.18.C.52-56.
  • Ihor Ohirko.APPLIED MATHEMATICS FOR MATHEMATICS.Kazimierz Pułaski University of Technology and Humanities in Radom. E-publication. Institute of Eastern Europe. https://drive.google.com/file/d/1GJn8vqnWpKQk7mJeHUy8FBXqq3L3Vd0X/view 14.02.2018. 59 S.
  • Ihor Ohirko.APPLIED MATHEMATICS FOR MATHEMATICS. Physics and Mathematical Journal . No3. Institute of Eastern Europe . - Lviv, 2018 .https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/2q2m3pzb9k2soosowog4c88gggo8sw 14.03.2018. 33 S.
  • Ruslana Karneienko, Ihor Ohirko. Everything Project Managment. Ukrainian Academy of Printing PUBLISHING AND PRINTING INFORMATION TECHNOLOGY FACULTY. https://projectmanagmentkr.blogspot.com/ 24.04.2018.
  • Маєвський І. І , Огірко І. В. Електронна книга з дисципліни: Управління проектами . Українська академія друкарства.Кафедра комп’ютерних наук та інформаційних технологій. http://maievskyiproject.blogspot.com/ Львів. 2018.
  • Огірко І. В. ІНФОРМАЦІЙНІ МОДЕЛІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ В ПОЛІГРАФІЇ. Зб. Сучасні тенденції розвитку додрукарських систем: матеріали Всеукраїнської науково-практичної кон-ференції, 19 квітня 2018 року. – Львів: УАД, 2018. –с. 74-76
  • Сельменська З. М., Грик Ю. В., Огірко І. В. Аналіз моделей захисту поліграфічної продукції . ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ.КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ * 2017 / 2 (32).С.97—102.
  • Климентий Ю. М., Огірко І. В., Огірко О. І.ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ .. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ,НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ І АСПІРАНТІВ (27 лютого – 2 березня 2018 р.) ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ. С. 130-131.
  • Огірко І. В., Гладун Д. В.ПРОЕКТУВАННЯ, МАКЕТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВЕБ САЙТУ НА БАЗІ ТЕХНОЛОГІЇ MVC .НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ,НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ І АСПІРАНТІВ (27 лютого – 2 березня 2018 р.) ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ. С.140- 141.
  • Огірко І. В., Жмихов Я. Ю.РОЗРОБКА ДИЗАЙН-МАКЕТІВ МОБІЛЬНОГО ДОДАТКУ ДЛЯ ПЛАТФОРМИ ANDROID .НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ,НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ І АСПІРАНТІВ (27 лютого – 2 березня 2018 р.) ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ. С. 141- 142.
  • Коробчинський М.В., Огірко І.В., Огірко О.І., Руденко М.М.ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ НА ОСНОВІ НЕЧІТКИХ МОДЕЛЕЙ .INTELLECTUAL SYSTEMS FOR DECISION MAKING AND PROBLEMS OF COMPUTATIONAL INTELLIGENCE. Наукове видання ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ І ПРОБЛЕМИ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ.ISDMCI’2018. Матеріали міжнародної наукової конференції. С.169- 171.ISBN 978-617-7573-17-2.Intellectual Systems for Decision Making and Problems of Computational Intelligence: Conference Proceedings.– Kherson: PP Vyshemirsky V. S., 2018. –322 pp.ISBN 978-617-7573-17-2
  • Грик Ю.В., Сельменська З.М., Огірко І.В. АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ЗАХИСТУ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ .INTELLECTUAL SYSTEMS FOR DECISION MAKING AND PROBLEMS OF COMPUTATIONAL INTELLIGENCE. Наукове видання ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ І ПРОБЛЕМИ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ.ISDMCI’2018. Матеріали міжнародної наукової конференції. С.51- 52.Intellectual Systems for Decision Making and Problems of Computational Intelligence: Conference Proceedings.– Kherson: PP Vyshemirsky V. S., 2018. –322 pp.ISBN 978-617-7573-17-2
  • Yakubovska Mary S., Igor Ogirko. Archetype of the philosophy of modern education yak paradigm of the form of the professional competence of the daily student of the VNS: from the pedagogical dossier of the rector of the UAD prof. Durnyak B. V. // Scitechnology.– 2018.– № 9.– с. 50 – 52.http://scitechnology.ru/wp-content/uploads/2018/05/Sci__-%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB-16.pdf
  • Огірко Ігор. Професор Інституту Східної Європи ,Університету “Львівський Ставропігіон”. В книзі Енциклопедія Львівської Ставропігії члена Національної спілки письменників України, історика Богдана Івановича Сушинського. Університет “Львівський Ставропігіон”.2018. С.239. http://lpba.org.ua/u-lpba-vidbulas-prezentatsiya-knyhy-akademika-bohdana-sushynskoho/
  • Огірко І.В.,Кащевська С.І., Огірко О.І. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МЕДИЦИНІ Інститут Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці,POLISH-UKRAINIAN FOUNDATION «THE INSTITUTE OF INTERNATIONAL ACADEMIC AND SCIENTIFIC COOPERATION» Materials of the international scientific and practical medical conference Rzeszow, Poland. 2018. C.137-143.
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Віктор Франц Гесс видатний фізик. До 135-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.76(142) - с.61-63.- Львів , 2018. ISBN 2307-0722
  • Огірко І. В.Кардинал Йосип Сліпий- видатний український вчений, почесний член Наукового товариства ім. Т.Шевченка. Українська академія друкарства. 5-а науково-технічна конференція. Матеріали конференції.ЛЬВІВ. 2018. с.71-76.
  • Ігор Огірко,Ольга Огірко. Інформаційні технології цифрової економіки. Information technology of digital economy, VIII International Scientific Conference «INFORMATION SOCIETY: THE STATE AND DEVELOPMENT DIRECTIONS, INCLUDING REGIONAL CONDITIONS». September, 26-28, 2018. Rzeszow, PolandLviv, Ukraine c.165-169.
  • ЯКУБОВСЬКА М.С. ОГІРКО І.В. ДАНЬШОВА В.А. ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ –МИСТЕЦТВО ВЗАЄМОДІЇ .ADVANCES OF SCIENCE Proceedings of articles the international scientific conference Czech Republic, Karlovy Vary – Ukraine, Kyiv, 28 September 2018 ADVANCES OF SCIENCE: Proceedings of articles the international scientific conference.Czech Republic,– Czech Republic: MCNIP, 2018. С.1869—1879.– ISBN 978-80-7534-078-8.
  • Климентий Ю. М., Огірко І. В.ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ У СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ. Матеріяли ІІІ Міжнародної науково-технічної конференції«Поліграфічні, мультимедійні та Web-технології» (PMW–2018). Українська академія друкарства.17–19 жовтня 2018 р. м.Львів, Україна.c.128-130.
  • Огірко І. В., Ясінський М. Ф., Ясінська Дамрі Л. М., Огірко О. І. ІНФОРМАЦІЙНІ, МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТА WEB ТЕХНОЛОГІЇ В ПОЛІГРАФІЇ Матеріяли ІІІ Міжнародної науково-технічної конференції«Поліграфічні, мультимедійні та Web-технології» (PMW–2018). Українська академія друкарства.17–19 жовтня 2018 р. м.Львів, Україна.c.211-216.
  • I.V. Ogirko, T.S. Holubnyk, O.I. Ogirko, M.M. Dubnevych and N.S. Pysanchyn. Information Technology to Determine the Effectiveness of Advertising Communication.2018,International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications Science and Technology Kharkiv National University of Radio ElectronicsPIC S&T`2018~ 2~October 9-12, 2018Kharkiv, Ukraine.Page 1. 2018 International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications Science and Technology PIC S&T`2018 ~ 2 ~ October 9-12,2018 Kharkiv, Ukraine. ORGANIZED BY Ministry of Education and Science .
  • І. В. Огірко, М. Ф. Ясінський, Л. М. Ясінська-Дамрі, О. І. Огірко Інформаційні технології, моделювання та алгоритмізації . УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА VII міжнародна науково-технічна конференція ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДРУКАРСТВА АЛГОРИТМИ, СИГНАЛИ, СИСТЕМИ ДРУКОТЕХН-2018. Львів .15-16 листопада 2018 р.С.64- 70.
  • С. М. Комар, З. М. Сельменська, І. В. Огірко Алгоритм оптимізації проектування друкованих видань . УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА VII міжнародна науково-технічна конференція ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДРУКАРСТВА АЛГОРИТМИ, СИГНАЛИ, СИСТЕМИ ДРУКОТЕХН-2018. Львів .15-16 листопада 2018 р. С. 84-89.
  • Цуца Н. М., Огірко І. В. КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВАЦІЇ ТА РЕСТАВРАЦІЇ КНИГ, ДОКУМЕНТІВ, ТВОРІВ МИСТЕЦТВА НА ПЕРГАМЕНТНІЙ ОСНОВІ. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ КОНСЕРВАЦІЇ І РЕСТАВРАЦІЇ ПАМ’ЯТОК МИСТЕЦТВА ТА ПИСЕМНОЇ КУЛЬТУРИ НА ПЕРГАМЕНТНІЙ І ПАПЕРОВІЙ ОСНОВАХ. ПЕРША МІЖНАРОДНА НАУКОВО- ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ. Львів, 23 листопада 2018 р. Українська академія друкарства (Львів, Україна)с.13-22.
  • ОгіркоІ. В. Інформаційні технології та моделі фінансометрії. МАТЕРІАЛИ І Міжнародної науково-практичної конференції "Фінансовий бізнес в Україні та світі: стан, проблеми і перспективи розвитку". FINANCIAL BUSINESS IN UKRAINE AND THE WORLD: CONDITION, PROBLEMS AND DEVELOPMENT MATERIALS of the 1st International Scientific and Practical Conference.October, 26, 2018, Ivan Franko Lviv National University.Lviv, Ukraine.с.193-196.
  • Огірко І.В., Ясінська-Дамрі Л.М. , Ясінський М.Ф.БІОМЕХАНІКА ФІЗИЧНИХ ВПРАВ АЕРОБІКИ«ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ» Матеріали четвертого регіонального науково-методичного семінару 21-22 грудня 2018 р.Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. С.92-98.https://www.academia.edu/38009548/%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96_21-22_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F_2018-12-19_%D1%80..pdf
  • Zanevskyy I. , Ogirko O. , Ohirko I. Modelowanie i metody rozwiązywania zagadnień transportowych 100 TTS Technika Transportu Szynowego |2018 |tom R. 25, nr 7-8 64--67.http://yadda.icm.edu.pl/yadda/search/page.action?qt=SEARCH&q=sc.general*l_0*c_0contributorId_0_0author_0eq.80fec22de3fbabfe8319dd3aac27dd35
  • Ihor Zanevsky, Igor Ohirko, Olga Ogirko. Metody modelowania w logistyce transportu.TTS Technika Transportu Szynowego.2018 . R. 25, nr 5 .s. 42-47.
  • Dmytro Kucherov, Igor Ogirko, Olga Ogirko. Control of Information Stream for Group of UAVs in Conditions Lost Packages or Overloading. IGI Global Journals .Pages: 146.EISBN13: 9781522595854 https://www.igi-global.com/book/cases-modern-computer-systems-aviation/208189
  • Огірко І. В., Партико З. В.ЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КАМПАНІЙ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІЙНАХ. "Вісника Львівського університету. Серія журналістика" Вісник ЛНУ. Випуск 45 / 2019.
  • Огірко І.В., Ясінський М.Ф., Огірко О.І., Ясінська-Дамрі Л.М. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ВІД ПІДРОБКИ. XХVІІ Міжнародна науково-практичної конференції з проблем видавничо-поліграфічної галузі. Київ.„Укрвидавполіграфія”. („УкрНДІСВД”) c.64-65.
  • Огірко І.В.,Панишко Ю.М. Чарльз Томсон Різ Вільсон шотландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики-до 150-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. - вип.150 - с.76-79 - Львів , 2019. http://soroka.lviv.ua/ ISBN 2397-0722
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Аллан Маклеод Кормак-видатний фізик, лауреат Нобелівської премії . -до 70-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.150 - с.84-87.- Львів , 2019. ISBN 2397-0722 .
  • І. В. Огірко, М. Ф. Ясінський, Л. М. Ясінська-Дамрі, О. І. Огірко Нанотехнології у поліграфії . ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ,НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ (26 лютого – 1 березня 2019 р.) ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ. м. Львів):Укр. акад. друкарства, С. 132- 133.
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Альберт Ейнштейн-видатний фізик, лауреат Нобелівської премії . -до 150-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.151 - с.65-68.- Львів , 2019. ISBN 2397-0722 .
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Петер Джозеф Вільям Дебай-видатний фізик, лауреат Нобелівської премії . -до 135-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.151 - с.78-80.- Львів , 2019. ISBN 2397-0722 .
  • Control of Information Stream for Group of UAVs in Conditions Lost Packages or Overloading.Dmytro Kucherov (National Aviation University, Ukraine), Igor Ogirko (Kazimierz Pulaski University of Technology and Humanities in Radom, Poland) and Olga Ogirko (State University of Internal Affairs, Ukraine).Source Title: Cases on Modern Computer Systems in Aviation.Copyright: © 2019 |Pages: 19.DOI: 10.4018/978-1-5225-7588-7.ch004
  • YAKUBOVSKA M. S., I. V. OGIRKO, SAVCHUK G. N. TRAINING OF SPECIALISTS OF DOCUMENTOLOGISTS: CULTURAL ASPECTS (FROM THE EXPERIENCE OF THE HEAD OF THE DEPARTMENT OF THE IBKS OF THE DOCTOR OF HISTORICAL SCIENCES, PROFESSOR PASICHNYK MS). Humanitarian approaches to the Periodic Law // Science and society. Proceedings of the 11th International conference. Accent Graphics Communications & Publishing. Hamilton, Canada. 2019. 11th International conference Science and society .26th April 2019. Accent Graphics Communications & Publishing, Hamilton, Canada Р.21- 31.file:///D:/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/CANADA_HAMILTON_26042019.pdf
  • Kunchenko-Kharchenko Valentina, Ogirko Igor, Ohirko Olha, Mayba Taras, Chorniy Andriy. Information technology for analysis and processing of large risk data and security of cibernetic systems. Матаріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "ОБРОБКА СИГНАЛІВ І НЕГАУСІВСЬКИХ ПРОЦЕСІВ".Наукове електронне видання.Міжнародна науково-практична конференція ОСНП-2019. 23 – 24 травня 2019 р., ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОШИЦЕ. ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. м. Черкаси, Україна.C.83-91. https://chdtu.edu.ua/osnp/photos .
  • І.В.Огірко, В.О.Багрійчук . МЕТОДОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЖИТЛОВИХ УТВОРЕНЬ. "ОБРОБКА СИГНАЛІВ

І НЕГАУСІВСЬКИХ ПРОЦЕСІВ". Наукове видання .Ефективні технології і конструкції . Розробка інноваційних моделей екопоселень Прикарпаття та Карпат. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції .ЛЬВІВСЬКИЙ національний АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ .«СПОЛОМ». Дубляни, 15–17 травня 2019 року. C.46- 51.

  • Ігор Огірко, Орест Муха. Інформаційні технології інтеграції досліджень природних вод // Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції : Зб. наук. статей. – Львів, Національний університет «Львівська політехніка», 2019 . – С. 101 – 104.

Журнальні публікації 2019[edit]

  • Жмихов Я. Ю., Шаблій І. В., Огірко І. В. Формати даних автоматизованої системи керування друкарнею. КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА. Випуск № 2 (34) / 2018.C. 51-56.
  • Жмихов Я. Ю., Шаблій І. В., Огірко І. В. Формати графічних файлів смартфонів, цифрових фотокамер, відео реєстраторів . КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА. Випуск.. № 1 (33) / 2018.C.74-81.
  • Огірко І. В. Технології мереж для Інтернету речей. Матеріали науково-практичної конференції «Інтернет речей: проблеми правового регулювання та впровадження», Україна, Київ, 24 жовтня 2017 року, Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2017. С. 44–52.
  • Sylkin O., Shtangret A., Ogirko I.,A. Melnikov O. Assessing the financial security of the engineering enterprises as preconditions of application of anti-crisis management: Practical aspect .Business and Economic Horizons. 2018.vol. 14, issue 4.http://ageconsearch.umn.edu/record/287238/files/Sylkin.pdf
  • Ігор Огірко, Василь Бритковський, Ольга Огірко. Моделювання явищ деформації в етикетці під час її експлуатації // 14-й Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові : матеріали симпозіуму, Львів, 23–24 травня 2019 р - Львів : Кінпатрі ЛТД. – C. 37 – 38.
  • Yuzevych, L., Skrynkovskyy, R., Yuzevych, V., Lozovan, V., Pawlowski, G., Yasinskyi, M., & Ogirko, I. (2019). Improving the diagnostics of underground pipelines at oilandgas enterprises based on determining hydrogen exponent (PH) of the soil media applying neural networks. Удосконалення діагностики підземних трубопроводів на підприємствах ойландгазу на основі визначення водню (PH) ґрунтових середовищ із застосуванням нейронних мереж. Eastern-European Journal Of Enterprise Technologies, 4(5 (100)), 56-64. doi:http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174488. Available at: <http://journals.uran.ua/eejet/article/view/174488>. Date accessed: 30 Aug. 2019.
  • Ihor Ohirko, Zinovii Partyko. LOGIC BASIS OF INFORMATION CAMPAIGNS IN INFORMATION WAR.Journalism Series. Issue 45. Scientific journal. Ігор Огірко, Зіновій Партико. ЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КАМПАНІЙ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІЙНАХ. Збірник наукових праць. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. Львівський національний університет імені Івана Франка. 2019. Випуск 45. Visnyk of the Lviv University. Series Journalism. 2019. Issue 45. P. 67-74. ISSN 2078-7324.
  • N. F. Khalimon, D. P. Kucherov, I. V. Ogirko:Estimation of the Characteristics of the Stochastic Interconnection of Meteorological Elements of an Aerodrome for Solving Problems of Forecasting Flight Conditions. ISAT (2) 2019: 89-100.
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Гульєльмо Марконі — італійський вчений і винахідник ; Нобелівський лауреат у галузі фізики за роботи з бездротової телеграфії.-до 110-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.152 - с.75-77.- Львів , 2019. ISBN 2397-0722 .
  • Пилат Володимир Степанович,Фенікс Дмитро Соломонович,Стасюк Костянтин Васильович.Огірко Ігор Васильович; Проць Дмитро Іванович. Технологія подолання сили тяжіння. Народна Правда НОВА СІЧ.Міжнародний козацький журнал.Київ-Нью-Йорк-Мюнхен– Торонто.http://narodna.pravda.com.ua/sport/5cea49800a841/ http://www.ungazeta.info/?p=10411
  • Стасюк Костянтин, Володимир Пилат, Ігор Огірко. Еволюція рухів людини. НОВА СІЧ.Міжнародний козацький журнал.Київ-Нью-Йорк-Мюнхен– Торонто.http://www.novasich.top/?p=7397
  • Володимир Пилат, ,Ігор Огірко. Еволюція рухів людини. МІЖНАРОДНИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЖУРНАЛ. НОВА СІЧ. Київ-Нью-Йорк-Мюнхен– Торонто. http://www.novasich.top/?p=7397 – C. 17
  • Огірко І. В., Макар О. С. Логіка християнської етики. ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ «НА УРОК» НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ. Львівське "Видавництво "Ставропігіон". Інститут Східної Європи. 104 С.
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. П'єр Кюрі фізик дослідник радіоактивності, член Французької академії наук, лауреат Нобелівської премії з фізики.До 160-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.153 - с.69-71.- Львів , 2019. ISBN 2397-0722 .
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Вивчення змішаного впливу магнетизму і теплоти на електричний струм. Вальтер Фрідріх Герман Нернст лауреат Нобелівської премії. До 155-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.154 - с.99-101.- Львів , 2019. ISBN 2397-0722 .
  • Огірко І.В.Фактологічний аналіз засобами історичної науки джерел з Угорщини та України. Електронна публикація. Наукове видання. Науково-освітня співпраця вчених Інституту Східної Європи з вченими Будапешту. Наукове видання. - Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», 2019р. https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/q5p5nw3t7m8cc04sgcswo4sowsk0ss
  • Огірко І.В.Фактологічний аналіз засобами сучасної історичної науки. Електронна публикація. Наукове видання. «Науково-освітня співпраця вчених Інституту Східної Європи з вченими Словаччини та Чехії». - Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», 2019р. https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/hu9ysywrxjk8swsg84swcowg84804o
  • Огірко І.В. Фактологічний аналіз становлення і розвиток Європейської Цивілізації та релігійної культури в басейні Чорного моря. Електронна публикація. Наукове видання «Зародження, становлення і розвиток Європейської Цивілізації та релігійної культури в басейні Чорного моря та на територіях прилягаючого Дністро-Дунайського міжріччя території України». Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», 2019- 218с.» https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/ceu0ouyebi80g4ocw4ockwgowsg4c0
  • Огірко І.В. Рецензія на наукову працю Геннадія Гриценко «Числа Біблії». Електронна публикація. На сайті https://easterneurope.nethouse.ua . Наукове видання. Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», 2019» https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/86b81olk7c4kksc4oo0ksco80ss04w
  • Shuvar R., Yuzevych V., Kovtko R., Ogirko O., Ogirko I. INFORMATION TECHNOLOGY FOR ANALYSIS AND PROCESSING OF LARGE RISK DATA AND SECURITY OF CYBERNETIC SYSTEMS. КОНФЕРЕНЦІЯ МЕТРОЛОГІВ МКМ’2019. (XХІІІ Міжнародний семінар метрологів МСМ’2019).10-12 вересня, 2019. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна. C.45-49.http://science.lpnu.ua/uk/mkm-2019
  • N. F. Khalimon, D. P. Kucherov,I. V. Ogirko.Estimation of the Characteristics of the Stochastic Interconnection of Meteorological Elements of an Aerodrome for Solving Problems of Forecasting Flight Conditions.Information Systems Architecture and Technology: Advances in Intelligent Systems and Computing. ISAT 2019: Information Systems Architecture and Technology: Proceedings of 40th Anniversary International Conference on Information Systems Architecture and Technology – ISAT 2019.Lviv. P. 66-67.
  • Information technology for analysis and processing of large risk data and security of cybernetic systems / R. Shuvar, V. Yuzevych, R. Kovtko, O. Ogirko, I. Ogirko // INTERNATIONAL CONFERENCE OF METROLOGISTS МCМ’2019. Proceedings. 10-12.09.2019. Lviv. P. 66-67.
  • Yuzevych, L., Skrynkovskyy, R., Yuzevych, V., Lozovan, V., Pawlowski, G., Yasinskyi, M., & Ogirko, I. (2019). Improving the diagnostics of underground pipelines at oil-and-gas enterprises based on determining hydrogen exponent (PH) of the soil media applying neural networks. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(5 (100)), 56-64. doi: http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174488.
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Лауреат Нобелівської премії доктор Ральф Джонсон Банч. Член правління Інституту міжнародної освіти. До 115-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.156 - с.83-84.- Львів , 2019. ISBN 2397-0722 .
  • Valentina Kunchenko-Kharchenko, Igor Ogirko, Olha Ohirko, Taras Mayba, Andriy Chorniy INFORMATION TECHNOLOGY FOR ANALYSIS AND PROCESSING OF LARGE RISK DATA AND SECURITY OF CIBERNETIC SYSTEMS. ОСНП-2019. Методи та алгоритми обробки сигналів та статистичних даних.P.83-90. П Р А Ц І VII Міжнародної науково-практичної конференції "ОБРОБКА СИГНАЛІВ І НЕГАУСІВСЬКИХ ПРОЦЕСІВ" 23 – 24 травня 2019 р., м. Черкаси, Україна https://er.chdtu.edu.ua/bitstream/ChSTU/789/1/OSNP2019.pdf#page=83
  • N. F. Khalimon, D. P. Kucherov, I. V. Ogirko:Estimation of the Characteristics of the Stochastic Interconnection of Meteorological Elements of an Aerodrome for Solving Problems of Forecasting Flight Conditions. ISAT (2) 2019: 89-100 https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-3-030-30604-5_8
  • Н. В. Зелінська, І. В. Огірко.Видавнича оцінка шкільних підручників: ланка, що оптимізує систему експертизи. Наукове видання. КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ. X Міжнародна науково-практична конференція . (12. 09.2019 р., м. Львів): Укр. акад. друкарства, 2019. -С. 87-89.
  • Chabaniuk О., Ohirko І. Rodzaje ryzyka i jego charakterystyka. Наукове видання. ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ. Харківський державний університет харчування та торгівлі. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. 18 жовтня 2019 р.C. 180-183.
  • Огірко Ігор. Поняття та особливості соціальних комунікацій. Наукове видання. Гуманітарно-наукове знання: Горизонти комунікативістики. Чернівецький національний університет. м. Чернівці. Матеріали міжнародної наукової конференції. 2-5 жовтня 2019 р. C. 145 -148.
  • Yuzevych, L., Skrynkovskyy, R., Yuzevych, V., Lozovan, V.,Pawlowski, G., Yasinskyi, M., & Ogirko, I. (2019). Improving the diagnostics of underground pipelines at oil-and-gas enterprises based on determining hydrogen exponent (PH) of the soil media applying neural networks. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(5(100)), 56–64

2019 2020[edit]

  • Yuzevych, L., Skrynkovskyi, R., Yuzevych, V., Lozovan, V., Pawlowskyi, G.,Yasinskyi, M., & Ogirko, I. (2019). Improving the diagnostics of underground pipelinesat oil-and-gas enterprises based on determining hydrogen exponent (PH) of the soil mediaapplying neural networks, Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, №4(5(100)), 56–64. doi: http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174488 
  • І. В. Огірко, М. Ф. Ясінський, Л. М. Ясінська-Дамрі, О. І. Огірко. Інформаційні технології кваліметрії. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ. Української академії друкарства. Випуск № 2 (42) . Львів. 2019 с. 89–99.
  • Yuzevych L., Skrynkovskyy R., Yuzevych V., Lozovan V., Pawlowski G., Yasinskyi M., Ogirko I. Improving the diagnostics of underground pipelines at oil-and-gas enterprises based on determining hydrogen exponent (PH) of the soil media applying neural networks // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2019. Vol. 4, No 5 (100). P. 56–64. doi: http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174488 https://zenodo.org/record/3405529#.XjRf6rdR2yI
  • Огірко І. Поняття та особливості соціальної комунікації . Наукове видання ГУМАНІТАРНО-НАУКОВЕ ЗНАННЯ: ГОРИЗОНТИ КОМУНІКАТИВІСТИКИ. Матеріали міжнародної наукової конференції 4-5 жовтня 2019 р. м. Чернівці.C 145 -154.
  • Михайло Пасічник, Ігор Огірко. ЛОГІКА ВІДНОСНОСТІ СТОСОВНО ІСТОРИЧНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ У ВІКІПЕДІЯХ. Наукове видання. ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТИТУЦІЇ, КОНТЕНТИ. Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції. м. Львів, 2–3 грудня 2019 року. http://kudid.uad.lviv.ua/wp-content/uploads/2020/01/ZBIRNYK-UAD-2019-3.pdf C. 61-71.
  • Chabaniuk О., Ohirko І. Rodzaje ryzyka i jego charakterystyka / О. Chabaniuk,І. Ohirko // Фінансові механізми сталого розвитку України : матеріали ІІ Міжнар.наук.-практ. конф., 18 жовтня 2019 р. / редкол. : О. І. Черевко [та ін.] ;Харківський держ. ун-т харч. та торг. – Х. : ХДУХТ, 2019. – 308 с.
  • Огірко Ігор. «Фактологічний аналіз засобами історичної науки джерел з Угорщини та України». Рецензія на наукову працю Науково-освітня співпраця вчених Інституту Східної Європи з вченими Будапешту. Наукове видання. - Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», Науковий журнал «Українознавець». Видається Національним науково-дослідним інститутом українознавства МОН України. - Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», Львів-2020, вип.20.C.92-94.https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/5j9jz94kgqgwwgkc88wskw08c0ow8c
  • Огірко Ігор. ЛОГІКА ВІДНОСНОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІЙНАХ КРАЇН СУСІДІВ. Науковий журнал «Українознавець». Видається Національним науково-дослідним інститутом українознавства МОН України. - Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», Львів-2020, вип.20.C.62-66.https://s.siteapi.org/2761d2619889a45.ua/docs/5j9jz94kgqgwwgkc88wskw08c0ow8c
  • Огірко І. «Фактологічний аналіз засобами історичної науки джерел з Угорщини та України». Рецензія на наукову працю Науково-освітня співпраця вчених Інституту Східної Європи з вченими Будапешту. Наукове видання. - Львів, «Видавництво Інституту Східної Європи», 2019. - журнал "Українознавець", випуск XX, Львів, 2020. - С. 92-93.
  • Огірко І. Логіка відносності в інформаційних війнах країн сусідів. - журнал "Українознавець", випуск XX, Львів, 2020. - С. 62-66.
  • Iгор Огірко. Рецензія на наукову працю «Числа Біблії». Наукове видання Інститут Східної Європи у 2017-2019 роках. «Видавництво Інституту Східної Європи». 2020р. C.224.

Патенти автора[edit]

Інформаційні технології автора[edit]

Огірко І.В.Види діяльності мультимедійних видавництв. https://www.youtube.com/watch?v=SX4s4ypeDD0&t=36s 2 груд. 2019 р

Огірко І.В.Види мультимедійних видань. https://www.youtube.com/watch?v=jye3Z4s3Sxc&t=25s 2 груд. 2019 р.

Огірко І.В.Що таке мультимедія? https://www.youtube.com/watch?v=L2d2rhu4C5w&t=10s 2 груд. 2019 р.

Огірко Ігор Васильович Мультимедійне документування https://www.youtube.com/watch?v=FqnSBTUcK10 26 груд. 2019 р

Огірко І. В. Метафізика // Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0 (дата 29 квітня 2011). – Назва з екрана.

Igor Ogirko, Mathematician, Web Search Results .Web pages that may be related to Igor Ogirko [WWW] http://www.yatedo.com/p/Igor+Ogirko/famous/1f9b4b8e53b5bbd4043f5451fc5695af  : 25.09.15– Назва з екрана.

Igor Ogirko - Wikiversity Schriften. Links in anderen Sprachen [WWW] https://beta.wikiversity.org/wiki/Igor_Ogirko  : 13.12.15.

Igor Ohirko. Scientific Social Community, the periodic electronic newspaper which tells about open grants, PhD proposals [WWW] http://www.science-community.org/en/users/ogirko 13.12.15.

Igor Ogirko .Участие в Нью-Йоркской Академии наук по направлению прикладная математика с 1995г.. [WWW] http://www.peoples.ru/science/mathematics/igor_ogirko/ 1.10.2005.

Igor Ogirko. Scientific activity. Encyclopedia. Wikis [WWW] http://www.thefullwiki.org/Igor_Ogirko .Up to date as of November 16, 2009.

Ihor Ohirko.Działalność naukowo-badawcza.Publikacje naukowe i dydaktyczne . Uniwersytet Technologiczno-Humanistyczny im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu. Katedra Matematyki. [WWW] 12.10.14.http://archive.is/SLehl .

Igor Ogirko Львівськa секція Представництва ім. В.В. Леонтьєва "Азовської Академії"."Who is Who in "Azov Academy".2015-12-20 [WWW] http://azov-academy.ucoz.org/index/0-2 [Електронний ресурс].

Жидецький В. Ц., Огірко І. В. Інформаційні технології безпекометрії поліграфічного виробництва.Мережеві технології.[Електронний ресурс]. http://ohirko.at.ua/blog/ 20.12.2015.

Игорь Огирко Международный клуб Прикладная математика .[Електронний ресурс]. http://cumir.ru/igor-ogirko 2.12.2010

Igor Ohirko. Scientific activity. Publications. [WWW] .http://everything.explained.today/Igor_Ohirko/ 20.12.2015.

ІGOR OGІRKO. De investigación. Véase también. [WWW] http://diccionario.sensagent.com/%D0%86GOR%20OG%D0%86RKO/es-es/ 10.12.2015.

Ihor Ohirko .Enzyklopädie PlusPedia. Vernetztes Wissen ist willkommen. [WWW] http://de.pluspedia.org/wiki/Ihor_Ohirko 10.12.2014.

Ihor Ohirko. Zdjęcia dotyczące Ihor Ohirko/ [WWW] http://pl.cyclopaedia.net/wiki/Ihor_Ohirko 1.12.2014.

Igor Ohirko. Tomasz Wojtczak .Technologia informacyjna. https://www.youtube.com/watch?v=DssHEEkmlxw Завантажено 5 лют. 2011 р. Konrad Paszkiewicz. Igor Ohirko.Programowanie niskopoziomowe. https://www.youtube.com/watch?v=yMckmEsdzQs 8 трав. 2014 р.

İgor Ohirko. Kaynaksız. https://tr.wikiquote.org/wiki/%C4%B0gor_Ohirko 8 Ocak 2011‎

Paweł Rosiński ; IGOR OHIRKO METODY NUMERYCZNE.Uniwer.Technolog.-Humanistyczn.w Radomiu http://holcbud.blogspot.com/2013/01/ihor-ohirko-ihor-wasyljowycz-ohirko-ukr.html 14 stycznia 2013

Paweł Rosiński ; IGOR OHIRKO. Prawdopodobieństwo warunkowe.METODY NUMERYCZNE : http://holcbud.blogspot.com/2013/01/prawdopodobienstwo-warunkowe-w-wielu.html .14 stycznia 2013.

Pyzara Łukasz. Igor Ohirko. Programowanie niskopoziomowe. http://pyzaralukasz.blog.pl/2014/05/30/28/ 8 трав. 2014 р.

OHIRKO IGOR .Probability theory, Teoria prawdopodobieństwa. https://www.youtube.com/watch?v=2QsSWRp9ZHU Опубліковано 27 вер. 2012 р.

IHOR OHIRKO, MAREK CZERWIŃSKI. Metody Numeryczne .- Monte Carlo. https://www.youtube.com/watch?v=oPB_byjMIxE .Завантажено 4 лют. 2011 р.

Igor Ohirko, Łukasz Pyzara. Assembler.https://www.youtube.com/watch?v=84ksPga9DB0 .30 трав. 2014 р. Paulina Dąbrowska, Igor Ohirko . Informatyka. https://www.youtube.com/watch?v=1gvEGJE3lX0 . 9 трав. 2014 р.

Monika Adamczyk , Igor Ohirko. https://www.youtube.com/watch?v=ntislziZSys 11 квіт. 2013 р.

Monika Adamczyk , Igor Ohirko. https://www.youtube.com/watch?v=hooMty2Zmps . 6 черв. 2013 р.

Igor Ohirko. Technologia informacyjna .WSB. RADOM https://www.youtube.com/watch?v=RRhFWvw6L_8 . 4 лют. 2011 р.

Schyrochuk Volodymyr, Ohirko Ihor . Network technologies. https://www.youtube.com/watch?v=_rXjRHpcB6g 4 черв. 2015 р.

Igor Ogirko, Lucyna Mizińska. Analiza matematyczna. https://www.youtube.com/watch?v=trWvLJYgj1U 13 січ. 2013 р.

Ihor Ohirko, Damian Marszałek. Metody numeryczne. WSB. https://www.youtube.com/watch?v=R-z1KXTXUWc .5 лют. 2011 р. Czerwiński Marek, IHOR OHIRKO. Metody numeryczne.https://www.youtube.com/watch?v=oPB_byjMIxE . 4 лют. 2011 р.

Jarosław Kaim, Ihor Ogirko . Architektura komputerowa. Architektura Komputerowa. https://www.youtube.com/watch?v=EzsMyBFrA2Q 8 трав. 2014 р.

Piotr Motyka ,Igor Ogirko. Programowanie niskopoziomowe.https://www.youtube.com/watch?v=WJi1LRBsu8U 8 трав. 2014 р.

Огірко І.В. Наукометрія. https://www.youtube.com/watch?v=Qhu6KGEkNjI 30 лист. 2015 р. Madej Magdalena,Igor Ohirko. Programowanie niskopoziomowe. https://www.youtube.com/watch?v=8Z1H9jc_UzE 4 трав. 2014 р.

Ohirko Igor ,Miziński Sławek. Analiza matematyczna.https://www.youtube.com/watch?v=uV_Xqn00jXQ 16 січ. 2013 р. Emiliana Pałka,Igor Ohirko. Matematyka-informatyka. http://matematyka-informatyka.blog.pl/ .Opublikowano 6 kwietnia 2014.

Огірко І. В. Прикладна математика Лекція 3 на тему "Якість електронних видань" https://www.youtube.com/watch?v=dxBQDXZ2aBo Завантажено 1 лист. 2010 р.

Огірко І. В. Лекція на тему –Метаматематика. https://www.youtube.com/watch?v=itP_XTB1Xdo Опубліковано 24 лист. 2015 р.

Огірко І. В. Лекція 2 на тему Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=IgDwSHWBGjY Опубліковано 9 лист. 2015 р.

Огірко І. В. Петрів М. Я.Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=d8InuGhPU-g Опубліковано 10 вер. 2012 р.

Огірко І. В .Нелінійний aналіз. https://www.youtube.com/watch?v=sZ3SpgGYZ1s Опубліковано 7 груд. 2015 р.

Огірко І. В. Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=LzbuW5lltNo Опубліковано 7 груд. 2015 р.

Огірко І. В. Лекція 1 на тему Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=5GVqYdmoJYo Опубліковано 15 вер. 2014 р.

Огірко І. В. Хімікометрія. https://www.youtube.com/watch?v=_s16g9WUeNo Завантажено 3 лист. 2010 р.

Огірко І.В.,Юрчик А. Мережеві технології. Bідео курсу "Мережеві технології".https://www.youtube.com/watch?v=7AQ35JoPJzE Опубліковано 6 трав. 2014 р.

Гудзовська A. Огірко І. В. Мережеві технології, ч.1. https://www.youtube.com/watch?v=YOxbuN2_3eU Завантажено 25 трав. 2011 р.

Огірко І. В. Лекція 6 на тему Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=d8InuGhPU-g Опубліковано 10 вер. 2012 р.

Огірко І. В. Лекція 5 на тему- Прикладна математика. УАД. https://www.youtube.com/watch?v=GbmZJZAGASs Опубліковано 5 вер. 2013 р.

Огірко І. В. Лекція 1 на тему Комп'ютерні мережі . УАД. https://www.youtube.com/watch?v=cN2E2BQW7Sc Опубліковано 2 черв. 2015 р.

Огірко І. В. Лекція 1 на тему Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=elyTABZTapA Опубліковано 10 груд. 2015 р.


Огірко І. В., Якушик І. І. Прикладна математика. Bідеоогляд математичних програм. https://www.youtube.com/watch?v=6C2vlJOBTHs Опубліковано 25 груд. 2012 р.

Ушакова Анна-Дария, Огірко І. В. Мережеві технології. . УАД. https://www.youtube.com/watch?v=E-bPtIUvoQs Опубліковано 18 бер. 2015 р.

Огірко І. В. Лекція на тему Математика для лінгвістів. https://www.youtube.com/watch?v=2tOTQktfXvQ Завантажено 19 жовт. 2011 р.

Огірко І. В. Теорія відносності логіки. Уривок лекції з прикладної математики в Українській академії друкарства. Оператор - Футрук П.В. https://www.youtube.com/watch?v=yWGodGwQV5U Завантажено 6 жовт. 2011 р.

Огірко І.В., Грухольська І. Управління проектами .https://www.youtube.com/watch?v=pFZKBqT8CAI Опубліковано 15 квіт. 2013 р.

Огірко І.В., Вонсовський О. Мережеві технології. Презентація про мережеві технології, обладнання. https://www.youtube.com/watch?v=Jwhr1SLBrKk Опубліковано 6 трав. 2014 р.

Огірко І.В.Прикладна математика. Практичне заняття з прикладної математика. https://www.youtube.com/watch?v=_ONdr5mQQQI Завантажено 17 жовт. 2011 р.

Огірко І.В. Когут Тетяна. Мережеві технології. https://www.youtube.com/watch?v=gt7Cmi4oGhQ Опубліковано 8 черв. 2015 р. Кудряшова А.В. Огірко І.В.Лекція на тему Мережеві технології. https://www.youtube.com/watch?v=cL4SKYUuEnY Опубліковано 4 трав. 2014 р.

Рибаков Є., Огірко І. В. Економічна інформатика. Лекція на тему користування Microsoft Excel. https://www.youtube.com/watch?v=W1-h63IQf-A Завантажено 18 лют. 2011 р.

Огірко І.В. Моделювання. ЕММ. .https://www.youtube.com/watch?v=UqfX2VTZNWo Завантажено 18 трав. 2011 р.

Прохорова О. А. Огірко І.В. Мережеві технології. Презентація з дисципліни Мережеві технології. https://www.youtube.com/watch?v=XCS_3FaLlaM Опубліковано 19 бер. 2012 р.

Огірко І. В. ,Нагурська Р.А. Лекція на тему -Правова статистика . https://vk.com/video9513776_159492789 26 бер 2011. Рибак O. В. Огірко І. В. Інформаційні системи. Категорія oсвіта.https://www.youtube.com/watch?v=ftdmDi1FM8I Завантажено 30 бер. 2011 р.

Гнидюк О. Ю. Огірко І. В. "Дитяча книга".Відео -дитяча книга для наймолодших читачів. https://www.youtube.com/watch?v=aRrVFAY7gE4 Опубліковано 24 січ. 2013 р.

Горова Анна. Огірко І. В. Інформаційні технології. Презентація . https://www.youtube.com/watch?v=AxrO4I4YLQk Завантажено 28 лют. 2011 р.

Черник O. В. Огірко І. В. Презентація 3D. https://www.youtube.com/watch?v=Dym30vL33CY Завантажено 7 квіт. 2011 р.

Огірко І.В. Бог - вічний двигун життя. https://www.youtube.com/watch?v=4sIOors0XMQ Завантажено 9 груд. 2010 р.

Огірко І.В., Оля Железнова. Презентація . Статті у Вікіпедії. https://www.youtube.com/watch?v=N10LKZJtCOg Опубліковано 13 груд. 2012 р.

Захарків Тарас. Презентація . Огірко Ігор Васильович. Категорія Люди та блоги.https://www.youtube.com/watch?v=EhFPJ_ijSVo Завантажено 6 груд. 2012 р.

Огірко І.В., Ушакова А.-Д. Львівсько-Радомська школа. https://www.youtube.com/watch?v=bGDdSDNRUfA Опубліковано 6 груд. 2012 р.

Огірко І. В., Ткач М. Львівсько -Радомська школа інтелектуалів.https://www.youtube.com/watch?v=5XPTKTVEWAU Опубліковано 6 груд. 2012 р.

Христина Врещ. Науки про молитву о. Петро Огірко. https://www.youtube.com/watch?v=qF53MhAqvEw Опубліковано 4 черв. 2013 р. Огірко І.В., Мар'яна Дзюба . Математичне моделювання. https://www.youtube.com/watch?v=8wDpI7qzncI Опубліковано 28 жовт. 2012 р.

Огірко І. ,Момрик В. Прикладна математика. MathCad. http://www.dailymotion.com/video/x338vmi Дата публикации: 27.08.2015. Зварич Т., Огірко І. В. Економічна інформатика. Лекція на тему Microsoft PowerPoint. https://www.youtube.com/watch?v=K_LQySwrcqM Завантажено 24 лют. 2011 р.

Огірко І.В., Поліновська В.Комп'ютерні мережі .https://www.youtube.com/watch?v=PtxnyizjTlo Завантажено 26 квіт. 2011 р. Маряна Хомяк, Огірко І.В. Фільм про прикладну математику.https://www.youtube.com/watch?v=DlPpyFcAkIc Опубліковано 9 лист. 2015 р.

Огірко І.В.Інформаційні технології. https://www.youtube.com/watch?v=6aIRclolvpY Завантажено 22 бер. 2011 р. Marciniak O.. Ogirko I. Technologia informacyjna. https://www.youtube.com/watch?v=qNF20t8OgWM Завантажено 21 січ. 2011 р.

Огірко І.В. Солопчук В.О.Прикладна математика. Канал YouTube Прикладна математика для вивчення та перегляду відео даного напряму.https://www.youtube.com/channel/UCy2jMSEcsddm1IMIbUPj2eQ Дата реєстрації 10 груд. 2015 р.

Вікторія Кравчук, Огірко І.В. Прикладна математика. Частина ІІ,https://www.youtube.com/watch?v=jKxzmVdzgAM Опубліковано 23 лист. 2014 р.

Конюхов О., Огірко І.В. Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=Im4rkL1qNCI Завантажено 15 груд. 2010 р.

Баран Наталія,Огірко І.В.Електронний посібник для вивчення прикладноїматематики.http://www.natabaran.io.ua/ Опубліковано 29 лист. 2015 р.

Шупер Роман,Огірко Ігор. Прикладна математика. Електронний підручник для студентів .http://shuper.io.ua/ . Опубліковано 29 лист. 2015 р.

Вікторія Кравчук , Огірко Ігор. Прикладна математика в Українській академії друкарства. В.https://www.youtube.com/watch?v=IJAdkdwqb7k . Опубліковано 23 лист. 2014 р.

Анна-Марія Нос, Ігор Огірко .Прикладна математика. https://www.youtube.com/watch?v=IgDwSHWBGjY Опубліковано 9 лист. 2015 р.

Марченко В. В. ,Огірко І.В. Мережеві технології. Маршрутизована -фрагментована магістраль.http://merezhevitechnologii.blogspot.com/ 24 березня 2010 р.

Руденко О. О.,Огірко І. В. "Управління проектами".САЙТ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ. http://projectgroup.io.ua/ 24 березня 2015 р. Lesya Shkamerdyak, Ihor Ohirko. Мережеві технології. Mісто Львів.https://www.youtube.com/watch?v=LdJirN-KOcY Завантажено 17 бер. 2011 р.

Огирко И. В. Виртуальная лаборатория Создание вики. http://ru.vlab.wikia.com/wiki/%D0%9E%D0%B3%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%BE,_%D0%98%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 24. 05. 2012 .

Огірко І. В. Мережеві технології. http://manager-777.narod.ru/ 17 березня 2011 р.

Огірко І. В. Торрент-мережі http://torrent-merezhi.blogspot.com/2009_03_01_archive.html 17 березня 2009 р.

Огірко І. В. Визначні місця Львова Мережеві технології. http://managereuro2012.narod.ru/ 17 березня 2011 р.

Daniel Plewinski ,Ihor Ohirko. Metody numeryczne prowadzący prof. Ihor Ohirko. Uniwersytet Technologiczno-Humanistycznego im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu.http://danielplewinskimetodynumeryczne.blogspot.com/13 listopada 2015

Anna Pacholec,Ihor Ohirko. Metody numeryczne. Uniwersytet Technologiczno-Humanistycznego im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu.http://metodypacholec.blogspot.com/search?updated-min=2015-01-01T00:00:00-08:00&updated-max=2016-01-01T00:00:00-08:00&max-results=4 13 listopada 2015

Ihor Ohirko. Metody numeryczne. Uniwersytet Technologiczno-Humanistycznego im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu. Blog stworzony na potrzeby przedmiotu „Metody numeryczne”.http://lukaszp2.blog.pl/2015/10/20/prowadzacy-ihor-ohirko/ 20 października 2015.

Paweł Rosiński ; IGOR OHIRKO. METODY NUMERYCZNE . Uniwersytet Technologiczno-Humanistycznego im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu. http://holcbud.blogspot.com/2013/01/ihor-ohirko-ihor-wasyljowycz-ohirko-ukr.html 14 stycznia 2013.

Paweł Kuzia.Ihor Ohirko. Architektura Systemów Komputerowych – Uniwersytet Technologiczno Humanistyczny im. Kazimierza Pułaskiego w Radomiu https://architekturauth.wordpress.com/ 8 Maj 2014.

Patrycja Pytlarczyk , Ihor Ohirko .Metody numeryczne. UTH Radom. https://www.youtube.com/watch?v=xUOvV2m_248 7 трав. 2015 р.

Ihor Ohirko. Matematyka i informatyka obliczeniowa. http://matematyka-informatyka-obliczeniowa.blog.onet.pl/2015/02/ Luty 2015.

Marcin Szczepanowski , Ihor Ohirko."ANALIZA MATEMATYCZNA I ALGEBRA LINIOWA". http://marcin1sz2zs.bloog.pl/id,332581052,title,Ihor-Ohirko,index.html 4 grudzień 2015

Piotr Nakoneczny ,Ihor Ohirko.Analiza matematyczna i algebra liniowa. Uniwersytet Technologiczno-Humanistyczny. http://piotrnakoneczny.blogspot.com/2012/10/uniwersytet-technologiczno.html 21 października 2012.

Igor Ogirko, Lucyna Mizińska. Analiza matematyczna. https://www.youtube.com/watch?v=trWvLJYgj1U Опубліковано 13 січ. 2013 р. Mateusz Łuska, Ihor Ohirko. Analiza matematyczna i algebra liniowa. http://blogamial.blogspot.com/2012/10/uth-radom-analiza-matematyczna-zespo.html 21 października 2012.

Adrian Ziółek, Ihor Ohirko. Matematyka i informatyka . http://matemadrian.blog.pl/2015/02/ 21 maja 2015. Miziński Sławek,Ohirko Igor. Analiza matematyczna. Materiały z wykładów. https://www.youtube.com/watch?v=uV_Xqn00jXQ Опубліковано 16 січ. 2013 р.

Marcin Szczepanowski, Ihor Ohirko. "ANALIZA MATEMATYCZNA I ALGEBRA LINIOWA" .http://marcin1sz2zs.bloog.pl/id,332581052,title,Ihor-Ohirko,index.html 6 grudzień 2015. Ihor Ohirko .Problemy społeczne i zawodowe informatyki. UTH RADOM.https://www.youtube.com/watch?v=bng8opMOm7A Опубліковано 24 жовт. 2014 р.

Ihor Ohirko .Problemy społeczne i zawodowe informatyki. UTH RADOM. https://problemysizinformatyki.wordpress.com/2014/10/17/ihor-ohirko/ October 17, 2014.

Ihor Ohirko .Problemy społeczne i zawodowe informatyki. UTH RADOM. https://problemysizinformatyki.wordpress.com/ October 24, 2014

Ihor Ohirko .Problemy społeczne i zawodowe informatyki. UTH RADOM. https://marcinkarolwrzesinski.wordpress.com/ October 20, 2014.

Przemek Rolodziejczyk, Ihor Ohirko .Problemy społeczne i zawodowe informatyki. UTH RADOM. https://problemyinformatyki.wordpress.com/ October 24, 2014.

Ihor Ohirko .Problemy społeczne i zawodowe informatyki. UTH RADOM. http://marcinkumor-1993.blog.pl/ 10 października 2014.

Огірко І.В. Дизайнометрія • Правова статистика. Мережеві технології. • Web3.0. Problemy Społeczne i Zawodowe Informatyki prof. Ihor Ohirko Видео на Запорожском портале. http://portall.zp.ua/?c=video&q=%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE&page=3 24 декабря, 2015г.

Ihor Ohirko .Problemy społeczne i zawodowe informatyki. Metody numeryczne. Technologia informacyjna . http://thevoicekid.com/videos-ohirko.html February 4, 2011.

Patrycja Pytlarczyk, Ihor Ohirko. Metody numeryczne .UTH Radom. https://www.youtube.com/watch?v=xUOvV2m_248 Опубліковано 7 трав. 2015 р.

Бібліографія 2020[edit]

  • Я. Ю. Жмихов, І. В. Шаблій, І. В. Огірко.Зб.: ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ ГРАФІВ У ПОЛІГРАФІЧНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ. КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ.УАД. Вип. 1 (37) 2020.c.79-83.
  • Михайло Пасічник, Ігор Огірко. КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО І МЕДІЙНОГО ПРОСТОРУ. Матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА. Львів, 1–2 грудня 2020 р. C.46- 56.http://ibas.uad.lviv.ua/storage/uploads/ЗБІРНИК20.pdf
  • Огірко І. В. Вчений фізик Іван Олександрович Вакарчук. // Збірник наукових праць "Феномен людини. Здоровий спосіб життя", Випуск 96 (162), Львів, 2020. – С. 166-167.

https://docs.google.com/document/d/1r4RaKWhCYs1IikzAPjhVkzAh2XPtOoN8/edit#heading=h.gjdgxs

https://www.youtube.com/watch?v=MW6BkMvc5OM&feature=emb_logo

  • Chabaniuk О., Ohirko І. Znaczenie ryzyka w zarządzaniu . Наукове видання . ЗБІРНИК ТЕЗ V ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ У СФЕРІ ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ» 28-29 травня 2020 р. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ. м. Хмельницький – 2020. C.165-167.http://www.xktei.km.ua/files/konf.pdf

Бібліографія[edit]

Посилання в інших мовних розділах[edit]


https://sites.google.com/site/ogirko/

2021 рік[edit]

І. В. Огірко, М. Ф. Ясінський, Л. М. Ясінська-Дамрі, О. І. Огірко.Інформаційні ресурси та електронно-документальна комунікація в поліграфії” опублікована у збірнику наукових праць «Квалілогія книги» № 2 ( 38) 2020. С. 31-39

І. В. Огірко, М. Ф. Ясінський, Л. М. Ясінська-Дамрі, О. І. Огірко.Методи комп’ютерного моделювання фізико-механічних полів у поліграфії.” опублікована у збірнику наукових праць «Квалілогія книги» № 2 ( 38) 2020. С. 98-112

  • Огірко І. В., Вдовиченко В., Бізнес-аналітик. 2021 . https://vvdovychenko99.wixsite.com/my-site
  •  Голяка Ольга Володимирівна. Огірко Ігор Васильович.Методи навчання інформатики. 2021 https://mateinfofiz.blogspot.com/p/blog-page_56.html
  • Walery Wysocząński, Mariusz Bigiel, Igor Ogirko, ZADANIA EKOLOGII INTEGRALNEJ W KONTEKŚCIE ENCYKLIKI PAPIESKIEJ ,,LAUDATO SI”. ,,CEI Laudato Si” – Warszawa – Lviv. 2021.

https://docs.google.com/document/d/1STmsKi6Z2gyGGLtZ-l-uymBpIzafp5bPO_iKaqkWJvk/edit

  • Walery Wysoczański , Slavian Radev , Igor Ogirko , Mirosłąw Borkowski .Centrum Ekologii Integralnej “Laudato Si", CYBERNETYCZNO-EKONOMICZNE MODELE MATEMATYCZNE W KONTEKSCIE ZADAŃ EKOLOGII INTEGRALNEJ. VII Міжнародна науково практична конференція ТРАНСФЕР ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. 2021. Київ−Дортмунд−Нур-Султан−Дзянсу. 19-20 травня 2021.
  • Ігор Огірко, Зіновій Партико. ЛОГІКА ВІДНОСНОСТІ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Том 4 № 4 (2021): Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. С. 42-51.https://bulletinphilosophy-knu.kyiv.ua/index.php/journal/issue/view/86


  • Огірко І. В. Хто такий бізнес-аналітик? 2021 .

Грабовська Яна. Огірко І. В. Методи обчислень. Елементи теорії похибок.2021.

Блог вчителя інформатики[edit]

2021 р[edit]

  • Огірко І. В., ДУХОВНО-МОРАЛЬНІ АСПЕКТИ ЄДНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА МАТЕРІАЛИ. У збірнику Всеукраїнської міжгалузевої науково-практичної конференції «ФІЛОСОФСЬКІ, ІСТОРІОСОФСЬКІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ЄДНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». 31 березня – 2 квітня 2021 року .(«World Edu 2021») НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ .Київ .2021. с. 144-148.
  • Dmytro Kucherov, Andrei Berezkin, Volodymyr Nakonechnyi, Olha Sushchenko, Ihor Ogirko, Olha Ogirko, Ruslan Skrynkovskyy, Investigation of the LoRa Transceiver in Conditions of Multipath Propagation of Radio Signals. Advances in Science, Technology and Engineering Systems Journal Advances in Science, Technology and Engineering Systems Journal, Volume 6, Issue 1, Page No 1106-1111, 2021..www.astesj.com
  • Walery Wysocząński, Igor Ogirko. WSPÓŁPRACA POLSKO-UKRIŃSKA I ZADANIA EKOLOGII INTEGRALNEJ W KONTEKŚCIE ENCYKLIKI PAPIESKIEJ ,,LAUDATO SI”. 2021. ,,CEI Laudato Si” – Warszawa – Lviv .28 s.https://docs.google.com/document/d/1VOU6oboyQEIv7jbcZwvooO61wloew67f3SLamdGOXtc/edit
  • Огірко І. В.. Математична модель Андрія Дулібського поліцентричної схеми теоретично можливих тактико-стратегічних взаємозв’язків футболістів у грі . Методичний посібник. К.: Науково-методичний комітет Федерації футболу України, 2021. – 30 с. https://beta.wikiversity.org/wiki/Граф_модель_Андрія_Дулібського_2001року
  • Огірко І.В., Ясінський М.Ф., Огірко О.І. КОУЧИНГ ТА МЕНТОРИНГ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ДРУКАРСТВА. Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Сучасні інформаційні технології в освіті та науці". Житомирський державний університет імені Івана Франка. Актуальні питання сучасної інформатики. Випуск VIIІ Матеріали доповідей V Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Сучасні інформаційні технології в освіті та науці". м. Житомир, 12 листопада 2020 року. Житомир. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2021.С 89- 97. http://eprints.zu.edu.ua/31923/1/%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82.pdf.

2021[edit]

  • Shuvar R.Y., Prodyvus A.M., Yuzevych V.M., Ogirko I.V., Ogirko O.I., Kovtko R.T., Mysiuk R.V. Information technologies and threats in cyberphysical systems for displaying information in underground metal structures with defects. Stuc. intelekt.Artificial intelligence. Scientific journal. 2021; 26(1):85-94.http://jai.in.ua/index.php/en/issues?paper_num=1476
  • Уляна Сайко. Огірко Ігор. Презентація з дисципліни "Електронні видання".12 черв. 2021 р.https://www.youtube.com/watch?v=QFS8VEbYr60
  • Фіака Д. Б., Остапук Х. І.,Іванило М. О., І. В. Огірко, М. Ф. Ясінський. Інформаційні технології кваліметрії. Українська академія друкарства. КВАЛІЛОГІЯ КНИГИ – збірник наукових праць конференції аспірантів та магістрів. Львів. 2021. с.27–30.
  • Огірко І. В. Вступ до алгебричної геометрії. Ця книга є електронним виданням. 14 липня 2021. https://uk.wikibooks.org/wiki/Вступ_до_алгебричної_геометрії
  • М. Ф. Ясінський, Л. М. Ясінська-Дамрі, О. І. Огірко, І. В. Огірко. Математичне моделювання пружних процесів при друкуванні на основі тензорного аналізу.Комп’ютерні технології друкарства. Української академії друкарства. Випуск № 1 (45) . Львів. 2021 с.131–148.
  • І. В. Огірко, М. Ф. Ясінський, Л. М. Ясінська-Дамрі, О. І. Огірко. ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ БЕЗПЕКИ ВПРОВАДЖЕННЯ НАНОТЕХНОЛОГІЙ У ПОЛІГРАФІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО.Наукове видання. Комп’ютерні технології друкарства. Української академії друкарства. Випуск № 2 (44) . Львів. 2020 с.119–133.
  • І. В. Огірко, З. В. Партико. ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТОВИХ ВИДАНЬ. Наукове видання. Комп’ютерні технології друкарства. Української академії друкарства. Випуск № 2 (44) . Львів. 2020 с. 151–159.
  • Огірко І., Огірко О., ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ Й АНАЛІЗУ ДАНИХ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКЛАДАННЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ НАУКОВИЙ ПОШУК У СФЕРІ ОБРОБКИ ТА АНАЛІЗУ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ . В наук. зб.Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Житомир 15 грудня 2020 р. Видавництво ЖДУ ім. Івана Франка, 2020. C.15-19.
  • Конюхов Андрій.Огірко Ігор.Управління проектами. Українська академія друкарства.Кафедра інформаційних мультимедійних технологій.26 c. 5.01.2021.‎Підручник. https://upravlinnya-proektami.webnode.com.ua/
  • Огірко Ігор.Інформаційна технології в наукових дослідження.Українська академія друкарства.Кафедра інформаційних мультимедійних технологій.25 c. 3.01.2021.‎Вікіпідручник. https://uk.wikibooks.org/wiki/Інформаційна_технології_в_наукових_дослідження
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Нільс Генрик Давид Бор творець сучасної фізики. До 135-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.99 (165) - с.77-79.- Львів , 2020. ISBN 2397-0722 .
  • Огірко І. В.,Панишко Ю.М. Фелікс Блох і теорія магнетизму, квантової теорії кристалів. До 115-річчя від дня народження. Західний центр енергоінформаційних наук, Українська Міжнародна академія ПМ НТШ. Зб.наук.праць. http://soroka.lviv.ua/ - вип.99 (165) - с.87-89.- Львів , 2020. ISBN 2397-0722 .


2020

  • KNIAZ SVIATOSLAV, STARUKH АNNA, SHEVCHUK ІRYNA, SKUPEIKO VASYL, HALAZ LINA, KRAMAR RUSLANA, MOSKVYAK YAROSLAVA, OGIRKO IGOR, SMIRNOVA KATERYNA, RUSYN-HRYNYK ROMAN and KOZAKEVYCH OLHA. Social Potential In The Conditions Of Digitalization Of Economy And Society: Evaluation And Opportunities For Development . 36th IBIMA Conference: 4-5 November 2020, Granada.IBIMA Conference on 4-5 November 2020 Granada, Spain. Conference proceedings (ISBN: 978-0-9998551-5-7, Published in the USA). The paper will be sent after official publication along with the whole proceedings for indexing by Web of Sciences, SCOPUS, Engineering Village, etc. IBIMA International conferences proceedings are indexed by Thomson Reuters (Web of Sciences) since 2006 and by SCOPUS since 2005. C.11332- 11339.
  • Kniaz, S., Starukh, А., Shevchuk, І., Skupeiko, V., Halaz, L., Kramar, R., Moskvyak, Y., Ogirko, I., Smirnova, K., Rusyn-Hrynyk, R., & Kozakevych, O. (2020). Social Potential in The Conditions of Digitalization of Economy and Society: Evaluation and Opportunities for Development. Proceedings of the 36th International Business Information Management Association (IBIMA), 4-5 November 2020, Granada, Spain. pp. 11332–11339. ISBN: 978-0-9998551-5-7.http://doi.org/10.5281/zenodo.4411955 http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33921

https://ibima.org/accepted-paper/social-potential-in-the-conditions-of-digitalization-of-economy-and-society-evaluation-and-opportunities-for-development/

  • Огірко І. В. Огірко О. І. Дослідження мультимедійних та web-технології для проведення ефективних навчальних заходів в онлайн-форматі. V Міжнародної науково-технічної конференції «ПОЛІГРАФІЧНІ, МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТА WEB-ТЕХНОЛОГІЇ». «PRINT, MULTIMEDIA & WEB» (PMW–2020). Наукове видання «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сікорського. 3–6 листопада 2020 р. м. Київ, Україна. .С. 186-189.


  • Огірко І.В.,Ясінський М.Ф.,Огірко О.І.КОУЧИНГ ТА МЕНТОРИНГ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ДРУКАРСТВА.Актуальні питання сучасної інформатики. Випуск VIIІ. Матеріали доповідей. V Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Сучасні інформаційні технології в освіті та науці". м. Житомир, 12 листопада 2020 р. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2020. С. 90 – 97.

2019

  • L. Yuzevych, R. Skrynkovskyy, V. Yuzevych, G. Pawlowski, M. Yasinskyi, I. Ogirko. IMPROVING THE DIAGNOSTICS OF UNDERGROUND PIPELINES AT OIL-AND-GAS ENTERPRISES BASED ON DETERMINING HYDROGEN EXPONENT (PH) OF THE SOIL MEDIA APPLYING NEURAL NETWORKS.Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 4/5 ( 100 ). 2019. p.57-64.

https://beta.wikiversity.org/wiki/Портал:Математика


Портал:Математика


Znak C-16.svg
Факультет Математика
Gtk-goto-last-ltr.svg
Огірко Ігор Васильович/Заставка
Нові курси

Теорія керування


1. Мета та цілі освітньої компоненти Основні теми дисципліни теорії керування До основних розділів дисципліни відносяться: - принципи та види автоматичного керування; - математичний опис систем автоматичного керування; - часові та частотні характеристики теорії керування та їх окремих елементів; - типові ланки та їх характеристики; - структурні схеми та їх перетворення; - стійкість систем автоматичного керування; - якість автоматичного керування; - нелінійні систем автоматичного керування; - цифрові систем автоматичного керування. Самостійна робота: підготовка до занять теорії керування (лекцій, практичних); опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях; виконання індивідуального завдання; підготовка до контрольних заходів та їх складання. Метою вивчення освітньої компоненти теорії керування є ознайомлення студентів з основними моделями задач та особливостями їх застосування, загальними принципами побудови та можливостями розробленого інструментарію, який застосовують в усіх сучасних системах. Цілі освітньої компоненти теорії керування полягають у: - вивченні загальних положень теорії керування щодо методів побудови математичних моделей, їх розв’язуванні та аналізу з метою використання; - ознайомленні з найбільш типовими методами та моделями теорії керування, що використовуються на практиці; - використанні інформаційних технологій при проведенні розрахунків та аналізі результатів цих розрахунків.

Попередні умови, необхідні для вивчення дисципліни теорії керування Попередньо необхідне вивчення наступних дисциплін: математика, фізика, теоретичні основи електротехніки, теоретична механіка, електричні машини.

2. Результати навчання

В результаті вивчення освітньої компоненти теорії керування студент повинен: Знати: • класифікацію задач і методів теорії керування; • суть методу розв’язування задач; • суть методу та його реалізацію; • означення задачі теорії керування; • постановку задачі теорії керування; • суть методів пошуку; • математичну постановку задач; • класи задач теорії керування; • поняття про методи розв’язування задач; • основні поняття теорії; Вміти: • будувати математичні моделі теорії керування; • розв’язувати задачі теорії керування, використовуючи метод;

Перелік компетентностей та результатів навчання, що забезпечує дисципліна Здатність абстрактна мислити, аналізувати та синтезувати, використовувати інформаційні і комунікаційні технології, розв’язувати складні проблеми і задачі теорії керування, демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних під час професійної діяльності для використання в електротехніці та електромеханіці. Здатність розуміти процеси і явища теорії керування у технічних комплексах, аналізувати електротехнічні, електромеханічні та виробничо-технологічні системи і комплекси як об’єкти автоматизації, визначати способи та стратегії їх автоматизації.

По завершенню вивчення освітньої компоненти теорії керування набудете соціальних навичок (soft-skills). • відповідальність, уважність, систематичність у роботі; • вміння правильно розставляти пріоритети в завданнях у рамках обмеженого часу, раціонально розраховувати власний час; • вміння шукати, обробляти та створювати інформацію, а також критично осмислювати отримані дані; • технічні здібності; • багатозадачність та вміння працювати у команді; • здатність вибудувати власну навчальну траєкторію, визначати цілі отримання нових знань та шляхи їх досягнень; • уміння самостійно приймати рішення.

3. Програмно-технічне забезпечення освітньої компоненти теорії керування Комп’ютерний клас, ПК та програмне забезпечення, доступ до ресурсів Інтернет, контент курсу викладений у методичному забезпеченні, у якому містяться завдання для лабораторних робіт, самостійної роботи, питання для підсумкового контролю знань і вмінь студентів; програмне забезпечення тестування з дисципліни.

4. Методична карта освітньої компоненти Модуль І. Основні поняття та принципи теорії керування Тема 1. Предмет та задачі дисципліни теорії керування Тема 2. Принципи та види автоматичного керування Тема 3. Математичний опис систем автоматичного керування Тема 4. Часові та частотні характеристики теорії керування та їх окремих елементів Модуль ІІ. Окремі класи задач теорії керування Тема 5. Типові ланки та їх характеристики; структурні схеми та їх перетворення;

Тема 6. Стійкість систем автоматичного керування; якість автоматичного керування; Тема 7. Нелінійні систем автоматичного керування; Тема 8. Цифрові систем автоматичного керування.


Оскільки формою підсумкового контролю освітньої компоненти є екзамен, то здобувачі вищої освіти в яких підсумкова оцінка з вивчених модулів (ПОМ) за семестр становить 60 і більше балів, мають право не складати екзамен. У такому разі підсумкова оцінка з вивчених модулів (ПОМ) = Екзаменаційній оцінці (ЕО) = Підсумковій оцінці (ПО). ПОМ=ЕО=ПО У випадку складання екзамену підсумкова оцінка (ПО) визначається як середнє арифметичне балів підсумкової оцінки з вивчених модулів (ПОМ) та екзаменаційної оцінки (ЕО). ПО=(ПОМ+ЕО)/2

6. Політика освітньої компоненти Політика щодо академічної доброчесності Політика освітньої компоненти ґрунтується на засадах академічної доброчесності https://zu.edu.ua/academic-integrity.html. Списування під час самостійних робіт, тестування, модульних контрольних робіт та екзамену заборонені (в т. ч. із використанням мобільних пристроїв). При використанні Інтернет ресурсів та інших джерел інформації здобувач має вказати джерело, використане під час виконання завдання. Політика щодо відвідування Здобувач вищої освіти зобов'язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку університету https://zu.edu.ua/offic/pravyla_vn_rozporyadku.pdf та відвідувати навчальні заняття згідно з розкладом https://dekanat.zu.edu.ua/cgi-bin/timetable.cgi?n=999, дотримуватися етичних норм поведінки. Відвідування занять є обов’язковим. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба, працевлаштування, відрядження, стажування, карантин тощо) навчання може відбуватися в он-лайн формі за погодженням з викладачем. Політика щодо перескладання Якщо здобувач вищої освіти був відсутній на заняттях з будь-якої причини, то відпрацювання здійснюється у встановлені викладачем терміни. Відповідно до положення «Положення про критерії та порядок оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти» https://zu.edu.ua/offic/ocinjuvannya_zvo.pdf кожне лабораторне заняття оцінюється. Усі завдання, передбачені програмою, мають бути виконані здобувачем вищої освіти у встановлені викладачем терміни. Політика щодо дедлайнів Викладач може встановлювати конкретні терміни виконання завдань. Роботи, які здаються із порушенням термінів без поважних причин, оцінюються на нижчу оцінку (-10%). Перескладання модулів відбувається із дозволу деканату за наявності поважних причин (наприклад, лікарняний). Політика щодо апеляцій: здобувачі вищої освіти мають право на оскарження оцінки з дисципліни, отриманої під час контрольних заходів. Апеляція здійснюється відповідно до «Положення про апеляцію контрольних заходів знань студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка» https://zu.edu.ua/offic/pro_apelyacij.pdf. Політика щодо конфліктних ситуацій: Спілкування учасників освітнього процесу (викладачі, здобувачі) відбувається на засадах партнерських стосунків, взаємопідтримки, взаємодопомоги, толерантності та поваги до особистості кожного, спрямованості на здобуття істинного наукового знання. Вирішення конфліктних ситуацій здійснюється відповідно до «Положення запобігання та протидії булінгу» https://zu.edu.ua/offic/pol-buling.pdf.

Рекомендована література теорії керування Основна: 1. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник / М.Г. Попович, О.В. Ковальчук. – Київ: «Либідь», 1977. – 544 с. 2. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник / М.Г. Попович, О.В. Ковальчук. – Київ: «Либідь», 2007. – 656 с. 3. Безруков В.В. Методичні вказівки до курсової роботи з теорії автоматичного керування. [Текст]/ Безруков В.В., Гаврилюк В.І - ДІІТ, 2003. 25 с. 4. Теория автоматического управления. Ч. 1. Теория линейных систем автоматического управления / Под ред. А. А. Воронова, 2-е изд. М.: Высш. шк., 1986. — 367 с. 5. . Теория автоматического управления. Ч. 2. Теория нелинейных и специальных систем автоматического управления / Под ред. А. А. Воронова, 2-е изд. М.: Высш. шк. 1986. — 504 с. 6. Попович М.Г. Теорiя автоматичного керування. Пiдручник [Текст]/ Попович М.Г., Ковальчук О.В. -К.: Либiдь. -2007. -656 с. 7. Бесекерский В.А. Теория систем автоматического регулирования. 3-є изд., испр./ В.А. Бесекерский, Е. П. Попов. – М.: Физматгиз, 1975. — 768 с. 8. Сборник задач по теории автоматического регулирования и управления / Под ред. В. А. Бесекерского. М.: Наука, 1978. – 512с. 9. Юревич Е. Й. Теория автоматического управления. 2-е изд. / Е. Й. Юревич. Л.: Энергия, 1975. – 416с. 10. Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. / А.О. Іванов. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2003. – 250с.

11. Сікора Я.Б. Методи оптимізації та дослідження операцій  : навчальний посібник / Я.Б.Сікора, А.Й.Щехорський, Б.Л.Якимчук. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2019. – 148 с. 12. Романюк В. В. Теорія антагоністичних ігор: навч. посіб. / В.В. Романюк ; [рец.: Цегелик Г. Г., Катеринчук І. С., Радченко В. М.]. – Львів : Новий світ-2000, 2011. – 293 с.


Додаткова: 1. Головацький В. А. Система комп'ютерної алгебри mathematica 5 [Текст] : навч. посіб. / В. А. Головацький; М-во освіти і науки України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Рута, 2008. – 351 с. 2. Гоголюк П.Ф. Теорія автоматичного керування: навч. посіб. / П.Ф. Гоголюк, Т.М. Гречин. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. – 280 с. 3. Попов Е.П. Теория нелинейных систем автоматического регулирования и управления. / Е. П. Попов. – М.: Наука, 1988. – 256 с. 4. Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с. 5. Кутковецький В. Я. Дослідження операцій: [навч. посіб.] / В. Я. Кутковецький. – [2-ге видання, виправлене]. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 264 с. 6. Кучма М. І. Математичне програмування: приклади і задачі [Текст] / М. І. Кучма. – Л. : Новий світ-2000, 2008. – 342 с.

Інтернет ресурси теорії керування:

1.Лагута В.В. Дистанційний курс. Теорія автоматичного керування (Частина 1, 2): [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lider.diit.edu.ua/course/view.php?id=752

http://lider.diit.edu.ua/course/view.php?id=648 2.https://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія_керування 3.https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/7599/teoriya-upravlinnya

Дослідницькі проекти

Управління проектами Огірко І.В Предметом дисципліни є принципи та закономірності, що притаманні проектам у всіх областях діяльності, а також методи, засоби та комп’ютерні технології щодо успішного впровадження проектів. Мета та завдання

Уміти: застосовувати методи та засоби управління проектами в повсякденної діяльності, визначати концепцію проекту та його стратегічні та тактичні задачі, будувати організаційну структуру управління проектами та проектувати офіс проекту з застосуванням сучасних методів та засобів організаційного моделювання проектів, здійснювати планування робіт за проектом та проводити експертизу проекту, застосовувати аналіз міжособистісних відносин та закони комунікації для керування командою проекту, впроваджувати автоматизовані інформаційні системи управління проектом. Мати уявлення: про перспективні напрямки наукових досліджень в галузі теорії управління проектами; новітні методи, технології та засоби управління проектами. Основи управління проектами 1. Проект і специфіка проектної діяльності Загальні ознаки проектів. Кожна людина постійно здійснює у повсякденному житті якісь проекти: чи то ремонт у квартирі, чи написання дипломної роботи... Такі види діяльності мають певні спільні ознаки, які вирізняють їх серед інших заходів і видів діяльності: спрямованість на досягнення конкретних цілей; координоване виконання взаємозалежних дій; обмеженість у часі з чітко визначеними початком і завершенням; унікальність. Коротко зупинимось на кожній з цих ознак. 1. Спрямованість на досягнення окреслених цілей. Будь-яка людська діяльність характеризується цілепокладанням, яке у проектній діяльності має особливий зміст. У більшості видів діяльності цілі можна коригувати й навіть радикально змінювати з урахуванням тих чи інших потреб. У проектній діяльності відмова від початкових цілей певного проекту фактично означає його крах. Проте при цьому може "народитися" новий проект. Чітка постановка кінцевої мети проекту сприяє успішній його реалізації за умови правильного формулювання проміжних взаємозалежних цілей. Як приклад розглянемо проект розробки системи управління підприємством. Проміжними цілями при цьому можуть бути розробка бази даних, математичного та програмного забезпечення, а також тестування системи. У розробці бази даних, у свою чергу, так само можна виокремити цілі нижчого рівня — розробка логічної структури бази даних, реалізація бази даних за допомогою системи управління базою даних (СУБД), завантаження даних тощо. Орієнтування проектів на досягнення певних цілей має особливий зміст для управління ними. Зі змісту насамперед випливає, що в управлінні проектами важливо точно окреслити та сформулювати цілі починаючи з найвищого рівня, поступово деталізуючи їх. Отже, реалізація проекту означає послідовне досягнення цілей з найнижчого рівня до найвищого, тобто до досягнення кінцевої мети. 2. Координоване виконання взаємозалежних дій. Проекти є складними вже по суті, оскільки передбачають виконання численних взаємозалежних дій, певною мірою взаємоузгоджених у часі та просторі. Одні дії необхідно виконувати паралельно, інші — послідовно, і будь-яке порушення порядку їх виконання може поставити під загрозу виконання проекту загалом. В одних випадках взаємозв’язок дій очевидний (наприклад, технологічні взаємозв’язки), в інших він має тоншу природу. Часто окремі дії в межах проекту виконують різні суб’єкти — учасники проектної діяльності. Тому постає завдання координації їх дій. Проект — це ще й складна динамічна система. Виходячи з цього розроблено сукупність спеціальних методів мінімізації ризиків проектної діяльності й максимізації її ефективності. 3. Обмеженість у часі. Проекти виконують протягом певного часу (як правило, його визначають заздалегідь), якомога чіткіше окреслюючи початок і завершення. Проект вважається завершеним, коли досягнуто його основної мети. Як система діяльності проект існує певний час, потрібний для досягнення кінцевого результату. Основні зусилля при роботі над проектом спрямовують саме на забезпечення його завершення у визначений час. Запорукою успішної реалізації проекту є оптимальний розподіл зусиль і ресурсів у часі, що забезпечується впорядкуванням послідовності виконання робіт і заходів у межах проектної діяльності. Для цього розроблюють спеціальні графіки, де зазначають час початку і завершення дій, необхідних для виконання проекту. На відміну від виробничої системи проект є одноразовою, а не циклічною діяльністю. До того ж тривалість випуску продукції неможливо визначити точно, вона залежить від кон’юнктури ринку. Проте проектний підхід дедалі частіше застосовують і до неперервного виробництва. Наприклад, існують проекти виконання замовлень, де передбачено договірні терміни постачання. 4. Унікальність. Кожний проект має відмітні особливості й ознаки. Не існує ідентичних проектів, навіть якщо вони передбачають виконання однакових дій [1]. Ступінь унікальності проектів може бути різний. Наприклад, ступінь унікальності проекту, за яким зводиться двадцять однотипних котеджів, буде низький, оскільки всі ці будівлі мають однакові базові елементи. Основні джерела унікальності такого проекту полягають у розташуванні цих будівель у навколишньому ландшафті, в особливостях монтажу конструкцій і матеріалів, у сантехнічному обладнанні тощо. Розробка нового приладу чи технології, безумовно, є унікальною, бо для цього необхідно зробити те, що ніколи раніше не робилося. Минулий досвід у цьому разі може лише обмежено підказати можливі ризики при виконанні такого проекту. До основних обмежень проектної діяльності належать обмеження в часі; фінансові та ресурсні; обумовлені технічним завданням (наприклад, вимогами до видів і якості робіт та операцій, до техніко-економічних показників об’єкта інвестиційної діяльності); зовнішні умови реалізації (інституціональні, економічні, правові та ін.). Так звані стандартні проекти реалізуються за різних умов та із залученням певної кількості учасників, ресурсів тощо, тобто насправді вони не є стандартними. Існує багато методів та інструментів управління проектною діяльністю, що дають змогу ефективно реалізовувати проекти при врахуванні зазначених обмежень. Зокрема, до цих інструментів належать графіки робіт (обмеження в часі), кошториси, бюджети та плани фінансування проекту (щодо грошових ресурсів), проектна документація (обумовлена технічним завданням), контроль і нагляд за реалізацією проекту (усі види обмежень), страхування ризиків (обмеження різних видів допуску) та ін. [2]. Розглянемо визначення поняття "проект" з урахуванням найважливіших особливостей і обмежень проектної діяльності. Сутність терміну "проект". Донедавна термін "проект" (від лат. projectus — кинутий вперед) спеціалісти трактували так: це креслення, пояснювальна записка і кошториси, на основі яких можна збудувати літак, споруду чи завод, або це текст, що передує документу — плану, договору, угоді [3]. Нині словосполучення "здійснити проект", "спільний проект", "фінансування проекту", "проектна команда" мають інший зміст, ніж використовувані раніше вирази типу "технічний проект", "робочий проект". У сучасному розумінні проекти — це те, що змінює світ: зведення будівлі, науково-дослідна діяльність, реконструкція підприємства, створення нової організації, розробка нової технології й техніки, спорудження літака, створення кінофільму, розвиток регіону тощо. У сучасній методології управління проектами існує кілька визначень терміна "проект", які застосовують залежно від конкретно поставленого завдання. Зокрема, якщо результатом реалізації проекту мають бути фізичні об’єкти, проект визначає систему сформульованих цілей, створених або модернізованих для реалізації фізичних об’єктів, технологічних прийомів, технічної і організаційної документації, матеріальних, трудових та інших ресурсів, а також управлінських рішень і заходів їх виконання. З урахуванням основних особливостей і обмежень проектної діяльності як виду діяльності можна дати таке визначення поняття "проект": це комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей протягом обмеженого часу при обмежених грошових та інших ресурсах. У сучасному розумінні поняття "проект" тлумачать так: це діяльність, захід, що передбачає виконання комплексу певних дій для досягнення певних цілей (одержання певних результатів); близькі за змістом терміни — "господарська діяльність", "робота (комплекс робіт)"; це система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання певних дій або таких, що описують ці дії. Згідно з методологією управління проектами у широкому розумінні проект — це сукупність цілеспрямованих, послідовно орієнтованих у часі, одноразових, комплексних і нерегулярно повторюваних дій (заходів або робіт), орієнтованих на досягнення кінцевого результату в умовах обмеженості ресурсів і заданості термінів їх початку і завершення . Таким чином, проект — це сукупність дій і завдань, що внаслідок їх унікальності й неповторності має такі відмітні ознаки: чіткі цілі, що досягаються одночасним виконанням певних технічних, економічних та інших вимог; внутрішні та зовнішні взаємозв’язки завдань, робіт, операцій і ресурсів, що потребують чіткої координації у процесі реалізації проекту; визначені терміни початку й завершення проекту та обмеженість ресурсів; визначений ступінь унікальності проекту та умов його здійснення. Хоча наведені визначення поняття "проект" різняться неістотно, проте останнє з них найповніше. Існують різні види проектів (наукові, технічні, виробничі, фінансові, комерційні, будівельні, національні, міжнародні тощо) і різні типи їх класифікацій . Усі без винятку проекти інвестиційні, тому що без вкладення коштів реалізувати проект неможливо (інвестиційний проект — це будь-який комплекс забезпечених інвестиціями заходів). Поняття "інвестиційний проект" застосовують у двох значеннях: • це діяльність, захід, що забезпечує виконання комплексу дій, спрямованих на досягнення певних цілей; • це система організаційно-правових розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання господарських дій.

Інвестиції у проект поділяються на дві частини: одна — це споживчі блага, що не використовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (для його збільшення), друга — це ресурси, спрямовані на розширення виробництва (вкладення в будівлі, споруди, машини, устаткування тощо). У проектній діяльності інвестиціями можуть бути кошти, акції та інші цінні папери, пайові внески, рухоме й нерухоме майно, авторські права, ноу-хау (секрети виробництва) тощо. З огляду на фінанси інвестиції — це всі види активів (засобів), вкладених у господарську діяльність з метою одержання прибутку (вигоди), щодо економіки — це витрати на створення, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення основного й оборотного капіталу. Фізичну чи юридичну особу, яка здійснює інвестиції від свого імені та за власний рахунок, називають інвестором. Інвестиції поділяють на реальні та портфельні. Реальні інвестиції — це переважно довгострокові вкладення засобів (капіталу) безпосередньо у виробництво, тобто фінансові вкладення в конкретні (як правило, довгострокові) проекти, що зазвичай пов’язані з придбанням реальних активів. При цьому може бути використаний також позиковий капітал, зокрема банківський кредит. Якщо банк здійснює реальне інвестування, він стає інвестором. Реальні інвестиції іноді називають прямими, бо вони беруть безпосередню участь у виробничому процесі (наприклад, вкладення коштів у будівлі, устаткування, товарно-матеріальні запаси). Портфельні інвестиції — це вкладення капіталу у проекти, пов’язані з формуванням портфеля і придбанням цінних паперів та інших активів. Інвестиційний портфель — це сукупність зібраних інвестиційних цінностей. Завдання інвестора — формувати і управляти оптимальним інвестиційним портфелем, як правило, за допомогою операцій купівлі та продажу цінних паперів на фондовому ринку. Вкладення у фінансове майно, придбання прав на участь у справах інших фірм, а також їх акцій, інших цінних паперів, боргових прав називають фінансовими інвестиціями. Існують також інтелектуальні (нематеріальні) інвестиції — витрати на науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки, рекламу, купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовку та перепідготовку персоналу тощо. Витрати, спрямовані на розширення й технічне переоснащення потужностей діючих підприємств, придбання основних фондів виробничого та невиробничого призначення, називають довгостроковими інвестиціями. Вони можуть здійснюватися в таких формах: будівництво нових, реконструкція, розширення й технічне переоснащення діючих підприємств і об’єктів невиробничої сфери; придбання та створення нематеріальних активів; придбання земельних ділянок і об’єктів природокористування. Типи проектів. Виокремлюють кілька основних чинників, що визначають кожний конкретний проект: масштаб, складність, терміни реалізації, обмеженість ресурсів, вимоги до якості. За термінами реалізації розрізняють проекти короткострокові (до одного року), середньострокові (1-3 роки) і довгострокові (понад 3 роки). За масштабами у міжнародній практиці проекти поділяють на малі (до 10 млн. дол.), середні (10-50 млн. дол.), великі (50-100 млн. дол.) і грандіозні (понад 100 млн. дол.). За складністю розрізняють такі проекти: прості (монопроекти) — окремі конкретні проекти чітко визначеної орієнтації та масштабу; припускають певні спрощення щодо проектування та реалізації, формування команди проекту тощо; мультипроекти — комплексні проекти, що складаються з моно-проектів; мегапроекти — комплексні проекти розвитку регіонів, секторів економіки; складаються з моно- та мультипроектів, об’єднаних однією метою. Складові мегапроектів взаємозалежні. Вони мають спільні ресурси і єдиний час на виконання. Такі проекти можуть бути міжнародними, державними, регіональними, міжгалузевими, галузевими та змішаними. Відмітними ознаками мегапроектів є велика вартість і капіталомісткість (як правило, вони потребують нетрадиційних форм фінансування, тривалого терміну реалізації (понад 5 років), залучення великої кількості учасників, а також впливають на економічне середовище регіону чи навіть країни). До мегапроектів належать міжнародні проекти, що вирізняються значною організаційною й технічною складністю та високою вартістю, а також великою роллю в економіці й політиці країн, для яких розробляються. До основних чинників, які необхідно враховувати при розробці мегапроектів, належать такі: розподіл елементів проекту між виконавцями і необхідність координації їхньої діяльності; необхідність аналізу соціально-економічного середовища регіону, країни, де розроблюється проект, і країн — учасниць проекту; необхідність виокремлення як самостійної фази розробки концепції проекту; розробка і постійне відновлення плану проекту при його реалізації; необхідність планування на всіх рівнях планів — від стратегічного до оперативного з урахуванням можливих ризиків; необхідність постійного моніторингу проекту з оперативним відновленням (актуалізацією) усіх елементів його плану. Виокремлюють ще й так звані бездефектні проекти, основним чинником яких є підвищена якість (атомні електростанції, греблі, мости тощо). За видами розрізняють проекти комерційні та некомерційні залежно від мети проекту: одержати прибуток або соціальний ефект. За характером і сферою діяльності виокремлюють такі проекти [6]: промислові — спрямовані на випуск і продаж нових видів продукції (як правило, вони пов’язані з будівництвом, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку, реконструкцією та модернізацією існуючих виробництв); економічні — спрямовані на приватизацію підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування оподаткування та інші макроекономічні перетворення; організаційні — спрямовані на реформування системи управління, проведення різноманітних конференцій і семінарів, створення нових організацій; дослідницькі — зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів, матеріалів, конструкцій тощо; соціальні — пов’язані з реформуванням системи соціального захисту, охороною здоров’я і довкілля, подоланням наслідків природних і екологічних катастроф, соціальних потрясінь. 2. Управління проектами Будь-який проект передбачає перебіг певної кількості фаз (стадій, етапів). Для цього потрібно вміти управляти проектом. Нині важко назвати хоча б один великий проект, що здійснився поза межами методології управління проектами.

Сутність управління проектом. Керівник проекту пильно стежить за трьома чинниками: термінами, бюджетом і якістю робіт. Ці чинники вважаються основними обмеженнями проекту. Управління проектами — це синтетична дисципліна, що об’єднує спеціальні та надпрофесійні знання. Спеціальні знання відбивають особливості тієї сфери діяльності, до якої належать проекти (будівельні, інноваційні, екологічні, дослідницькі, організаційні тощо). Це випливає з таких особливостей проектної діяльності: значного періоду від початку реалізації проекту до його завершення; великої кількості учасників; складного характеру проектної діяльності, що становить сукупність простіших, "елементарних" форм (технічної, наукової, комерційної, виробничої, будівельної, фінансової тощо). З огляду на наведене пропонуємо таке визначення поняття "управління проектом": це діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях щодо часу, коштів (ресурсів) і якості кінцевих результатів. Фахівці Інституту управління проектами (США) запропонували таке трактування терміна "управління проектом": це мистецтво керувати й координувати людські та матеріальні ресурси протягом життєвого циклу проекту, застосовувати системи сучасних методів і техніки управління та мінімізації ризиків для досягнення визначених у проекті результатів за складом і обсягами робіт, вартістю, часом, якістю та задоволенням учасників [4]. За допомогою методів управління проектами визначають цілі проекту, обґрунтовують його й оцінюють життєздатність; виявляють структуру проекту (підцілі, завдання, роботи, які необхідно виконати); визначають необхідні обсяги та джерела фінансування; підбирають виконавців, зокрема за допомогою торгів і конкурсів; готують і укладають контракти; визначають терміни реалізації проекту; складають графік виконання робіт; розраховують необхідні ресурси, кошторис і бюджет проекту; планують і враховують ризики; забезпечують контроль за реалізацією проекту. Для того щоб урахувати обмеження в часі, застосовують методи побудови й аналізу сіткових та календарних графіків робіт. Обмеженнями щодо коштів управляють за допомогою методів формування фінансового плану (бюджету) проекту та контролю за ним. Для виконання та ресурсного забезпечення робіт застосовують спеціальні методи управління людськими й матеріальними ресурсами, наприклад матрицю відповідальності, діаграми завантаження. Керівники проектів відповідають за терміни, кошторис і якість результату робіт. Відповідно до узвичаєного принципу управління проектами вважається, що ефективне управління термінами робіт — ключ до успіху за всіма трьома показниками. Обмеження проекту в часі найкритичніші. Якщо терміни виконання проекту зриваються, імовірними наслідками є перевитрата коштів і недостатній рівень якості робіт. Тому в більшості методів управління проектами основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка. З трьох основних обмежень проекту найважче контролювати обмеження за якісними результатами проекту, оскільки завдання часто важко формулювати й контролювати. Для розв’язання зазначених проблем застосовують методи управління якістю робіт. У процесі управління проектами використовують різноманітні системи управління проектами, але найпоширеніші так звана основна та розширеного управління [34]. Основна система. Менеджером проекту є представник замовника, будь-яка фірма-учасник. Менеджер проекту не несе фінансової відповідальності за прийняті рішення. Він відповідає за координацію і управління розробкою та реалізацією проекту, у контрактні відносини з іншими учасниками проекту (крім замовника) не вступає. Перевага основної системи полягає в об’єктивності менеджера, недолік — у тому, що за проект відповідає замовник. Система розширеного управління. Менеджер проекту несе відповідальність за проект у межах фіксованої (кошторисної) ціни. Він забезпечує управління й координацію процесів проекту за угодами між ним і учасниками в межах фіксованої ціни. Менеджером проекту може бути підрядна чи консалтингова фірма (в окремих випадках — інжинірингова). Менеджер управляє проектом, координує процеси постачання й роботи з інжинірингу. Відповідає за проект підрядчик. Різновидом системи розширеного управління є система "під ключ", коли менеджером проекту є проектно-будівельна фірма, з якою замовник укладає контракт "під ключ" з оголошеною вартістю проекту. 3. Фази життєвого циклу проекту Поняття життєвого циклу проекту. Якою б чудовою не була ідея проекту, вона нічого не варта без реалізації. Задум і проект, що втілює його, цінні здійсненням. Потрібні реалізація, перебіг чітко визначених стадій розвитку проекту. Стадії проектного циклу різняться залежно від сфери діяльності та прийнятої системи організації робіт, але кожний проект, так само як і план, незалежно від складності та обсягу необхідних для його виконання ресурсів обов’язково передбачає дві стадії: коли проекту ще немає і коли його вже немає. Початком проекту вважають момент народження ідеї, особливо якщо це потребувало скрупульозних пошуків. Для ділових же людей початок проекту пов’язаний, скоріше, з початком його реалізації та вкладенням коштів. Щодо завершення проекту існують різні думки. Дотепер вважалося, що завершенням існування проекту є завершення робіт з його реалізації, тобто впровадження в дію об’єкта, початок його експлуатації й використання результатів виконання проекту [10]. Проте останніми роками точка зору на цю проблему змінилась у зв’язку з усвідомленням того, що загальні витрати на реалізацію проекту значною мірою залежать від періоду використання його результатів аж до термінів виведення його з експлуатації (наочний приклад — ЧАЕС). Для організації, що починає працювати над проектом, становить інтерес не проект як такий, а результат його виконання, продукт, що вироблятиметься, прибуток, який одержуватиме організація від реалізації проекту. Для інших організацій, що беруть участь у проекті як виконавці окремих етапів або робіт, завершенням проекту найчастіше є завершення їх робіт. Завершенням проекту може вважатися також завершення робіт над його реалізацією, тобто впровадження проекту в дію; досягнення заданих результатів; припинення фінансування проекту; початок роботи щодо внесення у проект суттєвих змін, не передбачених початковим задумом; вилучення об’єктів проекту з експлуатації. Узагальнюючи викладене, можна дати таке визначення поняття "життєвий цикл проекту (проектний цикл)": це період між моментом появи проекту і моментом його закриття. Поняття життєвого циклу проекту важливе для дослідження й аналізу проблем фінансування пов’язаних з ним робіт і прийняття відповідних управлінських рішень під час його реалізації. Реалізація проекту потребує певної сукупності заходів, пов’язаних з оцінкою можливості реалізації проекту, його техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО), розробкою технічного й робочого проекту, контрактною діяльністю, плануванням ресурсів і безпосередньо роботою над проектом, закупівлею матеріалів і устаткування, матеріалізацією проекту і здаванням об’єктів у експлуатацію. Цей перелік видів діяльності за проектом показує, які вони різнорідні. У проекті можна виокремити два великих блоки робіт: основна діяльність за проектом і його забезпечення. Основна діяльність за проектом містить доінвестиційні дослідження; планування проекту; розробку технічної, проектної та кошторисної документації; проведення торгів і укладення контрактів; матеріалізацію проекту (будівельно-монтажні роботи); виконання пусконалагоджувальних робіт; здавання проекту; його експлуатацію; випуск продукції; ремонт устаткування; розвиток виробництва; демонтаж устаткування (закриття проекту). Забезпечення проекту передбачає організаційну, правову, фінансову, матеріально-технічну, комерційну (маркетингову), кадрову та інформаційну діяльність. Цей перелік неповний, тому чітко й однозначно розподілити роботи в логічній послідовності та в часі взагалі неможливо. Фази життєвого циклу проекту. Будь-який проект передбачає певні стадії розвитку, які прийнято називати фазами, або етапами. Основні стадії спільні для всіх більш-менш повноцінних проектів; вони логічно випливають з діючого механізму економіки країни. У кожному проекті можна виокремити такі стадії: доінвестиційну, реалізації та експлуатації. Поняття стадій проектного циклу — одне з найважливіших для менеджера, оскільки стадії визначають завдання види діяльності менеджера, застосовувані методики та інструментальні засоби [5, 6]. Керівники проектів по-різному поділяють їх життєвий цикл на етапи. Наприклад, проекти з розробки програмного забезпечення можуть містити етапи усвідомлення потреби в інформаційній системі, формулювання вимог, проектування системи, кодування, тестування, інформаційної підтримки. В інвестиційних проектах виокремлюють етапи ідентифікації проекту, підготовки, оцінювання, матеріалізації чи будівництва, експлуатації, оцінки результатів. Кожна фаза має певне призначення і часові межі, проте найчастіше проектний цикл поділяють на чотири етапи: формулювання проекту; планування; виконання; завершення. Кожний з цих етапів можна поділити на фази (етапи) нижчого рівня.

Доінвестиційна фаза об’єднує вивчення прогнозів і напрямків розвитку фірми, регіону, країни; аналіз умов для втілення початкового задуму; розробку концепції проекту; розробку бізнес-плану та попереднє обґрунтування інвестицій — оцінку життєздатності проекту; вибір і обґрунтування місця розміщення проекту; екологічне обґрунтування; аналіз і експертизу; попереднє інвестиційне рішення; розробку попереднього плану реалізації проекту. Розглянемо детальніше окремі етапи доінвестиційної фази. Розробка концепції проекту. На цьому етапі визначають кінцеві цілі проекту й виявляють шляхи їх досягнення. При цьому передбачають можливість альтернативних наборів цілей, які б поряд з економічними враховували також політичні, соціальні й технічні чинники. Важлива вимога до визначення цілей проекту — можливість їх кількісної оцінки за обсягами, термінами, прибутками тощо [19]. Оцінка життєздатності проекту передбачає стисле (попереднє) ТЕО. Розглядають дві-три альтернативи, розроблені на попередньому етапі. Кожну з них оцінюють за добраними критеріями. На цьому етапі встановлюють граничні умови, формують конкретні цілі й обмеження, а також визначають вартість проекту з точністю 25-40 %. Результатом такої оцінки життєздатності проекту є обґрунтування переваги однієї альтернативи перед іншими. Після ухвалення рішення про початок робіт, пов’язаних з проектом, розглядають питання про керування роботами з його реалізації. Попереднє планування реалізації проекту. Після визначення життєздатності проекту і прийняття рішення про початок його здійснення складають план робіт, тобто структурно визначену послідовність етапів робіт, які виконують до досягнення вже визначеного комплексу цілей (хто й що має робити і в які терміни). На основі плану робіт складають докладний календарний графік робіт, що дає змогу точніше оцінити вартість проекту. Інвестиційна фаза містить чотири великих блоки робіт: розробку проектної документації та підготовку проекту до матеріалізації (будівництва); проведення торгів, укладення контрактів, організацію закупівель і поставок; матеріалізацію проекту (будівельно-монтажні роботи); завершення проекту. До першого блоку належать розробка плану проектно-дослідних робіт; підготовка завдання на розробку ТЕО; розробка ТЕО; узгодження, експертиза й затвердження ТЕО та завдання на проектування; прийняття остаточного рішення про інвестування; відведення землі під будівництво; підготовка завдання на розробку проекту виконання робіт; розробка плану реалізації проекту.


До другого блоку належать проведення тендерів і укладення контрактів на проектно-дослідні роботи; постачання устаткування і підрядні роботи; розробка планів (графіків) постачання устаткування. Третій блок передбачає розробку оперативних планів матеріалізації проекту (будівництва); складання різноманітних графіків використання робочої сили, машин і устаткування; постачання ресурсів і матеріалів; матеріалізацію проекту (виконання будівельно-монтаж-них робіт); моніторинг і контроль. До четвертого блоку належать пуско-налагоджувальні роботи; здача об’єкта замовнику; демобілізація ресурсів і аналіз результатів реалізації проекту; експлуатація; ремонт і розвиток виробництва; закриття проекту (демонтаж, ліквідація). Орієнтовну тривалість реалізації основних фаз життєвого циклу проекту наведено в табл. 1.1. План реалізації проекту розроблюють спільно спеціалісти всіх заінтересованих сторін. Схвалений і затверджений остаточно план надсилають усім учасникам проекту. Крім того, на цьому етапі призначають керівників робіт з реалізації проекту; створюють проектну команду, вибирають експлуатаційні характеристики майбутніх об’єктів проекту.


На етапі попереднього планування здійснюють геодезичні, інженерно-геологічні, економічні й екологічні дослідження, готують технічні умови на інженерне забезпечення робіт, одержують потрібні дозвільні документи, оцінюють обсяги робіт і ресурсів, необхідних для реалізації проекту. Достовірність оцінювання витрат більшою мірою залежить від точності попередньої оцінки проекту, ніж від наступних етапів її уточнення. Крім того, на етапі попереднього планування затверджують склад робіт з робочого проектування, коригують і затверджують ТЕО, що є основою для проектування, знову оцінюють витрати. Якщо відома вартість устаткування, матеріалів і робочої сили, точність оцінки може становити 100 %. Якщо підтверджується необхідність виконання робіт, пов’язаних з проектом, формулюють так звані кваліфікаційні вимоги, що є матеріалом для підготовки контракту і здійснення робочого проектування. Із цією метою готують завдання на проектування. Контрактна фаза проекту. Для залучення до проекту виконавців замовник повинен підготувати декларацію про намір проектувати об’єкт, де викласти основні характеристики й можливі обмеження проекту. Потенційних виконавців вибирають за такими критеріями: технічні й функціональні якості пропонованих передпроектних розробок; вартісні показники; реальні технічні й інженерні можливості фірми; надійність фірми як партнера за раніше здійсненими проектами; фінансове положення фірми. За результатами торгів замовник укладає контракт з вибраною проектною організацією, до якого входять графік і завдання на проектування. Після цього вибирають і затверджують остаточний варіант проекту, розроблюють у повному обсязі ТЕО, технічний проект і завдання на робоче проектування. Вибір і оформлення відносин з підрядними організаціями — останній етап контрактної фази проекту. Фаза реалізації проекту поділяється на дві підфази: детальне (робоче) проектування і постачання; матеріалізація проекту (будівництво). Це фаза найбільшого ризику, бо її виконання пов’язане зі значними витратами. Підфаза матеріалізації проекту передбачає закупівлю матеріалів і конструкцій; наймання й підготовку працівників; закупівлю (оренду) технологічного устаткування; виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт; здачу готових об’єктів в експлуатацію. Значущість кожної фази життєвого циклу проекту оцінюють за трудовитратами: розробка концепції становить 2-3 %; планування проекту — 4-5; проектування — 10-20; матеріалізація проекту (будівництво) — 60-70; закриття проекту — 10-12 %. Ці п’ять фаз відбивають типовий життєвий цикл правильно виконаного проекту. На перших трьох фазах здійснюють попередні розробки, створюють проект на папері, а на четвертій і п’ятій фазах фізично втілюють проект. Рішення на продовження проекту потрібне наприкінці кожної з трьох перших фаз, а дозвіл на виробництво і завершення — перед початком кожної з двох останніх фаз. Усі зазначені фази є своєрідними міні-проектами з відповідними цілями, обмеженнями і підходами до управління. Успішне завершення кожної фази — це своєрідна віха проекту, контрольна точка його виконання. 4. Структура і оточення проекту Структура проекту. Для того щоб управляти проектом, доцільно розбити його на ієрархічні підсистеми та компоненти, тобто структурувати. Структура проекту — це організація зв’язків і відносин між його елементами. За допомогою структури визначають, що необхідно розробити чи зробити; вона пов’язує роботи між собою та з кінцевою метою проекту. У процесі структурування виокремлюють компонента продукції проекту, етапи його життєвого циклу та елементи організаційної структури. Структурування — невіддільна частина загального процесу планування проекту, визначення його цілей, розподілу відповідальності й обов’язків. До основних завдань структурування проекту належать такі: поділ проекту на блоки, що підлягають управлінню; розподіл відповідальності за елементами проекту і визначення зв’язку робіт зі структурою організації (ресурсами); точне оцінювання необхідних витрат (коштів, часу і матеріальних ресурсів); створення єдиної бази для планування, упорядкування кошторисів і контролю за витратами; встановлення зв’язку між роботами, пов’язаними з проектом і системою ведення бухгалтерських рахунків; перехід від загальних, не завжди конкретно виражених цілей до конкретних, які виконують підрозділи організації; окреслення комплексів робіт (підрядів). Мистецтво поділу проекту на складові полягає в умінні поєднувати три різні структури — процес, продукт і організація — в єдину структуру проекту. Етапи структурування проекту ілюструє рис. 1.2. Необхідно чітко окреслити характер, мету і зміст проекту, а також усі його кінцеві продукти з їх точними характеристиками. Доцільно здійснити ієрархію цілей, що показує повний ланцюг кінцевих результатів або засобів їх досягнення. При цьому необхідно обміркувати потрібний рівень деталізації планів і оцінити кількість рівнів у структурі проекту. Слід побудувати схеми життєвого циклу проекту та організаційну, де зазначити групи чи окремих осіб, які працюватимуть над проектом, включаючи заінтересованих у проекті осіб із зовнішнього середовища проекту. Необхідно проаналізувати структуру продукції — схему її поділу на підсистеми чи компоненти, включаючи машини і устаткування, програмне та інформаційне забезпечення, послуги, а також у разі потреби географічний поділ. Крім того, потрібно вивчити план бухгалтерських рахунків організації — систему застосовуваних при структуруванні проекту кодів, яка має ґрунтуватися на діючому в організації плані бухгалтерських рахунків або з урахуванням його коригування. На основі отриманої інформації потрібно скласти генеральний зведений план проекту, який можна буде деталізувати у процесі пошуку критичного шляху. При реалізації проекту цей план можна використовувати для доповідей керівництву. На основі зведеного плану слід скласти робочий план бухгалтерських рахунків (у разі потреби доцільно розробити систему субрахунків), робочий сітковий графік з часовими й ресурсними оцінками всіх робіт, а також запровадити систему нарядів-завдань. Середовище проекту. Для того щоб правильно організувати реалізацію проекту, слід пам’ятати, що проекти виникають, існують і розвиваються в зовнішньому середовищі. Склад проекту постійно змінюється у процесі його реалізації і розвитку; у ньому можуть з’являтися нові елементи (об’єкти), а вилучатись існуючі; при цьому елементи повинні бути взаємопов’язані.


Середовище проекту — це зовнішні та внутрішні чинники впливу на його підготовку і реалізацію. Від точності визначення середовища проекту залежить його життєздатність. Поділ середовища, в якому існує і розвивається проект, на внутрішнє та зовнішнє умовний з таких причин: проект не є жорстким стабільним утворенням, тобто окремі його елементи у процесі реалізації можуть переходити із зовнішнього середовища до складу проекту і навпаки; можливе використання певних елементів проекту як у його межах, так і поза ними (наприклад, спеціалісти, які водночас працюють над реалізацією конкретного проекту і розв’язанням інших проблем, зокрема виконанням іншого проекту). На проект впливають такі чинники зовнішнього середовища: політичні — політична підтримка проекту державою, рівень злочинності, міжнаціональні та міждержавні відносини; економічні — структура відносного валового продукту, рівень оподаткування, страхові гарантії, умови підприємницької діяльності та регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків та ін.; суспільні — умови й рівень життя населення, рівень освіти, свобода пересування, соціальні гарантії та пільги, свобода слова, рівень розвитку місцевого самоврядування та ін.; правові — стабільність законодавства, дотримання прав людини, а також прав власності та підприємництва; науково-технічні — рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук, інформаційних і промислових технологій, розвитку енергетики, транспортної інфраструктури, зв’язку, телекомунікації культурні — рівень освіченості населення, релігійна ситуація, історико-культурні традиції та ін.; природні — кліматичні умови, вимоги до захисту навколишнього середовища, екологічні стандарти для продукції, що виробляється. До чинників внутрішнього середовища проекту належать стиль керування, відносини між учасниками проектної команди, професіоналізм цієї команди, засоби комунікації. Професіоналізм команди проекту має забезпечити досягнення поставлених цілей проекту. Стиль керування визначає психологічний клімат у команді та впливає на її творчу активність. Від засобів комунікації залежать повнота й достовірність обміну інформацією між учасниками проекту. Рядовому працівникові, який бере участь у реалізації конкретного проекту, зазвичай байдуже, де розміщується він або об’єкт, з яким він працює: всередині чи за межами проекту. Для нього важливіше, яку конкретну роботу він виконує і яку винагороду за це одержує. По-іншому ставляться до проекту його менеджери і керівники організацій, що беруть у ньому участь. Для них чітке розуміння питання щодо розміщення елементів проекту є одним із чинників, які сприяють успішній реалізації проекту. Дещо точніше уявлення про проект і його середовище дає рис. 1.3, де між проектом і зовнішнім середовищем показано перехідну зону, через яку здійснюється зв’язок між ними і переміщуються елементи, що беруть участь у реалізації проекту. 5. Учасники проекту Учасники проекту — основний елемент його структури, тому що саме вони забезпечують реалізацію задуму. Залежно від типу проекту в його реалізації можуть брати участь від однієї до кількох десятків (іноді сотень) організацій. Кожна з них виконує певні функції, має певний ступінь участі у проекті й несе конкретну міру відповідальності за його реалізацію. Важливою особливістю діяльності в межах проекту є множинність учасників проектної діяльності. У підготовці й реалізації інвестиційних проектів можуть брати участь замовник проекту (проектна компанія), консультанти (фінансові, юридичні, технічні та ін.), підрядчики, постачальники машин, устаткування та інших інвестиційних товарів, покупець (замовник) проектного продукту, страхувачі, гаранти і поручителі за кредитними договорами й контрактами та ін. Усі ці організації залежно від виконуваних ними функцій прийнято об’єднувати у групи (категорії) учасників проекту. Принципову схему взаємодії учасників проекту наведено у вигляді рис. 1.4. Наведемо визначення щодо учасників проекту, які використовують у світовій практиці управління проектами (до речі, ця термінологія вже широко вживається при реалізації міжнародних проектів в Україні). Замовник — майбутній власник і користувач результатів проекту, головний його учасник. Проект можна вважати товаром, що реалізується за умовами та згідно з потребами замовника. У ринковій економіці замовник (власник) проекту — це фізична чи юридична особа, яка вкладає (інвестує) у проект власні чи позичені кошти і приймає рішення щодо термінів проекту, його вартості, контролю якості тощо. Замовником може бути як одна, так і кілька організацій, що об’єднали зусилля та капітали для реалізації проекту і використання його результатів, зокрема інвестори та інші особи, уповноважені ними реалізовувати проекти. Інвестор — це особа чи організація, яка фінансує проект. Інвестором може бути замовник. Якщо інвестор і замовник — різні особи, інвестор укладає із замовником договір, контролює його виконання і здійснює розрахунки з іншими учасниками проекту. Інвестор може бути кредитором або пайовиком, що має частку в капіталі проекту.



Проектно-кошторисну документацію розроблюють проектні організації — проектувальники. Організація, яка несе відповідальність за виконання комплексу проектних робіт, називається генеральним проектувальником. За кордоном генерального проектувальника частіше називають архітектором або інженером. Архітектор — це особа чи організація, що має право на основі відповідно оформленої ліцензії професійно виконувати роботу зі створення проектно-кошторисної документації, специфікацій, вимог до проведення тендерів (торгів), а також здійснювати загальне управління проектом. Інженер — це особа чи організація, що має право на основі ліцензії займатися так званим інжинірингом — комплексом послуг, пов’язаних з процесом виробництва й реалізації продукції проекту. Інжиніринг передбачає планування робіт, інженерне проектування, здійснення випробувань, а також контроль за здачею об’єкта в експлуатацію. Постачальник (генеральний постачальник) — це організація, що здійснює ресурсне забезпечення проекту (закупівлі та поставки). Підрядчик (генеральний підрядчик, субпідрядник) — це юридична особа, яка несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту. Консультант — це фірма чи спеціаліст, який на контрактних умовах надає учасникам проекту консультаційні послуги з питань його реалізації. Керівник проекту (за зарубіжною термінологією — менеджер проекту) — це юридична особа, якій замовник (або інвестор) проекту делегує повноваження з управління роботами за проектом: планування, контролю та координації роботи його учасників. Конкретний склад повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Проектна команда — це організаційна структура, яку очолює керівник проекту. Утворюють її на період здійснення проекту для ефективного досягнення його цілей. Склад і функції проектної команди залежать від масштабів, складності та інших характеристик проекту. Завершуючи розгляд функцій основних учасників проекту, зазначимо найважливішу роль банку — одного з основних інвесторів, що забезпечують фінансування проекту. До обов’язків банку належать постійне забезпечення проекту коштами і кредитування генерального підрядчика для розрахунків із субпідрядниками, якщо замовник не має власних необхідних фінансових ресурсів.

Як наука, управління проектами виникло з декількох прикладних наук, таких як будівництво, інженерія та оборонна діяльність. Засновником проектного управління вважають Генрі Ганта, якого називають батьком технік планування та контролю. Він відомий завдяки використанню діаграми Ганта, як інструменту управління проектами. Також засновником проектного управління вважають Анрі Файоль, завдяки створенню ним 5 функцій управління, що формують засади знань управління проектами та програмами. Гант та Файоль були прихильниками теорій з наукового управління Фредеріка Уінслоу Тейлора. Його робота — це попередник сучасних інструментів управління проектами, включаючи декомпозицію робіт та розподілення ресурсів. 1950-ті розпочали епоху сучасного проектного управління. Управління проектами почали визнавати, як окремий напрям, що виник з науки про управління. В Сполучених Штатах до 1950-их проектами управляли ad hoc, використовуючи діаграми Ганта, неформальні техніки та інструменти. В той час, було розроблено дві математичні моделі проектного управління. Метод критичного шляху ( Critical Path Method - CPM ) був розроблений, як спільний проект між корпораціями Дю Понт ( DuPont Corporation ) та Ремінгтон Ренд (Remington Rand Corporation ) для управління та підтримки проектів. Програма оцінки та контролю (Program Evaluation and Review Technique - PERT ) була розроблена Буз-Ален та Гамільтон ( Booz-Allen & Hamilton ) разом з Корпорацією Локхід (Lockheed Corporation), як частина програми військово-морського флоту Сполучених Штатів для підводних човнів, — Ракети Поляріс. Ці математичні техніки швидко поширилися між багатьма приватними підприємствами. В той час, коли розроблялися моделі планування, техніки для оцінки вартості проектів, завдяки проривним роботам Ганса Ланге та інших виникло Управління вартістю та Інженерна економіка. В 1956 р. першими практиками проектного управління та суміжними спеціалістами з календарного планування (проектного контролю), оцінки вартості та її контролю була створена Американська асоціація інженерів з управління вартістю (American Association of Cost Engineers ) зараз, дослівно, Міжнародна асоціація з просування управлінням вартістю (Association for the Advancement of Cost Engineering - AACE International). AACE продовжувала дослідницькі роботи і в 2006 р. випустила перший інтегрований процес для портфельного, програмного та проектного управління: Система повного управління вартістю (Total Cost Management Framework ). Міжнародна асоціація проектного управління (International Project Management Association - ІPMA) була заснована в Європі в 1967 р., як об'єднання декількох національних асоціацій проектного управління. IPMA й сьогодні зберігає федеральну структуру і зараз складається з членів-асоціацій на кожному континенті за виключенням Антарктиди. IPMA пропонує програму сертифікації, що складається з чотирьох рівнів, яка базується на основних компетенціях IPMA (IPMA Competence Baseline - ICB).[14] Компетенції ICB включають технічні компетенції, контекстуальні компетенції та поведінкові компетенції. В 1969 р. в Сполучених Штатах був створений Інститут проектного управління (Project management institute - PMI). PMI опублікував довідник з управління проектами(A Guide to the Project Management Body of Knowledge - PMBOK Guide), який описує практики управління проектами, що є однаковими для «більшості проектів у більшості випадків». PMI також пропонує різноманітну сертифікацію. Методи управління проектами Традиційний метод Традиційний метод поділу на етапи передбачає визначення послідовності дій, що мають бути завершені. В «традиційному методі» можливо визначити 5 складових проекту (4 етапи та контроль). Типові етапи виконання проекту 1. Ініціювання 2. Планування та розробка. 3. Виконання та впровадження 4. Моніторинг та контроль 5. Завершення Не всі проекти проходять кожен з етапів, так як проект може бути припинений до того як буде завершений. Деякі проекти не мають етапів структурованого планування та/або моніторингу. Деякі проекти проходять стадії 2, 3 і 4 декілька разів. В розробці програмного забезпечення цей підхід відомий під назвою, дослівно, «модель водоспада», (waterfall model), наприклад, друга група завдань виконується після першої в лінійній послідовності. Для «моделі водопада» використовуватимемо назву «послідовна модель». З метою адаптації послідовної моделі при розробці програмного забезпечення багато організацій використовують методологію Раціональних уніфікованих процесів (Rational Unified Process - RUP). RUP не вимагає та однозначно не вказує на необхідність використання послідовної моделі. Використання послідовної моделі управління проектами ефективне для невеликих, визначених проектів, але для більш великих, невизначених та нових проектів зазначена модель часто призводить до негативних результатів. «Конус невизначеності» (Cone of Uncertainty) пояснює таке явище тим, що планування, яке виконується на початкових етапах проекту є не ефективним через значний ступінь невизначеності. Це особливо актуально для розробки програмного забезпечення, оскільки така розробка часто є новим продуктом. В проектах, де вимоги не були завершені і можуть змінюватися, використовується управління вимогами з метою розробки точного і повного визначення поведінки програмного забезпечення, що може бути базисом для його розробки. Тоді як визначення можуть змінюватися в залежності від галузі, фактичні етапи зазвичай відповідають загальним крокам вирішення проблем (problem solving) — «ідентифікація проблеми, оцінювання варіантів вирішення, вибір шляху вирішення, впровадження та оцінювання». Критичний шлях управління проектом Критичний шлях управління проектом (Critical Chain Project Management - CCPM) — це метод планування та управління проектами, який на перше місце ставить управління ресурсами (фізичними та людськими), необхідними для виконання завдань проекту. Фактично це доповнення Теорії обмежень (Theory of Constraints - TOC) для проектів. Головним завданням є підвищення продуктивності (або збільшення відсотку завершених завдань) проектів в організації. Застосовуючи перші три з п'яти основних кроків TOC, системні обмеження для всіх проектів визначаються як ресурси. Щоб використовувати обмеження, завдання на критичному шляху отримують пріоритет вищий ніж інші активності. Загалом, проекти плануються та управляються таким чином, щоб ресурси були доступні, коли завдання критичного шляху мають розпочатися, підпорядковуючи усі інші ресурси завданням критичного шляху. Незважаючи на тип проекту, план проекту має визначати розподілення ресурсів на рівні (Resource Leveling). Найдовша послідовність ресурсно-обмежених завдань має бути визначена, як критичний шлях. В середовищах, що мають декілька проектів, розподілення ресурсів на рівні використовується в усіх проектах. Часто, досить визначити (чи просто обрати) один наскрізний ресурс — ресурс, що виступає як обмеження в усіх проектах та послідовно розташувати проекти відповідно до доступності цього ресурсу. Екстремальне управління проектами В критичних оглядах Управління проектами зазначалося, що декілька методів управління проектами, які базуються на методиці Програми оцінки та контролю (Program Evaluation and Review Technique – PERT), не в повній мірі відповідають мульти-проектному середовищу сучасних компаній. Більшість з таких компаній орієнтовані на масштабні, єдино разові, не повторювані проекти, в яких усі види управління використовують інструменти проектного управління. Використання проектної моделі для «проектів», чи скоріше «завдань», що тривають декілька тижнів, на практиці призводить до непотрібних витрат та слабкої гнучкості. Замість використання класичного управління проектами, фахівці з управління проектами намагаються знайти різні «полегшені» методи (моделі), такі як методологія управління проектами Еджайл (Agile Project Management — дослівно «швидке, рухливе» управління проектами), включаючи Екстремальне програмування (Extreme programming) для розробки програмного забезпечення, а також техніки Скрам (Scrum — дослівно, натовп, скупчення). Узагальнення Екстремального програмування для застосування в інших видах проектів отримало назву Екстремальне проектне управління, що може бути використане разом з Побудовою процесів (Process modeling) та принципами управління взаємодією людьми (Human interaction management). Управління послідовністю подій


Метод управління послідовністю подій — це техніка управління невизначеністю та аналізу структури і плану виконання робіт (завдань), що сфокусована на визначенні та управлінні подіями та послідовностями подій, які впливають на план реалізації проекту. Управління послідовністю подій допомагає зменшувати негативний вплив досвіду взаємодії та особистих якостей, одночасно допомагаючи моделювати невизначеності в планах виконання проектів. Управління послідовністю подій базується на наступних принципах: • Ймовірний момент ризику: Активність (завдання) в більшості реальних процесів не є тривалим безперервним процесом. На завдання впливають зовнішні події, які можуть виникнути на одному з етапів посередині виконання завдання. • Послідовність подій: Події можуть викликати інші події, що будуть створювати послідовності подій. Такі послідовності подій можуть суттєво впливати на шлях проекту. Кількісний аналіз використовується для визначення кумулятивного ефекту таких послідовностей подій на план виконання проекту. • Критичні події або послідовності подій: Одиночні події або послідовності подій, що найбільш ймовірно зможуть вплинути на проект вважаються «критичними подіями» або «критичними послідовностями подій». Вони можуть бути визначені шляхом аналізу. • Письмове відображення проекту разом з подіями: Навіть якщо проект частково завершений і тривалість проекту, вартість, а також інформація про події, що сталися, вже відомі, існує можливість уточнення інформації про майбутні можливі події, що дозволяє спрогнозувати ефективність майбутнього виконання проекту. • Відображення послідовності подій: Події та послідовності подій можуть бути відображені, використовуючи діаграми послідовності подій на діаграмі Ганта. Процесне управління

Покращення процесу розробки програмного забезпечення та оцінки можливостей). Підходи управління проектами Еджайл (Agile project management) базуються на принципах управління взаємодією людей (Human interaction management), що засновані на процесному підході до співпраці людей. Цей підхід дуже сильно відрізняється від традиційного. Розробка програмного забезпечення Еджайл чи Гнучка розробка продукту (Flexible product development ) розглядають проект, як послідовність невеликих завдань, які виникають та виконуються ситуативно, відповідно до вимог обставин. Ініціація та виконання є скоріше адаптивними до зовнішніх обставин, ніж завчасно повністю спланованим процесом. Мультимедійні проекти Застосування комп'ютерних презентацій у процесі навчання дозволяє інтенсифікувати засвоєння навчального матеріалу і проводити заняття на якісно новому рівні, використовуючи замість аудиторної дошки проектування слайдів з екрана комп'ютера на великий настінний екран або телевізійні приймачі. Можливість використання презентації на уроці, що проходить у класі, де учнівські місця обладнані персональними комп'ютерами, що разом з учительським комп'ютером об'єднані в мережу. Можливість використання презентації як елемента сучасного уроку інформатики не виключає провідної ролі вчителя в навчально-виховному процесі, а лише спрямована на підвищення ефективності уроку, урахування індивідуальних особливостей учнів. На сьогоднішній день найбільш популярною темою є створення мультимедійного проекту. У ньому кожен проявити на повну силу свою творчу індивідуальність, інтелект, знання, художній смак. Мультимедійний проект - це дуже схоже на документальний фільм, тільки на комп'ютері. Тут є музика, кольорові ефекти, рухи(анімація), звук. Головним в мультимедійному проекті є сценарій. В даний час розробці мультимедійних продуктів приділяється багато уваги, особливо коли мова йде про енциклопедії, розважаючі і навчаючі програми. Мультимедійний проект - це, по-перше, програмний продукт, який обов'язково надає користувачу інтерактивний, діалоговий режим роботи, що припускає обмін командами і відповідями між людиною і комп'ютером. По-друге, - це середовище, де використовуються різноманітні відео - і аудіо ефекти. Отже, мультимедійний продукт - це інтерактивна комп'ютерна розробка, в склад, якої можуть входити музичне супроводження, відео кліпи, анімація, галереї картин і слайдів, різноманітні бази даних і т. 1. Життєвий цикл проекту. Цикл проекту (ЦП) є базовими елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту. ЦП являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту. Життєві цикли проекту визначають: - яка робота має бути зроблена на кожній фазі; - хто має бути залучений до проекту у кожній фазі.

2. Ключові проектні ролі: хто керує проектом? Спонсор проекту - особа (або організація), яке фінансує проект. Спонсора більше цікавить загальний стан проекту та виконання критеріїв ефективності, ніж різні подробиці реалізації. Очікування спонсора - отримання економічного ефекту від проекту, раціональне використання ресурсів. Замовник проекту - особа (рідше організація), що є майбутнім власником результатів проекту. Саме в інтересах Замовника здійснюється проект і саме з точки зору замовника необхідно визначати критерії його успішного завершення. Активне залучення замовника в команду проекту значно підвищує шанси його успішного завершення Керівник проекту - особа, яка несе відповідальність за виконання проекту у встановлені терміни, бюджет і відповідно до вимог. Місія керівника проекту - щасливий замовник і успішний проект.

3. Проектний офіс і його функції. Проектний офіс - це підрозділ, який виконує контроль над усіма проектами компанії, а також відповідає за розвиток і підтримку методології проектного управління. Проектний офіс постійно стимулює всіх учасників проекту, а також не дозволяє гальмувати процеси управління проектами. / наш замовник / Роль і завдання проектного офісу - підтримка процесів та методології управління проектами; - ініціація проектів, що підтримують стратегію компанії, контроль над виконанням поточних проектів, підготовка звітів про стан Портфеля проектів; - адміністрування проектів, супровід документообігу по проектам; - документування накопиченого досвіду; - навчання керівництва і співробітників компанії технологіям управління проектами; - адміністрування ІСКП.

4. Інформаційна система управління проектами. Інформаційна система управління проектами - інструмент для автоматизації управління проектами за допомогою програмного забезпечення, спеціально налаштованого під потреби компанії. Програма управління проектами, впроваджена в якості інформаційної системи управління проектами, дозволяє підвищити ефективність проектного управління в компанії за рахунок підтримки процесів управління проектом протягом усього його життєвого циклу.

5. Функції інформаційної системи управління проектами. Інформаційна система управління включає в себе такі функції: - побудова wbs проекту; - створення мережевого графіка проекту; - ведення листа і призначення ресурсів (матеріальних, нематеріальних, людських) на елементи wbs; - розрахунок розкладу та оцінка критичного шляху; - розрахунок бюджету проекту; - реєстрація фактичних робіт і витрат; - прогнозування відхилень з урахуванням фактичної інформації; - звіти


1. Проект — це діяльність, за якої матеріальні, фінансові та людські ресурси організовано новаторським шляхом для виконання унікальної роботи при обмеженні у часі та витратах, щоб досягти позитивних змін, визначених кількісними та якісними параметрами. Управління проектами - це діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях за часом, ресурсам, а також якості кінцевих результатів проекту (документованих, наприклад, у технічному завданні). Управління проектами – це процес управління людськими, фінансовими та матеріальними ресурсами протягом всього циклу здійснення проекту за допомогою сучасних методів управління.

2. Управління проектами стосовно електронних видань. Управління проектами стосовно електронних видань під час їх створення поєднує навчально-методичний аспект, дизайн-ергономічні та технічні вимоги. Особливістю проектування електронних видання є те, що розробка та реалізація продукції займає рекордно малий строк, відсутність дорогих засобів виготовлення видання і великої кількості робітників, а також відсутність необхідності матеріальних вкладень в розробку. Найважливішими вимогами є: імперативність (наявність в електронних виданнях алгоритмів для реалізації індуктивних і дедуктивних методів навчання); методичність (ефективні методики навчання для довгострокового засвоєння матеріалу); вмотивованість (заохочення до навчання за допомогою дослідницьких та проблемних завдань, ігор, наявність зворотного зв'язку); науковість викладу; цілісність (надання можливості скласти загальне уявлення про дисципліну або тему); практичність (зв'язок теорії з практикою); оперативність (попередження про типові помилки в ході засвоєння матеріалу); відсутність тривіальності в побудові контрольних та перевірочних завдань; наочність; модульність; багаторівневість.

3. Управління проектами стосовно інформаційних технологій. Основними цілями в управлінні ІТ-проектами є зниження витрат на створення і розвиток інформаційних технологій компанії; ефективне використання персоналу, зайнятого у сфері ІТ; підвищення ефективності роботи ІТ-департаментів. Це зводиться до таких задач: розробка методології управління програмами робіт ІТ-проектів; розробка нормативно-методичного забезпечення для управління програмами робіт і проектами; розробка автоматизованої системи; впровадження системи; навчання користувачів.

4. Управління проектами стосовно поліграфії. Управління проектами стосовно поліграфії слід розглядати відповідно до визначення поняття поліграфії, як галузі промисловості — поліграфічної промисловість, що поєднує промислові підприємства, які виготовляють друковану продукцію (книги, газети, журнали, плакати, географічні карти тощо). Поліграфія або поліграфічна промисловість, є матеріально-технічною базою видавничої справи.

5. Управління проектами стосовно поліграфічних технологій. Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка). Тому під час управління проектами у галузі поліграфії необхнідо спиратися на ці основні етапи виробництва друкованої продукції, які в більшості випадків складаються з трьох або чотирьох роздільних, але взаємозалежних процесів: • обробка текстової й образотворчої інформації – оригіналів, що підлягають поліграфічному відтворенню. У результаті виконання цього процесу одержують негативи або діапозитиви на прозорій плівці, що містять інформацію друкарських форм; • виготовлення з негативів або діапозитивів комплекту друкарських форм, необхідних для розмноження інформації; • друкування тиражу – одержання з друкарських форм певної кількості ідентичних видрукуваних аркушів, зошитів і т.ін. (власне розмноження інформації); • виконання брошурувальних або брошурувально-палітурних робіт, оздоблювальних процесів. Для сучасної поліграфії характерним є використання у додрукарських процесах комп’ютерних технологій, на цьому і побудована схема додрукарських процесів. Одним з основних етапів додрукарської підготовки видання є створення макета. Процес створення макета у свою чергу складається з взаємозалежних етапів: • макетування (начерк макета, вибір формату й орієнтації сторінки, задання полів, розробка модульної сітки, підбору елементів дизайну); • підготовка тексту (підбор основного тексту, заголовків, таблиць); • підготовка ілюстрацій (сканування графічних зображень, редагування розмірів, яскравості, контрастності, кольоровості, усунення муару й інших дефектів, вибір формату); • вибір шрифтів (гарнітури, кегля, накреслення); • верстка видання (визначення довжини рядка, ширини стовпчика, способів вирівнювання, формування переносів, завдання міжлітерних, міжслівних і міжрядкових інтервалів); • друк оригінал-макету (вибір принтера і параметрів друку, спуск шпальт, калібрування принтера). Загальне бачення управління проектами Елементи загального бачення управління проектами - це підходи, які можуть застосовуватися для управління проектами інваріантне щодо типів і розмірів проектів. Управління проектами ґрунтується на п'яти елементах загального бачення управління проектами: 1. системний підхід; 2. життєвий цикл проекту; 3. інтелектуальний простір знань; 4. зацікавлені сторони проекту; 5. використання загальних навиків управління. Включення цих елементів в проект створює підґрунтя для формування загального бачення проекту і управління його виконанням на основі єдиного загального розуміння.

Структура загального бачення управління проектами представлена на рис. 1.
 

а) Системний підхід

	В рамках системного підходу, проблема вирішується системно, за допомогою розгляду всіх елементів, що відносяться до проекту і їх загальної оптимізації. Проектний менеджмент вимагає від практиків враховувати всі аспекти проекту, систематично і раціонально управляти ходом його виконання, координувати і управляти проектом як цілісною системою. Іншими словами, управління проектами - це використання компетентностей (здібностей) для роботи над проблемами і напрацювання рішень на основі системного підходу.

У проектному менеджменті обмеження - це початкові дані, які визначаються спочатку. Будь-яка зміна в обмеженнях має бути схвалена акціонерами на стратегічному рівні і знаходиться поза повноваженнями проектного менеджера.

Розрізняють два види порушень: що знаходяться під контролем проектного менеджера, і що перебувають поза його контролем. Коли відбуваються порушення, які несуть серйозну загрозу на шляху створення продукту проекту, необхідно вносити зміни в систему управління проектом. Проектний менеджер має бути достатньо досвідченим, щоб судити, чи знаходиться проведення даної зміни в межах його компетенції, чи ні. Галузі управління проектами, описані в Р2М, полегшують процес розробки проекту і його виконання. На додаток до управління трудовими і матеріальними ресурсами, проектний менеджмент повинен управляти створенням цінності як комплексним завданням, яке характеризується невизначеністю із-за поєднання і взаємодії соціальних груп, фінансових, інтелектуальних і інформаційних ресурсів. Розвиток місії проекту часто веде до створення мультипроекту, який складається з декількох підсистем, так званих «підпроектів». У такому проекті необхідно прояснити інтерфейси, тобто зв'язки між входами, виходами і обмеженнями окремих підпроектів. Методологія розробки проекту, що називається також системним проектуванням в деяких галузях промисловості, таких як НАСА, або у галузі інформаційного обслуговування, також є науковою методологією, необхідною для реалізації системного підходу. Таким чином, при розробці проекту створюється інтегральна методологія для оптимального розвитку системи управління проектом. Розробка проекту в проектному менеджменті вимагає системного підходу для аналізу, визначення і пропозицій щодо вирішення складних проблем, які зачіпають соціально-політичні, адміністративні, інформаційні, технічні, інженерні і фінансові аспекти. При розробці проекту наукові і практичні ноу-хау, а також нові моделі, методи, засоби і техніка, що застосовуються в окремих галузях знань, розповсюджуються для використання в різних сферах управління для успішної реалізації здачі проекту в майбутньому. б) Життєвий цикл проекту

	Щоб дати коротку характеристику всьому проекту, програмний менеджер повинен знати, які фази проходитиме проект при своєму формуванні і здійсненні. Після реалізації декількох проектів, формуються знання про те, що в будь-якому проекті існує декілька послідовних фаз, на кожній з яких проектна команда чітко вирішує певні завдання, і використовує відповідні методи. Кожна фаза проекту може бути охарактеризована певними ознаками в рамках виконуваної місії і вирішуваних завдань проекту. Таким чином, процес створення життєвого циклу проекту є універсальним в проектному світі.

Кожен проект може бути охарактеризований тривалістю - проміжком часу від формування задуму проекту до завершення проекту; а також власною моделлю життєвого циклу. На рис.3 відображено дві концептуальні діаграми життєвого циклу проекту. На горизонтальній осі графіку відображено час реалізації проекту, на вертикальній - витрачені зусилля, в першому графіку ці зусилля розподілені за часом проекту, в другому підсумовуються наростаючим підсумком, у вигляді S-кривої. Крива може бути розмежована віхами проекту, і тоді відокремлені ними періоди визначатимуть фази. Віхи можуть бути різними в залежності від галузі промисловості або типу проекту, і тісно пов'язані з практикою управління в кожній сфері. Наприклад, в проекті розробки принципово нового продукту можуть бути інші віхи, чим в проекті розвитку ІТ-систем або в проекті будівництва заводу.

	Типовий життєвий цикл проекту включає початкову, проміжну і завершальну фази. Проміжна фаза може бути розділена на дві або більше фаз. Ці фази представлені, зокрема, реальними проміжними результатами або остаточними продуктами, а також самою виконаною роботою, її якістю і управлінськими аспектами, які варіюються в залежності від типів і характеристик результатів. Таким чином, проектний менеджмент вимагає спеціалізованого підходу для кожної фази проекту при розгляді життєвого циклу проекту в цілому.

 

в) Інтелектуальний простір проекту Поняття спільноти проекту або його інтелектуального простору походить від японського слова "ВА" і виникло в ході глобального розвитку науки управління. Спільнота проекту включає членів команди проекту і безліч інших зацікавлених сторін, органічно формує цінність місії проекту і бере участь у виконанні проекту, використовуючи сумісну компетентність всіх, хто входить до спільноти. Це - віртуальний, мотиваційний простір, в якому заінтересовані сторони присвячують себе проекту, знаходячись в різному географічному, культурному, спеціалізованому і організаційному середовищі; і будують взаємодію і співпрацю всередині проекту за допомогою обміну думками про зміст проекту, планування, контроль і інформаційну взаємодію. Можливість (або неможливість) проекту створити активний інтелектуальний простір суттєво впливає на виконання проекту. Коли проект здійснюється за допомогою міжнародного консорціуму, всередині нього часто виникає нерозуміння і суперечності, викликані культурними відмінностями учасників проекту різних країн. Якщо не відпрацьовувати моменти, пов'язані з здоланням таких відмінностей і пошуком спільної мови учасників проектної спільноти, ризик провалу проекту може істотно зрости.

	У сучасній віртуальній проектній команді, в якій члени команди співпрацюють, головним чином, віртуально через електронні мережі Інтернет, основою спілкування служить спільне розуміння цілей проекту і інтерес до роботи над ним. На перше місце при цьому виходить здібність до коректного професійного спілкування. Незалежно від географічного, тимчасового або культурного середовища, до якого належать члени проектних команд, кінець кінцем, конфігурація зв'язків між ними формує суть інтелектуального простору проекту.

Чотири ключові принципи, на яких будується робота японської промисловості, а саме: націленість на задоволення клієнта, висунення роботи на перший план, командна робота і орієнтація на вдосконалення, народжені в японській оброблювальній промисловості, були імпортовані в управління проектом моделлю Р2М і є переважаючими принципами роботи інтелектуального простору проекту. Отримання цих ключових принципів направляє команду проекту і допомагає їй в створенні нових, унікальних ідей і методів управління. Наприклад, прагнення команди проекту до дотримання умов контракту, щоб уникати судових процесів, і знаходження компромісів з контрагентом, може призвести як до позитивних, так і негативних результатів. Проте негатив може бути мінімізований, якщо інтелектуальний простір проекту працює належним чином. Якісні і збалансовані команди є хорошим прикладом для наслідування і уроком для колег з інших проектів. г) Зацікавлені сторони проекту Зацікавлені сторони проекту - це особи, що прямо або побічно беруть участь в проекті, а також особи, які, так або інакше, вносять вклад в створення цінності проекту: • менеджер проекту і члени команди проекту; • спонсор проекту (або по-іншому власник проекту); • інвестори (якщо в проекті задіяне зовнішнє проектне фінансування); • фінансисти; • консультанти власника проекту; • дослідницькі центри або наукові консультанти; • сновні розробники; • підрядники (або субпідрядники, якщо команда проекту виконує функції генпідрядника); • постачальники матеріалів; • компанії, що надають послуги; • регулюючі органи; • громадські організації. Не лише члени проектної команди, але і інші учасники, що в тій чи іншій мірі мають відношення до проекту, включаючи компанії, що надають послуги, агентства, що відповідають за формування тимчасового штату співробітників, дистриб'ютори і так далі - всі вони безпосередньо піддаються впливу продукту проекту або ж процесу реалізації проекту. Взагалі кажучи, зацікавлена сторона - це узагальнюючий термін, що визначає всі інституції, компанії і приватних осіб, на які, на додаток до вище переліченого впливу, соціально впливає реалізація проекту. Спонсори проекту необхідні для ухвалення рішень з інвестування проекту, заснованих не лише на вартісному аналізі проекту, але також і при розгляді вимог всіх заінтересованих сторін, для отримання чіткої картини проекту. Менеджер проекту - це націлений на досягнення місії професіонал, наділений необхідною владою для того, щоб управляти проектом і здійснювати його інтеграцію; його роль полягає як в деталізації місії проекту на певну мету і формулюванні стратегії його виконання, так і у формуванні команди проекту, що складається з досвідчених професіоналів, для виконання проектної роботи, що має певні обмеження і умови реалізації. д) Використання загальних навиків управління Навики, моделі і методи управління, що застосовуються в проекті залежать від того, чи можна використовувати загальноприйняті методи управління, чи для найбільшої результативності і ефективності необхідно застосовувати одинадцять окремих галузей управління проектами.


Покажчик Інтернет-публікацій проф. Огірка І. В. 1. Ігор Огірко – персональна сторінка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://1ua.com.ua/i74953114 (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 2. Інформатика з професором Огірко І. В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ogirko.narod.ru/ (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 3. Огірко І. В. MathCad : Практична робота [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=Y-HVV8TsPwc (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 4. Огірко І. В. Безпекометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=Q2v17h9UfzU (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 11. Огірко І. В. Економічна Інформатика : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=W1-h63IQf-A (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 12. Огірко І. В. Економічна Інформатика. Microsoft Excel : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=W1-h63IQf-A (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 16. Огірко І. В. Наукометрія : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=RR6AqJUGnTc (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 17. Огірко І. В. Наукометрія : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=4Ax4WypQRm0 (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 18. Огірко І. В. Операторне програмування : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=joJ79lJBVCU (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 19. Огірко І. В. Основи MathCad : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=l0zdvs44M-I (дата звернення: 11.11.2014). 34. Огірко І. В. Управління проектами : Міні-лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=BUSiq3AnRhM (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 35. Огірко І. В. Управлінські інформаційні системи у аналізі і аудиті гуманітаріям : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=qTelb0e92gI (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 37. Огірко І. В. Якість електронних видань : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=dxBQDXZ2aBo (дата звернення: 10.11.2014). – Назва з екрана. 39. Огірко І. В., Белоусов О. В. Мережеві технології : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олександр Белоусов. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=FAwxGf053wE (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 40. Огірко І. В., Бобко М. І. Мережеві технології, прикладна математика та логіка : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Марта Бобко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=cANTPinQ8O0 (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 41. Огірко І. В., Вонсовський О. А. Мережеві технології [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олександр Вонсовський. – Режим доступу : http://merezhevi-tehnology.blogspot.com/ (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 42. Огірко І. В., Іванкович М. І. Математична економіка : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Мирослава Іванкович. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=qWvhUUU_QJg (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 44. Огірко І. В., Тарас Я. О. Наукометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Ярослава Тарас. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=v9Qm-V0TumA (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 46. Огірко І. Цапліна А. Архітектурометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Анастасія Цапліна. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=dHIRYUwZRDY (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 47. Огірко І., Бляшин О. Дизайнометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олена Бляшин. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=u0roHJZ4ago (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 48. Огірко І., Гринда В. Управління проектами : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Василь Гринда. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=ItiiTuma9ck (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 49. Огірко І., Дем’янов М. Наукометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Микола Дем’янов. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=XW0KVTQP9Dw (дата звернення: 12.11.2014). – Назва з екрана. 50. Огірко І., Демків Р. Хімікометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Романа Демків. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=_s16g9WUeNo (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 51. Огірко І., Дзюба М. Математичне моделювання : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Мар'яна Дзюба. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=8wDpI7qzncI (дата звернення: 10.11.2014). – Назва з екрана. 52. Огірко І., Дзюба П. Інформаційна економіка : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Петро Дзюба. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=-uS5kESzXxM (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 53. Огірко І., Завалій Р. Економетрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Роман Завалій. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=2DMIdDdlZCU (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 54. Огірко І., Конюхов А. Управління проектами [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Петро Ладим. – Режим доступу : http://upravlinnya-proektami.webnode.com.ua/ (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 55. Огірко І., Кудряшова О. Модометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олена Кудряшова. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=08tNfQCEMUs (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 56. Огірко І., Кудряшова О. Прикладна математика : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олена Кудряшова. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=eYMr__-5JFg (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 57. Огірко І., Ладим П. Кольорометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Петро Ладим. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=zG11GFFeWtI (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 58. Огірко І., Шнайдер О. Лінгвометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Ольга Шнайдер. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=ucaPkpJT-WI (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 60. Огірко Ігор Васильович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kimt.uad.lviv.ua/igor-ogirko.html дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана.


Управління проектами - це процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного досягнення поставленої мети. Область знань з планування, організації та управління ресурсами з метою успішного досягнення цілей та завершення завдань проекту. Проекти є в будь-якій сфері діяльності. У деяких галузях вони грають допоміжну роль (наприклад, установка нової лінії на виробництві, що діє), а в деяких – вся основна робота складається з проектів (у системній інтеграції, консалтингу, виставковому бізнесі і т.д.). 2. Управління проектами в електронних виданнях допомагає виконувати головне завдання – дотриматись усіх вимог поставлених замовником та витратити на це якомога менше часу та ресурсів, щоб здешевити видання. Також управління проектами робить процес створення видання максимально ефективним, оскільки над ним працює не один спеціаліст і правильно розподіливши роботу, час на виготовлення зменшується. 3. Управління проектами в інформаційних технологіях допомагає виконувати головне завдання - задовольнити потреби і очікування замовника у відповідні строки, по обумовленій вартості і згідно викладених вимог. Управління ІТ- проектом включає наступні фази:  Вивчення потреб клієнта,  Формування бізнес-цілей,  Оцінка наявних ресурсів та технічної бази,  Аналіз потенціалу використання наявної бази для реалізації нових цілей,  Визначення кола зацікавлених осіб в реалізації проекту (кінцеві користувачі, менеджмент, інвестор),  Створення проектної групи,  Управління проектом (розробка, впровадження, тестування тощо),  Супровід та консалтинг. 4. Управління проектами стосовно поліграфії дозволяє ефективно використовувати ресурси, як матеріальні, так і людські. Велика кількість замовлень потребує професійного налагодженого управління для максимальної ефективності роботи поліграфічного підприємства.

Основні блоки управління проектом є наступні:  Управління часом (потрібно виконати у визначений термін)  Управління вартістю (не виходити за рамки бюджету)  Управління персоналом  Управління комунікаціями  Управління якістю  Управління змістом (зрозуміти побажання замовника і правильно їх реалізувати)  Управління ризиками  Управління закупками 5. Управління проектами стосовно поліграфічних технологій допомагає підлагодити складний процес виготовлення продукції, який складається з багатьох різних етапів. Така оптимізація та професійне управління дозволить скоротити час виготовлення продукції до мінімуму, запобігти небажаним простоям обладнання та сприяє ефективній роботі різних відділів виробництва на різних етапах.

Новини та завдання

Авторські роботи для рецензування

Огірко Ігор Васильович. Автор 156 наукових праць, серед яких три монографії. Автор книг: «Оптимізація деформації друкарських форм», «Математичне моделювання друкарських форм ротаційних машин», «Прикладна математика».

Основні праці:

  • Огірко І. В. Інформаційна економіка як напрям дослідження економіки та інформаційних технологій // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. — Л.: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — Вип. 8. — С. 140–145.
  • Огірко І. В. Інформаційні технології державного управління та їх впровадження в Україні // Українське державотворення. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2001. — С. 212–219.
  • Огірко І. В. Інформаційні технології управління // Актуальні проблеми державного управління. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2000. — Вип. 3. — С. 57–63.
  • Ohirko I.V. Definition Positions relatives de denx plans. The high school of business. Random 2007 (Poland).
  • Ohirko I.V. Spiritual and moral aspects of the physical education. The coll. The actual problems of the development of the motive experience. TN P The university named by Gnatjuk. Ternopil 2007
  • Ohirko I.V. The modulation of the system. Ukrainian printing academy, theoretical aspect. 2007
  • Ohirko Ihor History of mathematics. The high school of business. Random 2007 (Poland).
  • Ohirko Ihor The Elements of the graphs theory. The high school of business Random 2007 (Poland)

Журнальні публікації:

  • Огірко І. В. Раціональний розподіл температури по поверхні термочуттєвого тіла … стор 332 / / Інженерно-фізичний журнал Том 47, Номер 2 (серпень, 1984)
  • Оптимальне по напрузі температурне поле в локальній області гнучкої конструкції / / Інститут проблем міцності,, 1986, N2. — C.69-72.
  • Ogirko I.V. Temperature field, optimum with regard to stresses, in a local region of a flexible structure / / Strength of Materials 18 (2), 1986, pp. 209—213.
  • Ogirko I.V. Stress-Optimal Temperature Field in the Local Region of a Flexible Structure / / Problemy Prochnosti (2), 1986, pp. 69-72.
Рецензовані роботи

Огірко Ігор Васильович має 156 наукових праць, в яких знаходяться три монографії. Авторські книги:"Математичне моделювання друкарський форм ротаційних машин", "Прикладна математика". Огірко Васильович має 12 авторських свідоцтв на винаходи. Основні праці Огірко Ігора Васильович: -"Інформаційні технології державного управління та їх впровадження в Україні// Українське державотворення. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2001. — С. 212–219."; -"Інформаційні технології управління// Актуальні проблеми державного управління. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2000. — Вип. 3. — С. 57–63."; -"Інформаційна економіка як напрям дослідження економіки та інформаційних технологій// Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. — Л.: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — Вип. 8. — С. 140–145."; -"Розрахунок і оптимізація термопружного стану тіл з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності/ Я. І. Дуб, І. В. Огірко, М. Ф. Ясинський. - Львів: ФМІ, 1987.. - 200 екз.".


Портал:Фізика


Znak C-16.svg
Факультет Фізики
Gtk-goto-last-ltr.svg
Огірко Ігор Васильович/Заставка
Нові курси

Теорія керування


1. Мета та цілі освітньої компоненти Основні теми дисципліни теорії керування До основних розділів дисципліни відносяться: - принципи та види автоматичного керування; - математичний опис систем автоматичного керування; - часові та частотні характеристики теорії керування та їх окремих елементів; - типові ланки та їх характеристики; - структурні схеми та їх перетворення; - стійкість систем автоматичного керування; - якість автоматичного керування; - нелінійні систем автоматичного керування; - цифрові систем автоматичного керування. Самостійна робота: підготовка до занять теорії керування (лекцій, практичних); опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях; виконання індивідуального завдання; підготовка до контрольних заходів та їх складання. Метою вивчення освітньої компоненти теорії керування є ознайомлення студентів з основними моделями задач та особливостями їх застосування, загальними принципами побудови та можливостями розробленого інструментарію, який застосовують в усіх сучасних системах. Цілі освітньої компоненти теорії керування полягають у: - вивченні загальних положень теорії керування щодо методів побудови математичних моделей, їх розв’язуванні та аналізу з метою використання; - ознайомленні з найбільш типовими методами та моделями теорії керування, що використовуються на практиці; - використанні інформаційних технологій при проведенні розрахунків та аналізі результатів цих розрахунків.

Попередні умови, необхідні для вивчення дисципліни теорії керування Попередньо необхідне вивчення наступних дисциплін: математика, фізика, теоретичні основи електротехніки, теоретична механіка, електричні машини.

2. Результати навчання

В результаті вивчення освітньої компоненти теорії керування студент повинен: Знати: • класифікацію задач і методів теорії керування; • суть методу розв’язування задач; • суть методу та його реалізацію; • означення задачі теорії керування; • постановку задачі теорії керування; • суть методів пошуку; • математичну постановку задач; • класи задач теорії керування; • поняття про методи розв’язування задач; • основні поняття теорії; Вміти: • будувати математичні моделі теорії керування; • розв’язувати задачі теорії керування, використовуючи метод;

Перелік компетентностей та результатів навчання, що забезпечує дисципліна Здатність абстрактна мислити, аналізувати та синтезувати, використовувати інформаційні і комунікаційні технології, розв’язувати складні проблеми і задачі теорії керування, демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних під час професійної діяльності для використання в електротехніці та електромеханіці. Здатність розуміти процеси і явища теорії керування у технічних комплексах, аналізувати електротехнічні, електромеханічні та виробничо-технологічні системи і комплекси як об’єкти автоматизації, визначати способи та стратегії їх автоматизації.

По завершенню вивчення освітньої компоненти теорії керування набудете соціальних навичок (soft-skills). • відповідальність, уважність, систематичність у роботі; • вміння правильно розставляти пріоритети в завданнях у рамках обмеженого часу, раціонально розраховувати власний час; • вміння шукати, обробляти та створювати інформацію, а також критично осмислювати отримані дані; • технічні здібності; • багатозадачність та вміння працювати у команді; • здатність вибудувати власну навчальну траєкторію, визначати цілі отримання нових знань та шляхи їх досягнень; • уміння самостійно приймати рішення.

3. Програмно-технічне забезпечення освітньої компоненти теорії керування Комп’ютерний клас, ПК та програмне забезпечення, доступ до ресурсів Інтернет, контент курсу викладений у методичному забезпеченні, у якому містяться завдання для лабораторних робіт, самостійної роботи, питання для підсумкового контролю знань і вмінь студентів; програмне забезпечення тестування з дисципліни.

4. Методична карта освітньої компоненти Модуль І. Основні поняття та принципи теорії керування Тема 1. Предмет та задачі дисципліни теорії керування Тема 2. Принципи та види автоматичного керування Тема 3. Математичний опис систем автоматичного керування Тема 4. Часові та частотні характеристики теорії керування та їх окремих елементів Модуль ІІ. Окремі класи задач теорії керування Тема 5. Типові ланки та їх характеристики; структурні схеми та їх перетворення;

Тема 6. Стійкість систем автоматичного керування; якість автоматичного керування; Тема 7. Нелінійні систем автоматичного керування; Тема 8. Цифрові систем автоматичного керування.


Оскільки формою підсумкового контролю освітньої компоненти є екзамен, то здобувачі вищої освіти в яких підсумкова оцінка з вивчених модулів (ПОМ) за семестр становить 60 і більше балів, мають право не складати екзамен. У такому разі підсумкова оцінка з вивчених модулів (ПОМ) = Екзаменаційній оцінці (ЕО) = Підсумковій оцінці (ПО). ПОМ=ЕО=ПО У випадку складання екзамену підсумкова оцінка (ПО) визначається як середнє арифметичне балів підсумкової оцінки з вивчених модулів (ПОМ) та екзаменаційної оцінки (ЕО). ПО=(ПОМ+ЕО)/2

6. Політика освітньої компоненти Політика щодо академічної доброчесності Політика освітньої компоненти ґрунтується на засадах академічної доброчесності https://zu.edu.ua/academic-integrity.html. Списування під час самостійних робіт, тестування, модульних контрольних робіт та екзамену заборонені (в т. ч. із використанням мобільних пристроїв). При використанні Інтернет ресурсів та інших джерел інформації здобувач має вказати джерело, використане під час виконання завдання. Політика щодо відвідування Здобувач вищої освіти зобов'язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку університету https://zu.edu.ua/offic/pravyla_vn_rozporyadku.pdf та відвідувати навчальні заняття згідно з розкладом https://dekanat.zu.edu.ua/cgi-bin/timetable.cgi?n=999, дотримуватися етичних норм поведінки. Відвідування занять є обов’язковим. За об’єктивних причин (наприклад, хвороба, працевлаштування, відрядження, стажування, карантин тощо) навчання може відбуватися в он-лайн формі за погодженням з викладачем. Політика щодо перескладання Якщо здобувач вищої освіти був відсутній на заняттях з будь-якої причини, то відпрацювання здійснюється у встановлені викладачем терміни. Відповідно до положення «Положення про критерії та порядок оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти» https://zu.edu.ua/offic/ocinjuvannya_zvo.pdf кожне лабораторне заняття оцінюється. Усі завдання, передбачені програмою, мають бути виконані здобувачем вищої освіти у встановлені викладачем терміни. Політика щодо дедлайнів Викладач може встановлювати конкретні терміни виконання завдань. Роботи, які здаються із порушенням термінів без поважних причин, оцінюються на нижчу оцінку (-10%). Перескладання модулів відбувається із дозволу деканату за наявності поважних причин (наприклад, лікарняний). Політика щодо апеляцій: здобувачі вищої освіти мають право на оскарження оцінки з дисципліни, отриманої під час контрольних заходів. Апеляція здійснюється відповідно до «Положення про апеляцію контрольних заходів знань студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка» https://zu.edu.ua/offic/pro_apelyacij.pdf. Політика щодо конфліктних ситуацій: Спілкування учасників освітнього процесу (викладачі, здобувачі) відбувається на засадах партнерських стосунків, взаємопідтримки, взаємодопомоги, толерантності та поваги до особистості кожного, спрямованості на здобуття істинного наукового знання. Вирішення конфліктних ситуацій здійснюється відповідно до «Положення запобігання та протидії булінгу» https://zu.edu.ua/offic/pol-buling.pdf.

Рекомендована література теорії керування Основна: 1. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник / М.Г. Попович, О.В. Ковальчук. – Київ: «Либідь», 1977. – 544 с. 2. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник / М.Г. Попович, О.В. Ковальчук. – Київ: «Либідь», 2007. – 656 с. 3. Безруков В.В. Методичні вказівки до курсової роботи з теорії автоматичного керування. [Текст]/ Безруков В.В., Гаврилюк В.І - ДІІТ, 2003. 25 с. 4. Теория автоматического управления. Ч. 1. Теория линейных систем автоматического управления / Под ред. А. А. Воронова, 2-е изд. М.: Высш. шк., 1986. — 367 с. 5. . Теория автоматического управления. Ч. 2. Теория нелинейных и специальных систем автоматического управления / Под ред. А. А. Воронова, 2-е изд. М.: Высш. шк. 1986. — 504 с. 6. Попович М.Г. Теорiя автоматичного керування. Пiдручник [Текст]/ Попович М.Г., Ковальчук О.В. -К.: Либiдь. -2007. -656 с. 7. Бесекерский В.А. Теория систем автоматического регулирования. 3-є изд., испр./ В.А. Бесекерский, Е. П. Попов. – М.: Физматгиз, 1975. — 768 с. 8. Сборник задач по теории автоматического регулирования и управления / Под ред. В. А. Бесекерского. М.: Наука, 1978. – 512с. 9. Юревич Е. Й. Теория автоматического управления. 2-е изд. / Е. Й. Юревич. Л.: Энергия, 1975. – 416с. 10. Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. / А.О. Іванов. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2003. – 250с.

11. Сікора Я.Б. Методи оптимізації та дослідження операцій  : навчальний посібник / Я.Б.Сікора, А.Й.Щехорський, Б.Л.Якимчук. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2019. – 148 с. 12. Романюк В. В. Теорія антагоністичних ігор: навч. посіб. / В.В. Романюк ; [рец.: Цегелик Г. Г., Катеринчук І. С., Радченко В. М.]. – Львів : Новий світ-2000, 2011. – 293 с.


Додаткова: 1. Головацький В. А. Система комп'ютерної алгебри mathematica 5 [Текст] : навч. посіб. / В. А. Головацький; М-во освіти і науки України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Рута, 2008. – 351 с. 2. Гоголюк П.Ф. Теорія автоматичного керування: навч. посіб. / П.Ф. Гоголюк, Т.М. Гречин. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. – 280 с. 3. Попов Е.П. Теория нелинейных систем автоматического регулирования и управления. / Е. П. Попов. – М.: Наука, 1988. – 256 с. 4. Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с. 5. Кутковецький В. Я. Дослідження операцій: [навч. посіб.] / В. Я. Кутковецький. – [2-ге видання, виправлене]. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 264 с. 6. Кучма М. І. Математичне програмування: приклади і задачі [Текст] / М. І. Кучма. – Л. : Новий світ-2000, 2008. – 342 с.

Інтернет ресурси теорії керування:

1.Лагута В.В. Дистанційний курс. Теорія автоматичного керування (Частина 1, 2): [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lider.diit.edu.ua/course/view.php?id=752

http://lider.diit.edu.ua/course/view.php?id=648 2.https://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія_керування 3.https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/7599/teoriya-upravlinnya

Дослідницькі проекти

Управління проектами Огірко І.В Предметом дисципліни є принципи та закономірності, що притаманні проектам у всіх областях діяльності, а також методи, засоби та комп’ютерні технології щодо успішного впровадження проектів. Мета та завдання

Уміти: застосовувати методи та засоби управління проектами в повсякденної діяльності, визначати концепцію проекту та його стратегічні та тактичні задачі, будувати організаційну структуру управління проектами та проектувати офіс проекту з застосуванням сучасних методів та засобів організаційного моделювання проектів, здійснювати планування робіт за проектом та проводити експертизу проекту, застосовувати аналіз міжособистісних відносин та закони комунікації для керування командою проекту, впроваджувати автоматизовані інформаційні системи управління проектом. Мати уявлення: про перспективні напрямки наукових досліджень в галузі теорії управління проектами; новітні методи, технології та засоби управління проектами. Основи управління проектами 1. Проект і специфіка проектної діяльності Загальні ознаки проектів. Кожна людина постійно здійснює у повсякденному житті якісь проекти: чи то ремонт у квартирі, чи написання дипломної роботи... Такі види діяльності мають певні спільні ознаки, які вирізняють їх серед інших заходів і видів діяльності: спрямованість на досягнення конкретних цілей; координоване виконання взаємозалежних дій; обмеженість у часі з чітко визначеними початком і завершенням; унікальність. Коротко зупинимось на кожній з цих ознак. 1. Спрямованість на досягнення окреслених цілей. Будь-яка людська діяльність характеризується цілепокладанням, яке у проектній діяльності має особливий зміст. У більшості видів діяльності цілі можна коригувати й навіть радикально змінювати з урахуванням тих чи інших потреб. У проектній діяльності відмова від початкових цілей певного проекту фактично означає його крах. Проте при цьому може "народитися" новий проект. Чітка постановка кінцевої мети проекту сприяє успішній його реалізації за умови правильного формулювання проміжних взаємозалежних цілей. Як приклад розглянемо проект розробки системи управління підприємством. Проміжними цілями при цьому можуть бути розробка бази даних, математичного та програмного забезпечення, а також тестування системи. У розробці бази даних, у свою чергу, так само можна виокремити цілі нижчого рівня — розробка логічної структури бази даних, реалізація бази даних за допомогою системи управління базою даних (СУБД), завантаження даних тощо. Орієнтування проектів на досягнення певних цілей має особливий зміст для управління ними. Зі змісту насамперед випливає, що в управлінні проектами важливо точно окреслити та сформулювати цілі починаючи з найвищого рівня, поступово деталізуючи їх. Отже, реалізація проекту означає послідовне досягнення цілей з найнижчого рівня до найвищого, тобто до досягнення кінцевої мети. 2. Координоване виконання взаємозалежних дій. Проекти є складними вже по суті, оскільки передбачають виконання численних взаємозалежних дій, певною мірою взаємоузгоджених у часі та просторі. Одні дії необхідно виконувати паралельно, інші — послідовно, і будь-яке порушення порядку їх виконання може поставити під загрозу виконання проекту загалом. В одних випадках взаємозв’язок дій очевидний (наприклад, технологічні взаємозв’язки), в інших він має тоншу природу. Часто окремі дії в межах проекту виконують різні суб’єкти — учасники проектної діяльності. Тому постає завдання координації їх дій. Проект — це ще й складна динамічна система. Виходячи з цього розроблено сукупність спеціальних методів мінімізації ризиків проектної діяльності й максимізації її ефективності. 3. Обмеженість у часі. Проекти виконують протягом певного часу (як правило, його визначають заздалегідь), якомога чіткіше окреслюючи початок і завершення. Проект вважається завершеним, коли досягнуто його основної мети. Як система діяльності проект існує певний час, потрібний для досягнення кінцевого результату. Основні зусилля при роботі над проектом спрямовують саме на забезпечення його завершення у визначений час. Запорукою успішної реалізації проекту є оптимальний розподіл зусиль і ресурсів у часі, що забезпечується впорядкуванням послідовності виконання робіт і заходів у межах проектної діяльності. Для цього розроблюють спеціальні графіки, де зазначають час початку і завершення дій, необхідних для виконання проекту. На відміну від виробничої системи проект є одноразовою, а не циклічною діяльністю. До того ж тривалість випуску продукції неможливо визначити точно, вона залежить від кон’юнктури ринку. Проте проектний підхід дедалі частіше застосовують і до неперервного виробництва. Наприклад, існують проекти виконання замовлень, де передбачено договірні терміни постачання. 4. Унікальність. Кожний проект має відмітні особливості й ознаки. Не існує ідентичних проектів, навіть якщо вони передбачають виконання однакових дій [1]. Ступінь унікальності проектів може бути різний. Наприклад, ступінь унікальності проекту, за яким зводиться двадцять однотипних котеджів, буде низький, оскільки всі ці будівлі мають однакові базові елементи. Основні джерела унікальності такого проекту полягають у розташуванні цих будівель у навколишньому ландшафті, в особливостях монтажу конструкцій і матеріалів, у сантехнічному обладнанні тощо. Розробка нового приладу чи технології, безумовно, є унікальною, бо для цього необхідно зробити те, що ніколи раніше не робилося. Минулий досвід у цьому разі може лише обмежено підказати можливі ризики при виконанні такого проекту. До основних обмежень проектної діяльності належать обмеження в часі; фінансові та ресурсні; обумовлені технічним завданням (наприклад, вимогами до видів і якості робіт та операцій, до техніко-економічних показників об’єкта інвестиційної діяльності); зовнішні умови реалізації (інституціональні, економічні, правові та ін.). Так звані стандартні проекти реалізуються за різних умов та із залученням певної кількості учасників, ресурсів тощо, тобто насправді вони не є стандартними. Існує багато методів та інструментів управління проектною діяльністю, що дають змогу ефективно реалізовувати проекти при врахуванні зазначених обмежень. Зокрема, до цих інструментів належать графіки робіт (обмеження в часі), кошториси, бюджети та плани фінансування проекту (щодо грошових ресурсів), проектна документація (обумовлена технічним завданням), контроль і нагляд за реалізацією проекту (усі види обмежень), страхування ризиків (обмеження різних видів допуску) та ін. [2]. Розглянемо визначення поняття "проект" з урахуванням найважливіших особливостей і обмежень проектної діяльності. Сутність терміну "проект". Донедавна термін "проект" (від лат. projectus — кинутий вперед) спеціалісти трактували так: це креслення, пояснювальна записка і кошториси, на основі яких можна збудувати літак, споруду чи завод, або це текст, що передує документу — плану, договору, угоді [3]. Нині словосполучення "здійснити проект", "спільний проект", "фінансування проекту", "проектна команда" мають інший зміст, ніж використовувані раніше вирази типу "технічний проект", "робочий проект". У сучасному розумінні проекти — це те, що змінює світ: зведення будівлі, науково-дослідна діяльність, реконструкція підприємства, створення нової організації, розробка нової технології й техніки, спорудження літака, створення кінофільму, розвиток регіону тощо. У сучасній методології управління проектами існує кілька визначень терміна "проект", які застосовують залежно від конкретно поставленого завдання. Зокрема, якщо результатом реалізації проекту мають бути фізичні об’єкти, проект визначає систему сформульованих цілей, створених або модернізованих для реалізації фізичних об’єктів, технологічних прийомів, технічної і організаційної документації, матеріальних, трудових та інших ресурсів, а також управлінських рішень і заходів їх виконання. З урахуванням основних особливостей і обмежень проектної діяльності як виду діяльності можна дати таке визначення поняття "проект": це комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей протягом обмеженого часу при обмежених грошових та інших ресурсах. У сучасному розумінні поняття "проект" тлумачать так: це діяльність, захід, що передбачає виконання комплексу певних дій для досягнення певних цілей (одержання певних результатів); близькі за змістом терміни — "господарська діяльність", "робота (комплекс робіт)"; це система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання певних дій або таких, що описують ці дії. Згідно з методологією управління проектами у широкому розумінні проект — це сукупність цілеспрямованих, послідовно орієнтованих у часі, одноразових, комплексних і нерегулярно повторюваних дій (заходів або робіт), орієнтованих на досягнення кінцевого результату в умовах обмеженості ресурсів і заданості термінів їх початку і завершення . Таким чином, проект — це сукупність дій і завдань, що внаслідок їх унікальності й неповторності має такі відмітні ознаки: чіткі цілі, що досягаються одночасним виконанням певних технічних, економічних та інших вимог; внутрішні та зовнішні взаємозв’язки завдань, робіт, операцій і ресурсів, що потребують чіткої координації у процесі реалізації проекту; визначені терміни початку й завершення проекту та обмеженість ресурсів; визначений ступінь унікальності проекту та умов його здійснення. Хоча наведені визначення поняття "проект" різняться неістотно, проте останнє з них найповніше. Існують різні види проектів (наукові, технічні, виробничі, фінансові, комерційні, будівельні, національні, міжнародні тощо) і різні типи їх класифікацій . Усі без винятку проекти інвестиційні, тому що без вкладення коштів реалізувати проект неможливо (інвестиційний проект — це будь-який комплекс забезпечених інвестиціями заходів). Поняття "інвестиційний проект" застосовують у двох значеннях: • це діяльність, захід, що забезпечує виконання комплексу дій, спрямованих на досягнення певних цілей; • це система організаційно-правових розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання господарських дій.

Інвестиції у проект поділяються на дві частини: одна — це споживчі блага, що не використовуються в поточному періоді, а відкладаються в запас (для його збільшення), друга — це ресурси, спрямовані на розширення виробництва (вкладення в будівлі, споруди, машини, устаткування тощо). У проектній діяльності інвестиціями можуть бути кошти, акції та інші цінні папери, пайові внески, рухоме й нерухоме майно, авторські права, ноу-хау (секрети виробництва) тощо. З огляду на фінанси інвестиції — це всі види активів (засобів), вкладених у господарську діяльність з метою одержання прибутку (вигоди), щодо економіки — це витрати на створення, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення основного й оборотного капіталу. Фізичну чи юридичну особу, яка здійснює інвестиції від свого імені та за власний рахунок, називають інвестором. Інвестиції поділяють на реальні та портфельні. Реальні інвестиції — це переважно довгострокові вкладення засобів (капіталу) безпосередньо у виробництво, тобто фінансові вкладення в конкретні (як правило, довгострокові) проекти, що зазвичай пов’язані з придбанням реальних активів. При цьому може бути використаний також позиковий капітал, зокрема банківський кредит. Якщо банк здійснює реальне інвестування, він стає інвестором. Реальні інвестиції іноді називають прямими, бо вони беруть безпосередню участь у виробничому процесі (наприклад, вкладення коштів у будівлі, устаткування, товарно-матеріальні запаси). Портфельні інвестиції — це вкладення капіталу у проекти, пов’язані з формуванням портфеля і придбанням цінних паперів та інших активів. Інвестиційний портфель — це сукупність зібраних інвестиційних цінностей. Завдання інвестора — формувати і управляти оптимальним інвестиційним портфелем, як правило, за допомогою операцій купівлі та продажу цінних паперів на фондовому ринку. Вкладення у фінансове майно, придбання прав на участь у справах інших фірм, а також їх акцій, інших цінних паперів, боргових прав називають фінансовими інвестиціями. Існують також інтелектуальні (нематеріальні) інвестиції — витрати на науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки, рекламу, купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовку та перепідготовку персоналу тощо. Витрати, спрямовані на розширення й технічне переоснащення потужностей діючих підприємств, придбання основних фондів виробничого та невиробничого призначення, називають довгостроковими інвестиціями. Вони можуть здійснюватися в таких формах: будівництво нових, реконструкція, розширення й технічне переоснащення діючих підприємств і об’єктів невиробничої сфери; придбання та створення нематеріальних активів; придбання земельних ділянок і об’єктів природокористування. Типи проектів. Виокремлюють кілька основних чинників, що визначають кожний конкретний проект: масштаб, складність, терміни реалізації, обмеженість ресурсів, вимоги до якості. За термінами реалізації розрізняють проекти короткострокові (до одного року), середньострокові (1-3 роки) і довгострокові (понад 3 роки). За масштабами у міжнародній практиці проекти поділяють на малі (до 10 млн. дол.), середні (10-50 млн. дол.), великі (50-100 млн. дол.) і грандіозні (понад 100 млн. дол.). За складністю розрізняють такі проекти: прості (монопроекти) — окремі конкретні проекти чітко визначеної орієнтації та масштабу; припускають певні спрощення щодо проектування та реалізації, формування команди проекту тощо; мультипроекти — комплексні проекти, що складаються з моно-проектів; мегапроекти — комплексні проекти розвитку регіонів, секторів економіки; складаються з моно- та мультипроектів, об’єднаних однією метою. Складові мегапроектів взаємозалежні. Вони мають спільні ресурси і єдиний час на виконання. Такі проекти можуть бути міжнародними, державними, регіональними, міжгалузевими, галузевими та змішаними. Відмітними ознаками мегапроектів є велика вартість і капіталомісткість (як правило, вони потребують нетрадиційних форм фінансування, тривалого терміну реалізації (понад 5 років), залучення великої кількості учасників, а також впливають на економічне середовище регіону чи навіть країни). До мегапроектів належать міжнародні проекти, що вирізняються значною організаційною й технічною складністю та високою вартістю, а також великою роллю в економіці й політиці країн, для яких розробляються. До основних чинників, які необхідно враховувати при розробці мегапроектів, належать такі: розподіл елементів проекту між виконавцями і необхідність координації їхньої діяльності; необхідність аналізу соціально-економічного середовища регіону, країни, де розроблюється проект, і країн — учасниць проекту; необхідність виокремлення як самостійної фази розробки концепції проекту; розробка і постійне відновлення плану проекту при його реалізації; необхідність планування на всіх рівнях планів — від стратегічного до оперативного з урахуванням можливих ризиків; необхідність постійного моніторингу проекту з оперативним відновленням (актуалізацією) усіх елементів його плану. Виокремлюють ще й так звані бездефектні проекти, основним чинником яких є підвищена якість (атомні електростанції, греблі, мости тощо). За видами розрізняють проекти комерційні та некомерційні залежно від мети проекту: одержати прибуток або соціальний ефект. За характером і сферою діяльності виокремлюють такі проекти [6]: промислові — спрямовані на випуск і продаж нових видів продукції (як правило, вони пов’язані з будівництвом, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку, реконструкцією та модернізацією існуючих виробництв); економічні — спрямовані на приватизацію підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування оподаткування та інші макроекономічні перетворення; організаційні — спрямовані на реформування системи управління, проведення різноманітних конференцій і семінарів, створення нових організацій; дослідницькі — зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів, матеріалів, конструкцій тощо; соціальні — пов’язані з реформуванням системи соціального захисту, охороною здоров’я і довкілля, подоланням наслідків природних і екологічних катастроф, соціальних потрясінь. 2. Управління проектами Будь-який проект передбачає перебіг певної кількості фаз (стадій, етапів). Для цього потрібно вміти управляти проектом. Нині важко назвати хоча б один великий проект, що здійснився поза межами методології управління проектами.

Сутність управління проектом. Керівник проекту пильно стежить за трьома чинниками: термінами, бюджетом і якістю робіт. Ці чинники вважаються основними обмеженнями проекту. Управління проектами — це синтетична дисципліна, що об’єднує спеціальні та надпрофесійні знання. Спеціальні знання відбивають особливості тієї сфери діяльності, до якої належать проекти (будівельні, інноваційні, екологічні, дослідницькі, організаційні тощо). Це випливає з таких особливостей проектної діяльності: значного періоду від початку реалізації проекту до його завершення; великої кількості учасників; складного характеру проектної діяльності, що становить сукупність простіших, "елементарних" форм (технічної, наукової, комерційної, виробничої, будівельної, фінансової тощо). З огляду на наведене пропонуємо таке визначення поняття "управління проектом": це діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях щодо часу, коштів (ресурсів) і якості кінцевих результатів. Фахівці Інституту управління проектами (США) запропонували таке трактування терміна "управління проектом": це мистецтво керувати й координувати людські та матеріальні ресурси протягом життєвого циклу проекту, застосовувати системи сучасних методів і техніки управління та мінімізації ризиків для досягнення визначених у проекті результатів за складом і обсягами робіт, вартістю, часом, якістю та задоволенням учасників [4]. За допомогою методів управління проектами визначають цілі проекту, обґрунтовують його й оцінюють життєздатність; виявляють структуру проекту (підцілі, завдання, роботи, які необхідно виконати); визначають необхідні обсяги та джерела фінансування; підбирають виконавців, зокрема за допомогою торгів і конкурсів; готують і укладають контракти; визначають терміни реалізації проекту; складають графік виконання робіт; розраховують необхідні ресурси, кошторис і бюджет проекту; планують і враховують ризики; забезпечують контроль за реалізацією проекту. Для того щоб урахувати обмеження в часі, застосовують методи побудови й аналізу сіткових та календарних графіків робіт. Обмеженнями щодо коштів управляють за допомогою методів формування фінансового плану (бюджету) проекту та контролю за ним. Для виконання та ресурсного забезпечення робіт застосовують спеціальні методи управління людськими й матеріальними ресурсами, наприклад матрицю відповідальності, діаграми завантаження. Керівники проектів відповідають за терміни, кошторис і якість результату робіт. Відповідно до узвичаєного принципу управління проектами вважається, що ефективне управління термінами робіт — ключ до успіху за всіма трьома показниками. Обмеження проекту в часі найкритичніші. Якщо терміни виконання проекту зриваються, імовірними наслідками є перевитрата коштів і недостатній рівень якості робіт. Тому в більшості методів управління проектами основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка. З трьох основних обмежень проекту найважче контролювати обмеження за якісними результатами проекту, оскільки завдання часто важко формулювати й контролювати. Для розв’язання зазначених проблем застосовують методи управління якістю робіт. У процесі управління проектами використовують різноманітні системи управління проектами, але найпоширеніші так звана основна та розширеного управління [34]. Основна система. Менеджером проекту є представник замовника, будь-яка фірма-учасник. Менеджер проекту не несе фінансової відповідальності за прийняті рішення. Він відповідає за координацію і управління розробкою та реалізацією проекту, у контрактні відносини з іншими учасниками проекту (крім замовника) не вступає. Перевага основної системи полягає в об’єктивності менеджера, недолік — у тому, що за проект відповідає замовник. Система розширеного управління. Менеджер проекту несе відповідальність за проект у межах фіксованої (кошторисної) ціни. Він забезпечує управління й координацію процесів проекту за угодами між ним і учасниками в межах фіксованої ціни. Менеджером проекту може бути підрядна чи консалтингова фірма (в окремих випадках — інжинірингова). Менеджер управляє проектом, координує процеси постачання й роботи з інжинірингу. Відповідає за проект підрядчик. Різновидом системи розширеного управління є система "під ключ", коли менеджером проекту є проектно-будівельна фірма, з якою замовник укладає контракт "під ключ" з оголошеною вартістю проекту. 3. Фази життєвого циклу проекту Поняття життєвого циклу проекту. Якою б чудовою не була ідея проекту, вона нічого не варта без реалізації. Задум і проект, що втілює його, цінні здійсненням. Потрібні реалізація, перебіг чітко визначених стадій розвитку проекту. Стадії проектного циклу різняться залежно від сфери діяльності та прийнятої системи організації робіт, але кожний проект, так само як і план, незалежно від складності та обсягу необхідних для його виконання ресурсів обов’язково передбачає дві стадії: коли проекту ще немає і коли його вже немає. Початком проекту вважають момент народження ідеї, особливо якщо це потребувало скрупульозних пошуків. Для ділових же людей початок проекту пов’язаний, скоріше, з початком його реалізації та вкладенням коштів. Щодо завершення проекту існують різні думки. Дотепер вважалося, що завершенням існування проекту є завершення робіт з його реалізації, тобто впровадження в дію об’єкта, початок його експлуатації й використання результатів виконання проекту [10]. Проте останніми роками точка зору на цю проблему змінилась у зв’язку з усвідомленням того, що загальні витрати на реалізацію проекту значною мірою залежать від періоду використання його результатів аж до термінів виведення його з експлуатації (наочний приклад — ЧАЕС). Для організації, що починає працювати над проектом, становить інтерес не проект як такий, а результат його виконання, продукт, що вироблятиметься, прибуток, який одержуватиме організація від реалізації проекту. Для інших організацій, що беруть участь у проекті як виконавці окремих етапів або робіт, завершенням проекту найчастіше є завершення їх робіт. Завершенням проекту може вважатися також завершення робіт над його реалізацією, тобто впровадження проекту в дію; досягнення заданих результатів; припинення фінансування проекту; початок роботи щодо внесення у проект суттєвих змін, не передбачених початковим задумом; вилучення об’єктів проекту з експлуатації. Узагальнюючи викладене, можна дати таке визначення поняття "життєвий цикл проекту (проектний цикл)": це період між моментом появи проекту і моментом його закриття. Поняття життєвого циклу проекту важливе для дослідження й аналізу проблем фінансування пов’язаних з ним робіт і прийняття відповідних управлінських рішень під час його реалізації. Реалізація проекту потребує певної сукупності заходів, пов’язаних з оцінкою можливості реалізації проекту, його техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО), розробкою технічного й робочого проекту, контрактною діяльністю, плануванням ресурсів і безпосередньо роботою над проектом, закупівлею матеріалів і устаткування, матеріалізацією проекту і здаванням об’єктів у експлуатацію. Цей перелік видів діяльності за проектом показує, які вони різнорідні. У проекті можна виокремити два великих блоки робіт: основна діяльність за проектом і його забезпечення. Основна діяльність за проектом містить доінвестиційні дослідження; планування проекту; розробку технічної, проектної та кошторисної документації; проведення торгів і укладення контрактів; матеріалізацію проекту (будівельно-монтажні роботи); виконання пусконалагоджувальних робіт; здавання проекту; його експлуатацію; випуск продукції; ремонт устаткування; розвиток виробництва; демонтаж устаткування (закриття проекту). Забезпечення проекту передбачає організаційну, правову, фінансову, матеріально-технічну, комерційну (маркетингову), кадрову та інформаційну діяльність. Цей перелік неповний, тому чітко й однозначно розподілити роботи в логічній послідовності та в часі взагалі неможливо. Фази життєвого циклу проекту. Будь-який проект передбачає певні стадії розвитку, які прийнято називати фазами, або етапами. Основні стадії спільні для всіх більш-менш повноцінних проектів; вони логічно випливають з діючого механізму економіки країни. У кожному проекті можна виокремити такі стадії: доінвестиційну, реалізації та експлуатації. Поняття стадій проектного циклу — одне з найважливіших для менеджера, оскільки стадії визначають завдання види діяльності менеджера, застосовувані методики та інструментальні засоби [5, 6]. Керівники проектів по-різному поділяють їх життєвий цикл на етапи. Наприклад, проекти з розробки програмного забезпечення можуть містити етапи усвідомлення потреби в інформаційній системі, формулювання вимог, проектування системи, кодування, тестування, інформаційної підтримки. В інвестиційних проектах виокремлюють етапи ідентифікації проекту, підготовки, оцінювання, матеріалізації чи будівництва, експлуатації, оцінки результатів. Кожна фаза має певне призначення і часові межі, проте найчастіше проектний цикл поділяють на чотири етапи: формулювання проекту; планування; виконання; завершення. Кожний з цих етапів можна поділити на фази (етапи) нижчого рівня.

Доінвестиційна фаза об’єднує вивчення прогнозів і напрямків розвитку фірми, регіону, країни; аналіз умов для втілення початкового задуму; розробку концепції проекту; розробку бізнес-плану та попереднє обґрунтування інвестицій — оцінку життєздатності проекту; вибір і обґрунтування місця розміщення проекту; екологічне обґрунтування; аналіз і експертизу; попереднє інвестиційне рішення; розробку попереднього плану реалізації проекту. Розглянемо детальніше окремі етапи доінвестиційної фази. Розробка концепції проекту. На цьому етапі визначають кінцеві цілі проекту й виявляють шляхи їх досягнення. При цьому передбачають можливість альтернативних наборів цілей, які б поряд з економічними враховували також політичні, соціальні й технічні чинники. Важлива вимога до визначення цілей проекту — можливість їх кількісної оцінки за обсягами, термінами, прибутками тощо [19]. Оцінка життєздатності проекту передбачає стисле (попереднє) ТЕО. Розглядають дві-три альтернативи, розроблені на попередньому етапі. Кожну з них оцінюють за добраними критеріями. На цьому етапі встановлюють граничні умови, формують конкретні цілі й обмеження, а також визначають вартість проекту з точністю 25-40 %. Результатом такої оцінки життєздатності проекту є обґрунтування переваги однієї альтернативи перед іншими. Після ухвалення рішення про початок робіт, пов’язаних з проектом, розглядають питання про керування роботами з його реалізації. Попереднє планування реалізації проекту. Після визначення життєздатності проекту і прийняття рішення про початок його здійснення складають план робіт, тобто структурно визначену послідовність етапів робіт, які виконують до досягнення вже визначеного комплексу цілей (хто й що має робити і в які терміни). На основі плану робіт складають докладний календарний графік робіт, що дає змогу точніше оцінити вартість проекту. Інвестиційна фаза містить чотири великих блоки робіт: розробку проектної документації та підготовку проекту до матеріалізації (будівництва); проведення торгів, укладення контрактів, організацію закупівель і поставок; матеріалізацію проекту (будівельно-монтажні роботи); завершення проекту. До першого блоку належать розробка плану проектно-дослідних робіт; підготовка завдання на розробку ТЕО; розробка ТЕО; узгодження, експертиза й затвердження ТЕО та завдання на проектування; прийняття остаточного рішення про інвестування; відведення землі під будівництво; підготовка завдання на розробку проекту виконання робіт; розробка плану реалізації проекту.


До другого блоку належать проведення тендерів і укладення контрактів на проектно-дослідні роботи; постачання устаткування і підрядні роботи; розробка планів (графіків) постачання устаткування. Третій блок передбачає розробку оперативних планів матеріалізації проекту (будівництва); складання різноманітних графіків використання робочої сили, машин і устаткування; постачання ресурсів і матеріалів; матеріалізацію проекту (виконання будівельно-монтаж-них робіт); моніторинг і контроль. До четвертого блоку належать пуско-налагоджувальні роботи; здача об’єкта замовнику; демобілізація ресурсів і аналіз результатів реалізації проекту; експлуатація; ремонт і розвиток виробництва; закриття проекту (демонтаж, ліквідація). Орієнтовну тривалість реалізації основних фаз життєвого циклу проекту наведено в табл. 1.1. План реалізації проекту розроблюють спільно спеціалісти всіх заінтересованих сторін. Схвалений і затверджений остаточно план надсилають усім учасникам проекту. Крім того, на цьому етапі призначають керівників робіт з реалізації проекту; створюють проектну команду, вибирають експлуатаційні характеристики майбутніх об’єктів проекту.


На етапі попереднього планування здійснюють геодезичні, інженерно-геологічні, економічні й екологічні дослідження, готують технічні умови на інженерне забезпечення робіт, одержують потрібні дозвільні документи, оцінюють обсяги робіт і ресурсів, необхідних для реалізації проекту. Достовірність оцінювання витрат більшою мірою залежить від точності попередньої оцінки проекту, ніж від наступних етапів її уточнення. Крім того, на етапі попереднього планування затверджують склад робіт з робочого проектування, коригують і затверджують ТЕО, що є основою для проектування, знову оцінюють витрати. Якщо відома вартість устаткування, матеріалів і робочої сили, точність оцінки може становити 100 %. Якщо підтверджується необхідність виконання робіт, пов’язаних з проектом, формулюють так звані кваліфікаційні вимоги, що є матеріалом для підготовки контракту і здійснення робочого проектування. Із цією метою готують завдання на проектування. Контрактна фаза проекту. Для залучення до проекту виконавців замовник повинен підготувати декларацію про намір проектувати об’єкт, де викласти основні характеристики й можливі обмеження проекту. Потенційних виконавців вибирають за такими критеріями: технічні й функціональні якості пропонованих передпроектних розробок; вартісні показники; реальні технічні й інженерні можливості фірми; надійність фірми як партнера за раніше здійсненими проектами; фінансове положення фірми. За результатами торгів замовник укладає контракт з вибраною проектною організацією, до якого входять графік і завдання на проектування. Після цього вибирають і затверджують остаточний варіант проекту, розроблюють у повному обсязі ТЕО, технічний проект і завдання на робоче проектування. Вибір і оформлення відносин з підрядними організаціями — останній етап контрактної фази проекту. Фаза реалізації проекту поділяється на дві підфази: детальне (робоче) проектування і постачання; матеріалізація проекту (будівництво). Це фаза найбільшого ризику, бо її виконання пов’язане зі значними витратами. Підфаза матеріалізації проекту передбачає закупівлю матеріалів і конструкцій; наймання й підготовку працівників; закупівлю (оренду) технологічного устаткування; виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт; здачу готових об’єктів в експлуатацію. Значущість кожної фази життєвого циклу проекту оцінюють за трудовитратами: розробка концепції становить 2-3 %; планування проекту — 4-5; проектування — 10-20; матеріалізація проекту (будівництво) — 60-70; закриття проекту — 10-12 %. Ці п’ять фаз відбивають типовий життєвий цикл правильно виконаного проекту. На перших трьох фазах здійснюють попередні розробки, створюють проект на папері, а на четвертій і п’ятій фазах фізично втілюють проект. Рішення на продовження проекту потрібне наприкінці кожної з трьох перших фаз, а дозвіл на виробництво і завершення — перед початком кожної з двох останніх фаз. Усі зазначені фази є своєрідними міні-проектами з відповідними цілями, обмеженнями і підходами до управління. Успішне завершення кожної фази — це своєрідна віха проекту, контрольна точка його виконання. 4. Структура і оточення проекту Структура проекту. Для того щоб управляти проектом, доцільно розбити його на ієрархічні підсистеми та компоненти, тобто структурувати. Структура проекту — це організація зв’язків і відносин між його елементами. За допомогою структури визначають, що необхідно розробити чи зробити; вона пов’язує роботи між собою та з кінцевою метою проекту. У процесі структурування виокремлюють компонента продукції проекту, етапи його життєвого циклу та елементи організаційної структури. Структурування — невіддільна частина загального процесу планування проекту, визначення його цілей, розподілу відповідальності й обов’язків. До основних завдань структурування проекту належать такі: поділ проекту на блоки, що підлягають управлінню; розподіл відповідальності за елементами проекту і визначення зв’язку робіт зі структурою організації (ресурсами); точне оцінювання необхідних витрат (коштів, часу і матеріальних ресурсів); створення єдиної бази для планування, упорядкування кошторисів і контролю за витратами; встановлення зв’язку між роботами, пов’язаними з проектом і системою ведення бухгалтерських рахунків; перехід від загальних, не завжди конкретно виражених цілей до конкретних, які виконують підрозділи організації; окреслення комплексів робіт (підрядів). Мистецтво поділу проекту на складові полягає в умінні поєднувати три різні структури — процес, продукт і організація — в єдину структуру проекту. Етапи структурування проекту ілюструє рис. 1.2. Необхідно чітко окреслити характер, мету і зміст проекту, а також усі його кінцеві продукти з їх точними характеристиками. Доцільно здійснити ієрархію цілей, що показує повний ланцюг кінцевих результатів або засобів їх досягнення. При цьому необхідно обміркувати потрібний рівень деталізації планів і оцінити кількість рівнів у структурі проекту. Слід побудувати схеми життєвого циклу проекту та організаційну, де зазначити групи чи окремих осіб, які працюватимуть над проектом, включаючи заінтересованих у проекті осіб із зовнішнього середовища проекту. Необхідно проаналізувати структуру продукції — схему її поділу на підсистеми чи компоненти, включаючи машини і устаткування, програмне та інформаційне забезпечення, послуги, а також у разі потреби географічний поділ. Крім того, потрібно вивчити план бухгалтерських рахунків організації — систему застосовуваних при структуруванні проекту кодів, яка має ґрунтуватися на діючому в організації плані бухгалтерських рахунків або з урахуванням його коригування. На основі отриманої інформації потрібно скласти генеральний зведений план проекту, який можна буде деталізувати у процесі пошуку критичного шляху. При реалізації проекту цей план можна використовувати для доповідей керівництву. На основі зведеного плану слід скласти робочий план бухгалтерських рахунків (у разі потреби доцільно розробити систему субрахунків), робочий сітковий графік з часовими й ресурсними оцінками всіх робіт, а також запровадити систему нарядів-завдань. Середовище проекту. Для того щоб правильно організувати реалізацію проекту, слід пам’ятати, що проекти виникають, існують і розвиваються в зовнішньому середовищі. Склад проекту постійно змінюється у процесі його реалізації і розвитку; у ньому можуть з’являтися нові елементи (об’єкти), а вилучатись існуючі; при цьому елементи повинні бути взаємопов’язані.


Середовище проекту — це зовнішні та внутрішні чинники впливу на його підготовку і реалізацію. Від точності визначення середовища проекту залежить його життєздатність. Поділ середовища, в якому існує і розвивається проект, на внутрішнє та зовнішнє умовний з таких причин: проект не є жорстким стабільним утворенням, тобто окремі його елементи у процесі реалізації можуть переходити із зовнішнього середовища до складу проекту і навпаки; можливе використання певних елементів проекту як у його межах, так і поза ними (наприклад, спеціалісти, які водночас працюють над реалізацією конкретного проекту і розв’язанням інших проблем, зокрема виконанням іншого проекту). На проект впливають такі чинники зовнішнього середовища: політичні — політична підтримка проекту державою, рівень злочинності, міжнаціональні та міждержавні відносини; економічні — структура відносного валового продукту, рівень оподаткування, страхові гарантії, умови підприємницької діяльності та регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків та ін.; суспільні — умови й рівень життя населення, рівень освіти, свобода пересування, соціальні гарантії та пільги, свобода слова, рівень розвитку місцевого самоврядування та ін.; правові — стабільність законодавства, дотримання прав людини, а також прав власності та підприємництва; науково-технічні — рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук, інформаційних і промислових технологій, розвитку енергетики, транспортної інфраструктури, зв’язку, телекомунікації культурні — рівень освіченості населення, релігійна ситуація, історико-культурні традиції та ін.; природні — кліматичні умови, вимоги до захисту навколишнього середовища, екологічні стандарти для продукції, що виробляється. До чинників внутрішнього середовища проекту належать стиль керування, відносини між учасниками проектної команди, професіоналізм цієї команди, засоби комунікації. Професіоналізм команди проекту має забезпечити досягнення поставлених цілей проекту. Стиль керування визначає психологічний клімат у команді та впливає на її творчу активність. Від засобів комунікації залежать повнота й достовірність обміну інформацією між учасниками проекту. Рядовому працівникові, який бере участь у реалізації конкретного проекту, зазвичай байдуже, де розміщується він або об’єкт, з яким він працює: всередині чи за межами проекту. Для нього важливіше, яку конкретну роботу він виконує і яку винагороду за це одержує. По-іншому ставляться до проекту його менеджери і керівники організацій, що беруть у ньому участь. Для них чітке розуміння питання щодо розміщення елементів проекту є одним із чинників, які сприяють успішній реалізації проекту. Дещо точніше уявлення про проект і його середовище дає рис. 1.3, де між проектом і зовнішнім середовищем показано перехідну зону, через яку здійснюється зв’язок між ними і переміщуються елементи, що беруть участь у реалізації проекту. 5. Учасники проекту Учасники проекту — основний елемент його структури, тому що саме вони забезпечують реалізацію задуму. Залежно від типу проекту в його реалізації можуть брати участь від однієї до кількох десятків (іноді сотень) організацій. Кожна з них виконує певні функції, має певний ступінь участі у проекті й несе конкретну міру відповідальності за його реалізацію. Важливою особливістю діяльності в межах проекту є множинність учасників проектної діяльності. У підготовці й реалізації інвестиційних проектів можуть брати участь замовник проекту (проектна компанія), консультанти (фінансові, юридичні, технічні та ін.), підрядчики, постачальники машин, устаткування та інших інвестиційних товарів, покупець (замовник) проектного продукту, страхувачі, гаранти і поручителі за кредитними договорами й контрактами та ін. Усі ці організації залежно від виконуваних ними функцій прийнято об’єднувати у групи (категорії) учасників проекту. Принципову схему взаємодії учасників проекту наведено у вигляді рис. 1.4. Наведемо визначення щодо учасників проекту, які використовують у світовій практиці управління проектами (до речі, ця термінологія вже широко вживається при реалізації міжнародних проектів в Україні). Замовник — майбутній власник і користувач результатів проекту, головний його учасник. Проект можна вважати товаром, що реалізується за умовами та згідно з потребами замовника. У ринковій економіці замовник (власник) проекту — це фізична чи юридична особа, яка вкладає (інвестує) у проект власні чи позичені кошти і приймає рішення щодо термінів проекту, його вартості, контролю якості тощо. Замовником може бути як одна, так і кілька організацій, що об’єднали зусилля та капітали для реалізації проекту і використання його результатів, зокрема інвестори та інші особи, уповноважені ними реалізовувати проекти. Інвестор — це особа чи організація, яка фінансує проект. Інвестором може бути замовник. Якщо інвестор і замовник — різні особи, інвестор укладає із замовником договір, контролює його виконання і здійснює розрахунки з іншими учасниками проекту. Інвестор може бути кредитором або пайовиком, що має частку в капіталі проекту.



Проектно-кошторисну документацію розроблюють проектні організації — проектувальники. Організація, яка несе відповідальність за виконання комплексу проектних робіт, називається генеральним проектувальником. За кордоном генерального проектувальника частіше називають архітектором або інженером. Архітектор — це особа чи організація, що має право на основі відповідно оформленої ліцензії професійно виконувати роботу зі створення проектно-кошторисної документації, специфікацій, вимог до проведення тендерів (торгів), а також здійснювати загальне управління проектом. Інженер — це особа чи організація, що має право на основі ліцензії займатися так званим інжинірингом — комплексом послуг, пов’язаних з процесом виробництва й реалізації продукції проекту. Інжиніринг передбачає планування робіт, інженерне проектування, здійснення випробувань, а також контроль за здачею об’єкта в експлуатацію. Постачальник (генеральний постачальник) — це організація, що здійснює ресурсне забезпечення проекту (закупівлі та поставки). Підрядчик (генеральний підрядчик, субпідрядник) — це юридична особа, яка несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту. Консультант — це фірма чи спеціаліст, який на контрактних умовах надає учасникам проекту консультаційні послуги з питань його реалізації. Керівник проекту (за зарубіжною термінологією — менеджер проекту) — це юридична особа, якій замовник (або інвестор) проекту делегує повноваження з управління роботами за проектом: планування, контролю та координації роботи його учасників. Конкретний склад повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Проектна команда — це організаційна структура, яку очолює керівник проекту. Утворюють її на період здійснення проекту для ефективного досягнення його цілей. Склад і функції проектної команди залежать від масштабів, складності та інших характеристик проекту. Завершуючи розгляд функцій основних учасників проекту, зазначимо найважливішу роль банку — одного з основних інвесторів, що забезпечують фінансування проекту. До обов’язків банку належать постійне забезпечення проекту коштами і кредитування генерального підрядчика для розрахунків із субпідрядниками, якщо замовник не має власних необхідних фінансових ресурсів.

Як наука, управління проектами виникло з декількох прикладних наук, таких як будівництво, інженерія та оборонна діяльність. Засновником проектного управління вважають Генрі Ганта, якого називають батьком технік планування та контролю. Він відомий завдяки використанню діаграми Ганта, як інструменту управління проектами. Також засновником проектного управління вважають Анрі Файоль, завдяки створенню ним 5 функцій управління, що формують засади знань управління проектами та програмами. Гант та Файоль були прихильниками теорій з наукового управління Фредеріка Уінслоу Тейлора. Його робота — це попередник сучасних інструментів управління проектами, включаючи декомпозицію робіт та розподілення ресурсів. 1950-ті розпочали епоху сучасного проектного управління. Управління проектами почали визнавати, як окремий напрям, що виник з науки про управління. В Сполучених Штатах до 1950-их проектами управляли ad hoc, використовуючи діаграми Ганта, неформальні техніки та інструменти. В той час, було розроблено дві математичні моделі проектного управління. Метод критичного шляху ( Critical Path Method - CPM ) був розроблений, як спільний проект між корпораціями Дю Понт ( DuPont Corporation ) та Ремінгтон Ренд (Remington Rand Corporation ) для управління та підтримки проектів. Програма оцінки та контролю (Program Evaluation and Review Technique - PERT ) була розроблена Буз-Ален та Гамільтон ( Booz-Allen & Hamilton ) разом з Корпорацією Локхід (Lockheed Corporation), як частина програми військово-морського флоту Сполучених Штатів для підводних човнів, — Ракети Поляріс. Ці математичні техніки швидко поширилися між багатьма приватними підприємствами. В той час, коли розроблялися моделі планування, техніки для оцінки вартості проектів, завдяки проривним роботам Ганса Ланге та інших виникло Управління вартістю та Інженерна економіка. В 1956 р. першими практиками проектного управління та суміжними спеціалістами з календарного планування (проектного контролю), оцінки вартості та її контролю була створена Американська асоціація інженерів з управління вартістю (American Association of Cost Engineers ) зараз, дослівно, Міжнародна асоціація з просування управлінням вартістю (Association for the Advancement of Cost Engineering - AACE International). AACE продовжувала дослідницькі роботи і в 2006 р. випустила перший інтегрований процес для портфельного, програмного та проектного управління: Система повного управління вартістю (Total Cost Management Framework ). Міжнародна асоціація проектного управління (International Project Management Association - ІPMA) була заснована в Європі в 1967 р., як об'єднання декількох національних асоціацій проектного управління. IPMA й сьогодні зберігає федеральну структуру і зараз складається з членів-асоціацій на кожному континенті за виключенням Антарктиди. IPMA пропонує програму сертифікації, що складається з чотирьох рівнів, яка базується на основних компетенціях IPMA (IPMA Competence Baseline - ICB).[14] Компетенції ICB включають технічні компетенції, контекстуальні компетенції та поведінкові компетенції. В 1969 р. в Сполучених Штатах був створений Інститут проектного управління (Project management institute - PMI). PMI опублікував довідник з управління проектами(A Guide to the Project Management Body of Knowledge - PMBOK Guide), який описує практики управління проектами, що є однаковими для «більшості проектів у більшості випадків». PMI також пропонує різноманітну сертифікацію. Методи управління проектами Традиційний метод Традиційний метод поділу на етапи передбачає визначення послідовності дій, що мають бути завершені. В «традиційному методі» можливо визначити 5 складових проекту (4 етапи та контроль). Типові етапи виконання проекту 1. Ініціювання 2. Планування та розробка. 3. Виконання та впровадження 4. Моніторинг та контроль 5. Завершення Не всі проекти проходять кожен з етапів, так як проект може бути припинений до того як буде завершений. Деякі проекти не мають етапів структурованого планування та/або моніторингу. Деякі проекти проходять стадії 2, 3 і 4 декілька разів. В розробці програмного забезпечення цей підхід відомий під назвою, дослівно, «модель водоспада», (waterfall model), наприклад, друга група завдань виконується після першої в лінійній послідовності. Для «моделі водопада» використовуватимемо назву «послідовна модель». З метою адаптації послідовної моделі при розробці програмного забезпечення багато організацій використовують методологію Раціональних уніфікованих процесів (Rational Unified Process - RUP). RUP не вимагає та однозначно не вказує на необхідність використання послідовної моделі. Використання послідовної моделі управління проектами ефективне для невеликих, визначених проектів, але для більш великих, невизначених та нових проектів зазначена модель часто призводить до негативних результатів. «Конус невизначеності» (Cone of Uncertainty) пояснює таке явище тим, що планування, яке виконується на початкових етапах проекту є не ефективним через значний ступінь невизначеності. Це особливо актуально для розробки програмного забезпечення, оскільки така розробка часто є новим продуктом. В проектах, де вимоги не були завершені і можуть змінюватися, використовується управління вимогами з метою розробки точного і повного визначення поведінки програмного забезпечення, що може бути базисом для його розробки. Тоді як визначення можуть змінюватися в залежності від галузі, фактичні етапи зазвичай відповідають загальним крокам вирішення проблем (problem solving) — «ідентифікація проблеми, оцінювання варіантів вирішення, вибір шляху вирішення, впровадження та оцінювання». Критичний шлях управління проектом Критичний шлях управління проектом (Critical Chain Project Management - CCPM) — це метод планування та управління проектами, який на перше місце ставить управління ресурсами (фізичними та людськими), необхідними для виконання завдань проекту. Фактично це доповнення Теорії обмежень (Theory of Constraints - TOC) для проектів. Головним завданням є підвищення продуктивності (або збільшення відсотку завершених завдань) проектів в організації. Застосовуючи перші три з п'яти основних кроків TOC, системні обмеження для всіх проектів визначаються як ресурси. Щоб використовувати обмеження, завдання на критичному шляху отримують пріоритет вищий ніж інші активності. Загалом, проекти плануються та управляються таким чином, щоб ресурси були доступні, коли завдання критичного шляху мають розпочатися, підпорядковуючи усі інші ресурси завданням критичного шляху. Незважаючи на тип проекту, план проекту має визначати розподілення ресурсів на рівні (Resource Leveling). Найдовша послідовність ресурсно-обмежених завдань має бути визначена, як критичний шлях. В середовищах, що мають декілька проектів, розподілення ресурсів на рівні використовується в усіх проектах. Часто, досить визначити (чи просто обрати) один наскрізний ресурс — ресурс, що виступає як обмеження в усіх проектах та послідовно розташувати проекти відповідно до доступності цього ресурсу. Екстремальне управління проектами В критичних оглядах Управління проектами зазначалося, що декілька методів управління проектами, які базуються на методиці Програми оцінки та контролю (Program Evaluation and Review Technique – PERT), не в повній мірі відповідають мульти-проектному середовищу сучасних компаній. Більшість з таких компаній орієнтовані на масштабні, єдино разові, не повторювані проекти, в яких усі види управління використовують інструменти проектного управління. Використання проектної моделі для «проектів», чи скоріше «завдань», що тривають декілька тижнів, на практиці призводить до непотрібних витрат та слабкої гнучкості. Замість використання класичного управління проектами, фахівці з управління проектами намагаються знайти різні «полегшені» методи (моделі), такі як методологія управління проектами Еджайл (Agile Project Management — дослівно «швидке, рухливе» управління проектами), включаючи Екстремальне програмування (Extreme programming) для розробки програмного забезпечення, а також техніки Скрам (Scrum — дослівно, натовп, скупчення). Узагальнення Екстремального програмування для застосування в інших видах проектів отримало назву Екстремальне проектне управління, що може бути використане разом з Побудовою процесів (Process modeling) та принципами управління взаємодією людьми (Human interaction management). Управління послідовністю подій


Метод управління послідовністю подій — це техніка управління невизначеністю та аналізу структури і плану виконання робіт (завдань), що сфокусована на визначенні та управлінні подіями та послідовностями подій, які впливають на план реалізації проекту. Управління послідовністю подій допомагає зменшувати негативний вплив досвіду взаємодії та особистих якостей, одночасно допомагаючи моделювати невизначеності в планах виконання проектів. Управління послідовністю подій базується на наступних принципах: • Ймовірний момент ризику: Активність (завдання) в більшості реальних процесів не є тривалим безперервним процесом. На завдання впливають зовнішні події, які можуть виникнути на одному з етапів посередині виконання завдання. • Послідовність подій: Події можуть викликати інші події, що будуть створювати послідовності подій. Такі послідовності подій можуть суттєво впливати на шлях проекту. Кількісний аналіз використовується для визначення кумулятивного ефекту таких послідовностей подій на план виконання проекту. • Критичні події або послідовності подій: Одиночні події або послідовності подій, що найбільш ймовірно зможуть вплинути на проект вважаються «критичними подіями» або «критичними послідовностями подій». Вони можуть бути визначені шляхом аналізу. • Письмове відображення проекту разом з подіями: Навіть якщо проект частково завершений і тривалість проекту, вартість, а також інформація про події, що сталися, вже відомі, існує можливість уточнення інформації про майбутні можливі події, що дозволяє спрогнозувати ефективність майбутнього виконання проекту. • Відображення послідовності подій: Події та послідовності подій можуть бути відображені, використовуючи діаграми послідовності подій на діаграмі Ганта. Процесне управління

Покращення процесу розробки програмного забезпечення та оцінки можливостей). Підходи управління проектами Еджайл (Agile project management) базуються на принципах управління взаємодією людей (Human interaction management), що засновані на процесному підході до співпраці людей. Цей підхід дуже сильно відрізняється від традиційного. Розробка програмного забезпечення Еджайл чи Гнучка розробка продукту (Flexible product development ) розглядають проект, як послідовність невеликих завдань, які виникають та виконуються ситуативно, відповідно до вимог обставин. Ініціація та виконання є скоріше адаптивними до зовнішніх обставин, ніж завчасно повністю спланованим процесом. Мультимедійні проекти Застосування комп'ютерних презентацій у процесі навчання дозволяє інтенсифікувати засвоєння навчального матеріалу і проводити заняття на якісно новому рівні, використовуючи замість аудиторної дошки проектування слайдів з екрана комп'ютера на великий настінний екран або телевізійні приймачі. Можливість використання презентації на уроці, що проходить у класі, де учнівські місця обладнані персональними комп'ютерами, що разом з учительським комп'ютером об'єднані в мережу. Можливість використання презентації як елемента сучасного уроку інформатики не виключає провідної ролі вчителя в навчально-виховному процесі, а лише спрямована на підвищення ефективності уроку, урахування індивідуальних особливостей учнів. На сьогоднішній день найбільш популярною темою є створення мультимедійного проекту. У ньому кожен проявити на повну силу свою творчу індивідуальність, інтелект, знання, художній смак. Мультимедійний проект - це дуже схоже на документальний фільм, тільки на комп'ютері. Тут є музика, кольорові ефекти, рухи(анімація), звук. Головним в мультимедійному проекті є сценарій. В даний час розробці мультимедійних продуктів приділяється багато уваги, особливо коли мова йде про енциклопедії, розважаючі і навчаючі програми. Мультимедійний проект - це, по-перше, програмний продукт, який обов'язково надає користувачу інтерактивний, діалоговий режим роботи, що припускає обмін командами і відповідями між людиною і комп'ютером. По-друге, - це середовище, де використовуються різноманітні відео - і аудіо ефекти. Отже, мультимедійний продукт - це інтерактивна комп'ютерна розробка, в склад, якої можуть входити музичне супроводження, відео кліпи, анімація, галереї картин і слайдів, різноманітні бази даних і т. 1. Життєвий цикл проекту. Цикл проекту (ЦП) є базовими елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту. ЦП являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту. Життєві цикли проекту визначають: - яка робота має бути зроблена на кожній фазі; - хто має бути залучений до проекту у кожній фазі.

2. Ключові проектні ролі: хто керує проектом? Спонсор проекту - особа (або організація), яке фінансує проект. Спонсора більше цікавить загальний стан проекту та виконання критеріїв ефективності, ніж різні подробиці реалізації. Очікування спонсора - отримання економічного ефекту від проекту, раціональне використання ресурсів. Замовник проекту - особа (рідше організація), що є майбутнім власником результатів проекту. Саме в інтересах Замовника здійснюється проект і саме з точки зору замовника необхідно визначати критерії його успішного завершення. Активне залучення замовника в команду проекту значно підвищує шанси його успішного завершення Керівник проекту - особа, яка несе відповідальність за виконання проекту у встановлені терміни, бюджет і відповідно до вимог. Місія керівника проекту - щасливий замовник і успішний проект.

3. Проектний офіс і його функції. Проектний офіс - це підрозділ, який виконує контроль над усіма проектами компанії, а також відповідає за розвиток і підтримку методології проектного управління. Проектний офіс постійно стимулює всіх учасників проекту, а також не дозволяє гальмувати процеси управління проектами. / наш замовник / Роль і завдання проектного офісу - підтримка процесів та методології управління проектами; - ініціація проектів, що підтримують стратегію компанії, контроль над виконанням поточних проектів, підготовка звітів про стан Портфеля проектів; - адміністрування проектів, супровід документообігу по проектам; - документування накопиченого досвіду; - навчання керівництва і співробітників компанії технологіям управління проектами; - адміністрування ІСКП.

4. Інформаційна система управління проектами. Інформаційна система управління проектами - інструмент для автоматизації управління проектами за допомогою програмного забезпечення, спеціально налаштованого під потреби компанії. Програма управління проектами, впроваджена в якості інформаційної системи управління проектами, дозволяє підвищити ефективність проектного управління в компанії за рахунок підтримки процесів управління проектом протягом усього його життєвого циклу.

5. Функції інформаційної системи управління проектами. Інформаційна система управління включає в себе такі функції: - побудова wbs проекту; - створення мережевого графіка проекту; - ведення листа і призначення ресурсів (матеріальних, нематеріальних, людських) на елементи wbs; - розрахунок розкладу та оцінка критичного шляху; - розрахунок бюджету проекту; - реєстрація фактичних робіт і витрат; - прогнозування відхилень з урахуванням фактичної інформації; - звіти


1. Проект — це діяльність, за якої матеріальні, фінансові та людські ресурси організовано новаторським шляхом для виконання унікальної роботи при обмеженні у часі та витратах, щоб досягти позитивних змін, визначених кількісними та якісними параметрами. Управління проектами - це діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях за часом, ресурсам, а також якості кінцевих результатів проекту (документованих, наприклад, у технічному завданні). Управління проектами – це процес управління людськими, фінансовими та матеріальними ресурсами протягом всього циклу здійснення проекту за допомогою сучасних методів управління.

2. Управління проектами стосовно електронних видань. Управління проектами стосовно електронних видань під час їх створення поєднує навчально-методичний аспект, дизайн-ергономічні та технічні вимоги. Особливістю проектування електронних видання є те, що розробка та реалізація продукції займає рекордно малий строк, відсутність дорогих засобів виготовлення видання і великої кількості робітників, а також відсутність необхідності матеріальних вкладень в розробку. Найважливішими вимогами є: імперативність (наявність в електронних виданнях алгоритмів для реалізації індуктивних і дедуктивних методів навчання); методичність (ефективні методики навчання для довгострокового засвоєння матеріалу); вмотивованість (заохочення до навчання за допомогою дослідницьких та проблемних завдань, ігор, наявність зворотного зв'язку); науковість викладу; цілісність (надання можливості скласти загальне уявлення про дисципліну або тему); практичність (зв'язок теорії з практикою); оперативність (попередження про типові помилки в ході засвоєння матеріалу); відсутність тривіальності в побудові контрольних та перевірочних завдань; наочність; модульність; багаторівневість.

3. Управління проектами стосовно інформаційних технологій. Основними цілями в управлінні ІТ-проектами є зниження витрат на створення і розвиток інформаційних технологій компанії; ефективне використання персоналу, зайнятого у сфері ІТ; підвищення ефективності роботи ІТ-департаментів. Це зводиться до таких задач: розробка методології управління програмами робіт ІТ-проектів; розробка нормативно-методичного забезпечення для управління програмами робіт і проектами; розробка автоматизованої системи; впровадження системи; навчання користувачів.

4. Управління проектами стосовно поліграфії. Управління проектами стосовно поліграфії слід розглядати відповідно до визначення поняття поліграфії, як галузі промисловості — поліграфічної промисловість, що поєднує промислові підприємства, які виготовляють друковану продукцію (книги, газети, журнали, плакати, географічні карти тощо). Поліграфія або поліграфічна промисловість, є матеріально-технічною базою видавничої справи.

5. Управління проектами стосовно поліграфічних технологій. Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка). Тому під час управління проектами у галузі поліграфії необхнідо спиратися на ці основні етапи виробництва друкованої продукції, які в більшості випадків складаються з трьох або чотирьох роздільних, але взаємозалежних процесів: • обробка текстової й образотворчої інформації – оригіналів, що підлягають поліграфічному відтворенню. У результаті виконання цього процесу одержують негативи або діапозитиви на прозорій плівці, що містять інформацію друкарських форм; • виготовлення з негативів або діапозитивів комплекту друкарських форм, необхідних для розмноження інформації; • друкування тиражу – одержання з друкарських форм певної кількості ідентичних видрукуваних аркушів, зошитів і т.ін. (власне розмноження інформації); • виконання брошурувальних або брошурувально-палітурних робіт, оздоблювальних процесів. Для сучасної поліграфії характерним є використання у додрукарських процесах комп’ютерних технологій, на цьому і побудована схема додрукарських процесів. Одним з основних етапів додрукарської підготовки видання є створення макета. Процес створення макета у свою чергу складається з взаємозалежних етапів: • макетування (начерк макета, вибір формату й орієнтації сторінки, задання полів, розробка модульної сітки, підбору елементів дизайну); • підготовка тексту (підбор основного тексту, заголовків, таблиць); • підготовка ілюстрацій (сканування графічних зображень, редагування розмірів, яскравості, контрастності, кольоровості, усунення муару й інших дефектів, вибір формату); • вибір шрифтів (гарнітури, кегля, накреслення); • верстка видання (визначення довжини рядка, ширини стовпчика, способів вирівнювання, формування переносів, завдання міжлітерних, міжслівних і міжрядкових інтервалів); • друк оригінал-макету (вибір принтера і параметрів друку, спуск шпальт, калібрування принтера). Загальне бачення управління проектами Елементи загального бачення управління проектами - це підходи, які можуть застосовуватися для управління проектами інваріантне щодо типів і розмірів проектів. Управління проектами ґрунтується на п'яти елементах загального бачення управління проектами: 1. системний підхід; 2. життєвий цикл проекту; 3. інтелектуальний простір знань; 4. зацікавлені сторони проекту; 5. використання загальних навиків управління. Включення цих елементів в проект створює підґрунтя для формування загального бачення проекту і управління його виконанням на основі єдиного загального розуміння.

Структура загального бачення управління проектами представлена на рис. 1.
 

а) Системний підхід

	В рамках системного підходу, проблема вирішується системно, за допомогою розгляду всіх елементів, що відносяться до проекту і їх загальної оптимізації. Проектний менеджмент вимагає від практиків враховувати всі аспекти проекту, систематично і раціонально управляти ходом його виконання, координувати і управляти проектом як цілісною системою. Іншими словами, управління проектами - це використання компетентностей (здібностей) для роботи над проблемами і напрацювання рішень на основі системного підходу.

У проектному менеджменті обмеження - це початкові дані, які визначаються спочатку. Будь-яка зміна в обмеженнях має бути схвалена акціонерами на стратегічному рівні і знаходиться поза повноваженнями проектного менеджера.

Розрізняють два види порушень: що знаходяться під контролем проектного менеджера, і що перебувають поза його контролем. Коли відбуваються порушення, які несуть серйозну загрозу на шляху створення продукту проекту, необхідно вносити зміни в систему управління проектом. Проектний менеджер має бути достатньо досвідченим, щоб судити, чи знаходиться проведення даної зміни в межах його компетенції, чи ні. Галузі управління проектами, описані в Р2М, полегшують процес розробки проекту і його виконання. На додаток до управління трудовими і матеріальними ресурсами, проектний менеджмент повинен управляти створенням цінності як комплексним завданням, яке характеризується невизначеністю із-за поєднання і взаємодії соціальних груп, фінансових, інтелектуальних і інформаційних ресурсів. Розвиток місії проекту часто веде до створення мультипроекту, який складається з декількох підсистем, так званих «підпроектів». У такому проекті необхідно прояснити інтерфейси, тобто зв'язки між входами, виходами і обмеженнями окремих підпроектів. Методологія розробки проекту, що називається також системним проектуванням в деяких галузях промисловості, таких як НАСА, або у галузі інформаційного обслуговування, також є науковою методологією, необхідною для реалізації системного підходу. Таким чином, при розробці проекту створюється інтегральна методологія для оптимального розвитку системи управління проектом. Розробка проекту в проектному менеджменті вимагає системного підходу для аналізу, визначення і пропозицій щодо вирішення складних проблем, які зачіпають соціально-політичні, адміністративні, інформаційні, технічні, інженерні і фінансові аспекти. При розробці проекту наукові і практичні ноу-хау, а також нові моделі, методи, засоби і техніка, що застосовуються в окремих галузях знань, розповсюджуються для використання в різних сферах управління для успішної реалізації здачі проекту в майбутньому. б) Життєвий цикл проекту

	Щоб дати коротку характеристику всьому проекту, програмний менеджер повинен знати, які фази проходитиме проект при своєму формуванні і здійсненні. Після реалізації декількох проектів, формуються знання про те, що в будь-якому проекті існує декілька послідовних фаз, на кожній з яких проектна команда чітко вирішує певні завдання, і використовує відповідні методи. Кожна фаза проекту може бути охарактеризована певними ознаками в рамках виконуваної місії і вирішуваних завдань проекту. Таким чином, процес створення життєвого циклу проекту є універсальним в проектному світі.

Кожен проект може бути охарактеризований тривалістю - проміжком часу від формування задуму проекту до завершення проекту; а також власною моделлю життєвого циклу. На рис.3 відображено дві концептуальні діаграми життєвого циклу проекту. На горизонтальній осі графіку відображено час реалізації проекту, на вертикальній - витрачені зусилля, в першому графіку ці зусилля розподілені за часом проекту, в другому підсумовуються наростаючим підсумком, у вигляді S-кривої. Крива може бути розмежована віхами проекту, і тоді відокремлені ними періоди визначатимуть фази. Віхи можуть бути різними в залежності від галузі промисловості або типу проекту, і тісно пов'язані з практикою управління в кожній сфері. Наприклад, в проекті розробки принципово нового продукту можуть бути інші віхи, чим в проекті розвитку ІТ-систем або в проекті будівництва заводу.

	Типовий життєвий цикл проекту включає початкову, проміжну і завершальну фази. Проміжна фаза може бути розділена на дві або більше фаз. Ці фази представлені, зокрема, реальними проміжними результатами або остаточними продуктами, а також самою виконаною роботою, її якістю і управлінськими аспектами, які варіюються в залежності від типів і характеристик результатів. Таким чином, проектний менеджмент вимагає спеціалізованого підходу для кожної фази проекту при розгляді життєвого циклу проекту в цілому.

 

в) Інтелектуальний простір проекту Поняття спільноти проекту або його інтелектуального простору походить від японського слова "ВА" і виникло в ході глобального розвитку науки управління. Спільнота проекту включає членів команди проекту і безліч інших зацікавлених сторін, органічно формує цінність місії проекту і бере участь у виконанні проекту, використовуючи сумісну компетентність всіх, хто входить до спільноти. Це - віртуальний, мотиваційний простір, в якому заінтересовані сторони присвячують себе проекту, знаходячись в різному географічному, культурному, спеціалізованому і організаційному середовищі; і будують взаємодію і співпрацю всередині проекту за допомогою обміну думками про зміст проекту, планування, контроль і інформаційну взаємодію. Можливість (або неможливість) проекту створити активний інтелектуальний простір суттєво впливає на виконання проекту. Коли проект здійснюється за допомогою міжнародного консорціуму, всередині нього часто виникає нерозуміння і суперечності, викликані культурними відмінностями учасників проекту різних країн. Якщо не відпрацьовувати моменти, пов'язані з здоланням таких відмінностей і пошуком спільної мови учасників проектної спільноти, ризик провалу проекту може істотно зрости.

	У сучасній віртуальній проектній команді, в якій члени команди співпрацюють, головним чином, віртуально через електронні мережі Інтернет, основою спілкування служить спільне розуміння цілей проекту і інтерес до роботи над ним. На перше місце при цьому виходить здібність до коректного професійного спілкування. Незалежно від географічного, тимчасового або культурного середовища, до якого належать члени проектних команд, кінець кінцем, конфігурація зв'язків між ними формує суть інтелектуального простору проекту.

Чотири ключові принципи, на яких будується робота японської промисловості, а саме: націленість на задоволення клієнта, висунення роботи на перший план, командна робота і орієнтація на вдосконалення, народжені в японській оброблювальній промисловості, були імпортовані в управління проектом моделлю Р2М і є переважаючими принципами роботи інтелектуального простору проекту. Отримання цих ключових принципів направляє команду проекту і допомагає їй в створенні нових, унікальних ідей і методів управління. Наприклад, прагнення команди проекту до дотримання умов контракту, щоб уникати судових процесів, і знаходження компромісів з контрагентом, може призвести як до позитивних, так і негативних результатів. Проте негатив може бути мінімізований, якщо інтелектуальний простір проекту працює належним чином. Якісні і збалансовані команди є хорошим прикладом для наслідування і уроком для колег з інших проектів. г) Зацікавлені сторони проекту Зацікавлені сторони проекту - це особи, що прямо або побічно беруть участь в проекті, а також особи, які, так або інакше, вносять вклад в створення цінності проекту: • менеджер проекту і члени команди проекту; • спонсор проекту (або по-іншому власник проекту); • інвестори (якщо в проекті задіяне зовнішнє проектне фінансування); • фінансисти; • консультанти власника проекту; • дослідницькі центри або наукові консультанти; • сновні розробники; • підрядники (або субпідрядники, якщо команда проекту виконує функції генпідрядника); • постачальники матеріалів; • компанії, що надають послуги; • регулюючі органи; • громадські організації. Не лише члени проектної команди, але і інші учасники, що в тій чи іншій мірі мають відношення до проекту, включаючи компанії, що надають послуги, агентства, що відповідають за формування тимчасового штату співробітників, дистриб'ютори і так далі - всі вони безпосередньо піддаються впливу продукту проекту або ж процесу реалізації проекту. Взагалі кажучи, зацікавлена сторона - це узагальнюючий термін, що визначає всі інституції, компанії і приватних осіб, на які, на додаток до вище переліченого впливу, соціально впливає реалізація проекту. Спонсори проекту необхідні для ухвалення рішень з інвестування проекту, заснованих не лише на вартісному аналізі проекту, але також і при розгляді вимог всіх заінтересованих сторін, для отримання чіткої картини проекту. Менеджер проекту - це націлений на досягнення місії професіонал, наділений необхідною владою для того, щоб управляти проектом і здійснювати його інтеграцію; його роль полягає як в деталізації місії проекту на певну мету і формулюванні стратегії його виконання, так і у формуванні команди проекту, що складається з досвідчених професіоналів, для виконання проектної роботи, що має певні обмеження і умови реалізації. д) Використання загальних навиків управління Навики, моделі і методи управління, що застосовуються в проекті залежать від того, чи можна використовувати загальноприйняті методи управління, чи для найбільшої результативності і ефективності необхідно застосовувати одинадцять окремих галузей управління проектами.


Покажчик Інтернет-публікацій проф. Огірка І. В. 1. Ігор Огірко – персональна сторінка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://1ua.com.ua/i74953114 (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 2. Інформатика з професором Огірко І. В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ogirko.narod.ru/ (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 3. Огірко І. В. MathCad : Практична робота [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=Y-HVV8TsPwc (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 4. Огірко І. В. Безпекометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=Q2v17h9UfzU (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 11. Огірко І. В. Економічна Інформатика : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=W1-h63IQf-A (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 12. Огірко І. В. Економічна Інформатика. Microsoft Excel : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=W1-h63IQf-A (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 16. Огірко І. В. Наукометрія : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=RR6AqJUGnTc (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 17. Огірко І. В. Наукометрія : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=4Ax4WypQRm0 (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 18. Огірко І. В. Операторне програмування : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=joJ79lJBVCU (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 19. Огірко І. В. Основи MathCad : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=l0zdvs44M-I (дата звернення: 11.11.2014). 34. Огірко І. В. Управління проектами : Міні-лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=BUSiq3AnRhM (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 35. Огірко І. В. Управлінські інформаційні системи у аналізі і аудиті гуманітаріям : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=qTelb0e92gI (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 37. Огірко І. В. Якість електронних видань : Лекція [Електронний ресурс] / Ігор Огірко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=dxBQDXZ2aBo (дата звернення: 10.11.2014). – Назва з екрана. 39. Огірко І. В., Белоусов О. В. Мережеві технології : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олександр Белоусов. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=FAwxGf053wE (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 40. Огірко І. В., Бобко М. І. Мережеві технології, прикладна математика та логіка : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Марта Бобко. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=cANTPinQ8O0 (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 41. Огірко І. В., Вонсовський О. А. Мережеві технології [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олександр Вонсовський. – Режим доступу : http://merezhevi-tehnology.blogspot.com/ (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 42. Огірко І. В., Іванкович М. І. Математична економіка : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Мирослава Іванкович. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=qWvhUUU_QJg (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 44. Огірко І. В., Тарас Я. О. Наукометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Ярослава Тарас. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=v9Qm-V0TumA (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 46. Огірко І. Цапліна А. Архітектурометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Анастасія Цапліна. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=dHIRYUwZRDY (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 47. Огірко І., Бляшин О. Дизайнометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олена Бляшин. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=u0roHJZ4ago (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 48. Огірко І., Гринда В. Управління проектами : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Василь Гринда. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=ItiiTuma9ck (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 49. Огірко І., Дем’янов М. Наукометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Микола Дем’янов. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=XW0KVTQP9Dw (дата звернення: 12.11.2014). – Назва з екрана. 50. Огірко І., Демків Р. Хімікометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Романа Демків. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=_s16g9WUeNo (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 51. Огірко І., Дзюба М. Математичне моделювання : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Мар'яна Дзюба. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=8wDpI7qzncI (дата звернення: 10.11.2014). – Назва з екрана. 52. Огірко І., Дзюба П. Інформаційна економіка : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Петро Дзюба. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=-uS5kESzXxM (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 53. Огірко І., Завалій Р. Економетрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Роман Завалій. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=2DMIdDdlZCU (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 54. Огірко І., Конюхов А. Управління проектами [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Петро Ладим. – Режим доступу : http://upravlinnya-proektami.webnode.com.ua/ (дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана. 55. Огірко І., Кудряшова О. Модометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олена Кудряшова. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=08tNfQCEMUs (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 56. Огірко І., Кудряшова О. Прикладна математика : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Олена Кудряшова. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=eYMr__-5JFg (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 57. Огірко І., Ладим П. Кольорометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Петро Ладим. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=zG11GFFeWtI (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 58. Огірко І., Шнайдер О. Лінгвометрія : Презентація [Електронний ресурс] / Ігор Огірко, Ольга Шнайдер. – Режим доступу : http://www.youtube.com/watch?v=ucaPkpJT-WI (дата звернення: 11.11.2014). – Назва з екрана. 60. Огірко Ігор Васильович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kimt.uad.lviv.ua/igor-ogirko.html дата звернення: 17.11.2014). – Назва з екрана.


Управління проектами - це процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного досягнення поставленої мети. Область знань з планування, організації та управління ресурсами з метою успішного досягнення цілей та завершення завдань проекту. Проекти є в будь-якій сфері діяльності. У деяких галузях вони грають допоміжну роль (наприклад, установка нової лінії на виробництві, що діє), а в деяких – вся основна робота складається з проектів (у системній інтеграції, консалтингу, виставковому бізнесі і т.д.). 2. Управління проектами в електронних виданнях допомагає виконувати головне завдання – дотриматись усіх вимог поставлених замовником та витратити на це якомога менше часу та ресурсів, щоб здешевити видання. Також управління проектами робить процес створення видання максимально ефективним, оскільки над ним працює не один спеціаліст і правильно розподіливши роботу, час на виготовлення зменшується. 3. Управління проектами в інформаційних технологіях допомагає виконувати головне завдання - задовольнити потреби і очікування замовника у відповідні строки, по обумовленій вартості і згідно викладених вимог. Управління ІТ- проектом включає наступні фази:  Вивчення потреб клієнта,  Формування бізнес-цілей,  Оцінка наявних ресурсів та технічної бази,  Аналіз потенціалу використання наявної бази для реалізації нових цілей,  Визначення кола зацікавлених осіб в реалізації проекту (кінцеві користувачі, менеджмент, інвестор),  Створення проектної групи,  Управління проектом (розробка, впровадження, тестування тощо),  Супровід та консалтинг. 4. Управління проектами стосовно поліграфії дозволяє ефективно використовувати ресурси, як матеріальні, так і людські. Велика кількість замовлень потребує професійного налагодженого управління для максимальної ефективності роботи поліграфічного підприємства.

Основні блоки управління проектом є наступні:  Управління часом (потрібно виконати у визначений термін)  Управління вартістю (не виходити за рамки бюджету)  Управління персоналом  Управління комунікаціями  Управління якістю  Управління змістом (зрозуміти побажання замовника і правильно їх реалізувати)  Управління ризиками  Управління закупками 5. Управління проектами стосовно поліграфічних технологій допомагає підлагодити складний процес виготовлення продукції, який складається з багатьох різних етапів. Така оптимізація та професійне управління дозволить скоротити час виготовлення продукції до мінімуму, запобігти небажаним простоям обладнання та сприяє ефективній роботі різних відділів виробництва на різних етапах.

Новини та завдання

Авторські роботи для рецензування

Огірко Ігор Васильович. Автор 156 наукових праць, серед яких три монографії. Автор книг: «Оптимізація деформації друкарських форм», «Математичне моделювання друкарських форм ротаційних машин», «Прикладна математика».

Основні праці:

  • Огірко І. В. Інформаційна економіка як напрям дослідження економіки та інформаційних технологій // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. — Л.: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — Вип. 8. — С. 140–145.
  • Огірко І. В. Інформаційні технології державного управління та їх впровадження в Україні // Українське державотворення. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2001. — С. 212–219.
  • Огірко І. В. Інформаційні технології управління // Актуальні проблеми державного управління. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2000. — Вип. 3. — С. 57–63.
  • Ohirko I.V. Definition Positions relatives de denx plans. The high school of business. Random 2007 (Poland).
  • Ohirko I.V. Spiritual and moral aspects of the physical education. The coll. The actual problems of the development of the motive experience. TN P The university named by Gnatjuk. Ternopil 2007
  • Ohirko I.V. The modulation of the system. Ukrainian printing academy, theoretical aspect. 2007
  • Ohirko Ihor History of mathematics. The high school of business. Random 2007 (Poland).
  • Ohirko Ihor The Elements of the graphs theory. The high school of business Random 2007 (Poland)

Журнальні публікації:

  • Огірко І. В. Раціональний розподіл температури по поверхні термочуттєвого тіла … стор 332 / / Інженерно-фізичний журнал Том 47, Номер 2 (серпень, 1984)
  • Оптимальне по напрузі температурне поле в локальній області гнучкої конструкції / / Інститут проблем міцності,, 1986, N2. — C.69-72.
  • Ogirko I.V. Temperature field, optimum with regard to stresses, in a local region of a flexible structure / / Strength of Materials 18 (2), 1986, pp. 209—213.
  • Ogirko I.V. Stress-Optimal Temperature Field in the Local Region of a Flexible Structure / / Problemy Prochnosti (2), 1986, pp. 69-72.
Рецензовані роботи

Огірко Ігор Васильович має 156 наукових праць, в яких знаходяться три монографії. Авторські книги:"Математичне моделювання друкарський форм ротаційних машин", "Прикладна математика". Огірко Васильович має 12 авторських свідоцтв на винаходи. Основні праці Огірко Ігора Васильович: -"Інформаційні технології державного управління та їх впровадження в Україні// Українське державотворення. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2001. — С. 212–219."; -"Інформаційні технології управління// Актуальні проблеми державного управління. — Л.: УАДУ при Президентові України, 2000. — Вип. 3. — С. 57–63."; -"Інформаційна економіка як напрям дослідження економіки та інформаційних технологій// Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. — Л.: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — Вип. 8. — С. 140–145."; -"Розрахунок і оптимізація термопружного стану тіл з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності/ Я. І. Дуб, І. В. Огірко, М. Ф. Ясинський. - Львів: ФМІ, 1987.. - 200 екз.".