Редагометрія i комп’ютеризація видавничого процесу

Редагометрія i комп’ютеризація видавничого процесу

Розвиток

Розвиток науки незмінно пов'язаний з виникненням нової методології осмислення або структурування наукового знання. Саме з таким взаємопроникненням досягнень різних наук пов`язують розширення наукового бачення, виникнення нових можливостей прогнозування й розвитку певної галузі знань. Отож, вбачаємо новий напрям у справі творення книги – від задуму до матеріального носія в руках споживачів чи електронного варіанту у всесвітній мережі інтернет.наука розпочинається там, де починаються вимірювання. Редагометрія — новий напрям наукових досліджень. Має свої одиниці вимірювання й наука про видавничу справу та редагування (едитологія), наприклад такі як авторський та обліково-видавничий аркуші. Існують також і більш широкі приклади застосування різних вимірювань в теорії редагування [1-6], які дають свої нові й надзвичайно продуктивні результати. Ці роботи дали змогу виявити надзвичайно важливі для практики й цінні для науки закономірності функціонування помилок та спотворень у текстах видань. Редагометрія як наука, що сформувалась на стику теорії видавничої справи і редагування (едитології) та прикладної математики, поєднує в собі елементи математичних досліджень, редагування, моделювання та інформаційних технологій у вивченні редакторської майстерності й усього, що з нею пов’язане. Редагометрія опікується процесами, в результаті яких з'являються абсолютно нові якості, котрими не володіє жодна із системоутворюючих частин теорії видавничої справи і редагування та прикладної математики як такої. При цьому головна увага приділяється складності оцінювання рівня якості книги (чи електронного видання) та її редагуванню, які можна встановити, ґрунтуючись на показниках якості. Так, товар може задовольнити споживача за одним з показників якості або споживчих властивостей і водночас бути зовсім непридатним відносно інших споживчих властивостей. І, головне, слід наголосити на провідній ролі редагометрії в процесі формування та змін, як системоутворюючих елементів, так і самої системи знань. Більше того, як дослідники нової науки, наполягаємо на тому, що саме «в руках» редагометрії є метод, або сума методів, які універсально можуть бути прийнятні при дослідженні найрізноманітніших процесів редагування. Отож, редагометрія націлена на опанування проблем, які всі інші науки розглядають лише в низці інших явищ, що належать до їх предмета. Певним поштовхом до наукового обґрунтування терміна «редагометрія» і науки редагометрія стали такі вже відомі напрямки галузей знань, як геометрія, економетрія, ризикометрія, фізикометрія, інвестометрія, кваліметрія та інші. Крім того, за допомогою всесвітньої мережі інтернет, електронних видань почали розвиватися такі напрями, як наукометрія (на стику наук та метрології, вимірювання, кількісних оцінювань, експертизи). Таким чином, пропонуємо для позначення наукових знань, що сформувалась на стику теорії видавничої справи і редагування та прикладної математики, новий термін «редагометрія». Результати досліджень можуть бути застосовані не тільки в теорії редагування чи в прикладній математиці, вони міждисциплінарні й рівною мірою доступні і редакторам, і лінгвістам, і математикам, і кібернетикам, і іншим ученим. Незважаючи на те, що більшістю активних користувачів редагометрії можуть бути науковці в галузі теорії редагування, математики й кібернетики, найбільший інтерес у них викликають психологічні, культурологічні та соціологічні проблеми, які пов'язані з розвитком суспільства, а також можливості застосування зазначеної науки до вирішення філософських і матеріальних проблем, тобто проблем, пов'язаних з людиною й людським суспільством. При цьому, редагометрія виконує роль певного постачальника модельних аналогій, які згодом можуть бути наповнені реальним змістом самого досліджуваного предмета, хоча гуманітарні науки більше багаті розвиненими змістами, які можна використовувати як метафори, порівняння і модельні аналогії в науковому пошуку. Аналогія служить відправною точкою нового поняття, початком для оформлення в логічний зміст. Це – звичайна практика в науці. Зростаюча в наші дні потреба в редагометрії пояснюється ще й тим, що вона стає мовою міждисциплінарного спілкування, на якій можуть один одного зрозуміти математики, кібернетики й редактори, незважаючи на те, що кожен розуміє цю науку по-своєму. Оскільки йдеться про виявлення й використання загальних закономірностей у різних галузях знань, то цей підхід припускає міждисциплінарність. Останнє означає співробітництво в розробці редагометрії представників різних галузей науки. Студіювання наукового масиву в галузі редагометрії дають можливість погодитись, що редагометрія міждисциплінарна за своєю природою, оскільки головним орієнтиром для неї є пошук універсальних принципів організації певних систем (будь-якого роду), незалежно від конкретної природи їхніх елементів або підсистем. По-перше, виникнення концепції редагометрії можна певною мірою розглядати як новий етап еволюції науки як такої, який, з одного боку, опонує науковим спеціалізаціям, а з іншого – несе в собі нові можливості діалогу наук. По-друге, редагометрія зменшить пошуковий шлях проб і помилок, а "нав'яже" дії, засновані на внутрішніх властивостях системи, законів її розвитку. У такій ситуації значення законів редагометрії, формування впорядкованості важко переоцінити. По-перше, що саме є редагометрією? Це тільки ідеологія об`єднання різноманітних галузей знань чи дійсно існуюча дисципліна, з власним предметом, індивідуальними методами? Чи не є вона дублюванням, або видозміненням термінів вже існуючих наукових напрямів? По-друге, редагометрія визначилась зі своїми науковими проблемами й методами, але при цьому поки що не існує завершеної і єдиної загальноприйнятої термінології. По-третє, в редагометрії немає чіткого розуміння, за яких умов система поєднання двох наук набуває нових властивостей, а за яких з`являються якісно нові елементи і увесь процес зводиться лише до перекомбінування елементів, або до змінення їх кількості. З викладеного - висновок, що й у видавничій справі та редагуванні (едитології) працівники потребують застосування певних математичних навиків і вмінь, методів моделювання, сучасних інформаційних технологій. Результати редагометрії стануть основою при створенні комп’ютерних систем редагування текстів видань. Динамічні трансформації у сфері видавничої справи, у її технологічне переозброєння, комп’ютеризація редакційно-видавничих процесів, принципові зміни в структурі самого виробничого процесу висувають перед сучасним редактором низку нових професійних вимог[4-7]. Крім того, відбувається кореляція професіограми редактора за типологічними особливостями видавничої продукції, у створенні якої він бере участь. Видавнича продукція – це сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань, випущених видавцем або групою видавництв за певний часовий період. Редактор як фахівець конкретного видавничого сегмента завжди користуватиметься успіхом.Комп'ютерна коректура[5-8] — коректура, в якій процеси виправлення авторського чи видавничого оригіналу відбуваються в його електронній версії і з використанням відповідних можливостей програмного забезпечення.Для коректури з набірної форми на коректурних верстатах виготовляються пробні коректурні відтиснення. При звіренні відтиснення з текстом оригіналу виявляються помилки, які можуть бути результатом неуважності і недостатньої кваліфікації ,а також низької якості оригіналу; разом з орфографічними і пунктуаційними помилками в наборі можуть бути і технічні погрішності.Початкуючому редактору і видавцеві варто навчитися на перших порах чітко уявляти все це розмаїття палітри друку, глибоко засвоїти перелік видань передусім за основними їх видами, легко розпізнавати і виокремлювати їх складові. Без знання типологічного ряду неможливо зробити досконалим оригінал-макет нового видання з точки зору змісту, структури, способу викладу відомостей, стилю, зовнішнього оформлення, адже кожен вид видання, відповідно до існуючих у тій чи іншій державі стандартів, традицій потребує власного зовнішнього і внутрішнього стилю представлення. Неврахування специфіки видання при підготовці внутрішнього і зовнішнього його оформлення може призвести до додаткових матеріальних затрат на етапі поліграфічного виготовлення. Випуск у світ друкованого продукту неналежної якості з точки зору змісту і форми створить початкуючому редактору і видавцеві репутацію непрофесіонала, що негативно позначиться на його прагненні ствердитися на видавничому ринку[1-5]. Аналіз фахової літератури засвідчує потребу ґрунтовного розгляду складного редакційно-видавничого процесу. Глобалізація систем масової комунікації посилює дивергентність і дисперсність системи масової комунікації, структуризацію.Глобалізація системи масової комунікації пов’язана безперечно з технічною революцією, але ця революція не є єдиним чинником утворення глобальних масовокомунікаційних систем. Розвиток інформаційних технологій має переважно характер науково-технічний, за яким дуже часто губляться поняття моралі й честі, соціальної відповідальності, психологічної ідентичності тощо. Прикладом може бути мережа Інтернет. В систему інтернетівського спілкування закладені великі технічні можливості, але зовсім відсутні засоби стримування мовців й контролю за інформацією.Інтернетівська система спілкування має характер соціально й психологічно незахищеної системи, в якій порушено соціально-психологічний баланс. Поки інформаційна система Інтернет залишається фактом віртуальної реальності цей дисбаланс і ця незахищеність фатально не шкодять суспільній інформаційній системі, а також самій системі Інтернет, оскільки вона все-таки існує як технічний витвір.Глобальний інформаційний світ тримається на розвиткові багатонаціональних ринків, корпорацій, надскладних систем комунікацій, сучасних медіа-технологій. Ця організаційно-технологічна основа глобального світу, з одного боку, сприяє єднанню людей, народів, з другого боку, нівелює їхні етнічні, політичні, культурні особливості. Але цей процес глобалізації є незворотним. Відсутність передових інформаційних технологій у країні становить загрозу інформаційному простору країни. Для країн, що розвиваються, характерним є інформаційний вплив іноземних мас-медіа.Технологічний прогрес в інформаційній сфері безпосередньо пов’язаний з використанням технічних засобів для виробництва інформації.З використанням новітніх інформаційних технологій виникли глобальні системи масової комунікації. Створення потужних систем масової комунікації, відбувається завдяки концентрації й конгломерації систем масової комунікації.Під концентрацією систем масової комунікації в інформаційній індустрії слід розуміти тенденцію, пов’язану з посиленням присутності однієї або кількох компаній на кожному з ринків унаслідок їх злиття з іншими компаніями цієї ж сфери індустрії при збереженні провідної ролі однієї з компаній, що часом призводить і до зникнення конкурентів взагалі.Конгломерація - це процес, внаслідок якого компанії комунікаційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, зберігаючи при цьому свої риси й властивості. Mожна зробити висновок, що системи масової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичайної системи масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дисперсію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобальної системи масової комунікації.Процеси глобалізації й трансформації систем масової комунікації змушують нас надалі говорити не тільки про існування інформаційної індустрії, а й індустрії масової комунікації - індустрії впливу на людину, суспільство й цивілізацію. В епоху недоторканності приватного життя, особисті дані повинні бути по-справжньому захищені, і суть полягає в тому, що платформа хмарних обчислень, яка надає послуги захисту конфіденційності особистого життя, повинна бути перевірена на наявність дефектів. Не тільки окремі користувачі, а й організації мають аналогічні потенційні загрози, наприклад, секрети корпоративних користувачів і торгових підприємств, які зберігаються на платформі, можуть бути вкрадені. Можливість читання та запису даних залежить від ідентичності аутентифікації користувачів та параметрів доступу. У віртуальній машині, можуть знаходитися різні дані користувача, які повинні підлягати чіткому контролю[3-9]. Традиційна модель управління доступом побудована на контурах комп'ютера, тому це призводить до слабкого контролю за читанням і зміною даних в розподілених обчислювальних системах[11]. Ясно те, що традиційний контроль доступу не підходить для середовища хмарних обчислень. У середовищі хмарних обчислень традиційний механізм контролю за доступом володіє серйозними дефектами.Концепція хмарних обчислень побудована на новій конфігурації. Нова конфігурація складається з розмаїття нових технологій, таких як Hadoop, Hbase, що підвищує продуктивність системи хмарних обчислень, але в той же час може призвести до ризику. У середовищі хмарних обчислень користувачі створюють багато динамічних віртуальних організацій, які в першу чергу ґрунтуються на довірі між організаціями більше, ніж на рівні індивідуалів. Тому з тими користувачами, які ґрунтуються на вираженні обмежень на базі стратегії підтверджень, працювати набагато важче, це часто зустрічається на багатьох інтерактивних вузлах між віртуальними машинами, і є динамічним, непередбачуваним. Після аналізу широко використовуваної технології хмарних обчислень - HDFS (HadoopDistributed File System), ми отримаємо вимоги до безпеки даних для хмарних обчислень. HDFS використовується в великомасштабних хмарних обчисленнях в типовій конфігурації розподіленої файлової системи, її основна мета полягає в управлінні комерційних апаратних засобів, у зв'язку з підтримкою Google, і перевагами відкритого вихідного коду, вона була застосована на основі можливостей хмарних обчислень. HDFS дуже схожа на існуючу розподілену файлову систему, таку як GFS (Google File System); вони мають ідентичні цілі, продуктивність, доступність і стабільність. HDFS спочатку використовувалися в мережевий пошуковій системі Apache Nutch і стала основою проекту Apache Hadoop.HDFS використовувала провідний резервний режим. Як показано на рис.1 провідним називається Вузол імені (NameNode), який управляє простором імені файлів і контролює доступ до клієнта. Інший керуючий вузол Вузол даних (DataNode) контролює доступ до свого клієнта. У цій накопичувальній системі, файл поділяється на невеликі складові, Вузол імені відображає файлові блоки Вузлу даних зверху. У той час як HDFS не володіє сумісністю POSIX, файлова система все одно підтримує створення, усунення, відкриття, закриття, читання, змінення або інші операції з файлами. В даний час кожен блок накопичення даних в HDFS має принаймні 3 репліки, які представляють резервну стратегію HDFS. Якщо необхідно забезпечити безпеку читання й запису даних, і HDFS не дала жодних докладних пояснень, необхідно забезпечити швидке відновлення і повністю контролювати операцію читання і запису даних, що не можна ігнорувати.В доповнення вимог, необхідно також враховувати і можливості, такі як контроль доступу, шифрування файлів, таких як попит на хмарні обчислення моделі з питань безпеки даних. Вся процедура захисту даних побудована на конфіденційності, цілісності та доступності цих трьох основних принципів. Конфіденційність відноситься до так званої прихованої функції фактичних даних або інформації, особливо у стратегічних сферах, конфіденційність даних одна з найжорсткіших вимог. У випадку хмарних обчислень, дані накопичуються в центрах обробки даних, де безпека та конфіденційність даних ще важливіші. Так звана цілісність даних в будь-якому вигляді не грає значної ролі для гарантії несанкціонованого видалення, зміни або пошкодження.

Модель даних

Модель даних[11] у хмарних обчисленнях можна описати за допомогою математичних формул наступним чином: Df = (NameNode); (1) Kf = f * Df; (2) С(.): огляд вузлів;Df : розподілена матриця файлу f;Kf : режим розподілу даних у вузлі даних;f - файл, f можно описати як f = {F (1), F (2), ... .. F (N)} що означає, що f - це множина n блоків файлів, де F(i)∩F(j)=∅,i≠j;I,j ∈1,2,3,…n;Df являється нульовою матрицею,- це L * L, де L - кількість вузлів даних. Для підвищення безпеки даних хмарних обчислень, представляється Режим захисту даних для хмарних обчислень, який називається C2DSM. Його можна описати таким чином: D'f = CA (Вузол імені) (3) Вf = M.D'f (4) Kf = E(f)Df (5) CA(.): аутентифікація доступу до Вузлу імені;Df : модель захисту конфіденційності матриці розподілу файлів;M - рішення окремих матриць;E(f) - зашифрований файл f блок за блоком, отримання зашифрованого файлового вектора. У моделі використовувалася тришарова захисна структура системи, кожен шар якої виконує свої власні завдання для забезпечення захисту даних на всіх рівнях хмари.Перший шар відповідає за аутентифікацію користувачів, користувачів цифрових сертифікатів, виданих відповідними органами; управляє кодами доступу користувачів.Другий шар: відповідальний за шифрування даних користувача, а також захист конфіденційності користувачів певним способом.Третій шар: використання даних користувача для швидкого відновлення.Захист всієї системи - це останній рівень даних користувача. За допомогою трирівневої структури аутентифікація користувача використовується для забезпечення цілісності даних. Аутентифікація користувача може керувати даними за допомогою таких операцій: додати, редагувати, видалити та ін. Якщо в системі аутентифікації користувача відбулося нелегальне втручання і небезпечний користувач входить в систему, шифрування файлів і захист конфіденційності можуть забезпечити цей рівень захисту[7-9]. Інформаційні технології [4-8]посідають чільне місце в нашому житті.Застосовуючи різні технології до одного і того ж матеріалу, можна одержати різні продукти, оскільки технологія змінює первісний стан матеріалу з метою одержання нового матеріального продукту. Процес переробки інформації за аналогією з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію. Тоді справедливим буде таке означення:Інформаційна технологія - це процес або сукупність процесів обробки інформації.

Оскільки на вході та виході ІТ є інформація, то: інформаційна технологія - це сукупність процесів, що використовує засоби та методи накопичення, обробки і передачі первинної інформації для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища.Ця інформація нової якості називається інформаційним продуктом. Під загрозами будемо розуміти сукупність факторів, які створюють небезпеку для цінної інформації, а саме: можливість несанкціонованого доступу або розповсюдження.

Інформаційний продукт

Інформаційний продукт - документована інформація, яку підготовлено і призначено для задоволення потреб користувачів.Отже, остаточне призначення інформаційного продукту є одним - для потреб людини. Поява писемності є характерною ознакою розвитку інформаційних технологій. Завдяки можливості відтворення інформації на матеріальних носіях утворюються перші сховища інформації - бібліотеки. Масовому поширенню інформації сприяла поява і розвиток книгодрукування[5-11].Початок сучасного етапу розвитку інформаційних технологій пов'язують з появою перших електронно-обчислювальних машин та переходом до електронно-цифрових технологій.Швидкий розвиток комп'ютерної техніки породжує нові форми і методи обробки, зберігання і передавання інформації.Кожна інформаційна технологія орієнтована на обробку інформації певних видів, наприклад, статистичної (електронні таблиці, СУБД ), текстової (текстові редактори), графіки (графічні редактори). Набори пакетів прикладних програм для математичних розрахунків і моделювання, експертні системи і бази знань використовуються в інформаційних системах для розв' язання формалізованих і неформалізованих задач.Графічне і табличне подання даних часто застосовується як зручний інструмент економічного аналізу під час вивчення стану ринку, а також під час планування й прийняття рішень.Системи мультимедіа забезпечують роботу з багатьма інформаційними середовищами: нерухомим зображенням і рухомим відео, анімованою комп'ютерною графікою, текстом і звуком.Гіпертекстові технології відкривають нові, якісно відмінні від традиційних, можливості засвоєння інформації. Вони передбачають переміщення від одних об'єктів інформації до інших з урахуванням їх змістової та семантичної взаємопов'язаності[11].Цифрові технології дедалі ширше завойовують і сучасну видавничу справу. Кількість електронних видань поступово наближається до кількості друкованих. Деякі видавництва пропонують читачам книжки чи журнали, які супроводжуються компакт-дисками з відповідною інформацією в електронній формі. Спостерігається стійка тенденція зростання кількості електронних видань, які розповсюджуються через мережу Інтернет. На основі сіткових технологій реалізовано видавничу діяльність під назвою Print-on-Demand (друкування за вимогою), де поєднується традиційне та електронне видавництво.Проте використання електронних видань має свої проблеми, такі як захист інтелектуальної власності, мінімізація розмірів видання для швидкого розповсюдження через комп'ютерні мережі та зберігання на цифрових носіях, уніфікація видавничих форматів.Виникнення нових гіпертекстових технологій стало можливим завдяки здешевленню вартості ПК і широкому їх охопленню глобальними комп'ютерними мережами. Інформаційний обмін почав будуватись на основі розподілених баз даних. Програмне забезпечення передбачило вже не лише індивідуальні засоби, а й системи колективного користування, підтримку мультимедіа і тривимірну графіку. Традиційна система наукової комунікації, що базується на паперових засобах, таких як рецензовані наукові журнали, монографії та збірки матеріалів конференцій переживає активний перехід до системи, ґрунтованої на електронних засобах, що надають користувачам набагато більше функціональних можливостей. Найоптимальнішими нині інформаційно-комунікаційними технологіями, призначеними для підтримки повного циклу видавництва електронних наукових фахових видань, є електронні журнальні системи (ЕЖС), в тому числі [12] найпоширеніша з них – Open Journal Systems (OJS).Організаційно-технологічні аспекти використання електронної журнальної системи Open Journal Systems як засобу представлення результатів наукових досліджень у своїх роботах висвітлювали Солов’яненко Д. В., Симоненко Т. В., Колеснікова Т. А., Головко Л.В., Семенець А. В., Ковалок В. Ю., Іванкевич О. В., Вахнован В. Ю., Мазур В. І., Степура І. С.Однак в науковій сфері ця платформа ще не набула достатньо широкого розповсюдження. Веб-сайти більшості електронних фахових видань у галузі педагогічних наук не містять повного набору інструментів для підготовки матеріалів до друку – видавничий процес реалізується переважно шляхом використання електронної пошти і публікації вже готових статей на сайті.Підсумовуючи, можна стверджувати, що у науково-освітньому просторі України електронна журнальна система Open Journal Systems використовується з метою розвитку науково-освітнього простору ВНЗ.

Література

1. Бондаренко Т. Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів / Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук за спеціальністю 10.01.08 – Журналістика. Київ, 2003. 16 с.

2. Партико З.В. Огірко І.В. Редагометрія —міждисциплінарна галузь знань // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. — 2010. — № 1. — С. 108-110.

3. Партыко З. В. Измерение количества информации в вербальных и невербальных сообщениях (образная теория информации) // Научно-техническая информация. Сер. 2. Информационные процессы и системы. 2001. № 1. С. 5-13.

4.Партико Зіновій Васильович. Нормативна концепція теорії редагування : Дис... д-ра філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 402арк. : рис. - Бібліогр.: арк. 378-402.

5.Партико, Зіновій Васильович. Нормативна концепція теорії редагування [Текст] : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра філол. наук. 10.01.08 / З.В. Партико ; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2004. - 38 с.

6.Партико, Зіновій Васильович.Галузеве редагування в засобах масової інформації / З.В. Партико. - Л. : Афіша, 2007. - 101 с. - (В засобах масової інформації).

7.Сеньківський, Всеволод Миколайович. Методологія проектування систем комп"ютерного підготування видань [Текст] : дис... д-ра техн. наук: 05.05.01 / Сеньківський Всеволод Миколайович ; Українська академія друкарства. - Львів, 1996. - 355 с.

8.Різун, Володимир Володимирович. Моделювання і технологія редакторських систем [Текст] : дис... д-ра філол. наук: 10.01.08 / Різун Володимир Володимирович ; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1996. - 370 л.

9.Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем / Інститут системних досліджень освіти; Інститут журналістики Київського університету. - К., 1995. - 200 с.

10.Різун В. В. Основи комп"ютерного набору і коректури: Підручник. - К.: Либідь, 1993. - 172 с.

11 Хмарні обчислення проти розподілених обчислень: сучасні перспективи / Ю. О. Бабій, В. П. Нездоровін, Є. Г. Махрова, Л. П. Луцкова // Вісник Хмельницького національного університету. – №6. – Хмельницький: ХНУ, 2011. – С. 80-85.

12.Биков В.Ю. Відкриті web-орієнтовані системи моніторингу впровадження результатів науково-педагогічних досліджень / В. Ю. Биков, О. М. Спірін, Л. А. Лупаренко // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2014. – № 1. – С. 3-25.

Автор - Огірко О. І.Редагометрія i комп’ютеризація видавничого процесу Огірко О. І., кандидат технічних наук, м. Львів, Україна