Редагометрія

From Wikiversity

Редагометрія — новий напрям наукових досліджень. Розвиток науки незмінно пов'язаний з виникненням нової методології осмислення або структурування наукового знання. Саме з таким взаємопроникненням досягнень різних наук пов`язують розширення наукового бачення, виникнення нових можливостей прогнозування й розвитку певної галузі знань. Отож, вбачаємо новий напрям у справі творення книги – від задуму до матеріального носія в руках споживачів чи електронного варіанту у всесвітній мережі інтернет.наука розпочинається там, де починаються вимірювання. Має свої одиниці вимірювання й наука про видавничу справу та редагування (едитологія), наприклад такі як авторський та обліково-видавничий аркуші. Існують також і більш широкі приклади застосування різних вимірювань в теорії редагування [1-6], які дають свої нові й надзвичайно продуктивні результати. Ці роботи дали змогу виявити надзвичайно важливі для практики й цінні для науки закономірності функціонування помилок та спотворень у текстах видань. Редагометрія як наука, що сформувалась на стику теорії видавничої справи і редагування (едитології) та прикладної математики, поєднує в собі елементи математичних досліджень, редагування, моделювання та інформаційних технологій у вивченні редакторської майстерності й усього, що з нею пов’язане. Редагометрія опікується процесами, в результаті яких з'являються абсолютно нові якості, котрими не володіє жодна із системоутворюючих частин теорії видавничої справи і редагування та прикладної математики як такої. При цьому головна увага приділяється складності оцінювання рівня якості книги (чи електронного видання) та її редагуванню, які можна встановити, ґрунтуючись на показниках якості. Так, товар може задовольнити споживача за одним з показників якості або споживчих властивостей і водночас бути зовсім непридатним відносно інших споживчих властивостей. І, головне, слід наголосити на провідній ролі редагометрії в процесі формування та змін, як системоутворюючих елементів, так і самої системи знань. Більше того, як дослідники нової науки, наполягаємо на тому, що саме «в руках» редагометрії є метод, або сума методів, які універсально можуть бути прийнятні при дослідженні найрізноманітніших процесів редагування. Отож, редагометрія націлена на опанування проблем, які всі інші науки розглядають лише в низці інших явищ, що належать до їх предмета. Певним поштовхом до наукового обґрунтування терміна «редагометрія» і науки редагометрія стали такі вже відомі напрямки галузей знань, як геометрія, економетрія, ризикометрія, фізикометрія, інвестометрія, кваліметрія та інші. Крім того, за допомогою всесвітньої мережі інтернет, електронних видань почали розвиватися такі напрями, як наукометрія (на стику наук та метрології, вимірювання, кількісних оцінювань, експертизи). Таким чином, пропонуємо для позначення наукових знань, що сформувалась на стику теорії видавничої справи і редагування та прикладної математики, новий термін «редагометрія». Результати досліджень можуть бути застосовані не тільки в теорії редагування чи в прикладній математиці, вони міждисциплінарні й рівною мірою доступні і редакторам, і лінгвістам, і математикам, і кібернетикам, і іншим ученим. Незважаючи на те, що більшістю активних користувачів редагометрії можуть бути науковці в галузі теорії редагування, математики й кібернетики, найбільший інтерес у них викликають психологічні, культурологічні та соціологічні проблеми, які пов'язані з розвитком суспільства, а також можливості застосування зазначеної науки до вирішення філософських і матеріальних проблем, тобто проблем, пов'язаних з людиною й людським суспільством. При цьому, редагометрія виконує роль певного постачальника модельних аналогій, які згодом можуть бути наповнені реальним змістом самого досліджуваного предмета, хоча гуманітарні науки більше багаті розвиненими змістами, які можна використовувати як метафори, порівняння і модельні аналогії в науковому пошуку. Аналогія служить відправною точкою нового поняття, початком для оформлення в логічний зміст. Це – звичайна практика в науці. Зростаюча в наші дні потреба в редагометрії пояснюється ще й тим, що вона стає мовою міждисциплінарного спілкування, на якій можуть один одного зрозуміти математики, кібернетики й редактори, незважаючи на те, що кожен розуміє цю науку по-своєму. Оскільки йдеться про виявлення й використання загальних закономірностей у різних галузях знань, то цей підхід припускає міждисциплінарність. Останнє означає співробітництво в розробці редагометрії представників різних галузей науки.

Студіювання наукового масиву в галузі редагометрії дають можливість погодитись, що редагометрія міждисциплінарна за своєю природою, оскільки головним орієнтиром для неї є пошук універсальних принципів організації певних систем (будь-якого роду), незалежно від конкретної природи їхніх елементів або підсистем. По-перше, виникнення концепції редагометрії можна певною мірою розглядати як новий етап еволюції науки як такої, який, з одного боку, опонує науковим спеціалізаціям, а з іншого – несе в собі нові можливості діалогу наук. По-друге, редагометрія зменшить пошуковий шлях проб і помилок, а "нав'яже" дії, засновані на внутрішніх властивостях системи, законів її розвитку. У такій ситуації значення законів редагометрії, формування впорядкованості важко переоцінити.

По-перше, що саме є редагометрією? Це тільки ідеологія об`єднання різноманітних галузей знань чи дійсно існуюча дисципліна, з власним предметом, індивідуальними методами? Чи не є вона дублюванням, або видозміненням термінів вже існуючих наукових напрямів? По-друге, редагометрія визначилась зі своїми науковими проблемами й методами, але при цьому поки що не існує завершеної і єдиної загальноприйнятої термінології. По-третє, в редагометрії немає чіткого розуміння, за яких умов система поєднання двох наук набуває нових властивостей, а за яких з`являються якісно нові елементи і увесь процес зводиться лише до перекомбінування елементів, або до змінення їх кількості. З викладеного - висновок, що й у видавничій справі та редагуванні (едитології) працівники потребують застосування певних математичних навиків і вмінь, методів моделювання, сучасних інформаційних технологій. Результати редагометрії стануть основою при створенні комп’ютерних систем редагування текстів видань.

Література

1. Бондаренко Т. Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час редагування журналістських матеріалів / Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук за спеціальністю 10.01.08 – Журналістика. Київ, 2003. 16 с.

2. Партико З.В. Огірко І.В. Редагометрія —міждисциплінарна галузь знань // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. — 2010. — № 1. — С. 108-110.

3. Огірко О. Модель системи генерації програм СКАНЕР. // Комп`ютерні технології друкарства, № 6, 2001. -С. 42-48.

4. Огірко О. Модель комп”ютерної системи генерації програм з формул алгоритмів. // Комп`ютерні технології друкарства, № 6, 2001. -С. 93-97.

5. Партико З. В. Редагування: Творчість чи ремесло? // Вісник книжкової палати. 1999. № 9. С. 12-15.

6. Партыко З. В. Измерение количества информации в вербальных и невербальных сообщениях (образная теория информации) // Научно-техническая информация. Сер. 2. Информационные процессы и системы. 2001. № 1. С. 5-13.

Для студентів старших років навчання. Основною метою є ознайомлення студентів з основами проведення наукових досліджень. Огірко І.В.