МОДЕЛІ ШВИДКІСНО СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ

МОДЕЛІ ШВИДКІСНО СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ

Одними з прав громадян є право на навчання, розвиток, заняття фізичною культурою і спортом. Легка атлетика є доступними масовим спортом фізкультуро-спортивної діяльності. Відсутність опублікованих українською мовою правил змагань з легкої атлетики, а також підготовка і участь спортсменів України в міжнародних змаганнях визначають актуальність написання даного пособника. Авторська тренувальна програма з легкої атлетики розроблена для спортсменів з даного виду спорту не займались. Тренувальна програма розрахована на засвоєння мінімальних навичок з легкої атлетики та допуску спортсменів до участі у змаганнях. Для якісного проведення тренувань необхідно мати відповідний інвентар (секундомір, стартові колодки, стрибкова яма, ядра, естафетні палички, гімнастична стінка, м’ячі тенісні, набивні м’ячі). У програми пропонуємо комплекси загальнорозвиваючих вправ, комплекси спеціально-бігових вправ, а також комплекси вправ на гнучкість та розслаблення (для заключної частини тренувань). Для засвоєння певного технічного прийому у програмі поданий перелік вправ. У свою чергу, тренер, інструктор, волонтер мають можливість обрати саме ті вправи, які найбільше підходять спортсмену для опанування технічного прийому. Слід звернути вашу увагу на те, що у відповідності до правил, на наступному тренуванні після початкового вивчення навички, йде удосконалення пройденого матеріалу. Також, у програмі ми пропонуємо засвоєння та відпрацювання технічних прийомів у вигляді ігор. В кінці тренувань проводиться контроль технічної підготовленості спортсменів. Ми подаємо таблиці полягає у систематизації усіх завдань та вправ, які пропонуються для виконання протягом тижнів, наочно представлена загальна їх кількість, тривалість застосування, а також необхідність включення у тренувальний процес та періодичність виконання. Окрім безпосередньої участі у тренувальному процесі, спортсмени можуть бути задіяні до роботи, яка пов’язана з підготовкою та проведенням турніру, для ведення рахунку, допомога у веденні рахунку під час змагань команди.

Цілі програми:

- розвиток основних фізичних якостей та здібностей, зміцнення здоров'я, розширення функціональних можливостей організму; - освоєння знань про легку атлетику, її iсторiї та сучасному розвитку, ролі у формуванні здорового способу життя; - освоєння і вдосконалення техніки легкоатлетичних видів спорту.

Завдання:

- зміцнення здоров'я та сприяння правильному фізичному розвитку школярів; - навчання життєво важливих руховим навичкам і вмінням в ходьбі, бігу, стрибках і метаннях; - підготовка різнобічно фізично розвинених, вольових, сміливих і дисциплінованих юних спортсменів, готових до праці і захисту Батьківщини; - підготовка громадського активу організаторів спортивно-масової роботи з легкої атлетики для загальноосвітньої школи. Очікувані результати: • бажання займатися цим видом легкої атлетики. • прагнення оволодіти основами техніки бігу, стрибків. • розширення знань з питань правил змагань. • підвищення рівня різнобічної фізичної підготовленості. • освоюють техніку бігу. • мати уявлення про техніку бігу. • розвиток вольових якостей: цілеспрямованості, наполегливості, рішучості, сміливості, самовладання.

Адаптована навчальна програма розроблена на основі програми «Легка атлетика» для ДЮСШ,СДЮСШОР, ШВСМ, затвердженої міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, Національним олімпійським комітетом України, Федерацією легкої атлетики України.Основними формами учбово-тренувального процесу є теоретичні й групові практичні заняття, календарні змагання, навчальні й товариські ігри, виховально-профілактичні й оздоровчі заходи.На початку і в кінці кожного навчального року проводяться контрольні тестування із загальної та спеціальної фізичної підготовки, а також техніки, тактики й теорії з легкої атлетики.Дозвіл до участі у змаганнях видається після обстеження лікарем.

Призначено для кола тренерів, спортивних тренерських складів, авторів, директорів спортклубів, фітнес – центру, спортзалу. Ми будемо говорити про захист прав власності (інтелектуальної) на розроблені авторські методики тренерів, починаючи від боксерських тренувань, закінчуючи йогою.Розробка спортивної методики, грамотної послідовності ведення тренувань не остання справа в будь — якій спортивній програмі. І як спортивна програма, так і методика можуть бути захищені авторськими правами.Реєстрація авторських прав на спортивну методику, спорт – програму, фітнес – програму, прийоми в будь — якому з видів спорту, це досить проста процедура, яка не займає багато часу, якщо у Вас вже є, наприклад — готова методика або описаний авторський комплекс спортивних вправ в електронному вигляді.При реєстрації авторських прав, Ви захищайте свої розробки у вигляді Вашої оригінальної спортивної техніки, деяких хитростей, послідовності рішень у процесі тренувань та виконання спортивних вправ — як індивідуальних, так і командних. Що потрібно для реєстрації авторського права на будь-яку спортивну методику, спорт – програму, фітнес – програму: • Інформація про Автора, ФІО, адрес, дані народження; • Дата завершення Вашої роботи над методикою, спорт-програмою; • Опис програми, методики в електронному вигляді; • Довереність на патентного повіреного України на представлення Ваших перед Укрпатентом; • Короткий реферат, опис Вашої роботи; • Оплата послуг патентної фірми і державних зборів. Термін реєстрації авторського права на методику, спортивні програми: — термін реєстрації авторських прав до 3 місяців

Зареєстровані авторські права на Вашу спортивну програму для тренувань або ж на індивідуальну методику, допоможуть Вам захиститися від недобросовісних дій конкурентів, дозволити дозволяти користуватися методикою іншим особам, здійснювати продаж ліцензії на методику, спорт-програму для тренувань.

Свідоцтво про реєстрацію авторського права.

В кінці успішних процедур реєстрації авторських прав на спорт — програму для тренувань, індивідуальну методику, Ви отримуєте захисний документ — Державне свідоцтво о реєстрації Ваших авторських розробок, яке: 1. діє в більшості країн світу; 2. не потребує щорічного підтримання чинності; 3. є чинним правовим документом упродовж усього життя автора; 4. можна повністю передавати за оплату або безкоштовно іншим особам; 5. можна оцінювати і вносити в уставний фонд підприємства; 6. дає можливість продавати або надавати безкоштовні ліцензії методики для використання, програми треніровок.

Об’єкт дослідження – спеціальна фізична підготовка легкоатлетів-спринтерів.Предмет дослідження – засоби та методи розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів із застосуванням штучної гіпоксії. Мета дослідження – удосконалити спеціальну фізичну підготовку легкоатлетів-спринтерів. Уперше доведено, що триваліше (більше ніж 8 мікроциклів) застосування штучної гіпоксії не викликає подальше зростання зазначених вище даних.Уперше виявлено, що експрес-застосування штучної гіпоксії сприяє суттєвішому прояву швидкісно-силових якостей, підвищує фізичну працездатність легкоатлетів-спринтерів, які раніше регулярно (протягом підготовчого періоду) використовували штучну гіпоксію, ніж у тих спортсменів, які застосували її вперше.

Ключові слова: навчально-тренувальний процес, фізична підготовка, легкоатлети-спринтери.

Поліпшення спортивних результатів у спорті високих досягнень, зокрема спринті, неможливе без наукового підходу в організації тренувального процесу. Фундаментальні наукові дослідження в сучасному спорті орієнтовані на вирішення питань, пов’язаних із постійним удосконаленням традиційних методів підготовки спортсменів у поєднанні з використанням додаткових нетрадиційних методів і засобів, спрямованих на розширення обсягу функціональних можливостей організму спортсмена, його аеробної та анаеробної продуктивності (М. М. Булатова, 2008; Р. Ф. Ахметов, 2010; Т. В. Бойчук, 2010). Штучна гіпоксія викликає комплекс пристосувальних реакцій, подібних до тих, що виникають при руховій гіпоксії. Дослідниками встановлено, що використання рухової гіпоксії в поєднанні зі штучною гіпоксією сприяє збільшенню аеробної та анаеробної продуктивності організму, тобто підвищенню ефекту від фізичних тренувань (Ю.М. Фурман , 2001–2003; Т.В. Бойчук, 2010). Тому розробка методик, які формували б адаптацію спортсмена до гіпоксійного стану, має вагоме значення у спорті. Це обґрунтовує необхідність опрацювання різних методик гіпоксійного тренування.Інтервальне гіпоксійне тренування (ІГТ) успішно застосовується і в спорті, і в терапії. Зокрема встановлено залежність ефективності корекції анаеробної лактатної продуктивності від величини внутрішнього обсягу навантаження, режиму енергозабезпечення роботи та методу тренувань (А.З. Колчинска, 2003). Доведено, що курс ІГТ в поєднанні з традиційним спортивним тренуванням сприяв підвищенню аеробної та анаеробної продуктивності у змагальному періоді, загальної і спеціальної працездатності, поліпшенню спортивних результатів висококваліфікованих волейболісток. Також встановлено (Т.Г. Диба, 2002), що штучне гіпоксійне тренування на тлі традиційного спортивного тренування сприяло підвищенню можливостей організму легкоатлетів-спринтерів до анаеробного гліколітичного навантаження більшої потужності (на 7,5%) без збільшення вмісту лактату в крові (p<0,05). У результаті відбулося збільшення загальної та спеціальної працездатності легкоатлетів-спринтерів.Важливість проблеми та недостатня кількість відомостей про вплив штучної гіпоксії на спеціальну фізичну підготовленість і змагальну діяльність легкоатлетів-спринтерів, а також відсутність рекомендацій щодо її використання в навчально-тренувальному процесі кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів робить наше дослідження актуальним.

Мета дослідження – удосконалити спеціальну фізичну підготовку легкоатлетів-спринтерів із застосуванням штучної гіпоксії.

Завдання дослідження:

1. Виявити наявні підходи до розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів. 2. Визначити кваліфікаційні відмінності швидкісно-силових та функціональних показників легкоатлетів-спринтерів І спортивного розряду, кандидатів у майстри спорту та майстрів спорту й характерні для них біохімічні показники. 3. Розробити та експериментально перевірити авторську програму розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів із застосуванням штучної гіпоксії. 4. Виявити експрес-вплив авторської програми на прояв швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів. Об’єкт дослідження – спеціальна фізична підготовка легкоатлетів-спринтерів.Предмет дослідження – засоби та методи розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів із застосуванням штучної гіпоксії. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та емпіричних даних наукового дослідження; вивчення та узагальнення досвіду провідної спортивної практики; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; функціональні методи; методи математичної статистики.

Наукова новизна:

– уперше доведено, що триваліше (більше ніж 8 мікроциклів) застосування штучної гіпоксії не викликає подальшого зростання фізичної працездатності та розвитку швидкісно-силових якостей; – уперше виявлено, що експрес-застосування штучної гіпоксії сприяє суттєвішому прояву швидкісно-силових якостей, підвищує фізичну працездатність легкоатлетів-спринтерів, які раніше регулярно (протягом підготовчого періоду) використовували дихальні вправи, ніж у тих спортсменів, які застосували їх вперше; – розширено знання про модельні показники фізичного розвитку, швидкісно-силової підготовленості легкоатлетів-спринтерів; – підтверджено ефективність застосування вправ гіпоксійного характеру у швидкісно-силових видах спорту. Практичне значення дослідження полягає у впровадженні методики в навчально-тренувальний процес легкоатлетів-спринтерів Федерації легкої атлетики України, Федерації легкої атлетики Львівської області, Львівської школи вищої спортивної майстерності, Львівського державного університету фізичної культури. Результати дослідження можуть бути використані під час викладання загальної теорії підготовки спортсменів у спеціалізованих навчальних закладах, організації навчально-тренувального процесу збірних команд.

Внесок: аналіз науково-методичної літератури; постановка проблеми, вибір напрямів і методів дослідження; проведення педагогічного спостереження; розроблення програми педагогічного експерименту, його організація і проведення; збирання, обробка, аналіз та узагальнення експериментальних даних; упровадження методики штучної гіпоксії у процесі фізичної підготовки легкоатлетів-спринтерів у практику. У публікаціях, виконаних у співавторстві, дисертантові належать зібраний і опрацьований матеріал, аналіз експериментальних даних, висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів .

Матеріали досліджень були предметом доповідей на таких конференціях: Міжнародна наукова конференція “Молода спортивна наука України” (Львів, 2004, 2006–2010), ІІ Міжнародна (Інтернет) науково-практична конференція “Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології” (Харків, 2008), VIII Міжнародний науковий конгрес “Сучасний олімпійський спорт та спорт для всіх” (Алмати, 2004), ХІV Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх” (Київ, 2010), Х Український біохімічний з’їзд (Одеса, 2010), ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні питання фізичного виховання, реабілітації, спорту і туризму” (Запоріжжя, 2010), щорічні наукові конференції викладачів кафедр легкої атлетики та біохімії і гігієни Львівського державного університету фізичної культури (2004–2010). За результатами дисертаційного дослідження підготовлено й опубліковано наукові статті у збірниках: “Спортивний вісник Придніпров’я” (Дніпропетровськ, 2006), “Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання” (Харків, 2009), “Слобожанський науково-спортивний вісник” (Харків, 2009).

Викладено сучасні підходи для забезпечення фізичної підготовленості легкоатлетів-спринтерів із застосуванням природної і штучної гіпоксії, розвитку швидкісно-силових якостей спринтерів, обговорено модельні показники рівня розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів. При цьому відзначено, що природне і штучне гіпоксійне тренування вважається ефективним засобом мобілізації функціональних резервів і зростання рівня адаптації організму кваліфікованих спортсменів. Встановлено біологічні механізми підвищення працездатності спортсмена в результаті гірської підготовки. Виявлено, що штучне гіпоксійне тренування при раціональному плануванні дозволяє замінити тренування в горах з усуненням численних організаційних і методичних недоліків. Сучасних ґрунтовних наукових досліджень, які вивчали б вплив штучної гіпоксії на організм кваліфікованих спортсменів, – небагато. Є дані, що курс ІГТ в поєднанні з традиційним спортивним тренуванням у змагальному періоді сприяє підвищенню аеробної та анаеробної продуктивності, загальної і спеціальної працездатності легкоатлетів (F.Z. Meerson, T.D. Miniailenko, V.P. Pozharov, 1993; N.I. Volkov, A.Z. Kolchinskaya, 1993; С.Л. Сологуб, 1998; Т.В. Бойчук, 2010). Дисертаційні дослідження стосуються кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів. Зокрема, Т.І. Диба встановила вплив штучної гіпоксії на показники системи дихання кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів. Публікацій, в яких розглядався би вплив штучної гіпоксії на рівень швидкісно-силової підготовленості легкоатлетів-спринтерів, ми знайти не змогли. Ураховуючи актуальність і практичну значущість поставлених у роботі завдань, ми застосовували такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та емпіричних даних наукового дослідження; документальні методи; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; функціональні методи; методи математичної статистики.

На підставі фундаментальних положень теорії й методики підготовки спортсменів та з урахуванням визначених показників підготовленості кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів було розроблено програму педагогічного експерименту. Педагогічний експеримент проводили під час перехідного періоду тренувань. Було сформовано дві групи спортсменів легкоатлетів-спринтерів у кожній. Спортсмени однієї групи ніколи раніше не застосовували штучну гіпоксію. В іншій були спортсмени, які впродовж тривалого часу застосовували штучну гіпоксію. Проаналізовано контингент досліджуваних спортсменів щодо відповідності основних антропометричних та фізичних параметрів межам нормальних величин, які представили вчені в сучасних працях і які можуть слугувати модельними. Не менш вагомим було спостереження за станом здоров’я спортсменів легкоатлетів-спринтерів за показниками біохімічних та фізіологічних критеріїв.У результаті формувального педагогічного експерименту встановлено, що тренування в підготовчому періоді макроциклу за авторською програмою, яка поєднувала традиційне спортивне тренування з гіпоксійним, сприяло достовірним (p<0,05–0,001) позитивним змінам показників швидкісно-силової підготовленості та змагальної діяльності легкоатлетів спринтерів І спортивного розряду, кандидатів у майстри спорту та майстрів спорту.

Авторська програма тренувань кваліфікованих легкоатлетів спринтерів, сприяла більш вираженому зростанню їхньої швидкісно-силової підготовленості і змагальної діяльності, ніж традиційна тренувальна програма. Ефективність авторської програми тренувань підтвердилась.

Поліпшення показників швидкісно-силової підготовленості і змагальної діяльності у спортсменів супроводжувалося зростанням їх функціональних параметрів. Проаналізовано результати дисертаційного дослідження, що підтверджують і доповнюють наявні й абсолютно нові дані з проблематики розвитку швидкісно-силових якостей із застосуванням штучної гіпоксії легкоатлетів-спринтерів.

Підтверджено:

1. Дані Я.М. Коца (1985), Т.Г. Диби (2002), J.H. Wilmore, D.L. Cospill (2004), Ф.В. Музики (2006), Д.I. Степаненка (2008) та ін. про величини антропометричних, функціональних показників, характерних для легкоатлетів-спринтерів. 2. Результати досліджень фахівців Г. Н. Максименка, Б. І. Табачника (1985) про існування тісного взаємозв’язку між результатами в багатоскоках із показниками максимальної швидкості і швидкісної витривалості. 3. Результати бігу на 30 м з низького старту, бігу на 150 метрів з низького старту, бігу на 300 метрів і стрибка в довжину з місця у спринтерів, які брали участь у нашому дослідженні, відповідають показникам бігунів, які встановила Т.Г. Диба (2002). Результати спринтерів у бігу на 30 м, 60 м, стрибку в довжину з місця і потрійному стрибку, які ми отримали, практично відповідають результатам, які продемонстрували бігуни рівня кандидата в майстри спорту в дослідженні Д.І. Степаненка (2008). 4. Явище зростання показника ЖЄЛ, ймовірно, унаслідок значної активізації роботи дихальних м’язів після затримки дихання, яке спостерігали й інші фахівці (Ю.М. Фурман, 2002) під впливом тренувань із використанням гіпоксичної гіпоксії. 5. Дані літератури J. H. Wilmore, D. L. Costill (2004) про те, що величини ХОК у спокої в результаті тренувальних навантажень дещо знижуються (з 5109,36±475,07млхв-1 до 4858,08±431,52млхв-1 ) Розширено: 1. Дані Т.Г. Диби (2002) про те, що в результаті спортивного тренування діяльність системи дихання стала ефективнішою й економнішою. 2. Дані літератури J. H. Wilmore, D. L. Costill (2004) про те, що у 22 роки фізичний розвиток людини уповільнюється, оскільки антропометричні показники (довжина та маса тіла) легкоатлетів-спринтерів під час педагогічного експерименту практично не змінилися (відповідно 0,05% і 0,23% – у Г1, 0,09% і 0,34% – у Г2). 1. Уперше встановлено, що застосування програми тренувань, яка в підготовчому періоді макроциклу поєднує традиційне спортивне тренування з гіпоксійним, сприяло суттєвішому поліпшенню швидкісно-силових якостей (2,12% при p<0,05-0,001) і показників змагальної діяльності (біг на 100 метрів – 0,54% при p<0,05, біг на 200 метрів – 1,03% при p<0,01, біг на 400 метрів – 1,24% при p<0,05) легкоатлетів-спринтерів, ніж традиційної. 2. У результаті адаптації до гіпоксійного тренування спостерігали зменшення величини приросту показників фізичної підготовленості і змагальної діяльності в легкоатлетів-спринтерів. Упродовж першої половини відзначено більш виражені позитивні зміни рівня спеціальної фізичної підготовленості у спортсменів (1,77%), ніж протягом другої половини педагогічного експерименту (0,34%). 3. Під впливом авторської програми тренувань відбулося суттєве підвищення функціональних показників у тих спортсменів, які, окрім традиційного спортивного тренування, виконували вправи на дихальному тренажері Фролова. 4. Зростання якісного рівня показників головних функціональних систем організму – серцево-судинної і дихальної – з “добре” до “дуже добре” (за індексом Скібінскі) у тих спортсменів, які застосовували вправи на тренажері Фролова, свідчить про те, що підвищення рівня спортивних досягнень у легкоатлетів-спринтерів можливе з одночасним зміцненням їх здоров’я. 5. Зростання обсягів фізичної працездатності (на 17,39% при p<0,001) зі скороченням на 15 хв періоду відновлення ЧСС після граничного фізичного навантаження свідчить про те, що регулярне виконання тренувальних навантажень і вправ на дихальному тренажері Фролова викликало формування суттєвих фізіологічних резервів. 6. Одноразове застосування гіпоксійного тренування (дихальних вправ на тренажері Фролова) сприяло незначному поліпшенню фізичної працездатності (5,49% при p>0,05) і результатів бігу на 200 метрів (0,16% при p>0,05) у тих спортсменів, які не застосовували його раніше. Тоді як у легкоатлетів-спринтерів, які регулярно використовували дихальний тренажер у тренувальному процесі раніше (протягом тривалого часу), спостерігалося достовірне поліпшення фізичної працездатності (11,11% при p<0,05) і показників змагальної діяльності (0,78% при p<0,01–0,001). 7. Уперше встановлено біохімічні показники, характерні для легкоатлетів-спринтерів (І спортивного розряду, кандидатів у майстри спорту і майстрів спорту), що можуть бути застосовані як модельні. Аналіз науково-методичної літератури дає підстави стверджувати, що одним із можливих шляхів розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів є поєднання традиційного спортивного тренування з нетрадиційними засобами й методами, одним із яких є штучна гіпоксія. Сучасні ґрунтовні наукові дослідження стосовно впливу штучної гіпоксії на організм спортсменів доводять ефективність використання інтервального гіпоксійного тренування у веслуванні, легкій атлетиці, велосипедному спорті, волейболі, ковзанярському спорті, футболі, плаванні. Поодинокі наукові дослідження присвячено вивченню біологічних аспектів системи багаторічної підготовки легкоатлетів-спринтерів із використанням штучної гіпоксії. Недослідженими залишаються питання впливу штучної гіпоксії на розвиток швидкісно-силових якостей і показників змагальної діяльності легкоатлетів-спринтерів. Рівень швидкісно-силової підготовленості та функціональних показників легкоатлетів-спринтерів вищих спортивних розрядів та майстрів спорту, які брали участь у експерименті, відповідає сучасним науковим даним. Розроблена автором програма розвитку швидкісно-силових якостей, що поєднувала традиційне спортивне тренування з гіпоксійним і передбачала виконання вправ на дихальному тренажері Фролова у вільний від тренувань час (за 2 години до сну) протягом загальнопідготовчого етапу тренувань (не більше ніж 8 мікроциклів) у режимі 3-5×3'/3' – 5'/5'; з вмістом О2 в повітрі, що вдихається, 12–14%, СО2 – 5–6%, була впроваджена у процес спеціальної фізичної підготовки легкоатлетів-спринтерів. Традиційне тренування в поєднанні з гіпоксійним у підготовчому періоді макроциклу сприяло достовірним (p<0,05–0,001) позитивним змінам швидкісно-силових якостей (3,87–0,90% при p<0,05–0,001 проти 2,04–0,30% при p<0,05), спортивних результатів (у бігу на 100 метрів – 0,54% при p<0,05, 200 метрів – 1,03% при p<0,01 та бігу на 400 метрів – 1,24% при p<0,05) та підвищенню обсягів фізичної працездатності з 191,67±10,36 Вт до 225,00±9,73 Вт (17,39% при p<0,001) зі скороченням тривалості періоду відновлення на 15 хв легкоатлетів-спринтерів І спортивного розряду, кандидатів у майстри спорту і майстрів спорту. Після завершення педагогічного експерименту показники фізичної підготовленості спортсменів, які у тренувальному процесі застосували дихальні вправи гіпоксійного характеру, істотно відрізнялися від результатів спортсменів групи порівняння в бігу на 30 метрів з ходу (p<0,05), бігу на 60 метрів (p<0,01), бігу на 100 метрів (p<0,05), бігу на 200 метрів (p<0,05), бігу на 300 метрів (p<0,05) і бігу на 400 метрів (p<0,05), що підтверджує ефективність авторської методики тренувань. Поліпшення швидкісно-силових якостей і змагальних результатів у спортсменів Г1 супроводжувалося підвищенням їхніх функціональних показників: розмірів ЖЄЛ (4,17% при p<0,001), життєвого індексу (3,89% при p<0,001), тривалості затримки дихання на видиху (11,89% при p<0,01) і величини ЧСС у стані спокою (6,91% при p<0,001). Відбулося зростання якісного рівня показників головних функціональних систем організму – серцево-судинної та дихальної – з “добре” до “дуже добре” (за індексом Скібінскі). Завдяки суттєвому підвищенню функціональних показників, у спортсменів Г1 (від 0,23% до 11,89% проти від 0,39% до 3,03% – у Г2) після завершення педагогічного експерименту спостерігалися достовірні міжгрупові розбіжності у ЧСС у стані спокою (p<0,01), ЖЄЛ (p<0,001), затримці дихання на видиху (p<0,001). Отже, відбулося суттєве розширення адаптаційних можливостей спортсменів зі збереженням біохімічного статусу здорової людини. Це підтверджує достовірне (при p<0,001) зростання під впливом дихальної гімнастики "стартової" екскреції креатиніну з 7,37±0,20 ммоль/л до 19,97±1,49 ммоль/л та ще більше його зростання у відновному після навантаження періоді (ефект суперкомпенсації) з 8,29±0,18 ммоль/л до 21,53±1,60 ммоль/л, гемоглобіну – з 144,00±1,71 г/л до 151,83±1,32 г/л, відсутність достовірного приросту (p>0,05) катехоламінів, незмінність показників екскреції сечовини та відсутність патологічних параметрів (цукру, білка, ацетону) у сечі спортсменів експериментальної групи.Удосконалення системи фізичної підготовки легкоатлетів-спринтерів у майбутньому можливе шляхом уточнення тривалості адаптаційного ефекту застосування тренувальної програми з використанням штучної гіпоксії на різні показники фізичних якостей спортсменів інших кваліфікаційних груп.

СПИСОК ПРАЦЬ

1.Павлось О. О., Передерій А. В. ТРЕНУВАЛЬНА ПРОГРАМА З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ ДЛЯ СПОРТСМЕНІВ З ВІДХИЛЕННЯМ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ. Рекомендовано до друку Вченою Радою ЛДУФК від 2 жовтня 2012 р. Львів 2012. 2.Яцюк Н.А. ЛЕГКА АТЛЕТИКА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОГО КЛУБУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ. 2017. 3. Свищ Я. Біохімічний експрес-контроль за ефектами гіпоксійного тренування / Ярослав Свищ, Марія Сибіль, Ольга Слісенко // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. галузі фізичної культури і спорту. – Л., 2006. – Вип. 10, т.4, кн.1. – С. 378 – 382. 4. Свищ Я. Відповідь організму легкоатлетів спринтерів на додаткове тренування гіпоксією / Ярослав Свищ // Молода спортивна наука : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2007. – Вип. 11, т. 4 – С. 254 – 258. 5. Свищ Я. Експрес-вплив занять на апараті Фролова на результати тренувального процесу та фізичну працездатність кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів / Ярослав Свищ // Молода спортивна наука України : зб. наук. ст. з галузі фіз. культури і спорту. – Л., 2010.– Вип. 14, т. 1. – С. 293 – 297. 6. Свищ Я. Ефективність тренування бігунів на короткі дистанції в умовах штучно викликаної гіпоксії / Ярослав Свищ // Спортивний вісник Придніпров'я. – 2006. – № 3. – С. 89 – 93. 7. Свищ Я. С. Вплив занять на гіпоксикаторі Фролова на стан функціональних параметрів легкоатлетів-спринтерів / Я. С. Свищ, М. Г. Сибіль// Науково-педагогічні проблеми фізичної культури : наук. часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К., 2010. – Вип. 8. – С. 184 – 188. 8. Свищ Я. С. Динаміка показників спеціальної фізичної підготовленості бігунів на короткі дистанції під впливом авторської методики гіпоксійного тренування / Свищ Я. С., Сибіль М. Г. // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2009. – № 2. – С. 34-38. 9. Свищ Я. Тренування гіпоксією кваліфікованих бігунів на середні дистанції / Я. Свищ., М. Сибіль // Молода спортивна наука : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2004. – Вип. 8, т. 1. – С. 355 – 359.

10. Ефективність застосування дихального апарата Фролова у підготовці кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів : авт. свід. / Я. С. Свищ, М. Г. Сибіль. – № 25079 ; опубл. 25.07.2008. 11. Свищ Я. С. Дослідження впливу дихальної гімнастики Фролова на функціональний стан спринтерів / Я. С. Свищ // Сучасні технології у сфері фізичного виховання спорту та валеології : зб. наук. пр. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Х., 2008. – С. 325 –350. 12. Свищ Я. С. Застосування штучної гіпоксії в тренувальному процесі кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів / Я. С. Свищ, М. Г. Сибіль // Олімпійський спорт і спорт для всіх : тези доп. ХІV Міжнар. наук. конгр. – К., 2010. – С. 121. 13. Свищ Я. С. Розвиток швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів із використанням штучної гіпоксії / Я. С. Свищ // Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму : тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Запоріжжя, 2010. – С. 78 – 79. 14. Сибіль М. Г. Біохімічний моніторинг за підготовкою якості швидкості у кваліфікованих спортсменів / М. Г. Сибіль, М. В. Островський, Я. С. Свищ // Современный олимпийский спорт и спорт для всех : тез. докл. VІІІ Междунар. науч. конгр. – Алматы, 2004. – Т. ІІ. – С. 171 – 172. 15. Сибіль М. Г. Зміни біохімічних параметрів легкоатлетів-спринтерів під впливом гіпоксійного тренування / М. Г. Сибіль, Я. С. Свищ // Український біохімічний журнал. – 2010. – Т. 82, № 4. – С. 166. 16. Сибіль М. Г. Стан енергозабезпечуючих систем легкоатлетів-спринтерів в умовах штучної гіпоксії / М. Г. Сибіль, Я. С. Свищ // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. / за ред. С. С. Єрмакова. – Х. : ХДАДМ, 2009. – № 7. – С. 178 – 183.

User:Огірко Ігор Васильович

ВИКОРИСТАНИЙ СПИСОК

НАНОМЕТРІЯ

Наукова школа з моделювання та управління інформаційних мультимедійних технологій.

Наукометрія

Нелінійна логіка

Релакс

Сайти з ІТ та математичного моделювання

Стартап з інформаційних технологій Статистика Теорія відносності в логіці ТЕОРІЯ ПОВІДОМЛЕНЬ Українське відділення Всесвітньої лабораторії

Управління фріланс проектами видавництв і поліграфії

Хмарні обчислення

Цифрова стійкість

Для студентів старших років навчання. Основною метою є ознайомлення студентів з основами проведення наукових досліджень. Електронне наукове видання. Навчально-методичний посібник. Elektroniczna publikacja naukowa. Akademia Kujawsko-Pomorska KPSW. Bydgoszcz, Poland. ‎ 22. 02. 2024 Автори курсу - Юзевич Володимир, Огірко Ігор, Дуцяк Олег.